Постанова № 31605266, 29.05.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ірметова О.В.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2013 року справа №812/1697/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Сухарька М.Г.

Білак С.В.

при секретарі судового засідання Костроміній Г.С.,

за участю представників сторін по справі:

від позивача: Джунь С.В., Міщенка М.В.,

від відповідача 1:Задворної Г.В., Калиновського Д.В., Коростильової О.П.,

від відповідача 2: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013р. по справі № 812/1697/13-а (головуючий І інстанції Ірметова О.В.) за позовом Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про стягнення бюджетної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльність, стягнення бюджетної заборгованості за січень-лютий 2012 року у розмірі 284261783,00 грн. та зобов'язання нарахувати пеню у розмірі 10423591,68 грн. за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за уточнюючою декларацією за січень-лютий 2012 року та відобразити у картці особового рахунку нараховану суму пені на розмір заборгованості з бюджетного відшкодування.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013р. позов задоволено повністю, внаслідок чого визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби щодо ненадання до Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області висновку про відшкодування Приватному акціонерному товариству "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" податку на додану вартість за деклараціями за січень-лютий 2012 року у розмірі 284261783,00 грн.; стягнуто з Державного бюджету на користь Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 284261783,00 грн. (двісті вісімдесят чотири мільйони двісті шістдесят тисяч сімсот вісімдесят три грн. 00 коп.); зобов'язано Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби нарахувати пеню у розмірі 10423591,68 грн. (десять мільйонів чотириста двадцять три тисячі п'ятсот дев'яносто одна грн. 68 коп.), за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за уточнюючою декларацією за січень-лютий 2012 року та відобразити у картці особового рахунку Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» нараховану суму пені на розмір заборгованості з бюджетного відшкодування.

В апеляційній скарзі Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби посилається на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Податковий орган зазначив, що сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість становить: за січень 2012р. - 159 450 104,00 грн., лютий 2012р.- 53 227 973,00 грн. Судом першої інстанції при визначенні суми бюджетної заборгованості безпідставно не було враховано наявність у позивача заборгованості зі сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість по деклараціям з податку на додану вартість за травень, червень, липень та вересень 2012р. та наявність несплаченої пені в розмірі 483,95 грн..

Крім того, податковий орган зазначив, що оскільки за результатами проведеної перевірки позивачем розпочата процедура судового оскарження, то згідно вимог п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України ними правомірно не було направлено до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Щодо вимог позивача про зобов'язання нарахувати пеню у розмірі 10423591,68 грн. за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування та відображення її у картці особового рахунку, податковий орган вважає, що таке зобов'язання не передбачено чинним законодавством. Відповідач також зазначив, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» не передбачені видатки на сплату пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість.

В апеляційній скарзі Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області також просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги тих обставин, що з часу набрання чинності Податкового кодексу України органи казначейства повинні відшкодовувати податок на додану вартість виключно на підставі відповідних висновків податкових органів.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, заперечення на скарги, вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачем до податкового органу подано декларації з податку на додану вартість, а саме:

- 16 лютого 2012 року уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2011 року, якою був уточнений показник за грудень 2011 року з 163908405 грн. на 170027357 грн.

- 20 лютого 2012 року - декларацію з ПДВ за січень 2012 року, в рядку 23 якої позивачем було заявлено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню - 170027357 грн. Разом з податковою декларацією позивачем було подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток №4) у розмірі 170027357 грн. ;

- 20 березня 2012 року - декларацію з ПДВ за лютий 2012 року , в рядку 23 якої заявлено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню - 114731492 грн. Разом з податковою декларацією позивачем було подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток №4) у розмірі 114731492 грн..

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, врегульовано ст..200 Податкового кодексу України, згідно до п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 якої, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами п.200.7, п. 200.8 наведеної норми платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

У п.200.10, п.200.11, п. 200.12 ст.200 Податкового кодексу України встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби(п.200.13ст.200 Кодексу).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 1 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2012 року та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень-лютий 2012 року, за наслідками якої було складено акт від 05.09.2012р. №91/23-102/32292929.

Згідно висновку наведеного акту перевіркою не встановлено порушень при відображенні позивачем у декларації за січень 2012 року від'ємного значення з ПДВ у сумі 114731492 грн.; на порушення абз. «а» п.200.4 ст.200 ПК України позивачем завищено суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2012 року на суму 497066 грн.; перевіркою підтверджено відображене позивачем бюджетне відшкодування за січень 2012 року у сумі 169530291 грн. та за лютий 2012 року бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 114731492 грн.; на порушення п.187.1 ст.187 ПК України та п.3.3 розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 25.11.2011 №1492 в результаті чого позивачем занижено обсяг експортних операцій за січень 2012 року на суму 2912914 грн.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем 1 було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.09.2012р. №0000278022, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2012р. на суму 497066 грн.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14.01.2013р. відкрито провадження у справі №812/326/13-а за позовом Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наведеного вище податкового повідомлення-рішення.

Предметом позову по цій справі є стягнення суми бюджетного відшкодування за січень 2012 року у розмірі 169530291 грн. та за лютий 2012 року - 114731492 грн., яка була підтверджена податковим органом за наслідками проведеної перевірки.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що податковим органом в порушення вимог п. 200.12 ст.200 Податкового Кодексу України у п'ятиденний строк після закінчення перевірки не було подано до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, у зв'язку з чим суму бюджетного відшкодування за січень 2012 року та за лютий 2012 року не було перераховано позивачеві.

У п.200.15 ст.200 Податкового органу встановлено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про те, що наведена норма регулює питання порядку зупинення та поновлення процедури відшкодування податку на додану вартість органами Державного казначейства України тільки в частині оскаржуваної суми, а тому правомірно не прийнято до уваги наявність процедури судового оскарження податкового повідомлення-рішення від 27.09.2012р. №0000278022, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2012р. в розмірі 497066 грн.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції невірно визначено суму бюджетного відшкодування, яка підлягає стягненню на користь позивача.

У п. 87.1 ст.87 Податкового Кодексу України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до податкового органу було подано декларації з податку на додану вартість, у яких самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет, а саме: за травень 2012р.- в розмірі 44 120 088 грн., червень 2012р. -48500213 грн., липень 2012р. - 4 055 334 грн., вересень 2012р.- 6 521 436 грн.

Податковим органом сплата наведених сум податкового зобов'язання була здійснена за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень - лютий 2012 р.

Під час апеляційного провадження податковим органом було надано довідки про розмір залишку невідшкодованих сум податку на додану вартість, що рахується в бюджетній заборгованості позивача, станом на 13.02.2013р., згідно до яких:

- із суми, заявленої до відшкодування в декларації за січень 2012р., фактично відшкодовано 10577253,00 грн., з яких у рахунок платежів з пдв у розмірі 10576769,05 грн. по деклараціям №9049175336 від 15.08.2012р., №9064189430 від 18.10.2012р., в сумі 483,95 грн. в рахунок погашення пені по податковому повідомленню-рішенню від 04.03.2011р. Залишок бюджетної заборгованості за січень 2012р. становить - 159450104,00 грн.

- із суми, заявленої до відшкодування в декларації за лютий 2012р., фактично відшкодовано 61503519,00 грн., з яких у рахунок платежів з пдв у розмірі 61503519,00 грн. по деклараціям №9041438357 від 19.07.2012р., №9035272768 від 20.06.2012р.. Залишок бюджетної заборгованості за лютий 2012р. становить -53227973,00 грн.

При складанні акту від 13.12.2012р. звіряння розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2012р. по 13.12.2012р. та під час апеляційного провадження позивач заперечував щодо нарахування пені в розмірі 483,95 грн. та зменшення на цю суму бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за січень 2012р. .

Податковим органом не надано належних доказів на підтвердження нарахування позивачеві пені в розмірі 483,95 грн., а тому суд апеляційної інстанції вважає, що відсутні правові підстави для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2012р. на суму 483,95 грн.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що стягненню на користь позивача підлягає сума бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за січень 2012 р. у розмірі 159 449 620,00 грн., лютий 2012 р. - 53 227 973,00 грн..

Щодо вимог позивача про зобов'язання Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби нарахувати пеню у розмірі 10 423 591,68 грн. за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за уточнюючою декларацією за січень-лютий 2012 року та відобразити її у картці особового рахунку Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

У п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України встановлено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Строк відшкодування суми податку на додану вартість визначено у п.200.13 наведеної статті і становить п'ять операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Аналіз наведених норм дає можливість дійти висновку про те, що у п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України встановлена відповідальність саме за порушення зазначених строків відшкодування суми податку на додану вартість органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом не було подано до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування за січень-лютий 2012 р., що підлягає відшкодуванню з бюджету, а тому відсутні правові підстави для нарахування пені.

Крім того, жодним нормативним актом не передбачено обов'язку податкового органу нараховувати пеню за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та відображати її у картці особового рахунку платника податків.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції безпідставно задоволено позов в цій частині.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з частковим порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення та прийняття нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.195, п.1 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст.202, п.2 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст.212, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013р. по справі № 812/1697/13-а- задовольнити частково .

Скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013р. по справі № 812/1697/13-а.

Позов Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльність, стягнення бюджетної заборгованості за січень-лютий 2012 року у розмірі 284261783,00 грн. та зобов'язання нарахувати пеню у розмірі 10423591,68 грн. за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за уточнюючою декларацією за січень-лютий 2012 року та відобразити у картці особового рахунку нараховану суму пені на розмір заборгованості з бюджетного відшкодування - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби щодо ненадання до Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області висновку про відшкодування Приватному акціонерному товариству "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" податку на додану вартість за деклараціями за січень-лютий 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету на користь Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за січень - лютий 2012 р. у розмірі 212 677 593,00 грн

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету на користь Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1656 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 29 травня 2013 року. Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 31 травня 2013 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: С.В. Білак

М.Г.Сухарьок