Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 2а-4189/11/2770
20.05.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кобаля М.І.,
суддів Лядової Т.Р. ,
Курапової З.І.
секретар судового засідання Чумаченко Н.Г.
за участю сторін:
представник позивача, Першого заступника прокурора м. Севастополя- Скворцова Ганна Михайлівна, посвідчення № 016121 від 10.04.13,
представник позивача, Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя- Мандзюк Інна Михайлвіна, довіреність № б/н від 08.04.13,
представник позивача, Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя- Частило Юлія Анатоліївна, довіреність № б/н від 04.01.13,
представник позивача, Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя- Носкова Ольга Ігорівна, довіреність № б/н від 04.01.13,
представник відповідача, Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод"- Коломаченко Галина Петрівна, довіреність № 02/01 від 08.01.13,
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Гавура О.В. ) від 14.03.13 у справі № 2а-4189/11/2770
за позовом Першого заступника прокурора м. Севастополя (вул. Павличенко, 1, Севастополь,99011)
в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя (вул. Дзігунського, 19,Севастополь,99001)
до Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" (вул. Героїв Севастополя, 13,Севастополь,99001)
про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
Перший заступник прокурора м. Севастополя в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя звернувся до суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не перераховані грошові кошти в рахунок сплати по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за листопад 2011 року по списках № 1 і № 2 у сумі 151 253, 35 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 14.03.2013 адміністративний позов Першого заступника прокурора м. Севастополя в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя до Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" про стягнення заборгованості, задоволено.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" на користь Управління Пенсійного фонду в Нахімовському районі м. Севастополя заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за листопад 2011 року по списках № 1 і № 2 грошові кошти у сумі 134 234 грн. 18 коп. перерахувавши на розрахунковий рахунок 256035 Севастопольського міського відділення Ощадбанку України №4548 МФО 384027 ЄДРПОУ 22274979.
Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 14.03.2013 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково - в сумі 81561,81 грн. У стягненні решти позову - відмовити.
В апеляційній скарзі заявник зазначає, що ухвалюючи вищевказане судове рішення, місцевий суд визнав встановленими обставини, які мають значення для справи, але не були доведені позивачем належними доказами. Крім того, судом неповно з'ясуванні обставини, ще мають значення для справи, внаслідок чого висновки суду не відповідають обставинам справи. В результаті, оскаржене судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та відповідно до п.п.1-4 п.1 ст. 202 КАС України є підставою для скасування оскарженого судового рішення та ухвалення нового рішення.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, Відкрите акціонерне товариство «Севастопольський морський завод», а у подальшому - Публічне акціонерне товариство «Севастопольський морський завод», обліковується в Управлінні Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, відповідач є платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зобов'язаний подавати звітність до органів Пенсійного фонду України, а також нараховувати, обчислювати і сплачувати до цих органів страхові внески, які також включають фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, що призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Управлінням Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя на адресу Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" були направлені повідомлення від 14.11.2011 за вих. № 10860/02, від 11.11.2011 за вих.№10788/02 про відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій із розрахунками вказаних витрат (т.1,а.с.8-19).
З вказаних повідомлень вбачається, що відповідачем розрахована сума витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що має відшкодовуватися позивачем у 2011 році й складає: 53640,48 грн., щомісячний розмір сум відшкодування пільгових пенсій складає 53189,75 грн., сума відшкодування відповідно до п. «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за листопад 2011 року - 97612,87 грн., щомісячний розмір сум відшкодування пільгових пенсій складає 97631,01 грн.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV з наступними змінами та доповненнями: пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Пунктом 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за ставкою 100% оподаткування.
Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1, Списком № 2 , передбачена діючим законодавством.
Зазначене свідчить, про обов'язок відповідача відшкодовувати позивачу витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за рахунок підприємства.
З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Севастопольський морський завод" були оскаржені до Окружного адміністративного суду м. Севастополя дії УПФ України в Нахімовському районі м. Севастополя щодо включення до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, пред'явлених до відшкодування ПАТ "Севастопольський морський завод", витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які працювали на підприємстві до 01 січня 1992 року та особам, які досягли пенсійного віку, а також дії щодо включення до суми, що підлягає відшкодуванню ПАТ "Севастопольський морський завод" витрат, які не підтверджені розрахунками витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 03.10.2011 у справі № 2а-1892/11/2770 за позовом ПАТ "Севастопольський морський завод " до УПФ України в Нахімовському районі м. Севастополя, за участю третіх осіб на стороні відповідача: УПФ України в Гагарінському районі м. Севастополя, УПФ України в Ленінському районі м. Севастополя, УПФ України в Балаклавському районі м. Севастополя, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, яку залишено без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2012, визнані протиправними дії УПФ України в Нахімовському районі м.Севастополя: щодо включення до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, пред'явлених до відшкодування ПАТ "Севастопольський морський завод ", витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які працювали у ПАТ "Севастопольський морський завод " до 01.01.1992; щодо включення до сум, що підлягають відшкодуванню ПАТ "Севастопольський морський завод " у 2011 році, фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які досягли пенсійного віку; щодо включення до суми, що підлягає відшкодуванню ПАТ "Севастопольський морський завод " у 2011 році, витрат які не підтверджені розрахунками витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Зобов'язано УПФ України в Нахімовському районі м.Севастополя вчинити дії: виключити із розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, пред'явлених до відшкодування ПАТ "Севастопольський морський завод ", витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які працювали у ПАТ "Севастопольський морський завод " до 01.01.1992, у загальній сумі 15513,64 грн.; виключити із розрахунку суми, що пред'явлена ПАТ "Севастопольський морський завод " до відшкодування у 2011 році, фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які досягли пенсійного віку, у загальній сумі 1 829,09 грн.; виключити із розрахунків суми, що пред'явлені ПАТ "Севастопольський морський завод" до відшкодування у 2011 році, витрати, які не підтверджені розрахунками витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, у загальній сумі 15 299,04 грн.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, факт неправомірності дій позивача щодо включення до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які працювали у публічному акціонерному товаристві "Севастопольський морський завод" до 01 січня 1992 року, а також особам, які досягли пенсійного віку, та щодо включення до суми, що підлягає відшкодуванню у 2011 році, витрат, які не підтверджені розрахунками витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, у загальному розмірі 32 641,77 грн. встановлено судовим рішенням, що набрало законної сили, та не підлягає доказуванню у ході розгляду даної справи.
На підставі зазначеного рішення суду від 03.10.2011, залишеного без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2012, УПФ України в Нахімовському районі м. Севастополя надані заяви про уточнення адміністративного позову та зменшено розмір позовних вимог до 134 234 грн. 18 коп. (т. 1,а.с. 109, 218, т. 2 , а.с. 37).
Таким чином, на час звернення прокурора з позовом загальна заборгованість Товариства по відшкодуванню сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за вищевказаний період складала 134 234,18 грн.
Отже, підтверджується матеріалами справи, що на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б", "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення ", п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ", Управлінням Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачем за листопад 2011 року по списку №1 - 45 586, 52 грн.; по списку № 2 - 88 647,66 грн.
В рахунок відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за листопад по списках № 1 і № 2 грошові кошти до ПФУ не надходили.
УПФУ в Нахімовському районі м. Севастополя до розрахунків витрат на виплату і доставку пенсій включено, у тому числі, осіб які працювали на підприємстві до 01 січня 1992 року та які досягли пенсійного віку.
Вбачається, що позивачем знято з відшкодування у листопаді 2011 року суми, які було виставлено до відшкодування по пенсіонерах: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, на загальну суму 12 135,72 грн. Крім того, 24.12.2012 знято з відшкодування у листопаді 2011 року за списком №1 по ОСОБА_25 на суму 1 344 грн.14 коп., в зв'язку зі смертю.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція).
Відповідно до пунктів 6.4. та 6.8 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.
З огляду на викладені норми Законів та Інструкції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим працівникам.
Посилання відповідача на подвійне стягнення з підприємства витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, оскільки додатки 6 та 7 надсилаються підприємству щомісячно тільки у разі зміни суми відшкодування деяким пенсіонерам.
Крім того, з розрахунку суми позову, викладеного у заяві про уточнення позовних вимог від 25.10.2012 вбачається, що відшкодування у подвійному розмірі суми не надавались, суму відшкодування враховано одноразово.
