Постанова № 31605885, 03.06.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/317/13-а

03.06.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Санакоєвої М.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "Перлина Плюс" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 18.02.2013 у справі № 801/317/13-а

за позовом Приватного підприємства "Перлина Плюс" (вул. Титова, 63, місто Джанкой, Джанкойський район, Автономна Республіка Крим,96116)

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Дзержинського, 30, місто Джанкой, Автономна Республіка Крим,96100)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.02.2013 у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Перлина Плюс" відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням суду, Приватне підприємство "Перлина Плюс" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.02.2013 скасувати у зв'язку з порушенням судом норм матеріального права та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Правом на участь у судовому засіданні сторони не скористались. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно. 03.06.2013 від сторін надійшли клопотання про розгляд справи у відсутність їх представників.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, є підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження. Судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Розглянувши справу в порядку статей 195, пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних суддів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом (стаття 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме відповідач.

Як вбачається з матеріалів справи Приватне підприємство "Перлина Плюс" (далі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0027961501 від 19.12.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 58590,00грн., у тому числі: основний платіж- 46872,00грн., штрафні санкції-11718,00грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не надано обґрунтованого розрахунку суми податкового зобов'язання по податку на прибуток за три квартали 2012року (з урахуванням уточнень ), докази сплати податкового зобов'язання по податку на прибуток за три квартали 2012р. в розмірах, визначених в його податковій звітності з урахуванням уточнень, тому відсутні підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення№0027961501 від 19.12.2012.

Із такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 19.12.2012 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0027961501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 58590,00 грн., у тому числі: основний платіж-46872,00 грн. та штрафні санкції- 11718,00 грн.

Передумовою збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 58590,00 грн. стало проведення камеральної перевірки з питань правильності визначення об'єкту оподаткування та нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток за три квартали 2012 року, за результатами якої 10.12.2012 складено довідку №3717/1501/36260251, в якій вказано, що перевіркою податковій звітності встановлено заниження позивачем податкового зобов'язання по податку на прибуток на 46872,00 грн.

Стаття 86 Податкового кодексу України передбачає, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Судова колегія звертає увагу на те, що статтею 86 Податкового кодексу України встановлено, що у разі наявності під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Отже, за результатами перевірки, у тому числі камеральної, складено не акт, а довідка, то з боку позивача порушення податкового законодавства відсутні.

Помилковими вважаються висновки суду першої інстанції про те, що подання позивачем податкової декларації по податку на прибуток за 2012 рік з визначенням податкового зобов'язання по податку на прибуток в обсягах, вказаних податковим органом при проведенні камеральної перевірки, не може бути доказом існування підстав для визнання протиправним та скасуванню податкового повідомлення - рішення, через наступне.

Судова колегія зауважує, що судом першої інстанції фактично не встановлювався факт недоплати, а приймалося до увагу лише наявність даних за декларацією, але фактично усі задекларовані кошті, тобто, податкові зобов'язання були сплачені у повному обсязі за результатами року.

Перевірка податкової звітності всіх платників здійснюється не вибірково, а в суцільному порядку - тобто автоматично стосується всіх без винятку поданих податкових декларацій та податкових розрахунків. Предметом перевірки є встановлення відповідності поданих звітних документів передбаченим законом вимогам, арифметична правильність підсумкових сум податкових зобов'язань, правильність застосування ставок податку і пільг по ньому, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування - з метою виявлення допущених платником у поданій звітності арифметичних та/або методологічних помилок, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання, що повністю відповідає приписам статті 76 Податкового кодексу України.

Підпунктом "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"(діючий до 01.01.2011) було прямо передбачено, що "контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки". Визначення "арифметичної помилки" надано у листі Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001 N 06-10/167, під якою розуміються помилки чи описки, допущені платником при заповненні декларації, зокрема, при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань. В свою чергу, поняття "методологічна помилка" визначено у листі Державної податкової адміністрації України від 06.07.2001 N 9018/7/23-3317, відповідно до якого під нею слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу). Камеральна перевірка також може здійснюватися шляхом співставлення даних, що можуть міститися в одній декларації (для виявлення їх взаємної суперечності), в різних деклараціях з одного податку, в деклараціях з різних податків одного й того ж платника, у звітності різних платників податків.

Колегія суддів зазначає, що «арифметична помилка» та «методологічна помилка» не може призвести до зменшення об 'єкту оподаткування з податку на прибуток тому що, цей податок є виключним податком, правильність обчислення якого встановлювається за результатами господарської діяльності, тобто, прибутковості, яка розраховувається за результатами року.

Заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що декларація з податку на прибуток подається до контролюючих органів наростаючим методом, тобто, декларація з податку на прибуток за 4 - й квартал 2012 року скорегує податкові зобов'язання в цілому за весь 2012 рік на об'єкт оподаткування з податку на прибуток буде визначено правильно, тому податок на прибуток за результатами року буде сплачено у повному обсязі, отже, ні якого заниження грошового зобов'язання по податку на прибуток не буде.

Оскільки судовою колегією встановлено помилковість збільшення позивачу суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 46872,00грн. за наслідками камеральної перевірки позивача то і застосування у спірному податковому повідомленні-рішенні фінансових санкцій в сумі 11718,00грн. слід визнати таким, що порушує визначені законом умови такого застосування.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані грошові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

У порушенні вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, зокрема, не доведено обґрунтованість збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 58590,00грн., а надані позивачем письмові пояснення (зокрема, надані реєстри виданих і отриманих податкових накладних за I-VI місяці 2012 року, податкові накладні VI-IX місяців 2012 року, оборотно-сальдова відомість з рахунку 631 за 2012 рік), є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінюючи дії Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби щодо прийняття податкового повідомлення-рішення №0027961501 від 19.12.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 58590,00грн., суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, "на підставі"означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Отже, "у межах повноважень"означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

Отже, "у спосіб"означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0027961501 від 19.12.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 58590,00грн., діяв не в порядку статті 19 Конституції України, тобто, не на підставі діючого законодавства України.

Доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки суду першої інстанції і дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги позивача та скасування судового рішення.

Керуючись статтями 195, 197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Перлина Плюс» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.02.2013 у справі № 801/317/13-а скасувати.

Прийняти нове рішення.

"Адміністративний позов Приватного підприємства «Перлина Плюс» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0027961501 від 19.12.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 58590,00грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Перлина Плюс» (вул.Титова,59, місто Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96116, код ЄДРПОУ 31263808) шляхом безпосереднього списання із рахунку суб'єкта власних повноважень Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби судовий розмір у розмірі 585,90грн.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко