Ухвала суду № 31595973, 21.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/479/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

У Х В А Л А

Іменем України

21 травня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.03.2013 року у справі за позовом Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а :

ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.10.2012 р. № 0000514220.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Окружна державна податкова служба - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову у позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необ'єктивність судового рішення, що є підставами для його скасування.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст.197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.09.2012 р. Окружною державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків було проведено камеральну перевірку податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, форма № 1-ДФ за І-ІІІ квартали 2011 року Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 17.09.2012 р. № 992/42-20/25287988, в якому встановлені порушення позивачем вимог п.п. «б», «г» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, щодо подання податкової звітності (форма № 1-ДФ) з порушенням встановлених строків, не у повному обсязі, з недостовірними відомостями та помилками.

На підставі встановлених в Акті перевірки висновків про порушення позивачем вимог чинного податкового та іншого законодавства, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 09.10.2012 р. № 0000514220, згідно якого донарахована сума грошового зобов'язання за штрафними санкціями по податку з доходів найманих працівників в розмірі 510 гривень.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову з наступних підстав.

Позивачем була подана звітність до податкового органу відповідно до законодавчо встановлених строків, що також не заперечує податковий орган в Акті перевірки, зокрема за І квартал 2011 р. - 06.05.2011 р.; за II квартал 2011 р. - 03.08.2011 р.; за III квартал 2011 р. - 04.11.2011 р., що також здійснено у відповідності до затверджених форм звітності (№ 1-ДФ), а тому посилання податкового органу на порушення норм п.п. «б» та «г» п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України в даному випадку є безпідставне, оскільки позивачем не порушено жодного із строків подання розрахунків.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 120 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, керуючись приписами ст. 50 Податкового кодексу України, позивачем було подано уточнюючі розрахунки: від 06.08.2012 р. № 9016909722 за ІІІ квартал 2011 року; від 03.08.2011 р. № 9005708359 за І квартал 2011 р., та від 30.01.2012 р. № 9014578580 за II квартал 2012 р.

Як визначено ст. 76 Податкового кодексу України, камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком - тобто автоматично стосується всіх без винятку поданих податкових декларацій та податкових розрахунків. Предметом перевірки є встановлення відповідності поданих звітних документів передбаченим законом вимогам, арифметична правильність підсумкових сум податкових зобов'язань, правильність застосування ставок податку і пільг по ньому, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування - з метою виявлення допущених платником у поданій звітності арифметичних та/або методологічних помилок, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Відповідно до визначення «арифметичної помилки», що надано у листі Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001 р. № 06-10/167, під якою розуміються помилки чи описки, допущені платником при заповненні декларації, зокрема при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань.

В свою чергу, поняття «методологічна помилка» визначено у листі ДПА України від 06.07.2001 р. № 9018/7/23-3317, відповідно до якого під визначенням останньої слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

Пунктом 4 наказу ДПА України від 17 липня 2006 року № 416 «Про затвердження форми Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних і місцевих податків і зборів» (аналогічна позиція викладена у листі ДПА України від 21.06.2011 р. № 17197/7/15-0617) визначено, що Акт про результати камеральної перевірки податкових декларацій (розрахунків) не складається у випадку:

- відсутності арифметичної або методологічної помилки в поданій платником податків податковій декларації (розрахунку);

- якщо до початку проведення камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) платником податку подано нову звітну або уточнюючу декларацію (розрахунок) з виправленими показниками.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, уточнення, яке було подано позивачем в уточнюючих розрахунках, а саме: по І кварталу 2011 р. стосувалося уточнення коду ознаки доходу (оподаткована матеріальна допомога); по II кварталу 2011 р. вказано не відображену раніше в звітності видану безвідсоткову позику працівнику (яка не оподатковується) та відкориговано невірно зазначену суму виплати доходу фізичній особі; по III кварталу 2011 р. зазначено не відображену раніше суму відшкодування частини вартості дитячої путівки Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності працівнику, а отже такі уточнення не можна віднести ні до арифметичних, ні до методологічних помилок, оскільки останні не відповідають жодній із наведених ознак арифметичних і методологічних помилок, а також уточнюючі розрахунки позивачем було подано до дати проведення камеральної перевірки, а тому податковим органом безпідставно було зроблено висновок про порушення позивачем вимог п.п. «б», «г» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України.

При виявленні у поданій платником податків декларації помилок, що призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання, в Акті зазначаються рядки декларації (розрахунку), в яких платником податку допущені арифметичні помилки, а також надається стислий опис методологічних помилок.

Згідно п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. У зв'язку з цим, в Акті камеральної перевірки зазначається сума податкового зобов'язання, обчислена платником податку самостійно в податковій декларації, та сума податкового зобов'язання, визначена самостійно податковим органом після виправлення допущених таким платником податку помилок.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, та не було жодними допустимими доказами заперечено відповідачем, уточнення, подані позивачем, ніяким чином не вплинули на суму нарахованого та сплаченого податку, тобто в даному випадку не йде мова про завищення чи заниження податкового зобов'язання (про що зокрема свідчить Акт перевірки), та, як наслідок, порушення норм податкового законодавства з боку позивача вданому випадку відсутні.

Таким чином суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що позивачем було своєчасно подано до податкового органу відповідну звітність та самостійно у відповідності до вимог чинного податкового законодавства усунуто виявлені неточності, внаслідок чого Державний бюджет не зазнав жодних втрат.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга відповідача не містить законних підстав для висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, тому судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.03.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України).

Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: Г.В. Земляна

Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено 24.05.2013 року.

.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.