Постанова № 31597001, 29.05.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2013 р. Справа№ 910/3255/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рєпіної Л.О.

суддів: Суліма В.В.

Тарасенко К.В.

розглянув апеляційну скаргу ПАТ «Київгаз» на рішення господарського суду м. Києва від 03.04.2013 року № 910/3255/13 (суддя Паламар П.І)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київгаз»

до Відкритого акціонерного товариства «Київський завод

комунального машинобудування «Коммаш»

про стягнення 85 834,40 грн.

дослідивши та вивчивши матеріали вправи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва № 910/3255/13 від 03.04.2013 р. частково задоволений позов ПАТ «Київгаз» до ПАТ КЗКМ «Коммаш» про стягнення 85 834,40 грн., з відповідача на користь позивача стягнуто 36 706,08 грн. боргу, 735,70 грн. судового збору.

Позивач, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, порушенням норм матеріального права, просить його скасувати в частині незадоволених вимог та прийняти нове рішення про стягнення збитків від інфляції та річних в повному обсязі.

Представник позивача, в судовому засіданні, підтримав викладені в апеляційній скарзі вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду у справі в зв'язку з перебуванням представника на лікарняному.

Президія Вищого господарського суду України від 19.07.2010 р. N 04-06/113 «Про внесення змін і доповнень до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України і президії Вищого господарського суду України» зазначила наступне: Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

За таких обставин, колегія суддів вважає клопотання про відкладення таким що не підлягає задоволенню та можливим розглянути справу у його відсутність.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 10.09.2009 р. у справі № 7/433 між сторонами по справі затверджено мирову угоду, відповідно до якої сторони дійшли згоди про розміри, порядок і строки погашення заборгованості відповідача перед позивачем за договором на поставку природного газу та надання послуг з його транспортування № 44619 від 29.12.2008 р.

Згідно погодженого мировою угодою графіку відповідач протягом 18.09.-20.11.2009 р. зобов'язався сплатити на користь позивача заборгованість за спожитий природний газ за вищевказаним договором, інфляційні втрати за час прострочення, три проценти річних з простроченої суми та судові витрати в загальному розмірі 146 824,32 грн.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що станом на час звернення в суд з указаним позовом відповідач належні за мировою угодою суми у розмірі 146 824,32 грн. сплатив частково, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 61 176,80 грн. боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 17 924,80 грн., 6 732,80 грн. три проценти річних з простроченої суми, а також понесені ним по справі господарські витрати. У процесі розгляду справи позивач заявою № 763/19-4 від 03.04.2013 р. зменшив розмір заявленої до стягнення суми боргу до 36 706,08 грн., посилаючись на часткову оплату відповідачем суми боргу, підтримав вимоги в іншій частині.

Частково задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що листом № 1339 від 16 березня 2012 р. відповідач визнав факт спірної заборгованості, внаслідок чого перебіг позовної давності було перервано. За таких обставин, на користь позивача відповідно до вимог ст. 622 ЦК України підлягає стягненню 36 706,08 грн. боргу Між тим, вимоги про стягнення на підставі ст. 625 ЦК України 17 924,80 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення та 6 732,80 грн. трьох процентів річних з простроченої суми задоволенню не підлягають, оскільки заявлені з пропуском встановленого ст. 257 ЦК України трирічного строку позовної давності, про застосування якого заявив відповідач. Доказів поважності причин пропуску указаного строку суду не надано.

Заперечуючи проти рішення в частині неповного задоволення вимог щодо інфляції та річних, позивач наполягає на тому, що господарський суд не об'єктивно оцінив, та не врахував що задовольняючи позов в частині стягнення основного боргу, суд неправомірно до санкцій застосував позовну давність, які є невід'ємною частиною основного боргу.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Зі змісту ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов'язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, оскільки остання передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, про що правильно зазначив апеляційний господарський суд.

При цьому, положення статті 625 Цивільного кодексу України застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в незалежності від наявності вини у його діях.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає апеляційну скаргу обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню, а рішення господарського суду - зміненню.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ПАТ «Київгаз» задовольнити, рішення господарського суду м. Києва № 910/3255/13 від 03.04.2013- змінити.

Резолютивну частину рішення господарського суду м. Києва викласти наступний редакції «Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Київський завод комунального машинобудування "Коммаш" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 28, код 14315428) на Публічного акціонерного товариства "Київгаз" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 4-Б, код 03346331) 36 706,08 грн. боргу,17 924,80грн. збитків від інфляції, 6 732,80 -річних, 735,75 грн. витрат по оплаті судового збору»

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Київський завод комунального машинобудування "Коммаш" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 28, код 14315428) на Публічного акціонерного товариства "Київгаз" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 4-Б, код 03346331) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 860,25 грн.(вісімсот шістдесят грн.. 25коп.).

3. Матеріали справи повернути, доручити господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Рєпіна Л.О.

Судді Сулім В.В.

Тарасенко К.В.