Постанова № 31595818, 30.05.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2013 року № 813/2415/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої cудді - Потабенко В.А.

за участю секретаря судових засідань - Гойни Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц" про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в :

ДПІ у Жовківському районі Львівської області звернулася до суду з позовом до ТзОВ "Земкомерц" про стягнення податкового боргу в сумі 16746,64 грн., що виник з земельного податку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. З поданих 29.05.2013 року до суду додаткових пояснень вбачається те, що представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити. Заявою від 08.05.2013 року просив справу розглядати у його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явилася. 23.05.2013 року подала до суду заперечення на позовну заяву, суть яких зводиться до наступного. Податок за земельні ділянки сплачують власники даних земельних ділянок. 11.09.2012 року ТзОВ "Земкомерц" передало ПП "Торговиця-1" земельні ділянки площею 0,8885 га та 1,4780 га, які знаходяться на території Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області, разом з усіма правовстановлюючими документами. Тобто, з 11.09.2012 року відповідач даними земельними ділянками не користується. З огляду на наведене, вважає, що з жовтня 2012 року ТзОВ "Земкомерц" не повинен сплачувати земельний податок за вказані земельні ділянки, а, тому, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ТзОВ "Земкомерц", 16.12.2005 року зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Львівської міської ради Львівської області за адресою 79037. м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, 200, що підтверджено наявною в матеріалах справи копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно відомостей, що подані керівником ТзОВ "Земкомерц" Лавейкіним М.І. до ДПІ у Жовківському районі Львівської області товариству належать на підставі договорів купівлі-продажу земельні ділянки, площею 0,8885 га (кадастровий номер 4622787900:31:000:0022) та 1,4780 га (кадастровий номер 4622787900:29:000:0018), які знаходяться на території Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області.

Згідно самостійно поданої відповідачем звітної податкової декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік № 21433 від 16.10.2012 року, до сплати ТзОВ "Земкомерц" належало всього 18240,98 грн. земельного податку, в тому числі 1520,08 грн. за кожен місяць.

Таким чином, судом не береться до уваги твердження представника відповідача про те, що ТзОВ "Земкомерц" з 11.09.2012 року вказаними ділянками не користується та, відповідно, не повинно сплачувати за них земельний податок, оскільки судом встановлено, що товариство самостійно задекларувало податкове зобов'язання з земельного податку 16.10.2012 року.

Не знаходять свого підтвердження матеріалами справи і доводи відповідача про те, що земельні ділянки, щодо яких було подано декларацію до податкового органу, не перебувають більше у власності ТзОВ "Земкомерц".

Дійсно, протоколом зборів учасників ТзОВ "Земкомерц" № 2 від 10.09.2012 року підтверджено рішення ТзОВ "Земкомерц" про формування частки відповідача в статутному капіталі ПП "Торговиця-1" шляхом внесення в статутний капітал підприємства земельних ділянок площею 0,8885 га (кадастровий номер 4622787900:31:000:0022) та 1,4780 га (кадастровий номер 4622787900:29:000:0018), які знаходяться на території Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області. Актом приймання-передачі від 11.09.20125 року засвідчено передачу від ТзОВ "Земкомерц" до ПП "Торговиця-1" зазначених вище земельних ділянок та правовстановлюючих документів, необхідних для реєстрації права власності на них. До статуту ПП "Торговиця-1" внесено зміни в частині розділу про статутний капітал підприємства.

Однак, доказів реєстрації права власності на земельні ділянки за ПП "Торговиця-1" суду не надано. Так само як і доказів подання уточнюючої декларації з плати за землю.

Водночас, в матеріалах справи наявний договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,8885 га (кадастровий номер 4622787900:31:000:0022), що знаходиться на території Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області, згідно якого ПП "Торговиця-1" продала, а ТзОВ "Бута Сервіс" придбало вищевказану земельну ділянку. Але, вказаний договір укладений лише 28.12.2012 року. Звідси, враховуючи той факт, що доказів реєстрації права власності на зазначену земельну ділянку за ПП "Торговиця-1" не надано, суд дійшов висновку, що відповідач ТзОВ "Земкомерц" до кінця 2012 року користувалось даною земельною ділянкою.

В той час як позов заявлений про стягнення податкового боргу з земельного податку за період з жовтня по грудень 2012 року.

Також, з клопотання позивача від 29.05.2013 року вбачається, що, станом на 29.05.2013 року до ДПІ в Жовківському районі Львівської області не надходило інформації про зміну власника земельних ділянок, а отже, у позивача відсутні підстави звільнити ТзОВ "Земкомерц" від сплати земельного податку.

02.11.2012 року позивачем було виставлено ТзОВ "Земкомерц" податкову вимогу № 222 на суму 12186,38 грн. за основним платежем податок за земельні ділянки, яку відповідачем отримано та не оскаржено, незважаючи на його позицію про припинення користування земельними ділянками з жовтня 2012 року.

Відповідно до ст. 16 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі - ПК України), платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

У п. 31.1 ст.31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 1 ст. 36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. А також, податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

У відповідності до п. 270.1 ст. 270 ПК України, об'єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Крім того, у відповідності до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу, у разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

З наявних матеріалів справи не вбачається, що відповідач дотримався свого обов'язку подати до податкового органу декларацію у випадку зміни об'єкта оподаткування.

Також, у відповідності до п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу, у разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Оскільки позивача не було повідомлено про перехід права власності на земельну ділянку, він був позбавлений надіслати податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Відповідно до абзацу першого п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Платниками податків згідно п. 15.1 ст. 15 ПК України визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів.

У відповідності до п. 1 ст. 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 14.1.175 ст. 14 ПК України, податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, безспірними вимогами органів стягнення слід вважати узгоджену суму податкового зобов'язання, не сплачену платником податків у строки, визначені статтею 57 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 ПК України, він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 ПК України, органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно п. 20.1.28 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки від 01.03.2013 року № 2577/19-0, станом на 01.03.2013 року заборгованість ПП "Земкомерц" зі сплати земельного податку становить 16746,64 грн., в тому числі за основним платежем - 16746,64 грн.

На даний час вказана сума податкового зобов'язання є узгодженою та у встановлені законом строки до бюджету не сплаченою, тобто визнається сумою податкового боргу, а, відтак, підлягає стягненню в примусовому порядку.

Враховуючи все вищенаведене, а також п. 20.1.18 ст. 20 ПК України, згідно якого органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають, відповідно до п. 4 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 33-35, 69-71, 94, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц" (ЄДРПОУ 33981329, що зареєстроване за адресою: 79037, м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, 200), № 2600401002394 (українська гривня) в ПАТ "ОКСІ БАНК", МФО 325990, № 2600401002394 (долар США) в ПАТ "ОКСІ БАНК", МФО 325990, № 26006205651(українська гривня) в ПАТ "Марфін Банк", МФО 328168, № 26001249107900 (українська гривня) в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, № 26001249107900 (євро) в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005 до бюджету податковий борг в сумі 16746 (шістнадцять тисяч сімсот сорок шість) гривень 64 коп.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 04.06.2013 року.

Суддя Потабенко В.А.