Рішення № 3161105, 24.02.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"24" лютого 2009 р. Справа № 20/025-09

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Флеш-Р”, м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства „УІФК-АГРО”, с. Коржі

про стягнення 42903,06 грн.

секретар судового засідання: Павленко О.Є.

за участю представників:

від позивача: Ожогін М.В., довір. № 11 від 19.02.2009 р.

від відповідача: Івченко І.М., довір. № 19/11/1 від 19.11.2008 р.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Флеш-Р” (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „УІФК-АГРО” (далі - відповідач) про стягнення 42903,06 грн. заборгованості.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 26.03.2008 р. з ТОВ „УІФК-АГРО” договору поставки № 26/03/08, згідно якого ТОВ „Флеш-Р” зобов’язувалося поставити товар ВАТ „УІФК-АГРО”, а відповідач –прийняти та оплатити його.

Згідно умов договору позивач здійснив поставку товару відповідачеві на загальну суму 155626,80 грн., які покупцем були сплачені частково, у зв’язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 35875,60 грн. основного боргу, 3587,56 грн. штрафу, 2450,23 грн. неустойки (пені), 845,18 грн. інфляційних втрат, 144,49 грн. 3% річних, а також відшкодувати 429,03 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Позивач у судовому засіданні 24.02.2009 р. позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судовому засіданні 24.02.2009 р. подав відзив № 20 від 11.02.2009 р. на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

26.03.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Флеш-Р” (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством „УІФК-АГРО” (покупець) був укладений договір поставки № 26/03/08, відповідно до п. 1.1 якого постачальник постачає, а покупець придбає утилізатор виробництва Англії (товар).

Згідно з п. 2.5 договору загальна сума договору складає 155626,80 грн., в тому числі ПДВ 25937,80 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки здійснюються в національній валюті шляхом безготівкового розрахунку на умовах 50% передоплати, що складає 77813,40 грн., в тому числі 12968,90 грн. ПДВ.

У відповідності з п. 4.2 договору оплата залишкової суми проводиться згідно з Графіком оплати, передбаченим в Додатку №2 до договору.

Згідно з Додатком № 2 до договору поставки № 26/03/08 оплата покупцем проводиться на протязі шести місяців рівними частинами, а саме з 30.04.2008 р. до 30.09.2008 р. у сумі 12968,90 грн. щомісячно.

Пункт 7.2 договору передбачає, що прострочка платежів за товар тягне за собою право на стягнення неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочки, від загальної суми заборгованості за кожен день прострочки.

Відповідно до п. 7.4 договору у випадку односторонньої відмови однієї із сторін від виконання своїх обов’язків, винна сторона повинна сплатити штраф у розмірі 10% від суми невиконаного зобов’язання.

26.03.2008 р. постачальником був виставлений рахунок –фактура № СФ-0000109 на загальну суму 155626,80 грн. для оплати покупцем.

На виконання умов п. 4.1 договору відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача передоплату у сумі 77813,40 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку ТОВ „Флеш –Р” № 26006038228111 за 10.04.2008 р.

У відповідності з умовами договору ТОВ „Флеш –Р” поставило ВАТ „УІФК-АГРО” утилізатор А 400, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000183 від 05.08.2008 р. на суму 155626,80 грн.

Проте відповідач порушив умови договору щодо проведення розрахунків, сплативши лише частково за отриманий товар у сумі 119751,20 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача від 10.04.2008 р. на суму 77813,40 грн., від 13.05.2008 р. на суму 12968,90 грн., від 17.06.2008 р. на суму 12968,90 грн., від 04.08.2008 р. на суму 10000,00 грн., від 07.08.2008 р. на суму 3000,00 грн., від 19.09.2008 р. на суму 3000,00 грн.

Станом на 18.11.2008 р. заборгованість відповідача складає 35875,60 грн.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч.1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З урахуванням викладеного та з’ясування судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, який просить стягнути позивач у сумі 35875,60 грн., підлягають задоволенню.

Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у сумі 3587,56 грн. відповідно до п. 7.4 договору поставки № 26/03/08 від 26.03.2008 р.

Як зазначалося вище, згідно п. 7.4 договору у випадку односторонньої відмови однієї із сторін від виконання своїх обов’язків, винна сторона повинна сплатити штраф у розмірі 10% від суми невиконаного зобов’язання.

Проте висновок позивача щодо односторонньої відмови відповідачем від виконання умов договору є необгрунтованим, оскільки відповідач не відмовлявся в односторонньому порядку від виконання зобов’язання за договором, а прострочив його часткове виконання.

З урахуванням викладеного, суд відмовляє позивачу у задоволенні вимоги про стягнення 3587,56 грн. штрафу.

Також позов ТОВ „Флеш –Р” містить вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Позивачем згідно з п. 7.2 договору визначено розмір пені у сумі 2450,23 грн., що був розрахований за період з 01.05.2008 р. до 12.05.2008 р. у суму 102,33 грн., з 31.05.2008 р. до 16.06.2008 р. у сумі 144,97 грн., з 01.07.2008 р. до 31.07.2008 р. у сумі 264,35 грн., з 01.08.2008 р. до 03.08.2008 р. у сумі 68,22 грн., з 05.08.2008 р. до 06.08.2008 р. у сумі 20,96 грн., з 08.08.2008 р. до 29.08.2008 р. у сумі 187,15 грн., з 30.08.2008 р. до 18.09.2008 р. у сумі 340,69 грн., з 20.09.2008 р. до 30.09.2008 р. у сумі 165,68 грн., з 01.10.2008 р. до 18.11.2008 р. у сумі 1155,88 грн.

Відповідач у своєму відзиві на позов заперечує щодо періодів нарахування пені позивачем, зазначивши при цьому, що оскільки остаточний розрахунок за отриманий товар відповідач мав провести до 30.09.2008 р., то вважати його таким, що прострочив виконання зобов’язання, можливо лише з 01.10.2008 р. На думку відповідача, розмір належно обрахованої пені становить 1155,88 грн.

Однак, зважаючи на встановлення додатком № 2 до договору поставки № 26/03/08 від 26.03.2008 р. графіка оплати, момент прострочення визначається спливом терміну внесення кожного платежу.

Таким чином наведені вимоги ТОВ „Флеш –Р” щодо стягнення пені у розмірі 2450,23 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню судом.

Крім того, згідно приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 845,18 грн. за період з 01.09.2008 р. до 18.09.2008 р. у сумі 170,98 грн., за період з 20.09.2008 р. до 30.09.2008 р. у сумі 83,99 грн., за період з 01.10.2008 р. до 30.10.2008 р. у сумі 590,21 грн.

Відповідач заперечує щодо періодів нарахування інфляційних втрат, вказуючи при цьому, що розмір інфляційних втрат повинен був розраховуватися з 01.10.2008 р. та становити 609,89 грн.

Однак, періоди нарахування та розмір інфляційних втрат позивачем визначені вірно, тому інфляційні втрати у розмірі 845,18 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Розмір 3% річних, визначений позивачем за період з 01.10.2008 р. до 18.11.2008 р., становить 144,49 грн. і є обґрунтованим.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Флеш -Р”.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 44, 49, 80, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „УІФК-Агро” (07544, Київська обл., Баришівський р-н, с. Коржі, вул. Промислова, 40/1, код 34821667) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Флеш - Р” (03191, м. Київ, вул. Заболотного, 32/37, код 31484093) –35875 (тридцять п’ять тисяч вісімсот сімдесят п’ять) грн. 60 коп. основного боргу, 2450 (дві тисячі чотириста п’ятдесят) грн. 23 коп. пені, 845 (вісімсот сорок п’ять) грн. 18 коп. інфляційних втрат, 144 (сто сорок чотири) грн. 49 коп. 3% річних, 393 (триста дев’яносто три) грн. 16 коп. витрат по сплаті державного мита та 108 (сто вісім) грн. 13 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.М. Бабкіна

Дата складення та підписання в повному обсязі – 27.02.2009 р.