Постанова № 31608458, 22.04.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

22 квітня 2013 р. 12:36 Справа №2а-15358/10/7/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Маргарітова М.В., при секретарі Ходус Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська мехколона № 8"

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

за участю:

від позивача - представник Дюкар Є.С.

від відповідача - представники Одабаші А.А., Павлюкова О.В.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська мехколона №8» звернулося до суду з позовом до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби та просить скасувати податкові повідомлення - рішення від 25.11.2010р. №0009872301/0 та від 25.11.2010р. №0009882301/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки, які зроблені відповідачем у ході проведеної перевірки позивача про заниження податку на додану вартість та податку на прибуток та на підставі яких були прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення, є необґрунтованими, а тому податкові повідомлення - рішення є протиправними, такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства, порушують права та законні інтереси позивача та підлягають скасуванню.

Позивач вказує, що між ним та контрагентами були виконані господарські операції з надання послуг та поставки товарів, які мали реальний характер, в зв'язку з чим позивачем правомірно були сформовані податковий кредит з ПДВ та валові витрати, що вказує на необґрунтованість висновків відповідача про заниження податку на додану вартість та податку на прибуток по таким операціям.

Відповідач заперечує щодо позовних вимог, просить відмовити у їх задоволенні, вважає висновки зроблені під час проведення перевірки позивача обґрунтованими, а податкові повідомлення - рішення такими, що прийняті правомірно. Правова позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на адміністративний позов (т.1 а.с.29-30) та запереченнях на висновок судової економічної експертизи (т.3 а.с.218-219).

По справі була призначена судова економічна експертиза, висновок якої залучений до матеріалів справи (т.2. а.с.131-162).

Ухвалою суду від 05.06.2012р. по справі замінено відповідача - Державну податкову інспекцію в Сімферопольському районі АР Крим на правонаступника Сімферопольську міжрайонну державну податкову інспекцію АР Крим Державної податкової служби

Вивчивши обставини справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією в Сімферопольському районі АР Крим була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «МК № 8» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 30.09.2010р., за результатом якої складений акт № 2279/23-02/35437796 від 16.11.2010р. (далі - Акт перевірки) (т.1 а.с.10-19).

З акту перевірки вбачається, що відповідачем були встановлені ознаки нікчемності правочинів між ТОВ «МК №8» з ПП «Одеська будівельна компанія» та ПП «Дана Маркет Юг», в результаті чого зроблені висновки про порушення позивачем п.п. 7.2.4 п. 7.2, 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у загальній сумі 1083318,00 грн., а також про порушення п. 5.1 та п. 5.2.1 п. 5.2 та п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зв'язку з чим ТОВ «МК № 8» занижено податок на прибуток в розмірі 1354147 грн.

Згідно акту перевірки таки висновки ґрунтуються на встановлені відповідачем таких фактів.

В акті вказано, що згідно надісланої довідки документальної невиїзної перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 11919/15-2/34319643 від 07.10.2010 та згідно деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та податку № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість станом на момент проведення перевірки за період з 01.01.2010 по 30.09.2010 встановлені взаємовідносини ТОВ «МК № 8» з постачальником ПП «Одеська будівельна компанія» ЄДРПОУ 34319643. За перевіряємий період обороти склали 2 212 159,41 грн. За результатами автоматизованого співставлення даних, задекларованих в деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 по 30.09.2010 встановлено, що ПП «Одеська будівельна компанія» (код ЄДРПОУ 34319643) за юридичною адресою не знаходиться. Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «МК №8» було здійснено діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

В акті також вказано, що згідно надісланої довідки документальної невиїзної перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 11920/15-2/35503072 від 07.10.2010 та деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та додатку № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість станом на момент проведення перевірки за період з 01.01.2010 по 30.09.2010 встановлені взаємовідносини ТОВ «МК №8» з постачальником ПП «Дана Маркет Юг» ЄДРПОУ 35503072. За перевіряємий період обороти склали 4 287 747,00 грн. (з ПДВ). Відповідно до бази даних податкової інспекції встановлено, що ПП «Дана Маркет Юг» (ЄДРПОУ 35503072) має 9 стан (повідомлення про відсутність за місцем знаходження).

В акті вказано, на те, що у контрагентів позивача відсутні складські приміщення, автомобільний транспорт, трудові ресурси, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності.

В результаті встановлення таких обставин відповідач в акті зробив висновок, що господарські взаємовідносини між позивачем та контрагентами вчинені без наміру створення правових наслідків, посилаючись на норми Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вказав на непідтвердження у позивача валових витрат та податкового кредиту з ПДВ за такими операціями.

На підставі акті перевірки були прийняті податкові повідомлення - рішення:

- від 25.11.2010р. №0009872301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 2300569,5грн., з яких 1354147грн. за основним платежем та 946422,5грн. за штрафними санкціями.

- від 25.11.2010р. №0009882301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 2166636грн., з яких 1083318грн. за основним платежем та 1083318грн. за штрафними санкціями.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

У період, що перевірявся були чинними Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР та Закон України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР.

Відповідно до положень п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 3.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Статтею 5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст. 5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9. пункту 5.3. ст. 5 даного Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.п. 11.2.1. п. 11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Порядок обчислення та сплати податку на додану вартість визначений у ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Так, відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Відповідно до п.п.7.4.5. п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджувались податковими накладними чи митними деклараціями.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5. статті 5 вказаного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень п.п.7.2.1 . п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах утримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п. 7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно до ст. 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 1 вказаного Закону встановлено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року N 168/704) (Далі по тексту - положення) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4 вказаного Положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.7. зазначеного Положення, первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Пунктом 3.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку встановлено, що облікові регістри - це носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.

Відповідно до п. 3.2. Положення, інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою і змістом.

Відповідно до п. 3.5. Положення, перенесення інформації з первинних документів до облікових регістрів повинно здійснюватися в міру її надходження до місця обробки (бухгалтерія, обчислювальна установка), проте не пізніше терміну, що забезпечує своєчасну виплату заробітної плати, складання бухгалтерської і статистичної звітності, декларацій і розрахунків.

Відповідно до п. 3.7. Положення, інформація про господарські операції підприємства, установи за звітний період (місяць, квартал, рік) з облікових регістрів переноситься у згрупованому вигляді до бухгалтерських звітів, порядок складання яких встановлюється відповідними нормативно-правовими актами.

Згідно до положень частин 1,2 ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Абзацом 4 частини 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

По справі судом була призначена судова економічна експертиза, в результаті проведення якої суд направлений висновок №174-13/07 від 05.03.2013р. (т.2 а.с.133-162).

З висновку експертизи вбачається, що експертом були досліджені документи створені у ході виконання господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами.

Матеріали справи свідчать, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримська мехколона № 8» (замовник) та Приватним підприємством «Одеська будівельна компанія» (виконавець) укладалися договори на виконання субпідрядних робіт:

- від 03.03.2010р. №1-с, предметом якого є Сімферопольська ГЕС. Реконструкція ВЛ-10 кВ КТП-256-ТП-146 в Сімферополі;

- від 03.03.2010р. №2-с, предметом якого є Сімферопольські ГЕС. Реконструкція ВЛ-0,4 кВ від ТП-43 р.2,3,5,7 в м. Сімферополі;

- від 03.03.2010р. №3-с, предметом якого є Сімферопольська ГЕС. Реконструкція ВЛ-10 кВ ТП405-ТП135 по вул. Крилова - Ульянова;

- від 10.03.2010р. №4-с, предметом якого є Сімферопольська ГЕС. Реконструкція ВЛ-10 кВт ТП 340-ТП193 в Сімферополі по вул. Л. Українки

- від 10.03.2010 №5-с, предметом якого є Сімферопольська ГЕС. ВЛ-10 кВ Л-5 ПС «Восточная» з установкою розвантажувальної Артезіанська-пер Автобусний в м. Сімферополі;

- від 06.04.2010 №8-с, предметом якого є Сімферопольська ГЕС Реконструкція ВЛ-0,4 кВ від ТП-43 р. 2,3,5,7 у Сімферополі;

- від 07.04.2010 №9-с, предметом якого є Електропостачання кар'єру по добуванню вапняків Східної ділянки в 6,0 км південно-сході від с. Лугове Сакського району;

- від 12.04.2010 №11-с, предметом якого є Електропостачання кар'єру по добуванню вапняків на Краснодарському родовища вапняків в 4,5 км на південно-заході с. Іллінка;

- від 23.04.2010 № 13-с, предметом якого є Зовнішнє електропостачання насосної станції крапельного зрошення в с. Красна поляна Красногвардійського району

- від 30.04.2010 № 28-с, предметом якого є Електропостачання пансіонату по вул. Леніна в с. Штормове Сакського району

- від 06.05.2010 № 16-с, предметом якого є Капітальний ремонт ВЛ-10 кВ Л-5 ПС «Білогірськ» кільце с Л-4 ПС «Лучевая» Білогірський РЕС

- від 12.05.2010 № 17-с, предметом якого є Капітальний ремонт ВЛ-10 кВ Л-5 ПС «Білогірськ» кільце с Л-4 ПС «Лучевая» Білогірський РЕС

- від 14.05.2010 № 18-с, предметом якого є Електропостачання по видобутку вапняків ПП «Восток-Крим» с. Виноградово, Сакський район

- від 28.05.2010 № 19-с, предметом якого є Капітальний ремонт ВЛ-10 кВ ПС «Восточная» Ф-5 від ТП-84 СГЕС

- від 01.06.2010 № 20-с, предметом якого є Капітальний ремонт ВЛ-10 кВ Л-5 ПС «Білогірськ» кільце с Л-4 ПС «Лучевая» Білогірський РЕС

- від 10.03.2010 № 21-с, предметом якого є Сімферопольські ГЕС. Реконструкція ВЛ-0,4 кВ від ТП-105 р.1,3,4,5,7 вул. Полігонна в м. Сімферополі

- від 01.06.2010 № 22-с, предметом якого є Капітальний ремонт ВЛ-10 кВ Л-4 ПС «Лучевая» ствол к ТП-274 Білогірської ГЕС

- від 03.06.2010 № 23-с, предметом якого є Сімферопольська ГЕС ВЛ-10 кВ Л-5 ПС «Восточная» з встановлення розвантажувальної ТП Артезіанська-пер. Автобусний в м. Сімферополі

- від 07.06.2010 № 24-с, предметом якого є Сімферопольські ГЕС. Реконструкція ВЛ-0,4 кВ від ТП-43 р.2,3,5,7 в м. Сімферополі

- від 08.06.2010 № 25-с, предметом якого є Капітальний ремонт ВЛ-10 кВ Л-4 ПС «Лучевая» отпайка к ТП-283 Білогірської ГЕС

- від 14.06.2010 № 26-с, предметом якого є Зовнішнє електропостачання торгівельно-готельного центру в м. Алушта, пос. Привітне вул. Курортна, 5 АР Крим

- від 22.07.2010 № 27-с, предметом якого є Коригування проекту «зовнішнє електропостачання будівель «Кримського центру професіонально-технічної освіти державної служби зайнятості» у зв'язку зі зміною технічних умов

- від 07.07.2010 № 28-с, предметом якого є Монтаж зовнішніх електричних сітей в с. Первомайське, Кіровського району АР Крим.

З матеріалів справи вбачається, що в результаті виконання підрядних робіт за вказаними договорами, між генпідрядником ПП «Одеська будівельна компанія» та замовником ТОВ «Кримська мехколона № 8» були складені довідки про вартість виконаних робіт форма КБ-3, акти приймання виконаних будівельних підрядних робіт форма КБ-2в, з яких вбачається, що виконано робіт на суму без ПДВ на 1 843 466,17 грн., ПДВ 368 693,23 грн., загальна сума з ПДВ 2 212 159,40 грн.

