Ухвала суду № 31598212, 27.05.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"27" травня 2013 р. Справа № 911/1260/13

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Заступника Чернігівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метсобстар-ХК"

про стягнення 5705, 98 грн.

за участю представників сторін:

прокурор: Пантюхов О.В. - посв. № 011863 від 28.10.2012р.

позивач - не з'явився;

відповідач - Зініна Н.М. - предст., дов. № 97-2 від 27.05.2013р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Заступника Чернігівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (прокурор) в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метсобстар-ХК" (відповідач) про стягнення 5705, 98 грн. заборгованості за Договором про відшкодування вартості водопостачання та водовідведення, спожитих у процесі надання послуг із харчування № 84 від 01.03.2012р., яка складається з 4478,76 грн. основної заборгованості, 1213,43 грн. пені, 3% річних у розмірі 11,10 грн. та 2,69 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.04.2013р. справу №911/1260/13 було прийнято до провадження судді Щоткіна О.В. та призначено на 13.05.2013р.

13.05.2013р. відповідачем до суду було подано відзив, в якому він проти позову заперечує, оскільки основна заборгованість ним погашена в повному обсязі до порушення провадження у справі, про що подав платіжні доручення про сплату, у зв'язку з чим в позові просить відмовити. Що стосується нарахування пені, то як зазначив відповідач, прокурором застосовано 1% ставка, однак згідно ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», вказана сума не може перевищувати подвійної ставки НБУ, у зв'язку з чим в цій частині позову також просить відмовити.

Ухвалою суду від 13.05.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача, розгляд справи було відкладено на 27.05.2013р. та зобов'язано останнього надати в наступне судове засідання докази відправки відповідачеві рахунків-фактур та уточнений розрахунок пені.

В судове засідання позивач вдруге не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, витребуваних судом документів в обґрунтування заявлених позовних вимог, суду не надав.

Як вбачається з матеріалів справи, 1 березня 2012 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернігова (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метсобстар-ХК" (споживач) було укладено договір № 84 про відшкодування вартості водопостачання та водовідведення, спожитого в процесі надання послуг із харчування (Договір), відповідно до умов якого позивач забезпечує відповідача водопостачанням та водовідведенням, отриманим від Комунального підприємства «Чернігівводоканал» для забезпечення надання послуг з харчування особового складу військової частини А 2622 Збройних Сил України.

Відповідно до умов договору, споживач відшкодовує постачальнику вартість наданого водопостачання та водовідведення спожитого відповідачем у військовій частині, до площ яких має доступ згідно наказу Міністра оборони України № 846 від 28.12.2011 року (військові частини А2622), в процесі надання послуг з харчування. Розмір площ до яких має доступ споживач та які фактично використовуються для надання послуг із харчування, а також вартість водопостачання та водовідведення відповідно до тарифу, визначено в Додатку 1, що є невід'ємною частиною договору № 84.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог п. 2.2.2 Договору № 84 від 01.03.2012 року позивач своєчасно та в повному обсязі забезпечив приміщення, до яких має доступ відповідач, водопостачанням та водовідведенням, про що свідчить факт відсутності претензій останнього щодо наданих послуг.

В той же час, як зазначає прокурор, відповідач в порушення вимог п. 2.3.2 Договору, незважаючи на отримання послуг з водопостачання й водовідведення та документів на підтвердження надання вказаних послуг для здійснення подальшої оплати наданих послуг, не здійснив оплату за спожите водопостачання та водовідведення, внаслідок чого за останнім рахується заборгованість в розмірі 4478,76 грн.

У відповідності до поданого прокурором розрахунку суми заборгованості, вказана заборгованість виникла за січень 2013р. в розмірі 1872,94 грн., лютий 2013 р. в сумі 1302, 91 грн., березень 2013р. в сумі 1302,91 грн.

Як було встановлено судом на підставі поданих відповідачем доказів, зазначена заборгованість відповідачем погашена в повному обсязі, про що свідчать платіжні доручення № 1420 від 04.04.2013р., № 1561 від 11.04.2013р., № 1553 від 11.04.2013р. Відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення основного боргу з тих підстав, що зазначена сума була сплачена до порушення провадження у справі.

Однак, суд не погоджується з даними твердженнями, оскільки як вбачається з відтиску штампу органу поштового зв'язку про направлення позовної заяви Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів до суду позов було направлено 04.04.2013р., а здійснення проплат за договором відбулось 04.04.2013р. та 11.04.2013р., у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що проплати відбулись після подачі позову до суду.

Вказана обставина свідчить про те, що заборгованість була погашена після подачі позовної заяви до суду, у зв'язку з чим провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 4478,76 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Також позивачем заявлено до стягнення 1213,43 грн. пені, яка нарахована за період з 09.11.2012р. по 26.11.2012р. в сумі 244,48 грн., за період з 11.12.2012р. по 18.12.2012р. на суму 106,40 грн., за період з 25.01.2013р. по 28.01.2013р. в сумі 34,38 грн., за період з 11.02.2013р. по 13.03.2013р. в сумі 580,61 грн., за період з 14.03.2013р. по 01.04.2013р. в сумі 247, 55 грн.

Ухвалою суду від 13.05.2013р. було зобов'язано позивача надати суду уточнений розрахунок пені, а також докази відправки відповідачу рахунків-фактур із зазначенням дати відправки з метою визначення вірного періоду нарахування неустойки.

У відповідності до п.18 листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» від 11.04.2005р. №01-8/344 господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати «перерахунок» замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В даному випадку, обов'язок доказування був покладений на позивача, якого відповідно до ухвали суду від 13.05.2013р. було зобов'язано надати суду відповідні, підтверджуючі його доводи документи щодо нарахування штрафних санкцій, що позивачем, в свою чергу, було проігноровано, а тому господарський суд позбавлений можливості повно та об'єктивно з'ясувати правильність нарахування неустойки із визначенням вірного періоду, у зв'язку з чим вимога про стягнення з відповідача 1213,43 грн. пені залишається судом без розгляду.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 11,10 грн. 3% річних та 2,60 грн. інфляційних втрат на підставі ст. 625 ЦК України. У відповідності до наявного в матеріалах справи розрахунку, зазначені нарахування здійснені позивачем вибірково в період за 2012 та 2013р. Однак, враховуючи те, що позивачем на вимогу суду не були подані докази направлення відповідачеві рахунків-фактур із зазначенням дати відправки, вказана вимога також підлягає залишенню судом без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України, оскільки неможливо встановити правильність такого нарахування із визначенням періоду.

Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

На підставі вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони. Так як заборгованість була погашена відповідачем після подання позивачем позовної заяви до господарського суду Київської області, судовий збір в частині суми основного боргу покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 80, 81 ГПК України, господарський суд, -

ухвалив:

1. Припинити провадження у справі в частині основного боргу в розмірі 4478,76 грн.

2. Позовні вимоги в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних залишити без розгляду.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метсобстар-ХК" (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, 22а, кімн. 310, код 37250616) в дохід державного бюджету України - 1350 (одну тисячу триста п'ятдесят) грн. 46 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя О.В. Щоткін