Рішення № 31614027, 29.05.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/496/13

Справа № 1522/17233/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2013 року, Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого судді - Турецького О.С.,

при секретарі - Гасуляк С.Г.,

за участю позивача - ОСОБА_1, відповідача - Усенко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Приморського районного суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Приватного акціонерного товариства «Міська Страхова Компанія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Приватного акціонерного товариства «Міська Страхова Компанія» (далі - ПрАТ «МСК») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував наступним.

31 грудня 2011 року о 17 годині, ОСОБА_2., керуючи автомобілем марки Хюндай, д/н НОМЕР_1, по вул. Віце-Адмірала Жукова, на перехресті з вул. Буніна, у м. Одесі, при виїзді з другорядної дороги на головну, в порушення вимог п.16.11 Правил дорожнього руху, не надав перевагу в русі автомобілю «Лексус», д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, в результаті чого сталась дорожньо-транспортна пригода.

Згідно постанови Приморського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2012 р., по справі № 3/1522/280/2012, відповідач ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєнні 31 грудня 2011 р. дорожньо-транспортної пригоди та на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.

Автомобіль, яким керував позивач, зазнав значних механічних пошкоджень. Згідно експертного висновку, складеному «Центром експертиз та бізнесу «Капітал-Інвест», розмір заподіяної шкоди позивачу становить 41 039 (сорок одна тисяча тридцять дев'ять) гривень 36 коп. Але фактичний розмір ремонту склав 52900 (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот) гривень.

Виходячи з викладеного, відповідач ОСОБА_2 повинен відшкодувати позивачу заподіяну матеріальну шкоду, однак відповідач, ОСОБА_2, відмовляється добровільно відшкодувати позивачу шкоду, посилаючись на те, що його автомобіль «Хюндай», д/н НОМЕР_1, був застрахований у СК «Міська Страхова Компанія», але страхова компанія також відмовляється відшкодовувати позивачу заподіяну відповідачем шкоду, усно посилаючись на відсутність у них грошей.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Відповідач заперечував проти задоволення позову, просив суд відмовити у його задоволенні, надав заперечення на позов, в яких зазначив наступне.

31 грудня 2011 року дійсно сталася дорожньо-транспортна пригода у м. Одесі за його участю. Згідно Постанови Приморського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2012 р. відповідач ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення та його було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Проте, відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цивільна відповідальність відповідача була застрахована у третьої особи - ПрАТ «МСК» на суму 50 000,00 грн., про що свідчить страховий поліс №АА/5964605.

Відразу після ДТП відповідач написав заяву про страховий випадок і надав всі необхідні документи в страхову компанію, в страховій компанії визнали випадок страховим і зазначили, що після визначення вартості матеріальної шкоди, за вирахуванням безумовної франшизи у розмірі 500,00 гривень, кошти буде перераховано на рахунок Позивача.

Після звернення із заявою про страховий випадок ОСОБА_2 надав позивачу кошти у розмірі 500,00 грн., що є безумовною франшизою, про що свідчить розписка від 03.01.2012 р. надана відповідачу позивачем по справі.

12 березня 2012 року Позивач домовилися з відповідачем про зустріч та зазначив, що вартість відновлювального ремонту його автомобілю становить більше 50 000,00 грн., а саме: 51 600,00 грн., а відповідальність відповідача застрахована лише на 50 000,00 грн. та просив сплатити йому кошти в сумі 1 600,00 грн., що відповідач і зробив, про що свідчать розписки. Позивач в розписках зазначив, що жодних матеріальних претензій до відповідача не має.

Представник третьої особи Приватного акціонерного товариства «Міська Страхова Компанія» до судового засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи в його відсутність до суду не надходило.

З'ясувавши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, та правовідносини сторін, що випливають з таких обставин, вислухавши учасників цивільного процесу, перевіривши їх доводи наявними в справі доказами, дослідивши матеріали справи, надавши їм правову оцінку, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_5, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5, виданого 12.08.2006 року є власником транспортного засобу марки LEXUS модель RX 350 2006 року випуску, колір синій, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Згідно довіреності від 06.08.2010 року, посвідченої нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованої в реєстрі за № 3712, ОСОБА_5 надав право керувати вказаним вище транспортним засобом, а також подавати від його імені заяви ОСОБА_1.

31 грудня 2011 року о 17 годині, ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки Хюндай, д/н НОМЕР_1, по вул. Віце-Адмірала Жукова, на перехресті з вул. Буніна, у м. Одесі, при виїзді з другорядної дороги на головну, в порушення вимог п.16.11 Правил дорожнього руху, не надав перевагу у русі автомобілю «Лексус», д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, в результаті чого сталася дорожньо-транспортна пригода.

Згідно постанови Приморського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2012 р., по справі № 3/1522/280/2012, відповідач ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєнні 31 грудня 2011 р. дорожньо-транспортної пригоди та на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «МСК», поліс № АА/5964605, строком на один рік, з 16.08.2011 року до 15.08.2012 року.

Сума матеріального збитку, завданого автомобілю позивача, відповідно до висновку оцінювача про вартість матеріального збитку складеного ТОВ «Центр експертиз та бізнесу «Капітал-Інвест», в особі директора ОСОБА_7 , яка проводила оцінку на підставі сертифікату суб'єкта оціночної діяльності НОМЕР_6 р., виданого ФДМУ 13 квітня 2009 р. та договору № ЕО-26/1(М) від 30.01.2012 року, розмір заподіяної шкоди позивачу становить 41 039 (сорок одна тисяча тридцять дев'ять) гривень 36 коп.

Позивач по справі до суду надав копії квитанцій щодо проведення відновлювального ремонту та рахунки-фактури № Т12-000192, Т12-000200-К, Т12-000201-С від 10.01.2012 року, що у загальному розмірі склало 52 900,00 гривень.

ПрАТ «МСК» провела власну оцінку заподіяної позивачу дорожньо-транспортною пригодою матеріальної шкоди, яка становить 37 516,27 гривень, за вирахуванням безумовної франшизи у сумі 500 грн.

Після звернення із заявою про страховий випадок, ОСОБА_2 сплатив позивачу кошти у розмірі 500,00 грн., що є безумовною франшизою, про що свідчить розписка від 03.01.2012 р.

Також, згідно розписок від 12.03.2012 року та 24.05.2012 року відповідач сплатив Позивачу 1 600,00 грн. ОСОБА_1 у розписках зазначив, що жодних матеріальних претензій до відповідача не має.

Згідно ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Статтею 22 п.22.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон), у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 36.6. ст. 36 Закону визначено, що страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Також, Позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 р. (далі - Постанова) під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Крім того, пункт 4 Постанови передбачає, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю йому заподіяно Позивачу, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Позивач при дорожньо-транспортній пригоді тілесних ушкоджень не отримав, на стаціонарному лікуванні не перебував. Тому, суд вважає в задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортною пригодою з ОСОБА_2 є необґрунтованими, не заснованими на нормах діючого законодавства України, недоведеними та задоволенню не підлягають.

На підставі ст. ст. 3-4, 10-11, 15, 60, 109, 118, 208-209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Приватного акціонерного товариства «Міська Страхова Компанія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено в Апеляційний суд Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у випадку коли сторони були відсутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.С.Турецький

29.05.2013