Виписки банку ТОВ «Кримська мехколона № 8» по оплаті ПП «Одеська будівельна компанія» свідчать про розрахунки ТОВ «Кримська мехколона № 8» з ПП «Одеська будівельна компанія».

В результаті дослідження виписок банку експертом встановлено, що ТОВ «Кримська мехколона № 8» за період з 01.01.2010 по 30.09.2010 сплачено за роботи ПП «Одеська будівельна компанія» всього 4 478 102,80 грн. у тому числі ПДВ у сумі 746 350,47 грн., сума без ПДВ 3731752,33 грн.

Також експертом було встановлено, що згідно з оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» за період з 01.01.2010 по 30.09.2010 по взаєморозрахункам з ПП «Одеська будівельна компанія»: Заборгованість перед ПП «Одеська будівельна компанія» на 01.01.2010 - 2 265 943,39 грн. Виконано робіт на суму - 2 212 159,41 грн. Сплачено за роботи на суму - 4 478 102,80 грн. Заборгованість на 30.09.2010 відсутня.

В результаті здійснення операцій з ПП «Одеська будівельна компанія», остання виписала податкові накладні.

Експертом було встановлено, що податкові накладні отримані ТОВ «Кримська мехколона № 8» від ПП «Одеська будівельна компанія» на загальну суму з ПДВ 2 212 159,40 грн., ПДВ - 368 693,23 грн., сума без ПДВ - 1 843 466,17 грн. складені згідно норм п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7, 7.2.3 п.7.2 ст.7, 7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7, п. п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.1997 №165.

Податкові накладні отримані ТОВ «Кримська мехколона № 8» від ПП «Одеська будівельна компанія» включені в реєстр отриманих та виданих податкових накладних.

Документи (договори, акти приймання виконаних будівельних робіт форма КБ-2, КБ-3) по взаємовідносинам ТОВ «Кримська мехколона № 8» з підрядником ПП «Одеська будівельна компанія» складені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-14 та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 № 88, містять усі необхідні реквізити, отже мають статус первинних документів.

Крім того, Наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009р. №554 «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві» затверджено примірні форми первинних облікових документів у будівництві № КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати".

Так, затверджені форми первинних облікових документів у будівництві № КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" передбачають фіксування даних про найменування робіт і витрат; ціну одиниці виміру (у тому числі заробітної плати; вартості експлуатації машин та механізмів); дані про виконані роботи та інше.

Складення, в результаті виконання вказаних робіт, документів затверджених Наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009 №554, свідчить про наявність оформлення належним чином первинних документів, які вказують на реальність виконання таких робіт.

Акт перевірки в свою чергу не містить встановлення факту недоліків в оформленні даних документів.

Також матеріали справи свідчать, що позивач у періоді, який перевірявся мав відносини з ПП «Дана Маркет Юг», у якого придбав товари.

В результаті отриманню товарів від ПП «Дана Маркет Юг» скадалися видаткові накладні.

Видаткові накладні були досліджені експертом, в ході чого ним встановлено, що видаткові накладні виписані на загальну суму 4 287 746,88 грн., ПДВ - 714 624,48 грн., сума без ПДВ 3 573 122,40 грн.

ТОВ «Кримська мехколона № 8» за період з 01.01.2010 по 30.09.2010 отримано товарів (електроматеріалів) від ПП «Дана Маркет Юг» на загальну суму 4 287 746,88 грн., у тому числі ПДВ у сумі 714 624,48 грн., сума без ПДВ 3 573 122,40 грн.

В результаті дослідження експертом виписок з банку встановлено, що ТОВ «Кримська мехколона № 8» проведено оплату ПП «Дана Маркет Юг» на загальну суму 3 144 288,00 грн., у тому числі ПДВ 524 048,00 грн. ТОВ «Кримська мехколона № 8» сплачено за товари ПП «Дана Маркет Юг» за період з 01.01.2010 по 30.09.2010 загалом 3 144 288,00 грн. у тому числі ПДВ 524 048,00 грн. сума без ПДВ 2 620 240 грн.

Згідно з оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» по взаєморозрахункам з ПП «Дана Маркет Юг» за період з 01.01.2010 по 30.09.2010: Сальдо на користь ПП «Дана Маркет Юг» на 01.01.2010 - 1 248 510,09 грн. Отримано товарів на суму - 4 287 746,89 грн. Сплачено за товар у сумі - 3 144 288,00 грн. Заборгованість на 30.09.2010 (сальдо на кінець) - 2 391 968,98 грн.

ПП «Дана Маркет Юг» за наслідком постачання товарів виписані податкові накладні, в результаті дослідження яких експертом встановлено, що податкові накладні отримані ТОВ «Кримська мехколона № 8» від ПП «Дана Маркет Юг» на загальну суму з ПДВ 4 287 746,88 грн., ПДВ - 714 624,48 грн., сума без ПДВ - 3 573 122,40 грн. складені згідно норм п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7, 7.2.3 п.7.2 ст.7, 7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7, п. п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» 03.04.1997 № 168/97-ВР та Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.1997 №165. Податкові накладні отримані ТОВ «Кримська мехколона № 8» від ПП «Дана Маркет Юг» за період з 01.01.2010 по 30.09.2010 включені до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних.

Надані на дослідження документи (видаткові накладні, податкові накладні) по взаємовідносинам ТОВ «Кримська мехколона № 8» з постачальником ПП «Дана Маркет Юг» складені відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-14 та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 № 88, містять усі необхідні реквізити, отже мають статус первинних документів.

З аналізу вказаних документів та приймаючи до уваги положення вказаних вище норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд зазначає, що обмеженням для віднесення до понесених суб'єктом господарювання витрат в склад валових витрат є відсутність розрахункових, платіжних, та інших документів, обов'язковість ведення та зберігання яких встановлена правилами ведення податкового обліку. Бухгалтерський облік є єдиним видом обліку, на підставі відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій визначається склад витрат віднесених до валових, оскільки усі види звітності заповнюються на підставі даних бухгалтерського обліку.

Також суд зазначає, що вказані норми, за своїм змістом, у якості підстав для не включення до витрат, витрат суб'єкта господарювання передбачають випадки повної відсутності любих розрахункових, платіжних та інших документів.

З аналізу документів створених у ході виконання укладених між позивачем та контрагентами договорів, в силу норм Закону України «Про "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

З урахуванням того факту, що законодавцем прямо не визначено конкретні документи, а також їх кількість або індивідуальні ознаки, для виникнення у платника податку права на віднесення таких сум до витрат, суд, встановивши наявність оформлених внаслідок господарських операцій між позивачем та контрагентами документів, які вказані вище, робить висновок про наявність у позивача достатніх підстав для формування на основі таких документів валових витрат.

Слід вказати, що ні Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», ні правила ведення податкового обліку, ні Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом МФУ від 24.05.95 р. N 88, не передбачають вичерпного переліку документів, що підтверджують зв'язок понесених витрат платника податку з господарською діяльністю, а лише вказують на необхідність мати первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Викладене вказує, що для віднесення сум до витрат, таки витрати мають бути підтверджені розрахунковими та іншими документами. Документи, що залучені до матеріалів справи, мають реквізити, необхідні для підтвердження здійснення господарської операції по оприбуткуванню, та ведення бухгалтерського обліку.

Під час судового розгляду справи встановлено наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, які є єдиними документами на підставі яких платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми.

Також, суд, вважає за необхідне зазначити, що Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від виконання його постачальниками вимог податкового законодавства щодо відображення своїх податкових зобов'язань у своїй податковій звітності, а також від наявності в них будь-яких виробничих або трудових ресурсів. Право на податковий кредит обумовлено тільки двома законодавчими вимогами: зв'язок придбання товарів з господарською діяльністю платника та наявність належно оформлених податкових накладних (ВМД або чеків).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 "Підстави виникнення цивільних прав і обов'язків" Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Матеріали справи свідчать, що позивач і його контрагенти мали цивільну правоздатність, державну реєстрацію та не були позбавлені права укладати будь-які угоди відповідно до чинного законодавства України. Статут позивача не містить будь-яких обмежень чи заборони керівництву підприємства на укладання зазначених угод. Статтею 67 Господарського кодексу України передбачено, що підприємства вільні у виборі предмета договору, визначені зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Матеріали справи свідчать, що проведені операції вплинули на права, обов'язки позивача та на його майновий стан, а також про те, що придбані роботи (послуги) використовувалися у господарській діяльності позивача.

Так, у ході розгляду справи були встановлені наступні обставини, які підтверджуються висновком судової економічної експертизи.

ТОВ «Кримська мехколона № 8» укладено договори підряду з замовниками згідно з якими виконувалися роботи по реконструкції та ремонту ліній електропередач та інші роботи згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт.

Експертом встановлено, що акти приймання виконаних будівельних робіт які надані ТОВ «Кримська мехколона №8» замовникам підтверджують використання придбаних у контрагента робіт у господарській діяльності.

В результаті дослідження експертом первинних документів бухгалтерського обліку ТОВ «Кримська мехколона № 8», а саме актів списання товарів та видатковими накладними підтверджується використання у власній господарській діяльності товарів отриманих у ПП «Дана Маркет Юг».

В результаті дослідження видаткових накладних встановлено, що ТОВ «Кримська мехколона № 8» реалізовані товари наступним підприємствам: КП «Горсвет» та ПАТ «Крименерго» на загальну суму з ПДВ 288547,78грн..

Крім цього експертом встановлено, що товари отримані ТОВ «Кримська мехколона № 8» від ПП «Дана Маркет Юг» використані на об'єктах, що підтверджується актами списання товарів.

Експертом у висновку вказано, що товари отримані ТОВ «Кримська мехколона № 8» від ПП «Дана Маркет Юг» використані на наступних об'єктах та списані актами списання товарів: Будівництво ВЛ пос. Мирний Сакський районон Підприємство «Ассоль»; Будівництво кримського центру зайнятості по вул. Крилова 162; Будівництво ВЛ с Штормове, Сакський район; Електропостачання кар'єру Сакський район; Зовнішнє електропостачання по розробці винограду с. Віліно; Капітальний ремонт ПС Білогірськ; Капітальний ремонт ПС Лучевая; Реконструкція ВЛ 0,4 кВ від ТП-66 п. Цементна Слобідка м. Керч; Реконструкція ВЛ -0,4 кВ ТП-43 м. Сімферополь; Реконструкція ВЛ закусочної «Лагуна» м. Саки; Реконструкція ВЛ с. Лазурне м. Алушта; Реконструкція ВЛ-10 кВ КТП-256-ТП-146 м. Сімферополь; Реконструкція ВЛ-10 кВ КТП-405-ТП-135 м. Сімферополь; Реконструкція ВЛ-10 кВ Л-5 ПС «Восточная», м. Сімферополь; Реконструкція ВЛ-10 кВ ТП 105 г. Сімферополь; Реконструкція ВЛ-10 кВ ТП-340 м. Сімферополь; Реконструкція ТП-82; Реконструкція ТП-88.

Експертом зроблений висновок, що товарність операцій, фактичне використання товарів та послуг отриманих ТОВ «Кримська мехколона № 8» від ПП «Одеська будівельна компанія» та ПП «Дана Маркет Юг», які вказані в акті перевірки Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби від 16.11.2010 № 2279/23-02/35437796, у власній господарській діяльності документами первинного бухгалтерського та податкового обліку підтверджується.

За таких обставин, надані суду документи є первинними документами та є належним доказом реальності господарських операції між позивачем та контрагентами і є достатніми, в силу закону, для виникнення права на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Щодо доводів викладених в акті перевірки суд зазначає, що викладені в акті перевірки обґрунтування порушень податкового законодавства, що призвело до завищення валових витрат та податкового кредиту є необґрунтованими.

В акті перевірки відсутність фактичного постачання робіт (послуг) контрагентом позивача, документально не доведено. Акт перевірки не містить оцінки кожної конкретної операції проведеної контрагентом з позивачем, із з'ясуванням та з підтвердженням відповідними доказами, питання фактичної відсутності постачання на замовлення позивача товарів, робіт (послуг) контрагентом.

З метою встановлення фактичного здійснення господарських операції, наявності підстав для формування матеріальних витрат та податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість відповідачем, згідно акту перевірки, не були з'ясовані фактичні дані які підтверджують або спростовують наявність господарських операцій.

Слід також вказати, що відповідно до норм діючого законодавства не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом і не мають причинного зв'язку.

Також, відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до положень ст. 80 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем в суді.

З вказаних норм вбачається, що зареєстровані у ЄДРПОУ контрагенти позивача є юридичними особами, наділені цивільною правоздатністю і дієздатністю, має, відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд та ризик, у тому числі з постачання товарів (послуг).

Відповідачем не надано доказів підтверджуючих те, що вказані підприємства на момент укладення угод були виключені з ЄДРПОУ, у зв'язку з чим були не наділені цивільною дієздатністю та правоздатністю або були не зареєстровані платниками ПДВ.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені

частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд відзначає, що відносини з приводу нікчемності правочинів врегульовані, зокрема ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228 ЦК України); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228 ЦК України).

Також суд вважає за необхідне зазначити, що Пленум Верховного суду України в постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Акт перевірки не містить посилань на таки факти та не доводить умислу позивача на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача у спірних правовідносинах при укладанні і виконанні договору із контрагентами суду не надано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Будь - яких доказів недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість податковим органом не подано.

Господарські відносини між позивачем та контрагентами, виходячи з їх змісту, спрямовані не на незаконне заволодіння майном держави, а на передачу товарів та послуг покупцю і отримання за це коштів продавцем.

Таким чином, зміст правочинів з контрагентами позивача не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства, договори укладалися та виконувалися за вільним волевиявленням його учасників та спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно, первинні та бухгалтерські документи за вищевказаними господарськими операціями свідчать про виконання вказаних правочинів.

З викладеного суд дійшов висновку, що господарські відносини між позивачем та ПП «Дана Маркет Юг» і ПП «Одеська будівельна компанія» носили реальний характер та призвели до правових наслідків. Відповідно, первинні та бухгалтерські документи за вищевказаними господарськими операціями свідчать про виконання вказаних правочинів.

Встановлені обставини також підтверджуються висновок судової економічної експертизи, яку суд вважає повною, обґрунтованою та приймає у якості доказу по справі.

Вказане свідчить про необґрунтованість висновків відповідача, зроблених в акті перевірки про порушення позивачем норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість», що вказує на необґрунтованість та протиправність прийнятих на підставі таких висновків податкових повідомлень - рішень, які підлягають скасуванню.

За таких обставин суд вважає неспроможними доводи відповідача, по яких він просить відмовити у задоволенні позову.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Під час судового засідання оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Постанову складено у повному обсязі 25.04.2013р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим від 25.11.2010р. №0009872301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 2300569,5грн., з яких 1354147грн. за основним платежем та 946422,5грн. за штрафними санкціями.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим від 25.11.2010р. №0009882301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 2166636грн., з яких 1083318грн. за основним платежем та 1083318грн. за штрафними санкціями.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська мехколона №8» судові витрати у розмірі 3,40 грн. шляхом списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Маргарітов М.В.