Стосовно включення до розрахунку у 2011 році сум витрат на виплату доставку пенсій призначених на пільгових умовах, які не підтверджено розрахунками відповідно до ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду 29.02.2012 № 2а - 1892/11/2770 на загальну суму 15 299,04 грн., то цю суму вже було знято з відшкодування у 2011 році позивачем у справі № 2а-774/11/2770. Копія клопотання уточнення сум позову по зазначеній справі долучена до матеріалів справи.
Таким чином, судом встановлено, що у листопаді 2011 року суми, які виставлено до відшкодування підтверджено розрахунками в повному обсязі. Суму 15 299, 04 грн. було виставлено до відшкодування у січні 2011 року, при цьому враховано донарахування за результатам проведеної річної звірки за 2010 рік.
Стосовно доводів заявника апеляційної скарги щодо неправомірного пред'явлення до відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали на підприємстві до 01.01.1992, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Так, статтею 2 Закону № 400/97-ВР передбачено, що об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до абзацу першого пункту 6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відшкодуванню підлягають витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених згідно ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", саме до цієї категорії належать особи, на яких посилається відповідач, зазначаючи що до розрахунку витрат на виплату та доставку пенсій неправомірно включені особи, порядок пенсійного забезпечення яких визначається ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Разом з тим, виходячи з назви статті "Порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону", вбачається, що ця стаття поширюється на тих осіб, які на день введення в дію цього Закону мали право на пенсію на пільгових умовах, і законодавство не передбачає відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку саме цих пенсій.
Ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлює, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:
а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством:
б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Твердження відповідача про те, що ОСОБА_26 (за списком № 1) та ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32 (за списком № 2) набули певний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці до 01.01.1992 і тому набули право на пільгову пенсію за ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", є безпідставними з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що вказані особи дійсно працювали на підприємстві відповідача до 01.01.1992, але вони не мали повного пільгового стажу роботи, і їм пенсія за наявним стажем повинна була призначатися пропорційно, але вони продовжували працювати далі і набули повний пільговий стаж значно пізніше, аніж 01.01.1992 і вийшли на пенсію не пропорційно відпрацьованому пільговому стажу, а за повним пільговим стажем. Тобто, повний пільговий стаж вони набули вже після 01.01.1992.
Колегія суддів звертає увагу, що Законом не передбачено призначання частини пенсії за ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини за ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Тобто, якщо особа набула повного пільгового стажу після 01.01.1992 то їй призначається пенсія за ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". І підлягають відшкодуванню витрати на виплату та доставку саме цих пенсій, тобто пенсій призначених відповідно до ст.13 Закону У країни "Про пенсійне забезпечення".
Як вже зазначалося, за змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-ІV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-ІV. При цьому зберігається порядок покриття витрат та виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"- "е" та "ж" частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ, здійснюється до 1 січня 2005 року з" рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
З аналізу зазначених норм вбачається, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями.
Разом з цим, винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV виплата пенсія таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФУ та Державного бюджету України відповідно.
Отже, специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.
Так, зі змісту статті 14 Закону №1788-ХІІ вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років. Дана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 12.06.2012 у справі № 21-107а12.
Виходячи зі змісту положень 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV у розрізі статті 14 Закону № 1788-ХІІ можна зробити висновок, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону №1788-ХІІ.
Відповідно до пункту 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить зазначеному Закону.
Приймаючи до уваги , що предметом розгляду є не визначення права на пенсію особам, а зобов'язання відшкодовувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1, до набуття права на пенсію за віком, у даному випадку застосуванню підлягають норми Закону №1058-ІV.
Таким чином, в даному випадку колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з правовою позицією у справі суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за листопад 2011 року по списках № 1 і № 2 у розмірі 134 234 грн. 18 коп. та наявність підстав для їх задоволення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 198 та ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Підсумовуючи викладене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції спір по суті вирішений вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Гавура О.В.) від 14.03.13 у справі № 2а-4189/11/2770 ,-залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 27 травня 2013 р.
Головуючий суддя підпис М.І. Кобаль
Судді підпис Т.Р.Лядова
підпис З.І.Курапова
З оригіналом згідно
Головуючий суддя М.І. Кобаль
Судове рішення № 31605930, Севастопольський апеляційний адміністративний суд було прийнято 20.05.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-4189/11/2770. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: