Рішення № 31612603, 04.06.2013, Рутченківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Донецька)

2/258/1242/13

258/2195/13-ц

Справа № 2/258/1242/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 року Кіровський районний суд м. Донецька

в складі:головуючої судді Дорошенко В.Г.

при секретарі Власенко Н.М.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача Попова І.І.

розглянувши у відкритому в судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

ПАТ «ПроКредит Банк» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованості.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22.09.2003 р. між ЗАТ «Мікрофінансовий Банк», правонаступником якого є АТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_1 було укладено рамкову угоду № Д-827/09.03, на підставі якої банк відкрив позичальнику кредитну лінію терміном на 36 місяців для надання кредитних коштів на суму не більше 7 000 доларів США.

23.06.2004 р. до рамкової угоди внесено зміни, згідно з якими збільшено строк кредитної лінії терміном на 60 місяців, при цьому загальна сума заборгованості не повинна перевищувати 15000 доларів США.

13.02.2007 р. та 15.09.2009 р. до рамкової угоди внесено зміни, згідно з якими збільшено строк кредитної лінії терміном на 120 місяців.

В забезпечення виконання умов рамкової угоди 13.02.2007 р. між банком та ОСОБА_1 було укладено договір про надання траншу № 4.17252/827, на підставі якого банк надав відповідачу грошові кошти в сумі 25000 доларів США на строк користування 60 місяців зі сплатою 15% річних, а відповідач зобов'язався повернути наданий банком кредит та сплатити відсотки в порядку та строки, передбачені договором.

15.11.2011 р. між АТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір № 1 про внесення змін до договору траншу, згідно якого збільшено строк користування грошовими коштами до 65 місяців.

В забезпечення виконання відповідачем обов'язків за рамковою угодою, між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 827-ДПЗ від 13.02.2007 р., згідно з умовами якого, у випадку невиконання позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором нарівні з позичальником за повернення суми кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій.

В забезпечення виконання відповідачем ОСОБА_1 зобов'язань, що виникають із рамкової угоди, 10.10.2003 р. між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір застави нерухомого майна з майновим поручителем № Д-827/09.03-ДЗ2, згідно умов якого ОСОБА_4 передав, а позивач прийняв в заставу нерухоме майно: квартиру, що складається з 3-х жилих кімнат, загальна площа якої складає 65,8 кв.м., жила площа якої складає 43,7 кв.м. та розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить йому на праві власності.

Позивач свої обов'язки перед відповідачем - ОСОБА_1 за договором траншу виконав у повному обсязі, а саме надав кредитні кошти.

В порушення умов вищевказаного договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконує, а саме не здійснює погашення заборгованості за кредитом у встановлені договором строки.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за договором траншу відповідач має заборгованість, яка станом на 01.02.2013 складає 27 981 грн. 59 коп., з яких: 1426,56 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01.02.2013 р. складає 11402 грн. 49 коп. - заборгованість за капіталом кредиту, 156,62 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01.02.2013 р. складає 1251 грн. 86 коп. - відсотки за фактичне користування простроченим капіталом, 15 327 грн.23 коп. - пеня.

Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути на користь банку з відповідачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в солідарному порядку заборгованість за договором про надання траншу № 4.17252/827 від 13.02.2007 р. в розмірі 27 981 грн.59 коп., судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду, а також у рахунок погашення заборгованості, звернути стягнення на предмет застави за договором застави з майновим поручителем № Д-827/09.03-ДЗ2 від 10.10.2003 р.

В судовому засіданні представник позивача ПАТ «ПроКредит Банк» - Попов І.І., який діяв на підставі довіреності, позовні вимоги цілком підтримав, надав пояснення аналогічні вищевикладеним.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, лише в частині стягнення заборгованості за договором про надання траншу в розмірі 27 981 грн.59 коп. В частині звернення стягнення на предмет застави за договором застави нерухомого майна з майновим поручителем, вважає позовні вимоги не обґрунтованими і просив суд у вимогах, щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 відмовити.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, про час розгляду справи повідомлялися судом у встановленому законом порядку, про що в матеріалах справи мається повідомлення про вручення поштового відправлення. Суд визнає неявку відповідачів в судове засідання неповажною та вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність, на підставі доказів, які є в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ПАТ «ПроКредит Банк» підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що 22.09.2003 р. між ЗАТ «Мікрофінансовий Банк», правонаступником якого є АТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_1 було укладено рамкову угоду № Д-827/09.03, на підставі якої банк відкрив позичальнику кредитну лінію терміном на 36 місяців для надання кредитних коштів на суму не більше 7 000 доларів США (а.с.9).

23.06.2004 р. між ЗАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода № 1, якою до рамкової угоди № Д-827/09.03 від 22.09.2003 р. внесено зміни, згідно з якими збільшено строк кредитної лінії терміном на 60 місяців, при цьому загальна сума заборгованості не повинна перевищувати 15 000 доларів США (а.с.10).

13.02.2007 р. та 15.09.2009 р. між ЗАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_1 були укладені додаткова угода № 2 та договір № 3 про внесення змін та доповнень до рамкової угоди відповідно, якою до рамкової угоди № Д-827/09.03 від 22.09.2003 р. внесено зміни, згідно з якими збільшено строк кредитної лінії терміном на 120 місяців, при цьому загальна сума заборгованості не повинна перевищувати 50 000 доларів США (а.с.11,12).

В забезпечення виконання умов рамкової угоди № Д-827/09.03 від 22.09.2003 р., 13.02.2007 р. між ЗАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання траншу № 4.17252/827, на підставі якого банк на підставі вказаної рамкової угоди надав відповідачу грошові кошти в сумі 25000 доларів США на строк користування 60 місяців зі сплатою 15% річних, а відповідач зобов'язався повернути наданий банком кредит та сплатити відсотки та платежі за кредитом, а також комісії на умовах та в строки, передбачені договором, а також виконати свої обов'язки за даним договором в повному обсязі (а.с. 13-14).

15 листопада 2011 року між АТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір № 1 про внесення змін до договору траншу, згідно якого збільшено строк користування грошовими коштами до 65 місяців (а.с.16).

В забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань, які виникають з рамкової угоди № Д-827/09.03 від 22.09.2003 р. та договору про надання траншу № 4.17252/827 від 13.02.2007 р. між ЗАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 827-ДПЗ від 13.02.2007 р., згідно з умовами якого, у випадку невиконання позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором нарівні з позичальником за повернення суми кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій (а.с.18).

15.08.2007 р. між ЗАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_3 був укладена додаткова угода № 1 до договору поруки № 827-ДПЗ від 13.02.2007 р., згідно якої пункт 1.2 договору поруки № 827-ДПЗ від 13.02.2007 р. викладено у новій редакції, а саме поручитель ОСОБА_3 бере на себе зобов'язання перед кредитором відповідати по зобов'язанням ОСОБА_1, які виникають з: рамкової угоди № Д-827/09.03 від 22.09.2003 р., договору про надання траншу № 4.17252/827 від 13.02.2007 р., договору про надання траншу № 4.14612/827 від 14.08.2006 р., договору про надання траншу № 4.19245/827 від 15.08.2007 р. (а.с.19).

В забезпечення виконання відповідачем ОСОБА_1 зобов'язань, що виникають із рамкової угоди № Д-827/09.03 від 22.09.2003 р., договору про надання траншу № Д-827/09.03-ДТ2 від 10.10.2003 р. та інших договорів про надання траншу, графіків повернення кредиту і сплати відсотків, договорів по надання овердрафту, інших договорів, які є невід'ємною частиною рамкової угоди, 10.10.2003 р. між ЗАТ «Мікрофінансовий Банк» та ОСОБА_4 укладено договір застави нерухомого майна з майновим поручителем № Д-827/09.03-ДЗ2, згідно умов якого ОСОБА_4 передав, а позивач прийняв в заставу нерухоме майно: квартиру, що складається з 3-х жилих кімнат, загальна площа якої складає 65,8 кв.м., жила площа якої складає 43,7 кв.м. та розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить йому на праві приватної власності (а.с.20).

24.06.2004 р. між ЗАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_4 була укладена додаткова угода № 1, згідно якої до договору застави № Д-827/09.03-ДЗ2 внесені зміни, за якими було збільшено максимальний ліміт заборгованості до 15 000 доларів США (а.с.21).

19.02.2007 р. між ЗАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_4 був укладений договір № 2 про внесення змін до договору застави нерухомого майна з майновим поручителем № Д-827/09.03-ДЗ2, згідно з умовами якого внесено зміни, за якими було збільшено строк кредиту до 120 місяців з максимальним лімітом заборгованості в розмірі 50000 доларів США (а.с.22).

Позивач свої обов'язки перед відповідачем ОСОБА_1 за договором про надання траншу № 4.17252/827 від 13.02.2007 р. (з наступними змінами) виконав повному обсязі, а саме надав грошові кошти в сумі 25000 доларів США (а.с.27).

В порушення умов вищевказаного договору відповідач ОСОБА_1 допустив заборгованість, яка станом на 01.02.2013 складає 27981 грн. 59 коп. (а.с.28-29).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно з умовами договору.

Стаття 1054 ч.1 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно п. 1.4 договору про надання траншу № 4.17252/827 від 13.02.2007 р. у випадку прострочення позичальником виконання своїх грошових зобов'язань передбачених цим договором тривалістю понад 7 календарних днів, розмір процентів за користування кредитом автоматично збільшується до 28 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році, починаючи з 8 календарного дня такого прострочення і до моменту повного погашення кредиту.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель солідарно відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Також, відповідно до п. 2 ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно частини 1 статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно п.2.1 договору поруки № 827-ДПЗ, у випадку невиконання позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором нарівні з позичальником за повернення суми кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій.

Крім того, згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Частиною 2 зазначеної статті визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Частина 3 передбачає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 3.6 договору про надання траншу № 4.17252/827 від 13.02.2007 р. у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати відсотків за його користування та/або інших платежів згідно умов цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню. За домовленістю сторін пеня встановлюється в розмірі 0,5 відсотка, але не менше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення.

Таким чином, суд находить можливим стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь позивача: 27 981 грн. 59 коп., з яких: 1426,56 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01.02.2013 р. складає 11402 грн. 49 коп. - заборгованість за капіталом кредиту, 156,62 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01.02.2013 р. складає 1251 грн. 86 коп. - відсотки за фактичне користування простроченим капіталом, 15 327 грн.23 коп. - пеня.

Стосовно вимог ПАТ «ПроКредит Банк» про звернення стягнення на предмет застави за договором застави нерухомого майна з майновим поручителем № Д-827/09.03-ДЗ2 від 10.10.2003 р., а саме на нерухоме майно - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить відповідачу ОСОБА_4 на праві власності, суд вважає, що дана вимога не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 589 ЦК України врегульовано, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ст. 19 ЗУ "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Згідно ч.2 ст. 20 ЗУ "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

Згідно ч.1 ст.575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володіння заставодавця або третьої особи.

При вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом із вартістю іпотечного майна, оскільки згідно зі ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки може бути відмовлено, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

При цьому, як вбачається з наданого суду розрахунку заборгованості, станом на 01.02.2013 р. заборгованість відповідача ОСОБА_1 за договором про надання траншу № 4.17252/827 від 13.02.2007 р. (з наступними змінами) складає 27 981 грн. 59 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту складає 11.402 грн.49 коп.

Тобто в даному випадку, розмір наявної заборгованості відповідача перед банком значно менше вартості трикімнатної благовлаштованої квартири, яка визначається на момент фактичного задоволення вимог банку, та на яку банк просить звернути стягнення у рахунок погашення заборгованості за вказаним договором про надання траншу, тому за таких обставин суд вважає, що у задоволенні даної вимоги банку слід відмовити.

Крім того, згідно зі ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, тобто з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 279 грн. 81 коп.

На підставі викладеного, керуючись Закону України «Про іпотеку», «Про заставу», ст. 526, 536, 549, 551, 590, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 6, 10, 14, 88, 197, 209,213-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» (ЄДРПОУ 21677333, т/р № 290970004 в АТ «ПроКредит Банк», МФО 320984) заборгованість за договором про надання траншу № 4.17252/827 від 13 лютого 2007 року в сумі 27981 грн.59 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» (ЄДРПОУ 21677333, т/р № 290970004 в АТ «ПроКредит Банк», МФО 320984) судовий збір в сумі 279 грн. 81 коп.

В решті позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кіровського районного суд м. Донецька протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: