ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.05.13 Справа № 914/1361/13
За позовом: Корпорації «Енергоресурс-інвест», м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжгалузеве територіально-виробниче об'єднання «Комплекс», м. Львів
про визнання договору субпідряду №02-5/11 ММ від 05.05.2011р. недійсним
Суддя Н.Мороз
Cекретар Н. Кривка
Представники:
Від позивача: Церковний В. Є.
Від відповідача: Варламов О. В., Чиж С. М.
Суть спору:
Позов подано корпорацією «Енергоресурс-інвест», м. Львів до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Міжгалузеве територіально-виробниче об'єднання «Комплекс», м. Львів про визнання договору субпідряду №02-5/11 ММ від 05.05.2011р. недійсним.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.04.2013р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 23.04.2013р.
Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалі суду від 23.04.2013р.
21.05.2013р. в судовому засіданні оголошувалась перерва, про що представники сторін ознайомлені під розписку.
Представникам роз'яснено їх права та обов»язки, згідно ст. 22 ГПК України.
У судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Зазначив, що вважає недійсним договір субпідряду №02-5/11ММ, укладений між сторонами, так як відповідачем не розроблено кошторисної документації, непогодження обсягів та видів робіт, строків початку і закінчення робіт, порядку фінансування будівництва, проектного та іншого забезпечення будівництва. Відтак, стверджує, що зазначений договір не відповідає критеріям, встановленим чинним законодавством та не спрямований на реальне настання правових наслідків. Позов просить задоволити.
Представники відповідача в судове засідання з'явились, проти позову заперечили з підстав, викладених у відзиві. Позовні вимоги вважають безпідставними, оскільки розроблення проектно-кошторисної документації та надання її субпідряднику для виконання робіт є обов'язком позивача. Роботи виконувались з травня по грудень 2011 р., позивач частково оплатив їх вартість в сумі 310000 грн., заборгованість становить 194439,24 грн. Строк дії договору закінчився 30.12.2011 р., їх обсяг визначався на основі дефектних актів, що відповідає Правилам визначення вартості будівництва. Позивач не мав зауважень щодо змісту актів виконаних робіт, а рішенням господарського суду Львівської області від 16.04.2013 р. у справі №914/741/13-г було зобов'язано позивача підписати акти виконаних робіт та погасити заборгованість. Крім того, представники відповідача зазначили, що укладеним договором передбачено право генпідрядника (позивача) на розірвання договору у випадках порушення договірних зобов'язань субпідрядником (відповідачем), однак протягом 2011-2013р. позивач не клопотав про такі дії. В позові просить відмовити.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, створивши сторонам у відповідності до ч. 3 ст. 4-7 ГПК України необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.
05.05.2011р. між Корпорацією «Енергоресурс-інвест» (позивач, за договором - генпідрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Міжгалузеве територіально-виробниче об'єднання «Комплекс» (відповідач, за договором - субпідрядник) укладено договір Субпідряду № 02-5/11 ММ.
Відповідно до п. 1.1 цього договору генпідрядник доручає, а субпідрядник в межах твердої договірної ціни зобов'язується власними і залученими силами виконати і здати генпідряднику відповідно до календарного плану виконання робіт будівельно-монтажні роботи з модернізації систем водопостачання та водовідведення, заміни аварійного та технічного зношеного устаткування на ВНС та КНС м. Новоград-Волинського на сучасне енергозберігаюче обладнання. Відповідно до п.3.1 договору, строки виконання робіт визначаються датою їх початку та закінчення, згідно календарного плану виконання робіт, що є невід'ємною частиною договору (п.3.1). Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 30.12.2011р. (п. 14.1). Згідно п.15.2, даний договір включає в себе додатки, що складають його невід'ємні частини, зокрема календарний план виконання робіт та об'єкти з погодженням договірної ціни. Доказів підписання між сторонами зазначених додатків суду не надано.
Згідно п. 4.1 договору субпідряду від 05.05.2011р., генпідрядник здійснює оплату за виконані роботи на підставі актів, підписаних уповноваженими представниками сторін. Роботи виконувались відповідачем з травня по грудень 2011 р., що підтверджується актами виконаних робіт, позивач частково оплатив їх вартість в сумі 310000 грн. (що підтверджується банківськими виписками), заборгованість становить 194439,24 грн. Відтак, посилання позивача на те, що цей договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків, спростовується матеріалами справи.
Як вбачається з матеріалів справи, акти приймання виконаних будівельних робіт підписані лише субпідрядником. Непідписання зазначених актів генпідрядник аргументував наявністю в них певних технічних розбіжностей. Однак, вказане суперечить умовам договору, оскільки згідно п.4.2, акт виконаних робіт готує субпідрядник і передає для підписання уповноваженому представнику генпідрядника в строк не пізніше 26-го числа звітного місяця. Уповноважений представник генпідрядника протягом 3 робочих днів перевіряє виконання робіт згідно з представленим актом і підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт. Як з'ясовано в судових засіданнях, у генпідрядника виникали претензії виключно до технічної сторони актів виконаних робіт, не зазначаючи при цьому жодних зауважень щодо якості виконаних робіт, або до їх об'ємів. Таким чином можна зробити висновок, що об'єми виконаних робіт та їх якість повністю відповідали вимогам, які виставляв позивач, а також те, що вони були виконані відповідно до умов договору, що був укладений. Відповідач у справі посилається на неправомірність дій позивача, зокрема непідписанням останнім актів виконаних робіт, та покликається також на рішення господарського суду від 16.03.2013р. у справі №914/741/13-г, яким зобов»язано позивача підписати акти виконаних робіт за договором №02-5/11ММ. Як встановлено в судовому засіданні, зазначене рішення не набрало законної сили.
Згідно ст. 318 ГК України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів. Забезпечення будівництва матеріалами, технологічним, енергетичним, електротехнічним та іншим устаткуванням покладається на підрядника, якщо інше не передбачено законодавством або договором. Договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об'єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов'язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об'єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.
З дефектних актів на виконання робіт (в матеріалах справи), вбачається виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Міжгалузеве територіально-виробниче об'єднання «Комплекс» підрядних робіт. Зазначені дефектні акти були розроблені за участю представників позивача, відповідача та генерального замовника будівництва (КП «Новоград-Волинське ВУВКГ), оскільки проектно-кошторисна документація, була не досконала, та містила ряд недоліків, які не давали можливості якісно та вчасно виконати зазначені роботи. Зазначене підтверджується листом Корпорації «Енергоресурс-Інвест» до Замовника будівництва №220 від 17.03.201Зр., та Звітом перевірки стану виконання контракту незалежним експертом Шульженком О.О. (в матеріалах справи).
Посилання позивача на непогодження сторонами усіх істотних умов договору, не заслуговують на увагу в світлі проведеного відповідачем та прийнятого позивачем виконання, підтвердженого документально, з якого не вбачається наявність розбіжностей щодо умов договору у сторін. При цьому, таке посилання позивача за доведеності може мати наслідком лише неукладеність договору згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, але не його недійсність. Крім того, з норм ст. 318 ГК України вбачається, що у випадку непогодження обов'язку щодо розробки проектної документації та забезпечення будівництва матеріалами і конструкціями в договорі, такий обов'язок несе замовник (щодо розробки та передачі ПКД), або підрядник (щодо матеріального забезпечення будівництва). У випадку непогодження строків оплати робіт у договорі, такі строки визначені законом, зокрема, нормами ст. ст. 530, 854 ЦК України.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є лише недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). У відповідності до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
З урахуванням наведеного, підстави недійсності договору, визначені у ст. ст. 203, 215 ЦК України не доведені суду у встановленому порядку належними засобами доказування.
Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.ст. 33, 38 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку в позові відмовити.
Згідно ст..49 ГПК України, судові витрати залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
В позові відмовити повністю.
Суддя Н.Мороз
Рішення складено 01.06.2013р.
Судове рішення № 31596409, Господарський суд Львівської області було прийнято 27.05.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 914/1361/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: