Рішення № 3161515, 10.03.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.03.09

Справа № 15/6-09.

за позовом Акціонерної компанії “Харківобленерго”, м. Харків

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Вектра”, м. Суми

про стягнення 6333 грн. 32 коп.

СУДДЯ Резниченко О.Ю.

За участю представників:

від позивача : не з‘явився

від відповідача : не з‘явився

В судовому засіданні 26.02.2009р. оголошувалася перерва до 10.03.2009р. о 10 год. 45 хв.

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 6333 грн. 32 коп. боргу відповідно до договору оренди нежитлового приміщення №2/03/04 від 03.04.2008р., в тому числі 4995 грн. 98 коп. орендної плати, 157 грн. 38 коп. комунальні послуги, 82 грн. 39 коп. 3% річних, 677 грн. 57 коп. пені, 420 грн. 00 коп. вартість виконання оцінки орендованого майна.

Відповідач в судове засідання 12.02.2009р. подав відзив на позовну заяву в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у частині стягнення вартості оцінки орендованого майна, а саме він зазначив, що заявлені позивачем до стягнення кошти в сумі 420 грн. 00 коп. за вартість виконаної експертної оцінки орендованого майна необґрунтовані, тому що проведення експертної оцінки позивачем та її оплата відповідачем не входить до зобов’язань сторін за договором і відповідач заперечує проти стягнення вартості оцінки орендованого майна.

В судове засідання 26.02.2009р. відповідачем було подано докази сплати ним 5153 грн. 36 коп. заборгованості по договору, а саме: 4995 грн. 98 коп. орендної плати та 157 грн. 38 коп. комунальних послуг (платіжні доручення про сплату вказаної заборгованості 24.02.2009р. долучені до матеріалів справи).

Крім цього, в судовому засіданні 26.02.2009р. суд зобов‘язував позивача подати суду докази сплати вартості оцінки майна.

Але в дане судове засідання представники сторін не з‘явилися, хоча належним чином були повідомлені про місце і час судового засідання, про що свідчать підписи представників сторін на обкладинці матеріалів справи, позивачем докази сплати вартості оцінки майна суду подані не були.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

03.04.2008р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення за № 2/03/04.

Відповідно до умов договору (п. 1.1, 1.2.), позивач (орендодавець) передав відповідачу (орендар) у строкове платне користування частину нежитлового приміщення, що знаходиться адресою: м. Харків, вул. Маршала Федоренка, 5, 2 поверх.

Як пояснив представник позивача, на виконання п. 2.1, 2.2, 2.3 договору позивач 03 квітня 2008р. передав, а відповідач прийняв нежитлове приміщення загальною площею 50,4 кв.м.

Факт передачі вказаного приміщення відповідачу підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна, який підписаний повноважними представниками сторін, скріплений їх печатками та долучений до матеріалів справи.

Відповідно до п. 4.1, 4.2 договору відповідач взяв на себе зобов'язання не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем, сплачувати позивачу орендну плату в розмірі 1338 грн. 58 коп., крім того ПДВ 267 грн. 72 коп., в загальній сумі - 1606 грн. 30 коп.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати (додаток № 1 договору) за попередній місяць на індекс інфляції розрахункового місяця, за винятком випадків дефляції, на підставі наданого рахунку (п.4.3 договору).

Також, відповідно до п. 4.5 договору відповідач взяв на себе зобов'язання крім орендної плати сплачувати компенсацію експлуатаційних витрат, пропорційно тій частині площі об‘єкта, що орендується (опалення, каналізація, холодна вода, вивіз сміття, охорона, загальногосподарчі витрати на поточний ремонт будівлі і таке інше) в десятиденний термін з моменту отримання рахунку, наданого орендодавцем, а також за електроенергію за показниками приладу обліку, згідно укладеного договору на електропостачання.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що строк оренди складає 4 місяці з 03.04.2008 р. по 03.08.2008р.

03.07.2008р. сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору № 2/03/04 від 03.04.2008р., якою передбачили припинити дію договору з 3 липня 2008р., передати орендоване майно орендодавцю за актом приймання - передачі та провести остаточний розрахунок за договором оренди не пізніше 01.10.2008р.

3 липня 2008р. за актом приймання - передачі відповідач передав, а позивач прийняв нежитлове приміщення загальною площею 50,4 кв. м. Вказаний акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками.

У зв'язку з неоплатою орендних платежів заборгованість відповідача згідно виставлених позивачем відповідачу рахунків-фактур для оплати послуг оренди, за оренду нежитлового приміщення за договором № 2/03/04 від 03.04.2008 р. за період з 3 квітня 2008 р. по 3 липня 2008 р. склала 4995 грн. 98 коп., а за комунальні послуги за період з 3 квітня 2008 р. по 3 липня 2008 р. склала 157 грн. 38 коп., за вартість виконання оцінки орендованого майна – 420 грн. 00 коп.

Також представником позивача було пояснено, що 15.08.2008р. він звернувся до відповідача з листом №02-55/5015 від 15.08.2008р. про добровільне перерахування заборгованості за договором оренди, але кошти відповідач не перерахував, відповіді на лист не надав, тому позивач був вимушений звернутися до суду з вимогою про сплату заборгованості.

Таким чином, на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість позивача перед позивачем склала: 4995 грн. 98 коп. за оренду нежитлового приміщення за договором № 2/03/04 від 03.04.2008 р., 157 грн. 38 коп. за комунальні послуги, 420 грн. 00 коп. вартість виконання оцінки орендованого майна.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов’язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов’язання.

В судове засідання 26.02.2009р. відповідачем було подано докази сплати ним 5153 грн. 36 коп. заборгованості по договору, а саме: 4995 грн. 98 коп. орендної плати та 157 грн. 38 коп. комунальних послуг (платіжні доручення про сплату вказаної заборгованості 24.02.2009р. долучені до матеріалів справи).

Тому, враховуючи заяву відповідача і оскільки судом встановлено, що відповідачем сума основного боргу у розмірі 5153 грн. 36 коп., а саме: 4995 грн. 98 коп. орендної плати та 157 грн. 38 коп. комунальних послуг, була погашена повністю, у зв’язку зі сплатою після надходження позовної заяви до суду відповідачем основного боргу в сумі 5153 грн. 36 коп. (згідно платіжних доручень сплата була проведена 24.02.2009р.), провадження у справі в зазначеній частині припиняється згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв‘язку з відсутністю предмету спору.

В частині стягнення 420 грн. 00 коп. вартості виконання оцінки орендованого майна, які позивач просить стягнути з відповідача посилаючись на п. 4.2 та 4.5 договору №2/03/04 від 03.04.2008р., позивачу відмовляється, оскільки позивачем не було надано жодних доказів сплати вартості оцінки майна.

Так, стаття 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов‘язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

При цьому, згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин заявлені позивачем вимоги по стягненню 420 грн. 00 коп. вартості виконання оцінки орендованого майна не можуть підлягати задоволенню, оскільки позивач на надав належних та допустимих доказів настання у нього права на стягнення з відповідача вказаної грошової суми.

Крім цього, п. 4.5 договору не визначено право позивача на компенсацію саме вартості виконання оцінки орендованого майна.

Також, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені у розмірі 677 грн. 57 коп. (початок розрахунку пені визначений позивачем з 16.05.2008р.).

Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов‘язання у вигляді стягнення пені передбачена п. 8.2.2 договору оренди нежитлового приміщення, за яким передбачено, що в разі несвоєчасної сплати орендних платежів, орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення до моменту сплати.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Тому, позивачем при здійсненні розрахунку пені невірно визначений період, відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України, пеня повинна нараховуватися за час прострочення виконання зобов‘язання з 13.07.2008р. по 13.01.2009р.

Таким чином, вказана вимога про стягнення 677 грн. 57 коп. пені підлягає задоволенню частково, а саме: сума пені, що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, відповідно до ст.ст. 549-552 ЦК України, ст. 232 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, становить 607 грн. 07 коп., тому в стягненні 70 грн. 50 коп. пені відмовляється як нарахованої надмірно.

Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору оренди нежитлового приміщення №2/03/04 від 03.04.2008р. позивач просить стягнути з відповідача 82 грн. 39 коп. 3% річних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 82 грн. 39 коп. 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вектра” (м. Суми, вул. Кірова, 171, код 14026090) на користь Акціонерної компанії “Харківобленерго” (м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код 00131954) 607 грн. 07 коп. пені, 82 грн. 39 коп. - 3% річних, 94 грн. 10 коп. держмита, 108 грн. 86 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 5153 грн. 36 коп. боргу - провадження у справі припинити згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

4. В іншій частині позову - відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ О.Ю.Резниченко

Повний текст рішення підписано 10.03.09 р.