Рішення № 31603706, 30.04.2013, Нижньогірський районний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 112/746/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2013 року смт. Нижньогірський

Нижньогірський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Авакян А.М.,

при секретарі - Колесниковій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Вимоги мотивовані тим, що 03 травня 2007 року між ними та ОСОБА_1 був укладений договір, згідно з яким відповідач отримав строковий кредит у розмірі 3262 гривні 80 копійок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між ним і банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві . Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов. У порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв'язку за зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 14 березня 2013 року має заборгованість на загальну суму - 67042 гривні 28 копійок, а саме 3262 гривні 80 копійок - заборгованість за кредитом, 18569 гривень 87 копійок - заборгованість за процентами за користування кредитом, 959 гривень 28 копійок - заборгованість по комісії за користування кредитом; 40581 гривня 65 копійок - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи: 500 гривень - штраф (фіксована частина), 3168 гривень 68 копійок - штраф (процентна складова), яку позивач просить стягнути. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати.

У судове засідання представник позивача не з'явилася, про день та час розгляду справи сповіщений належним чином, від нього на адресу суду надійшла заява, згідно якої він просить суд розглянути справу у його відсутності, на позові наполягає, просить суд його задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не явився, про день та час розгляду справи у відповідності до п.4 ч.5 ст. 74 ЦПК України сповіщений належним чином, оскільки до суду надійшов поштовий конверт з довідкою про те, що відповідач за адресою його місця проживання зареєстрованою у встановленому законом порядку відсутній (не проживає).

Враховуючи положення ч.1 ст. 224 ЦПК України, відповідно до якого, у разі неявки в судове засідання відповідача, який повідомлений належним чином і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності сторін та ухвалити у справі заочне рішення.

Розглянувши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить висновку що у задоволенні данного позову повинно бути відмовлено з наступних підстав.

При цьому судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством комерційним банком „ПриватБанк" та ОСОБА_1 03 травня 2007 року був укладений кредитний договір №SIXRRX14030233, згідно з яким відповідач отримав строковий споживчий кредит у сумі 3262 гривні 80 копійок на строк 12 місяців, тобто по 03 травня 2008 року включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, в обмін на зобов'язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії в зазначені в заяві та умовах надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка» «Стандарт» строки.

Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 взятих на себе обов'язків за вищезазначеним кредитним договором не виконує, у зв'язку з чим за ним станом на 14 березня 2013 року за ним виникла заборгованість на загальну суму - 67042 гривні 28 копійок, а саме 3262 гривні 80 копійок - заборгованість за кредитом, 18569 гривень 87 копійок - заборгованість за процентами за користування кредитом, 959 гривень 28 копійок - заборгованість по комісії за користування кредитом; 40581 гривня 65 копійок - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи: 500 гривень - штраф (фіксована частина), 3168 гривень 68 копійок - штраф (процентна складова), яку він до теперішнього часу не сплатив, що підтверджується розрахунком заборгованості, що є у матеріалах справи.

Згідно ст.ст. 526,527,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків.

Разом з тим, судом також встановлено, що згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно п.1 ч. 2 ст. 258 позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Разом з тим, за правилами ст. 259 цього Кодексу позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за письмовою угодою сторін.

Згідно змісту пункту 7 частини 13 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Оскільки згідно ст. 266 ЦК України, п.31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).

Відповідно до ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, що відповідає положенням ст. 628 ЦК України.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки судом було встановлено, що кредитний договір №SIXRRX14030233 між Публічним акціонерним товариством комерційним банком „ПриватБанк" та ОСОБА_1 був укладений 03 травня 2007 року на строк 12 місяців, тобто по 03 травня 2008 року включно, то суд приходить до висновку, що на момент звернення позивача до суду з даною позовною заявою (березень 2013 року) сплинув строк позовної давності як до основної вимоги так і до додаткових вимог.

При цьому суд не приймає до уваги п.1.7.31 Умов надання споживчого кредиту, згідно якого строк позовної давності відносно вимог повернення кредиту, оплати відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки, пені, штрафів, витрат банку складає 50 років, оскільки, умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка» «Стандарт») підписані лише головою правління банку,та не мають підпису позичальника, його реквізитів, відсутня і дата їх складання або підпису сторонами, а також жодної ідентифікуючої ознаки на предмет їх невід'ємності від Заяви позичальника. У Заяві не зазначено, що неврегульовані у ній питання регулюються відповідно до Умов надання споживчого кредиту фізичним особа, у Заяві є посилання на умови лише щодо сплати кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії у тому числі при порушенні зобов'язань.

Таким чином, підстав вважати, що банком отримана згода ОСОБА_1 на укладення кредитного договору з урахуванням вказаних в умовах строків позовної давності немає, а тому правовідносини між сторонами з приводу кредитування у даній частині регулюються тільки Заявою позивальника, строк виконання зобов'язань за якою встановлений до 03 травня 2008 року.

Зазначена правова позиція знайшла підтвердження в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України №6-4цс13 від 06 березня 2013 року.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що оскільки застережень щодо продовження позовної давності відповідно до Умов заява позичальника не містить, суд вважає, що на момент пред'явлення позову до суду сплив строк позовної давності для звернення до суду з даною позовною заявою, який застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі, у зв'язку з чим у задоволенні даної позовної заяви повинно бути відмовлено.

На підставі ст.ст.266,610,611,625,1050,1054 ЦК України, ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись ст.ст. 10,11,60,61,88,169,197,212-215,224-233,360-7 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Заочне рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосія шляхом подачі апеляційної скарги через Нижньогірський районний суд АР Крим протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: