Ухвала суду № 31598580, 21.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/2570/3980/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М. Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

21 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Федорової Г.Г.,

суддів Вівдиченко Т.Р., Ключковича В.Ю.,

при секретарі Каленюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Автоком-Сервіс» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

ПП. «Автоком-Сервіс» звернулося до суду першої інстанції із позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 12.12.2012 № 0005192320 на суму 270361 грн. та від 12.12.2012 № 0005182320 на суму 163165 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Позивач 11.06.2008 зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 581471 (том № 1 а.с.7), взятий на податковий облік в ДПІ у м. Чернігові ДПС, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 12.05.2010 № 326/10/29-017 (том № 1 а.с.10) та з 23.06.2008 є платником ПДВ, що підтверджується Свідоцтвом № 100123318 про реєстрацію платника ПДВ (том № 1 а.с.9).

Згідно довідки АА № 604816 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: 45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.11 торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.32 роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 71.20 технічні випробування та дослідження.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 12.11.2012 № 3298 (том № 3 а.с.6), вимог п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.82 ПК України та відповідно до наказу від 12.11.2012 № 3344 (том № 3 а.с.5) проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності, повноти нарахування ПДВ за березень-травень 2010 року у складі податкового кредиту операцій з ТОВ «Демпо», за червень-серпень 2010 року операцій з ТОВ «Буделітсервіс», за грудень 2010 року операцій з ТОВ «Екліпт», за грудень 2011 року, березень 2012 року операцій з ТОВ «Рокко»та у деклараціях з податку на прибуток підприємства за відповідні періоди, за результатами якої складено акт від 27.10.2012 № 2498/22/35956320 (далі -акт перевірки) (том № 1 а.с.92-112).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

1. п.2 ст.3 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 44.1, п.44.2 ст.44, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 115 216,00 грн. у тому числі за 2 квартал 2010 року на 10 417,00 грн., за 3 квартал 2010 року на 85 479,00 грн., за 2-4 квартали 2011 року на 19 320,00 грн.;

2. п. 198.2, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 180 239,00 грн., в тому числі за травень 2010 року у розмірі 8 333,00 грн., за червень 2010 року у розмірі 22 667,00 грн. за липень 2010 року у розмірі 41 617,00 грн., за серпень 2010 року у розмірі 12 500,00 грн., за грудень 2010 року у розмірі 69 967,00 грн., за грудень 2011 року у розмірі 24 140,00 грн., за березень 2012 року у розмірі 1 015,00 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у м. Чернігові ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 12.12.2012 № 0005192320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 270 361,00 грн. (за основним платежем 180 239,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 90 122,00 грн.) (том № 1 а.с.90).

- від 12.12.2012 № 0005182320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 163 165,00 грн. (за основним платежем 115 216,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 47 949,00 грн. (том № 1 а.с.91).

Суд першої інстанції, мотивував своє рішення тим, що ДПІ у м. Чернігові ДПС, як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень від 12.12.2012 № 0005192320 та № 0005182320.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що ТОВ «Демпо», ТОВ «Екліпт», ТОВ «Буделітсервіс» та ТОВ «Рокко» є фіктивними підприємствами та угоди між ними і позивачем є нікчемними, первинні документи, що посвідчують угоди, також є нікчемними, а тому спірні податкові повідомлення-рішення прийняті ним правомірно.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та відхиляє доводи апелянта, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 10.03.2010 між фізичною особою-підприємцем (далі - ФОП) ОСОБА_1 (орендодавець) та позивачем (орендар) укладено договір оренди, відповідно до якого орендодавець зобов'язується передати орендареві у строкове платне користування, а орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування приміщення, що визначене у цьому Договорі (далі -склад запчастин) та зобов'язується сплачувати орендодавцеві орендну плату. Адреса будинку, у якому знаходиться склад запчастин: АДРЕСА_1. Приміщення, що орендується, надається орендарю для здійснення оптово-роздрібної торгівлі автомобільними деталями та приладдям (том № 1 а.с.156-157), що підтверджується актами здачі-прийому від 01.09.2010 та від 30.11.2010 (том № 1 а.с.158-159).

