Постанова № 31609006, 21.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1554/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Кучми А.Ю., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 02.10.2012 року №0000086156,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 02.10.2012 року №0000086156.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2013 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 23 серпня 2012 року позивачем до органу державної податкової служби подано декларацію з податку на додану вартість за липень 2012 року, в якій визначив залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21 - рядок 18) у сумі 1744696,00 грн. (рядок 22 зазначеної декларації); також позивач визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 1431644,00 грн. (рядок 23.1) (а.с. 9- 11).

Разом з декларацією позивачем було подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації) та інші додатки.

Так, згідно довідки про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоду, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) та розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість), позивачем до частини залишку від'ємного значення включено суму ПДВ у розмірі 154570,00 грн. за звітний період жовтня 2011 року, 19802,00 грн. за звітний період листопада 2011 року, 299075,00 грн. за звітний період грудня 2011 року, 102955,00 грн. за звітний податковий період березня 2012 року, 393,00 грн. за звітний податковий період травня 2012 року, 854849,00 грн. за звітний податковий період червня 2012 року (а.с. 12).

У період з 19.09.2012 року по 01.10.2012 року посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову перевірку правомірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в сумі 1431644,00 грн., відображених у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року; за наслідками перевірки складено акт від 01.10.2012 року №65/15-6/36203764.

Актом перевірки встановлено, що позивачем суму залишку від'ємного значення жовтня 2011 року в розмірі 154570,00 грн. було оплачено в жовтні 2011 року, суму залишку від'ємного значення листопада 2011 року в розмірі 19802,00 грн. було оплачено в листопаді 2011 року, суму залишку від'ємного значення грудня 2011 року в розмірі 299075,00 грн. було оплачено в грудні 2011 року, суму залишку від'ємного значення березня 2012 року в розмірі 102955,00 грн. було оплачено в сумі 71209,00 грн. в березні 2012 року, суму залишку від'ємного значення травня 2012 року в розмірі 393,00 грн. було оплачено в травні 2012 року, суму залишку від'ємного значення червня 2012 року в розмірі 854849,00 грн. було оплачено в червні 2012 року. Таким чином, як зазначено в акті перевірки, загальна сума задекларованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2012 року за даними первинних документів, що підтверджують факт оплати позивачем товарів/послуг, складає 1399898,00 грн.

Також, актом перевірки підтверджено правомірність визначення позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту, розрахунків з бюджетом та показників, відображених у декларації за червень 2012 року.

За наслідками перевірки посадова особа відповідача дійшла висновку, що позивачем занижено суми бюджетного відшкодування за грудень 2011 року на 174372,00 грн. (сума залишку від'ємного значення жовтня 2011 року в розмірі 154570,00 грн., яка була оплачена в жовтні цього ж року, але, оскільки обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців були менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, тому право на отримання бюджетного відшкодування виникло в грудні 2011 року), січень 2012 року на 299075,00 грн., квітень 2012 року на 71209,00 грн., червень 2012 року на 393,00 грн.

02.10.2012 року ДПІ у Печерському районі м. Києва винесено податкове повідомлення - рішення №0000086156, яким на підставі акту перевірки за порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України позивачу зменшено бюджетне відшкодування на розрахунковий рахунок з податку на додану вартість по декларації за липень 2012 року на 576795,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 144199,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач маючи право на бюджетне відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2011 року у сумі 174372,00 грн., січень 2012 року у сумі 299075,00 грн., квітень 2012 року у сумі 71209,00 грн. та червень 2012 року у сумі 393,00 грн. не задекларував його у податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди, а отже фактично зазначені суми в повному обсязі зарахував у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, відповідно, зазначені суми не підлягають врахуванню при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних (податкових) періодів.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено поняття бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу;

Статтею 200 Кодексу передбачений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до пункту 200.1 зазначеної статті Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 Кодексу визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно пункту 200.3 статті 200 Кодексу при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 зазначеного Кодексу якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пункту 200.6 статті 200 Кодексу платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Згідно пункту 200.7 статті 200 Кодексу платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 р. за №1490/20228) затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі - Порядок №1492).

Відповідно до пункту 4.6.3 вказаного Порядку якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2) (додаток 2) (пункт 4.6.4 Порядку №1492).

Платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3) (додаток 3) (пункт 4.6.5 Порядку №1492).

Зазначеними вище нормами визначено порядок дій платника податку з моменту виникнення права на відшкодування, зокрема, право платника при прийнятті рішення про повернення, на подання заяви про бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

При цьому, на думку колегії суддів, попереднім податковим періодом може бути будь - який податковий період, який передує звітному, тому визначення суми податку на додану вартість, що підлягають бюджетному відшкодуванню, може здійснюватися за будь - який попередній податковий період, ані лише за період, який передував звітному, як це вважає орган державної податкової служби.

Як вбачається з позовної заяви, позивач погоджується з тим, що у нього відсутнє право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 31746,00 грн. у зв'язку із відсутністю надмірної сплати від'ємного значення вказаного податку, що також було встановлено відповідачем під час перевірки.

Разом з тим, згідно акту перевірки, щодо іншої задекларованої суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у розмірі 545049,00 грн. відповідач не зазначає про порушення правомірності визначення позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту, відображених в деклараціях з податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2011 року, березень та травень 2012 року.

Отже, враховуючи, що органом державної податкової служби підтверджена надмірна сплата податку на додану вартість на загальну суму 1399898,00 грн., колегія суддів вважає, що позивач правомірно заявив 545049,00 грн. (576795,00 грн. - 31746,00 грн.) до бюджетного відшкодування в податковій декларації за липень 2012 року, тому висновок органу державної податкової служби про завищення позивачем зазначеної суми у вказаному періоді є таким, що не відповідає податковому законодавству.

Згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Кодексу контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Кодексу у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає зменшення суми бюджетного відшкодування на підставах, визначених підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення - рішення від 02.10.2012 року №0000086156 підлягає скасуванню в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за липень 2012 року на 545049,00 грн. (576795,00 грн. - 31746,00 грн.) та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 136263,00 грн. (144199,00 грн. - 7936,00 грн.(31746,00 грн. / 25%)), ані повністю як це вважає позивач, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до п. 1 та п. 4 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови не повно з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст.ст. 87, 94 КАС України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2013 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 02.10.2012 року №0000086156 Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за липень 2012 року на 545049,00 грн. та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 136263,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» (01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 11, ідентифікаційний код юридичної особи 36203764) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1078 (одна тисяча сімдесят вісім) гривень 18 копійок.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Постанову у повному обсязі складено 27.05.2013 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: А.Ю. Кучма

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Аліменко В.О.

Федотов І.В.