Рішення № 31614016, 20.05.2013, Приморський районний суд м. Одеси

20.05.2013

Справа № 1522/923/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2013 року

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Єршової Л.С.,

при секретарі - Бондаревій Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення на користь позивачів аліментів у розмірі 1200,00 грн. на утримання повнолітньої дитини до досягнення нею 23 років. Оскільки під час розгляду судом справи відповідач надав довідку про те, що він має постійний дохід, представник позивачів надав до суду заяву, в якій просив суд стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/3 частини від його доходу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що донька ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є студенткою 3 курсу вищого навчального закладу, мешкає разом з матір`ю, яка самостійно не має змоги утримувати її та оплачувати її навчання, відповідач добровільно матеріальну допомогу не надає, що і стало приводом для звернення до суду.

Представник позивачів у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Відповідач та його представник проти задоволення позовних вимог заперечували, посилаючись на те, що він та ОСОБА_1 мають спільне нерухоме майно, яке остання здає в оренду, а гроші за усною домовленістю між ними залишає собі на утримання доньки. Крім того, в своїх запереченнях зазначає, що ОСОБА_1 неофіційно працює в стоматологічному кабінеті та отримує заробітну плату, а він вимушений наймати собі житло та на його утриманні знаходиться мати-пенсіонерка, а тому він просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, а на випадок протилежного рішення, просить суд не стягувати з нього аліменти під час канікул доньки.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Біляївського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис про народження № 42 .

Як зазначили в судовому засіданні представник ОСОБА_1 та ОСОБА_3, що вони розірвали шлюб у жовтні 2009 року, після розірвання шлюбу їх донька - ОСОБА_2 залишилась проживати разом з матір`ю.

Як вбачається з довідки, виданої Одеським факультетом менеджменту і бізнесу Київського інституту культури, ОСОБА_2 є студенткою денної форми навчання зазначеного навчального закладу, термін навчання до 30.05.2013 року.

Згідно з довідкою про доходи від 23.04.2013 року, виданою КП «Автобаза санітарного транспорту» ОСОБА_3 працює на зазначеному підприємстві з 17.03.2008 року по теперішній час, форма - працевлаштування - основна, займає посаду - водія. Тобто відповідач має постійний дохід і може надавати доньці матеріальну допомогу.

Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Суд не приймає доводи відповідача, що він та ОСОБА_1 мають спільне нерухоме майно, яке остання здає в оренду, а гроші за усною домовленістю між ними залишає собі на утримання доньки, оскільки зазначене відповідач не підтвердив жодним доказом. Також суд не вважає, належним доказом того, що відповідач може не сплачувати аліменти своїй доньці, його ствердження про те, що ОСОБА_1 має дохід, а він наймає квартиру, оскільки ОСОБА_3 є офіційно працевлаштованим та має постійний дохід, тобто у нього є можливість надавати матеріальну допомогу, як своїй доньці, так і непрацездатній матері.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення, що закріплено у ст. 182 Сімейного кодексу України.

Стаття 183 СК України, передбачає, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

При цьому, суд зазначає, що оскільки позов подали як мати, так і сама повнолітня донька відповідача, яка має повну цивільну дієздатність, то аліменти мають бути стягнуті саме на користь доньки - ОСОБА_2.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів підлягають частковому задоволенню, а саме: на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню сума аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку її батька - ОСОБА_3 кожного місяця на час навчання ОСОБА_2 на Одеському факультеті менеджменту і бізнесу Київського інституту культури, але не більш, ніж до досягнення нею 23 років, починаючи з 16.01.2012 року.

Судові витрати підлягають стягненню згідно з ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 183, 199 СК України, ст.ст. 10, 11, 88, 174, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти на її утримання, у розмірі ? від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_3 кожного місяця на час навчання ОСОБА_2 на денній формі навчання на Одеському факультеті менеджменту і бізнесу Київського інституту культури, але не більш, ніж до досягнення нею 23 років, починаючи з 16.01.2012 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 114,70 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.С. Єршова