Постанова № 31610250, 30.05.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 травня 2013 року Справа № 812/4156/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Островської О.П.,

за участі секретаря - Тельдекової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Підприємство Чорнухинської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Луганській області №23" до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання противоправними дій та про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 08.11.2012 року №0000351610,-

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Державного підприємства "Підприємство Чорнухинської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Луганській області №23" до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби, у якому позивачем заявлені такі вимоги:

- визнати протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби по проведення документальної невиїзної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податикових зобовязань з ПДВ згідно декларацій з ПДВ за грудень 2002 р., лютий-березень 2003р., січень, серпень, вересень, грудень 2005 р., березень, квітень-грудень 2006р., січень-грудень 2007р., січень-грудень 2008р., січень-грудень 2009р., січень-грудень 2010р., жовтень-грудень 2011р., квітень-серпень 2012р., результати якої оформлені актом № 20/153-08680365 від 08.11.2012 року;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби від 08.11.2012 року №0000351610 про застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 217794,06 грн..

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 08.11.2012 року відповідачем складено акт перевірки № 20/153-08680365, на підставі зазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 08.11.2012 року №0000351610 про застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 217794,06 грн.

З посиланнями на ст.77, 78, 79 86 ПК України та Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984, позивач вважає протиправними дії відповідача по проведенню перевірки, з огляду на те, що відповідачем наказ про проведення перевірки не виносився, копія такого наказу та повідомлення про проведення перевірки позивачу не надавалися, акт перевірки не відповідає вимогам Порядку.

Позивач зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 08.11.2012 року №0000351610 прийняте на підставі акту перевірки, який складений за результатами протиправних дій по проведенню перевірки, в зазначеному податковому повідомленні-рішенні не вказано розмір штрафу, відповідно до якого визначена сума 217794,06 грн. та не вказано норму законодавства, яка цей розмір визначає.

Крім того, позивач зазначає, що з 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, статтею 126 якого передбачено фінансову відповідальність платника податку за порушення правил сплати (перерахування) податків, а саме застосування штрафу у розмірі 10 та 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Таким чином, визначення відповідачем в акті перевірки про застосування положень п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» до Державного підприємства "Підприємство Чорнухинської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Луганській області №23" за порушення строків сплати (перерахування) податків, та стягнення штрафу у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу є протиправним, оскільки цей Закон втратив чинність з 01.01.2011.

Також відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішеня не враховано граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) - 1095 днів, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позові, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, надав суду заперечення в яких вказав, що розмір штрафних санкцій при винесенні податкового повідомлення-рішення від 08.11.2012 року №0000351610 нарахований на підставі податкових декларацій, які були надані органу ДПС платником податків з урахуванням норм ст. 126 ПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статус державної податкової служби України, її функції та правові основи діяльності регулюються нормами Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим Кодексом України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому порядку, перебуває на податковому обліку у відповідача (а.с.20-27).

Головним державним податковим інспектором Перевальського відділення Алчевської ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податикових зобовязань з ПДВ згідно декларацій з ПДВ за грудень 2002 р., лютий-березень 2003р., січень, серпень, вересень, грудень 2005 р., березень, квітень-грудень 2006р., січень-грудень 2007р., січень-грудень 2008р., січень-грудень 2009р., січень-грудень 2010р., жовтень-грудень 2011р., квітень-серпень 2012р., за результатами якої було складено акт № 20/153-08680365 від 08.11.2012 року (а.с10).

В акті перевірки зазначено, що сума податкових зобов`язань з податку на додану вартість ДП ПКВК УДПСУ № 23 за грудень 2002 р., лютий-березень 2003р., січень, серпень, вересень, грудень 2005 р., березень, квітень-грудень 2006р., січень-грудень 2007р., січень-грудень 2008р., січень-грудень 2009р., січень-грудень 2010р., жовтень-грудень 2011р., квітень-серпень 2012р. складає 1376567,59 грн. і повинна була сплатитися не пізніше граничних термінів згідно абзацу 1 п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Сплата відбулася згідно платіжних доручень (додаток до акту).

Також в акті зазначено, що згідно з п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п.126.1 ст. 126 Податкового Кодексу України за затримання сплати узгодженої суми податкових зобов`язань до ДП ПКВК УДПСУ № 23 передбачено застосування штрафних санкцій у сумі 377529,1 грн. Розрахунок штрафних санкцій, передбачених законодавством, за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкових зобов`язань вказано у додатку до акту.

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій (а.с.11-14) штрафні санкції податковим органом до позивача застосовані у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу.

На підставі акту цієї перевірки податковим органом 08.11.2012 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000351610, яким встановлено порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного абз.1 п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п. 2 ст.203, п.1 ст.57 ПК України та на підставі п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п.126.1 ст. 126 ПК України за затримку на 1812 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання та яким позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 217794,06 грн.(а.с.9).

Суд вважає, що у відповідача не було підстав для прийняття зазначеного податкового повідомлення - рішення.

До набрання чинності Податковим кодексом України механізм справляння податку на додану вартість, було визначено Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон № 2181-IIІ), податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 того ж закону встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону № 2181-IIІ було передбачено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону № 2181-IIІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

З 01.01.2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України.

Згідно із п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналогічні правові норми щодо строку сплати суми податкового зобов'язання містяться в п.203.2 ст.203 ПК України.

Згідно п.116.1 ст.116 ПК України, у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Відповідальність у виді штрафу відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України застосовується у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом. Такий штраф становить : - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання - 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання - 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.114.1 ст.114 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Згідно п.102.1 ст.102 ПК України Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

При вирішенні справи суд враховує, що до 6 серпня 2011 року, тобто до набрання чинності Законом України від 7 липня 2011 року № 3609-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» (надалі - Закон 3609-VI), Податковий кодекс України не містив положень, які б регулювали порядок застосування штрафних санкцій, передбачених Податковим кодексом України, до правопорушень, вчинених до 1 січня 2011 року.

Із 6 серпня 2011 року підрозділ 10 розділу ХІХ «Перехідні положення» доповнено, зокрема, пунктом 11. Відповідно до зазначеної норми штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Таким чином, з дати набрання чинності Законом 3609-VI штрафні санкції за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлені після 1 січня 2011 року, застосовуються згідно з приписами пункту 11 підрозділу 10 розділу ХІХ Податкового кодексу України.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

У свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Таким чином, оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.

Виходячи з викладеного, починаючи з 6 серпня 2011 року до всіх порушень податкового законодавства, у тому числі вчинених до набрання чинності Податковим кодексом України, застосовуються санкції в розмірі, що встановлений нормами Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 08.11.2012 року №0000351610 Алчевською ОДПІ застосовано до Державного підприємства "Підприємство Чорнухинської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Луганській області №23" штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення платником податків строку сплати узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість.

Так податковим повідомленням-рішенням від 08.11.2012 року №0000351610, яким ДП "Підприємство Чорнухинської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Луганській області №23" за затримку на 1812 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 435588,12 грн., зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 217794,06 грн. згідно п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону № 2181-IIІ (а.с.9, 11-14).

З викладеного вбачається, що Алчевською ОДПІ вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, всупереч положень Податкового кодексу Україні, штрафні санкції нараховані згідно положень Закону України № 2181-IIІ, який на час застосування податковим органом заходів відповідальності до позивача вже втратив чинність, та положення якого вже не могли бути застосовані. До того ж вказаним повідомленням-рішенням до ДП "Підприємство Чорнухинської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Луганській області №23" застосовані штрафні санкції у розмірі більшому ніж встановлені Податковим кодексом України.

Крім того, судом встановлено, що податковим повідомленням-рішенням від 08.11.2012 року №0000351610 застосовано штраф у сумі 113603,73 грн. поза межами граничних строків застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Такого висновку, суд прийшов з огляду на те, що сплата суми податкового боргу, за несвоєчасність якої застосовано штраф, відбувалися на протязі 2007-2009 років (остання сплата 30.10.2009 року).

Тобто у даному випадку податковий орган взагалі не мав права виносити податкове повідомлення-рішення про застосування штрафу у сумі 113603,73 грн, оскільки сплинув строк давності для застосування штрафу.

З урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що вищевказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 08.11.2012 року №0000351610 прийняте Алчевською ОДПІ з порушенням норм діючого законодавства, відповідно вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування цих податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог в позивача про визнання протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби по проведення документальної невиїзної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податикових зобовязань з ПДВ згідно декларацій з ПДВ за грудень 2002 р., лютий-березень 2003р., січень, серпень, вересень, грудень 2005 р., березень, квітень-грудень 2006р., січень-грудень 2007р., січень-грудень 2008р., січень-грудень 2009р., січень-грудень 2010р., жовтень-грудень 2011р., квітень-серпень 2012р., результати якої оформлені актом № 20/153-08680365 від 08.11.2012 року, суд зазначає, що вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії є процесом реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою настання будь-яких негативних наслідків для особи. На думку суду, правові наслідки для позивача тягнуть акти індивідуальної дії - податкове повідомлення-рішення.

Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для юридичної особи прав чи інтересів. З огляду на викладене, суд зазначає, що вимоги позивача в частині визнання протиправними дій Алчевської ОДПІ не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає об'єкту порушеного права.

Згідно ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 30 травня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 04 червня 2013 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства "Підприємство Чорнухинської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Луганській області №23" до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання противоправними дій та про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 08.11.2012 року №0000351610 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби від 08.11.2012 року №0000351610, яким Державному підприємству "Підприємство Чорнухинської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Луганській області №23" нараховано штрафну санкцію у сумі 217794,06 грн. за платежем: податок на додану вартість.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Підприємство Чорнухинської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Луганській області №23, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2177,94 грн. (дві тисячі сто сімдесят сім грн.94 копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 04 червня 2013 року.

Суддя О.П. Островська