Рішення № 3160970, 09.02.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 45/22

09.02.09

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "МІГ-95"

Про стягнення 171 237, 69грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Лебідко Ю.І., дов.від 14.12.2008 року № 799

відповідача: не з’явилися

Суть спору: стягнення 171237, 69грн. заборгованості за договором оперативного лізингу від 22.05.2008 року № 425/0508, з яких 162 101,90 грн. - основного боргу, 886, 57грн.- інфляційні нарахування, 8 249,22 грн.- річних

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач за договором оперативного лізингу передав відповідачеві предмет лізингу, а відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує лізингові платежі, чим порушує умови договору оперативного лізингу від 22.05.2008 року № 425/0508.

Ухвалою від 20.01.2009 року порушено провадження у справі № 45/22 та призначено її до розгляду на 09.02.2009 року на 11:40.

Відповідач, належним чином повідомлений судом про розгляд справи, що підтверджується повідомленням про вручення ухвали суду 29.01.2009 року, у судове засідання своїх повноважних представників не направив, належним чином не повідомив про причини неявки на виклик суду, витребуваних ухвалою суду документів не надав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.05.2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір оперативного лізингу № 425/0508 (далі –Договір).

Відповідно до умов вказаного договору лізингодавець (позивач) передає лізингоодержувачу (відповідачеві), а лізингоодержувач отримує від лізингодавця в платне користування на умовах оперативного лізингу майно.

Згідно п. 4.1. вказаного договору лізингоодержувач за користування майном вносить періодичні лізингові платежі. Розміри, спосіб, форма і строки внесення лізингових платежів визначаються у графіку платежів, викладеному у додатку № 3 до договору, який з моменту підписання обома сторонами стає його невід"ємною частиною (п. 4.3. договору оперативного лізингу № 425/0508).

Відповідно до умов вказаного договору та додатків № 3-3/1 до нього лізингоодержувач повинен сплачувати до 15 числа поточного місяця лізингові платежі відповідно до графіку лізингових платежів.

На виконання вказаного договору згідно акту прийому-передачі від 07.08.2008 року позивач передав, а відповідач прийняв майно: самоскид КРАЗ 65055 (2шт), бульдозер SHANTUI SD 16 S ( 1шт) , колісний екскаватор JCB 3CX (1шт), гусеничний екскаватор ЕТ-25-20 ( 1шт).

За період з 17.07.2008 року по 15.11.2008 року згідно графіку платежів позивачем нарахована сума лізингових платежів у розмірі 606053, 17 грн.

Відповідач частково сплатив заборгованість у розмірі 443951, 27грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку про сплату відповідачем лізингових платежів, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг) на певний строк і за встановлену плату ( лізингові платежі).

Згідно ч. 2 ст.806 Цивільного кодексу України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов’язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (статті 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 162101,90грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Оскільки відповідач прострочив виконання зобов’язання, то відповідач вважається таким, що порушив зобов’язання (ст.610 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до умов вказаного договору за порушення термінів сплати лізингових платежів лізингоодержувач сплачує проценти в розмірі 25% річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочки незалежно від терміну тривання порушення.

Тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача 25% річних у розмірі 8 249, 22грн. за прострочення сплати лізингових платежів за період з 25.06.2008 року по 09.12.2008 року підлягають задоволенню повністю, за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Вимоги позивача про стягнення збитків від інфляції підлягають задоволенню частково, за розрахунком суду, через помилкове зазначення позивачем індексу інфляції у вересні 2008 року:

рівень інфляції у вересні 2008 року за даними Державного комітету статистики України становив 101,1% ( опубл. в газеті " Урядовий кур"єр"№ 187 від 08.10.2008 року):

(52 151,34 х 101,1%) –52 151,34 =573,66грн.

Оскільки позивачем заявлено до стягнення з відповідача збитки від інфляції в сумі 886, 57грн., то вимоги позивача про їх стягнення підлягають задоволенню частково в сумі 573, 66 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України,

суд –

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міг-95"( 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А, р/р 26001191017980 у філії КРУ " Банк " Фінанси та Кредит", МФО 300937) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Компанія " Лізинговий дім" (79057, м. Київ, м. Львів, вул. Коновальця, 103/605, код ЄДРПОУ 31730064, р/р 260060134500 у Першій ЛФ АТ "Кредо банк", МФО 325365) 162 101 ( сто шістдесят дві тисячі сто одна) грн..90 грн.- основного боргу, 573 ( п"ятсот сімдесят три) грн..66 грн.- інфляційні нарахування, 8 249 ( вісім тисяч двісті сорок дев"ять) грн..22 грн.- 3 % річних, 1709 ( одна тисяча сімсот дев"ять ) грн. 25 коп.- витрат по оплаті державного мита, 117 (сто сімнадцять) грн. 78 коп.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ.

4.В задоволенні інших позовних вимог позивача відмовити.

5.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.Балац