Позивачем з контрагентами укладено ряд договорів, а саме:

01.07.2011 між позивачем (замовник) та ТОВ «Рокко» (виконавець) укладено договір про надання юридичних послуг, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати юридичне супроводження приватного підприємства в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Договір підписано сторонами та скріплено печатками (том № 1 а.с.39). На виконання умов договору виконавцем (ТОВ «Рокко») надані позивачу наступні юридичні послуги: складання довідок щодо заборгованості покупців позивача, складання претензій, договорів поставки товару, договорів про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, складання договору № 10-19-277 від 26.09.2011 та додатків до нього (том № 2 а.с.41-106). Виконання даного договору підтверджується: актом прийняття виконаних робіт від 30.12.2011 на загальну суму з ПДВ 57 600,00 грн., податковою накладною від 30.12.2011 № 199 на суму з ПДВ 57 600,00 грн., карткою рахунку:6851, а оплата підтверджується платіжними дорученнями № 3969 від 23.01.2012 на суму 6 164,53 грн. та № 4188 від 20.02.2012 на суму 45 474,34 грн. (том № 1 а.с.40-43, том № 2 а.с.39-40);

02.07.2011 між позивачем (замовник) та ТОВ «Рокко» (виконавець) укладено договір про надання послуг № 0207, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе супроводження та налагодження програмного забезпечення. Договір підписано сторонами та скріплено печатками (том № 1 а.с.35). На виконання умов договору виконавцем здійснено програмне забезпечення «СТМ», версія 5.02.065 Інструкція користувача з управління програмним комплексом (том № 2 а.с.25-37). Виконання даного договору підтверджується: актом прийняття виконаних робіт від 30.12.2011 на загальну суму з ПДВ 43 200,00 грн., податковою накладною від 30.12.2011 № 200 на суму з ПДВ 43 200,00 грн., карткою рахунку:6851, а оплата підтверджується платіжним дорученням № 4266 від 29.02.2012 на суму 43 200,00 грн. (том № 1 а.с.36-38, том № 2 а.с.38);

30.11.2011 між ТОВ «Рокко» (постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 3011, відповідно до якого постачальник зобов'язується постачати покупцю за його замовленням товар, а покупець зобов'язується своєчасно прийняти і оплатити товар на умовах передбачених цим договором. Договір підписано сторонами та скріплено печатками (том № 1 а.с.24-25). Виконання даного договору підтверджується: видатковими накладними № 183 від 01.12.2011 на суму з ПДВ 4 077,87 грн., № 192 від 14.12.2011 на суму з ПДВ 25 712,93 грн., № 193 від 15.12.2011 на суму з ПДВ 14 248,07 грн., податковими накладними від 01.12.2011 № 183 на суму з ПДВ 4 077,87 грн., від 14.12.2011 № 192 на суму з ПДВ 25 712,93 грн., від 15.12.2011 № 193 на суму з ПДВ 14 248,07 грн., довіреністю на отримання товару № 331 від 01.12.2011, карткою рахунку:631, товарно-транспортними накладними № 183 від 01.12.2011, № 192 від 14.12.2011 та № 193 від 15.12.2011, прибутковими накладними № С-00002443 від 01.12.2011, № С-00002390 від 14.12.2011 та № С-00002448 від 15.12.2011, а оплата підтверджується платіжним дорученням № 3946 від 18.01.2012 на суму 44 038,87 грн. (том № 1 а.с.26-34, том № 2 а.с.1-24);

02.02.2012 між ТОВ «Рокко» (постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 0202, відповідно до якого постачальник зобов'язується постачати покупцю за його замовленням товар, а покупець зобов'язується своєчасно прийняти і оплатити товар на умовах передбачених цим договором. Договір підписано сторонами та скріплено печатками (том № 1 а.с.15-16). Виконання даного договору підтверджується: видатковими накладними № 120 від 22.03.2012 на суму з ПДВ 2 312,83 грн., № 112 від 02.03.2012 на суму з ПДВ 3 774,51 грн., податковими накладними від 22.03.2012 № 120 на суму з ПДВ 2 312,83 грн., від 02.03.2012 № 112 на суму з ПДВ 3 774,51 грн., карткою рахунку: 631, товарно-транспортними накладними № 112 від 02.03.2012 та № 120 від 22.03.2012, прибутковими накладними № С-00000811 від 02.03.2012 та № С-00000644 від 22.03.2012, а оплата підтверджується платіжним дорученням № 4826 від 15.05.2012 на суму 6 087,34 грн. (том № 1 а.с.17-23, 242-250);

15.12.2010 між ТОВ «Екліпт» (постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу № б/н, відповідно до якого постачальник зобов'язується постачати покупцю за його замовленням обладнання (далі - товар) ціна, номенклатура, асортимент, комплектність та кількість, термін постачання товару обумовлюються у специфікаціях до даного договору, які погоджуються сторонами попередньо, додаються до цього договору та є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується своєчасно прийняти і оплатити товар на умовах передбачених цим Договором. Договір підписано сторонами та скріплено печатками (том № 1 а.с.44-45). Виконання даного договору підтверджується: видатковими накладними № 20/12/03 від 20.12.2010 на суму з ПДВ 75 803,00 грн., № 20/12/02 від 20.12.2010 на суму з ПДВ 210 293,00 грн., № 20/12/01 від 20.12.2010 на суму з ПДВ 133 706,00 грн., податковими накладними від 20.12.2010 № 14 на суму з ПДВ 75 803,00 грн., від 20.12.2010 № 13 на суму з ПДВ 210 293,93 грн., від 20.12.2010 № 12 на суму з ПДВ 133 706,00 грн., специфікацією № 1 від 15.12.2010, довіреністю на отримання товару № 158 від 15.12.2010, карткою рахунку:631, карткою рахунку:6851, товарно-транспортними накладними № 20/12/01 від 20.12.2010, № 20/12/02 від 20.12.2010 та № 20/12/03 від 20.12.2010, актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, а оплата підтверджується платіжними дорученнями № 1532 від 21.01.2011 на суму 189 802,00 грн. та № 1496 від 10.01.2011 на суму 230 000,00 грн. (том № 1 а.с.46-53, том № 2 а.с.107-120). Крім того, на підтвердження здійснення покупки товару у ТОВ «Екліпт»позивачем 01.12.2011 проведено інвентарний опис № 4 основних засобів і нематеріальних активів, в який включений придбаний товар (том № 2 а.с.121-124). В подальшому даний товар був переданий позивачем в заставу ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»(АТ «Укрексімбанк»), що підтверджується договорами застави (том № 2 а.с.125-127);

01.06.2010 між ТОВ «Буделітсервіс» (підрядник) та позивачем (замовник) укладено договір, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник бере на себе виконання робіт по ремонту покрівлі приміщення по АДРЕСА_1. Договір підписано сторонами та скріплено печатками (том № 1 а.с.68). Також необхідно зазначити, що внутрішньою накладною № 1 від 24.06.2010 визначено перелік будівельних матеріалів, які використані для ремонту покрівлі приміщення по АДРЕСА_1 (том № 2 а.с.135). Виконання даного договору підтверджується: актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 24.06.2010 на суму з ПДВ 136 000,00 грн., податковою накладною від 24.06.2010 № 2406-04 на суму з ПДВ 136 000,00 грн., карткою рахунку:631, а оплата підтверджується платіжним дорученням № 909 від 30.06.2010 на суму 136 000,00 грн. (том № 1 а.с.69-71, том № 2 а.с.134);

01.07.2010 між ТОВ «Буделітсервіс» (підрядник) та позивачем (замовник) укладено договір, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник бере на себе виконання робіт по ремонту фасаду будівлі по АДРЕСА_1. Договір підписано сторонами та скріплено печатками (том № 1 а.с.64). Також необхідно зазначити, що внутрішньою накладною № 2 від 13.07.2010 визначено перелік будівельних матеріалів, які використані для ремонту фасаду будівлі по АДРЕСА_1 (том № 2 а.с.133). Виконання даного договору підтверджується: актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 13.07.2010 на суму з ПДВ 56 000,00 грн., податковою накладною від 13.07.2010 № 1307-01 на суму з ПДВ 56 000,00 грн., карткою рахунку:631, а оплата підтверджується платіжним дорученням № 955 від 13.07.2010 на суму 56 000,00 грн. (том № 1 а.с.65-67, том № 2 а.с.132);

05.07.2010 між ТОВ «Буделітсервіс» (підрядник) та позивачем (замовник) укладено договір, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник бере на себе виконання робіт: монтаж та установка воріт по АДРЕСА_1. Договір підписано сторонами та скріплено печатками (том № 1 а.с.59). Також необхідно зазначити, що внутрішньою накладною № 3 від 30.07.2010 визначено перелік будівельних матеріалів, які використані для монтажу та установка воріт по АДРЕСА_1 (том № 2 а.с.131). Виконання даного договору підтверджується: актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.07.2010 на суму з ПДВ 193 700,00 грн., податковою накладною від 30.07.2010 № 3007-04 на суму з ПДВ 193 700,00 грн., карткою рахунку:631, а оплата підтверджується платіжними дорученнями № 980 від 30.07.2010 на суму 140 000,00 грн. та № 982 від 30.07.2010 на суму 53 700,00 грн. (том № 1 а.с.60-63, том № 2 а.с.130);

10.08.2010 між ТОВ «Буделітсервіс» (підрядник) та позивачем (замовник) укладено договір, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник бере на себе виконання робіт: монтаж та установка віконних блоків в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_1. Договір підписано сторонами та скріплено печатками (том № 1 а.с.54). Також необхідно зазначити, що внутрішньою накладною № 4 від 27.08.2010 визначено перелік будівельних матеріалів, які використані для монтажу та установки віконних блоків в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 (том № 2 а.с.129). Виконання даного договору підтверджується: актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.08.2010 на суму з ПДВ 75 000,00 грн., податковою накладною від 27.08.2010 № 270809 на суму з ПДВ 75 000,00 грн., карткою рахунку:631, а оплата підтверджується платіжними дорученнями № 1052 від 01.09.2010 на суму 41 000,00 грн. та № 1051 від 31.08.2010 на суму 34 000,00 грн. (том № 1 а.с.55-58, том № 2 а.с.128);

01.03.2010 між позивачем (замовник) та ТОВ «Демпо» (підрядник) укладено договір субпідряду № 03/10, відповідно до якого підрядник зобов'язується на власний ризик виконати за завданням замовника з використанням своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити роботи по ремонту і обслуговуванню основного та допоміжного обладнання. Договір підписано сторонами та скріплено печатками (том № 1 а.с.84-86). Виконання даного договору підтверджується: актом № 31-03/04 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2010 на суму з ПДВ 50 000,00 грн., податковою накладною від 31.03.2010 № 310304 на суму з ПДВ 50 000,00 грн., карткою рахунку:631, актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, а оплата підтверджується платіжним дорученням № 701 від 31.03.2010 на суму 50 000,00 грн. (том № 1 а.с.87-89, том № 2 а.с.229-230);

01.04.2010 між позивачем (замовник) та ТОВ «Демпо» (підрядник) укладено договір субпідряду № 04/10, відповідно до якого підрядник зобов'язується виконати за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити наступні роботи: консультації з питань комерційної діяльності та управління (розробка програм обліку витрат, процедур контролю за виконанням кошторисної документації, консультаційно-інформаційне забезпечення програм обліку. Договір підписано сторонами та скріплено печатками (том № 1 а.с.78-80). На виконання умов договору підрядником розроблено інструкцію користувача (том № 2 а.с.178-228). Виконання даного договору підтверджується: актом № 30-04/36 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2010 на суму з ПДВ 50 000,00 грн., податковою накладною від 30.04.2010 № 300436 на суму з ПДВ 50 000,00 грн., карткою рахунку:631, а оплата підтверджується платіжним дорученням № 765 від 30.04.2010 на суму 50 000,00 грн. (том № 1 а.с.81-83, том № 2 а.с.177);

01.05.2010 між позивачем (замовник) та ТОВ «Демпо» (підрядник) укладено договір субпідряду № 05/10, відповідно до якого підрядник зобов'язується виконати за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити наступні роботи: розробка програмного забезпечення WABCO. Договір підписано сторонами та скріплено печатками (том № 1 а.с.72-74). Позивачем на підтвердження права здійснення відповідної діяльності надано сертифікати про проходження працівником підприємства технічних семінарів в м. Києві (том № 2 а.с.139-176). Виконання даного договору підтверджується: актом № 31-05/68 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2010 на суму з ПДВ 50 000,00 грн., податковою накладною від 31.05.2010 № 310515 на суму з ПДВ 50 000,00 грн., карткою рахунку:631, актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, а оплата підтверджується платіжним дорученням № 823 від 31.05.2010 на суму 50 000,00 грн. (том № 1 а.с.75-77, том № 2 а.с.136-138).

З акту перевірки вбачається, що позивачем за період 2 квартал, 2-3 квартал, 2-4 квартал 2010 року, 4 квартал 2011 року та 1 квартал 2012 року задекларовано: доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 13 298 079,00 грн. та витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 1 946 082,00 грн. Також, за період березень-травень 2010 року, червень-серпень 2010 року, грудень 2010 року, грудень 2011 року, березень 2012 року позивачем задекларовано податковий кредит по ПДВ в сумі 530 143,00 грн.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на момент укладення договорів між позивачем та контрагентами, останні були зареєстровані у встановленому законом порядку (том № 1 а.с.11-14,том № 2 а.с.248-251, том № 3 а.с.1-4).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закон України «Про податок на додану вартість» передбачено тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями.

Аналогічні норми передбачені і в ПК України.

Згідно з п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 199.1 ст.199 Податкового кодексу України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Колегія суддів вважає, що позивачем доведено факт реального виконання умов договорів, що надає йому право на формування податкового кредиту по господарських операціях з контрагентами.

Згідно з ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним.

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом із тим, за змістом частини 1 статті 208 ГК застосування цих санкцій можливе не за сам факт укладення зазначеної угоди, а лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Санкції, встановлені частиною 1 статті 208 ГК, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 цього Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Виходячи із вищезазначених обставин справи, а також з того, що санкції є похідними від учинення нікчемного правочину, у даному випадку вони не можуть бути застосовані через недоведеність направленості оскаржуваних договорів позивача з контрагентами на досягнення мети, що суперечить інтересам держави та суспільства, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Крім того, згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що під терміном «валові витрати виробництва та обігу» - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно з абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналогічні норми передбачені і в ПК України.

Підпунктом 138.1.1. пунктом 138.1 статті 138 ПК України передбачено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.2. ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як вбачається з наявних у справі доказів, позивач оплатив вартість робіт згідно вищезазначений Договорів, що підтверджується банківськими виписками.

Таким чином, у ДПІ у м. Чернігові ДПС відсутні належні правові підстави для висновку про порушення позивачем п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, п. 198.2, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували правомірність його дій.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Федорова Г.Г.

Судді: Вівдиченко Т.Р.,

Ключкович В.Ю.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Ключкович В.Ю.