Ухвала суду № 31609117, 30.05.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 р.Справа № 2а-1670/7442/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Лтава" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2013р. по справі № 2а-1670/7442/12 за позовом Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві до Публічного акціонерного товариства "Лтава" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИЛА:

28 листопада 2012 року Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до публічного акціонерного товариства "Лтава" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1 у розмірі 9306,94 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2013 р. адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві до публічного акціонерного товариства "Лтава" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій було задоволено. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Лтава" (код ЄДРПОУ 14308479) на користь Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1 у розмірі 9306,94 гривень (дев'ять тисяч триста шість гривень 94 коп.).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2013 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги позивач посилається на відсутність у пенсійних справах громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 по яким відповідачу направлялися розрахунки відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, доказів того, що пенсії їм призначені у відповідності до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Також апелянт посилається на те, що УПФУ Октябрського району в м. Полтаві не може документально підтвердити свої фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій та вважає надіслані розрахунки позивача на адресу позивача такими, що не є належним доказом понесення органами Пенсійного фонду України витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки такі розрахунки не є розрахунковими документами у розумінні Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Лтава" (ідентифікаційний код 14308479) зареєстроване Виконавчим комітетом Полтавської міської ради та має статус юридичної особи, що підтверджується копією довідки АБ №430039 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Відповідач перебуває на обліку як платник страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві.

На підприємстві відповідача працювали працівники , яким призначено пенсії на пільгових умовах згідно із п. "а"ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком № 1 .

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначені на пільгових умовах працівникам , яким призначено пенсії на пільгових умовах згідно із п. "а"ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком № 1.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно п. 2.1 Положення «Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 8-2 від 30.04.08 р. (у редакції постанови Правління Пенсійного фонду України № 5-5 від 25.02.08 р.) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.08 р. № 209/14900, одним з основних завдань управління є облік платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; збирання та акумулювання в районі (місті) внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, ведення їх обліку; призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

У відповідності до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (до набрання чинності Закону України № 1058 діяв Закон України № 400).

В абз. 4 п. 1 ст. 2 та абз. 2 п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за ставкою 100%. Таким чином, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підлягають відшкодуванню в повному обсязі. Законом України «Про пенсійне забезпечення» визначено коло осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах.

Положеннями п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. При цьому ч. 4 ст. 13 цього Закону передбачено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається ст. 100 даного Закону.

Порядок відшкодування підприємством витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений Інструкцією «Про порядок обчислення страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.03 р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України № 64/8663 16.01.04 р., в п. 6.2 якої встановлено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особами, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій, покриваються підприємством, на якому працювали застраховані особи, а в п. 6.4 передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно ч. 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно п. 6.8 вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах, а згідно п. 6.10 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у п. 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на виконання вимог п.6.8 Інструкції УПФУ Октябрського району в м. Полтаві складались та направлялись на адресу відповідача розрахунки, що містили місячну суму зобов'язань на покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Перехідних Положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а також, одночасно, повідомлялась загальна сума заборгованості підприємства перед позивачем за травень 2012 року. Розрахунки відповідачем не оскаржені, однак суми, вказані у розрахунках, відшкодовані не були. Загальний борг підприємства за цей період на момент розгляду справи в суді першої інстанції становив 9306,94 грн.

Недійсність спірних розрахунків стосовно визначених сум за рішенням суду не встановлена, а тому відповідач не позбавлений обов'язку їх сплати. При цьому, колегією суддів встановлено, що рішення про призначення пільгових пенсій на дату розгляду справи відповідачем не оскаржувалися.

Вказані розрахунки відповідачем отримано 30.05.2012, про що свідчать надані до матеріалів справи копії повідомлень про вручення поштових відправлень.

Колегія суддів зазначає, що відповідач в обґрунтування своєї правової позиції посилається на ч. 4 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно якої порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (01.01.92 р.) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається ст. 100 Закону. Відтак, на думку відповідача особи, які у нього працювали, мали право на призначення пенсії згідно ст. 100 Закону, які на дату введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» (01.01.92 р.) мали повний стаж на роботах, який дає право на пільгову пенсію, тому позивачем було неправомірно призначено пенсії зазначеним особам на підставі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Враховуючи те, що пенсії, призначені відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відшкодуванню не підлягають, відповідач не згоден із тим, що позивач надсилає йому розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій та повідомлення про їх сплату.

Згідно п. 1 постанови Верховної Ради України від 06.12.91 р. № 1931-XII Закон України «Про пенсійне забезпечення» введено в дію з 01.01.92 р. в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону. Відповідно ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно ст. 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

До набрання чинності Законом України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення осіб здійснювалось відповідно до Положення «Про порядок призначення та виплати державних пенсій», затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.72 р., в п. 16 якого, зокрема, було визначено, за наявності якого стажу роботи та віку особи мають право на пенсію на пільгових умовах. При цьому вимоги щодо атестації робочих місць за умовами праці згідно раніше діючого законодавства були відсутні.

Таким чином колегія суддів зазначає, що особа, яка до 01.01.92 р. (тобто до прийняття Закону України «Про пенсійне забезпечення») набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із Списками № 1, № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22.08.56 р. № 1173 і після цієї дати не працювала на роботах із важкими і шкідливими умовами праці, пенсія призначається відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно із ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Особі, яка до і після 01.01.92 р. працювала на роботах, передбачених Списками № 1 та № 2, пенсія призначається відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням результатів атестації робочих місць.

Посилання відповідача на невірне визначення УПФУ Октябрського району в м. Полтаві розміру пенсій, з яких позивач повинен здійснювати розрахунки, колегія суддів вважає помилковими, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Так, Верховним Судом України (постанова від 05.06.12 р. № 21-167а12) зазначено, що вирішуючи питання стосовно неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України п. 6 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV та підпункту 6.6 п. 6 Інструкції, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із того, що «надбавки та підвищення», які встановлюються та виплачуються відповідно до положень Закону № 1788-XII, відрізняються від поняття «збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку», визначеного Законом № 1058-IV, оскільки законодавством передбачено не лише різні підстави для таких змін розмірів пенсій (під час встановлення та виплати додаткових доплат, надбавок, підвищень застосовуються норми Закону № 1788-XII, під час здійснення перерахунку та виплати пенсії з урахуванням збільшення, яке відбулось внаслідок її перерахунку, - Закону N 1058-IV), а й правові наслідки - додаткові доплати, надбавки, підвищення мають окремий статус та обліковуються окремими рядками, а збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку за нормами Закону № 1058-IV становить її основний розмір.

Також колегія суддів вважає доцільним зауважити, що предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості, а не питання правильності та правомірності призначення конкретним працівникам пенсії, а тому посилання відповідача на неправильне або незаконне призначення пенсій на пільгових умовах в даній справі є недоречним.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність обов'язку у відповідача відшкодовувати органам Пенсійного фонду суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій по списку № 1, призначених на пільгових умовах в сумі 9306,94 грн.

Щодо доводів відповідача про пропущення позивачем строків звернення до суду то вказане не відповідає дійсності.

Колегія судів з матеріалів не вбачає, що позивачем були порушення строки звернення до суду з даним позовом.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Лтава" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2013р. по справі № 2а-1670/7442/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.