Рішення № 31605001, 13.02.2013, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/2630/13-ц

Провадження № 2/161/1493/13

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2013 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковтуненка В.В.,

при секретарі Фірук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк цивільну справу за позовною заявою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду з вказаним позовом. В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що 25 травня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/1101/82/35841. Відповідно до договору ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» надав відповідачу на споживчі цілі кредит у сумі 700 000,00 гривень строком на 120 місяців з 25.05.2007 року по 24.05.2017 року із сплатою 18,5 % річних. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 25 травня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТзОВ «Феміда-Інтер» як іпотекодавцем було укладено іпотечний договір, на підставі якого іпотекодавець передав в іпотеку ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» нерухоме майно (будинки відпочинку та інші споруди, що знаходяться в урочищі АДРЕСА_1, земельну ділянку площею 0,3256 га, на якій це майно розміщене), яке належить іпотекодавцю на праві власності. На виконання кредитного договору згідно заяви на видачу готівки від 25.05.2007 року № К2/6 ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» було надано відповідачу грошові кошти в сумі 700 000,00 гривень. Таким чином взяті на себе за договором зобов'язання кредитор виконав належно та у повному обсязі. В подальшому з метою зменшення навантаження на позичальника в умовах кризових явищ у економіці держави 07 квітня 2009 року між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору, на підставі якої проведено реструктуризацію кредиту. Однак, не зважаючи на це, з боку позичальника систематично порушувалися та порушуються на даний час умови кредитного договору щодо порядку і строків погашення кредиту, що є невиконаням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором. ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було вжито ряд заходів, щодо досудового врегулювання спору та вирішення питання погашення боргу. З цією метою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на адресу відповідача неодноразово надсилались вимоги про необхідність належного виконання на себе за кредитним договором зобов'язань. Проте відповідач будь-яких дій, спрямованих на виконання умов цього договору не вживає, та від повернення кредиту і інших сум за кредитним договором всіляко ухиляється. Станом на 28 травня 2012 року загальна сума заборгованості по кредиту, що рахується за відповідачем, складає 639 643,96 гривень, з яких заборгованість за кредитом - 463 322,30 гривень, прострочена заборгованість - 66 188,90 гривень, заборгованість за відсотками - 71 537,93 гривень, пеня - 104 783,73 гривень. Просить суд стягнути заборгованість та судовий збір.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки не повідомив. Подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи. До заяви додав протокол зустрічі між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 від 08.02.2013 року. Із змісту якого вбачається, що відповідача було повідомлено про судове засідання, яке судом призначене на 15.40 годин 13.02.2013 року.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини своєї неявки до суду не повідомив, від нього до суду не надходило заяви про розгляд справи у його відсутності. Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом при розгляді справи встановлено, що 25 травня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/1101/82/35841 (а.с. 5-7). Відповідно до умов укладеного між сторонами кредитного договору, банк надав ОСОБА_2 кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 700 000,00 гривень, на строк по 24 травня 2017 року, із процентною ставкою за користування кредитом 18,5 % річних. Відповідач зобов'язувався належним чином використати та повернути суму отриманого кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісію, виконати інші зобов'язання в порядку та строки, передбачені договором.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом при розгляді справи встановлено, що ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором № 014/1101/82/35841 від 25 травня 2007 року належним чином не виконав. В результаті чого в нього мається заборгованість перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в сумі - 639 643,96 гривень, з яких заборгованість за кредитом - 463 322,30 гривень, прострочена заборгованість - 66 188,90 гривень, заборгованість за відсотками - 71 537,93 гривень, пеня - 104 783,73 гривень, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Судом при розгляді справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду було понесено і документально судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 219,00 гривень (а.с. 1). А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору в сумі 3 219,00 гривень.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що ОСОБА_2 належним чином взятих на себе зобов'язань згідно умов кредитного договору № 014/1101/82/35841 від 25 травня 2007 року не виконує. В результаті чого в нього мається перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором в сумі - 639 643,96 гривень, з яких заборгованість за кредитом - 463 322,30 гривень, прострочена заборгованість - 66 188,90 гривень, заборгованість за відсотками - 71 537,93 гривень, пеня - 104 783,73 гривень. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному об'ємі та стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» виниклої заборгованості, понесених і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 232 ЦПК України повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» повторне заочне рішення, в тому числі ухвалене тим же складом суду, оскаржується в загальному порядку, встановленому ЦПК, про що має бути зазначено в резолютивній частині рішення (частина третя статті 232 ЦПК).

Судом встановлено, що 07 серпня 2012 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області вже ухвалювалося заочне рішення у справі тим же складом суду, а тому повторне ухвалене заочне рішення у справі може бути оскаржено в загальному порядку.

Керуючись ст. ст. 526, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 57, 60, 88, 212 - 215, 224 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Струмівка Луцького району Волинської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - 639 643,96 гривень заборгованості за кредитним договором № 014/1101/82/35841 від 25 травня 2007 року, з яких заборгованість за кредитом - 463 322,30 гривень, прострочена заборгованість - 66 188,90 гривень, заборгованість за відсотками - 71 537,93 гривень, пеня - 104 783,73 гривень, на р/р № 2909811 у Волинській ОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 303569, код ЄДРПОУ 20128765.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Струмівка Луцького району Волинської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» понесених і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору в сумі - 3 219,00 гривень, на р/р № 2909811 у Волинській ОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 303569, код ЄДРПОУ 20128765.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В. Ковтуненко