Рішення № 31603611, 03.06.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.06.2013 Справа № 901/1360/13За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атан-Крим»

до відповідача Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства південного берегу Криму»

про стягнення 94 811,79 грн.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

від позивача - Іванова С.В., довіреність №б\н від 01.01.2013, представник

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Атан-Крим» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства південного берегу Криму» про стягнення 90 000,00 грн. заборгованості, 4 291,67 грн. 3% річних та 520,12 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем укладеного між сторонами договору в частині розрахунків за поставлений товар, у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 90 000,00 грн. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 4 291,67 грн. 3% річних та 520,12 грн. інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, витребуваних судом документів не надав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами, наявними у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

26.01.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Атан-Крим» (постачальник) та Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства південного берегу Криму» (покупець) укладено договір купівлі-продажу №60 (далі - договір).

Згідно п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується здійснити відвантаження нафтопродуктів: бензин А-80, Аи-92, А-95, дизельне паливо, мазут (товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар.

На виконання умов договору, за період його дії позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 913 551,70 грн., що підтверджується відповідними накладними та довіреностями на отримання товару, однак, відповідач за поставлений товар розрахувався не у повному обсязі.

Позивач звертався до відповідача з претензією від 19.03.2012 №71/03 про сплату заборгованості. У своєму листі відповідач борг визнав, однак, заборгованість не погасив.

Таким чином, на момент звернення позивача з даним позовом до суду, заборгованість відповідача за поставлений товар перед позивачем згідно договору становить 90 000,00 грн.

Предметом спору у даній справі є невиконання відповідачем обов'язку щодо сплати коштів за поставлений товар згідно договору.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено статтею 175 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, при цьому, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, відповідач, не виконавши зобов'язання з оплати коштів за поставлений товар, допустив порушення зобов'язання, у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги про стягнення 90 000,00 грн. заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 4 291,67 грн. 3% річних за період 31.03.2012 по 26.02.2013 та 520,12 грн. інфляційних втрат за період 31.03.2012 по 26.02.2013 за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відносно вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, то суд вважає за необхідне зазначити, що дана вимога відповідає ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо своєчасного внесення платежів передбачених умовами договору, вимоги про стягнення нарахованої згідно ст. 625 Цивільного кодексу України суми у вигляді 3% річних у розмірі 4 291,67 грн. та інфляційних втрат у розмірі 520,12 грн. підлягають задоволенню.

Судовий збір суд відносить на відповідача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено 04.06.2013.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства південного берегу Криму» (вул. Кривошти, 27, м. Ялта, АР Крим, 98612; ідентифікаційний код 03348005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атан-Крим» (вул. Набережна імені 60-річчя СРСР, 65, м. Сімферополь, АР Крим, 95034; вул. Галерейна, 22, м. Феодосія, АР Крим, 98100; ідентифікаційний код 32085677) 90000,00 грн. заборгованості, 4291,67 грн. 3% річних, 520,12 грн. інфляційних втрат та 1896,23 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис) О.Л. Медведчук