Рішення № 31595419, 24.05.2013, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/178/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2013 рокум. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Венгерчук А.О.

секретар - Бондарчук О.М.

з участю

позивача-відповідача ОСОБА_1

відповідачки-позивачки ОСОБА_2

представника відповідачів-позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4

третьої особи-позивача - ОСОБА_5

представника третьої особи відділу ДВС Острозького РУЮ - Байдіної Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Острог справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні майном та встановлення порядку користування квартирою та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус ОСОБА_8, відділ ДВС Острозького РУЮ, ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на частину квартири,-

встановив:

в Острозький районний суд Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном та встановлення порядку користування квартирою звернувся ОСОБА_1

Свою позовну заяву мотивує тим, що відповідно до постанови відділу Державної виконавчої служби Острозького районного управління юстиції від 23 жовтня 2012 року йому було передано в рахунок погашення боргу за виконавчим провадженням 2/5 частини 2-кімнатної квартири загальною площею 65, 2 м. кв. та житловою площею 37, 4 м. кв., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Вказана частка квартири належала ОСОБА_5, відповідно до свідоцтва приватного нотаріуса Острозького міського нотаріального округу ОСОБА_8 від 02 листопада 2012 року № 371 дана частка на квартиру була зареєстрована за ним на праві приватної власності. Право власності на вказану частку також підтверджується витягом про державну реєстрацію прав № 36649612 від 11 грудня 2012 року.

Згідно рішення Апеляційного суду Рівненської області від 13 жовтня 2011 року по справі №22-1749-11 2-кімнатна квартира, загальною площею 65, 2 м.кв. та житловою площею 37, 4 м.кв., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності: ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з визначенням за кожним частки на рівні 1/5 від спірної квартири та ОСОБА_5 в розмірі 2/5 частини, яка в результаті перейшла у власність позивачу.

Вказує, що по 1/5 частині спірної квартири належить ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та 2/5 частини ОСОБА_1

Зазначає, що відповідачі здійснюють перешкоди у користуванні ним спільною власністю, а також не допускають його до спільного майна, на сьогодні він не може потрапити до квартири так як йому не передано дублікат ключа. Такі дії відповідачів є порушенням законодавства, оскільки співвласники майна, що є у спільній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Крім того, він не може нести зобов'язання по спільному утриманні квартири.

Просить встановити наступний порядок користування квартирою: виділивши йому житлову кімнату - спальню - 18, 8 м. кв.; житлову кімнату - залу - 18, 6 м. кв. + лоджія 6, 2 м. кв. - відповідачам; підсобні приміщення - коридор, кухню, вбиральню, ванну кімнату залишити в загальному користуванні. Зобов'язати ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3 не чинити перешкод у володінні, користуванні, розпорядженні ОСОБА_1 2/5 частини 2-кімнатної квартири загальною площею 65, 2 м.кв. та житловою площею 37, 4 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

11 березня 2013 року до Острозького районного суду Рівненської області надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус ОСОБА_8, відділ ДВС Острозького РУЮ, ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на частину квартири.

Зустрічну заяву мотивують тим, що звертаючись до суду ОСОБА_1 вказує, що він на підставі свідоцтва, виданого 2.11.2012 року приватним нотаріусом Острозького міського нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_8 став власником 2/5 частин квартири АДРЕСА_1, останнє приватним нотаріусом було видано на підставі Постанови відділу державної виконавчої служби Острозького районного управління юстиції від 23.10.2012 року.

Вважають зазначене свідоцтво таким, що було видано з порушенням їхніх прав. Вказують, що при виконанні рішення суду, відповіднодо якого з ОСОБА_5 було стягнуто на користь ОСОБА_1 певну суму коштів державними виконавцями порушено вимоги ст. 366 ЦК України, 373 ЦПК України внаслідок чого ОСОБА_5 позбавлено права на житло, порушені права ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - право на придбання частки, що відчужувалась в рахунок погашення заборгованості.

Просять визнати недійсним свідоцтво, видане 02.11.2012 року приватним нотаріусом Острозького міського нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_8, відповідно до якого ОСОБА_1 став власником 2/5 частин квартири АДРЕСА_1. В позові ОСОБА_1 відмовити.

Заперечуючи проти зустрічного позову ОСОБА_1 вважає його безпідставним. Зазначає, що позовна заява не містить жодного обґрунтування, яким чином дії третіх осіб призвели до порушення прав позивачів.

Посилається на те, що процедура передачі частини спірної квартири здійснювалась згідно рішення Апеляційного суду Рівненської області від 13 жовтня 2011 року по справі № 22-1749-1, яке є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 366 ЦК України кредитор співвласника майна, що є спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом.

Таким чином, звернення на частку і, відповідно, реєстрація права власності на частку за новим власником, відбулося у повній відповідності з нормами законодавства, що підтверджено рішенням суду.

Оскільки позивачами не доведено, у спосіб передбачений процесуальним законодавством, яким чином порушено їх права, вважає, що зустрічні позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Просить в задоволенні позову ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус ОСОБА_8, відділ ДВС Острозького РУЮ, ОСОБА_7 відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач-відповідач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав в повному об"ємі, просить позов задовольнити, посилаючись на обставини викладені в заяві. В задоволенні зустрічних позовних вимог просив відмовити, вказуючи на обставини викладені в запереченні. Зазначає, що боржник ОСОБА_5 знав про те, що за ним рахується борг з 2004 року, однак до цього часу борг не погасив, у зв"язку з чим він - ОСОБА_1 став власником 2/5 частин квартири АДРЕСА_1, які належали ОСОБА_5 Зазначає, що відповідач знав про проведення прилюдних торгів щодо зазначеної квартири, оскільки про це йому неодноразово повідомлялось.

Третя особа-позивач ОСОБА_5 позов не визнав, зустрічні позовні вимоги підтримав в повному об"ємі і в судовому засіданні пояснив, що йому нічого не було відомо про проведення прилюдних торгів 2/5 частин квартири АДРЕСА_1, які належали йому - ОСОБА_5 Зазначає, що йому відомо про рішення Апеляційного суду Рівненської області від 13 жовтня 2011 року по справі №22-1749-11, яким визначено його ідеальну частку у квартирі розміром 2/5 частини, однак про проведення прилюдних торгів він нічого не знав. Вважає, що є підстави для визнання свідоцтва від 02.11.2012 року, виданого приватним нотаріусом Острозького міського нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_8, за яким ОСОБА_1 став власником 2/5 частин квартири АДРЕСА_1, яке видано на підставі Постанови відділу державної виконавчої служби Острозького районного управління юстиції від 23.10.2012 року недійсним.

Відповідач-позивач ОСОБА_2 позов ОСОБА_1 не визнала. Пояснила, що жодних перешкод у користуванні ОСОБА_1 квартирою ні вона, ні її сім*я не чинить, оскільки ОСОБА_1 жодного разу до них не приходив і не звертався.

Вказує, що вона заперечує з приводу визначення порядку користування квартирою, оскільки це порушує її права та права членів її сім* ї, оскільки в 2-кімнатній квартирі на даний час проживає 5 членів її сім*ї.

Зустрічні позовні вимоги підтримала і суду пояснила, що 15.11.2012 року вона від імені свого чоловіка писала заяву, в якій просила перерахувати кошти на відкритий рахунок. Зазначила, що вказану заяву вона написала, так як про необхідність написання такої заяви вказала в телефонній розмові представник відділу ДВС. Вказує, що про проведення прилюдних торгів їй нічого відомо не було.

Приватний нотаріус ОСОБА_8 зустічні позовні вимоги не визнала і в судовому засіданні пояснила, що видача нотаріусом свідоцтва про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу здійснювалося на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про передачу майна стягувачеві відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Представник віділу ДВС Острозького РУЮ зустрічний позов не визнала і в судовому засіданні пояснила, що на виконанні у відділі ДВС Острозького РУЮ перебуває виконавче провадження №13/2 номер за ЄДРВП 12596314 за виконавчим листом №2-29 від 28.05.2004 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 70 000 грн. Зазначає, що ОСОБА_5 неодноразово повідомлявся про наявність зазначеного боргу, однак борг не сплачував. 23.12.2011 року було винесено акт опису і арешту майна та накладено арешт на 2/5 частини квартири АДРЕСА_1, які належали ОСОБА_5 Пояснила, що опис майна здійснювався в присутності його дружини - ОСОБА_2

10.02.2012 року виконавчі провадження відносно ОСОБА_5 були об*єднані в зведене виконавче провадження. Трохи пізніше постановою державного виконавця було призначено експерта, суб"єкта оціночної діяльності - суб"єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. В подальшому СП "Юстиція" здійснювало прилюдні торги по реалізації нерухомого майна належного ОСОБА_5 Всі повідомлення боржнику і стягувачеві здійснювало це підприємство. Прилюдні торги мали відбутися 08.05.2013 року та 10.07.2012 року, 20.08.2012 року, однак продаж майна не був здійснений в зв"язку з відсутністю купівельного попиту. Стягувач ОСОБА_1 подав заяву, в якій просив в перерахунок погашення боргу за оцінкою, за якою майно було передано на реалізацію, передати йому майно боржника. 23.10.2012 року державним виконавцем була винесена постанова про передачу майна стягувачеві. 23.10.2012 року було складено акт про передачу майна стягувачеві. ОСОБА_1 сплатив різницю між початковою вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь у сумі 26 700, 19 грн.

15.11.2012 року ОСОБА_5 подав заяву, в якій просив по зведеному виконавчому провадженні перерахувати кошти на його рахунок, відкритий в Ощадбанку. 26.10.2012 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконачого провадження.

ОСОБА_3, ОСОБА_7 у судове засідання не з"явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

З матеріалів справи встановлено наступне.

02.07.2004 р. було відкрито виконавче провадження №13/2 за ЄДРВП 12596314 за виконавчим листом №2-29 від 28.05.2004 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 70 000грн.

Відповідно до постанови державного виконавця відділу ДВС Острозького РУЮ від 23.10.2012 року, ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу за оцінкою передано 2/5 частини двокімнатної квартири, загальною площею 65, 2 кв.м. та житловою площею 37, 4 кв.м., яка знаходиться АДРЕСА_1. (а.с.4)

Згідно свідоцтва, виданого 2.11.2012 року приватним нотаріусом Острозького міського нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_8 ОСОБА_1 є власником 2/5 частин квартири АДРЕСА_1. (а.с.5)

Належність на праві спільної часткової власності вказаної частки квартири підтверджується витягом про державну реєстрацію прав № 36649612 від 11 грудня 2012 року. (а.с.6)

Згідно технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_1, ОСОБА_1 є власником 2/5 часток вказаної квартири, загальна площа квартири - 65, 2 кв.м. (а.с.7-8)

За рішенням апеляційного суду Рівненської області від 13 жовтня 2011 року по справі №22-1749-11, ОСОБА_1 визначено ідеальну частку ОСОБА_5 у квартирі АДРЕСА_1 розміром у 2/5 частини. (а.с.9-10)

Згідно свідоцтва про зміну прізвища НОМЕР_1, ОСОБА_5 змінив прізвище на ОСОБА_5 (а.с.31).

Згідно витягу з журналу реєстрації вхідної кореспонденції за 2011 р., 2012 р. відділу ДВС Острозького РУЮ ОСОБА_5 надсилались постанови про призначення експерта та закінчення виконавчого провадження.

Суд вислухавши сторони по справі, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні майном та встановлення порядку користування квартирою підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва, виданого 02.11.2012 року приватним нотаріусом Острозького міського нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_8 ОСОБА_1 є власником 2/5 частин квартири АДРЕСА_1

Позивач-відповідач ОСОБА_1 просить усунути перешкоди в користуванні квартирою та виділити йому в користування житлову кімнату - спальню - 18,8 м. кв.; житлову кімнату - залу - 18,6 м. кв. + лоджія 6,2 м. кв. - залишити в користування відповідачам; підсобні приміщення - коридор, кухню, вбиральню, ванну кімнату залишити в загальному користуванні.

З клопотанням про призначення експертизи щодо визначення порядку користування квартирою сторони не звертались.

Оскільки належність на праві спільної часткової власності 2/5 часток квартири ОСОБА_1 підтверджується витягом про державну реєстрацію прав № 36649612 від 11 грудня 2012 року. Кімната, площею 18,6 кв. м. є наближеною до ідеальної долі позивача у житловій площі спірної квартири. За правилом ч.3 ст. 319 ЦК України, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Порядок здійснення права спільної часткової власності встановлений статтею 358 ЦК України.

Співвласники можуть домовитись про порядок володіння та користування майном, що є у спільній частковій власності. За відсутності згоди порядок володіння та користування майном визначається судом.

Відповідно до роз'яснень п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" №20 від 22 грудня 1995 року (з наступними доповненнями) квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

В даному конкретному випадку сторони визнають той факт, що спірна квартира не може бути поділена між ними в натурі.

Отже, позивач з посиланням на положення ст. 358 ЦК України, звернувся до суду з позовом про встановлення порядку користування приміщеннями квартири, яка перебуває у спільній частковій власності сторін, і просить суд при встановленні порядку користування квартирою виділити йому - ОСОБА_1 кімнату площею 18,6 кв.м., оскільки між ним і відповідачами не має домовленості про порядок користування належним їм на праві часткової власності майном.

Наявність спору між сторонами була підтверджена в судовому засіданні поясненнями сторін, з яких випливає, що відповідач заперечує щодо виділення позивачу в користування будь-якої кімнати в спірній квартирі.

За встановлених обставин суд приходить до висновку про наявність правових підстав для встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 і виділення позивачу-відповідачу ОСОБА_1 у користування ізольованої житлової кімнати площею 18,6 кв. м.

З врахуванням викладеного, суд рахує за можливе визначити порядок користування квартирою та встановити наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1: виділивши ОСОБА_1 житлову кімнату - 18, 6 м.кв.; житлову кімнату - залу - 18,8 м. кв. + лоджія 6,2 м. кв. - відповідачам; підсобні приміщення - коридор, кухню, вбиральню, ванну кімнату залишити в загальному користуванні.

Згідно з вимогами статей 10 та 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин. Крім того, відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. ОСОБА_1 не навів жодного доказу, що ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3 здійснюють перешкоди у користуванні ним спільною власністю, не допускають його до спільного майна та того, що він не може потрапити до квартири, так як йому не передано дублікат ключа, то в задоволенні зазначених вимог слід відмовити.

Оскільки вимоги позивача-відповідача ОСОБА_1 про визначення порядку користування квартирою задоволені частково, то судові витрати покладаються на сторони відповідно до вимог ст.ст. 86, 88 ЦПК України.

Зустічні позовні вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус ОСОБА_8, відділ ДВС Острозького РУЮ, ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на частину квартири не підлягають до задоволення з таких підстав.

Зустрічні позовні вимоги позивачі-відповідачі обґрунтовують тим, що при проведенні прилюдних торгів державним виконавцем було допущені численні порушення вимог чинного законодавства, а саме: позивач ОСОБА_5 не був належним чином повідомлений про проведення торгів; позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_2 було протиправно позбавлено можливості прийняти участь в торгах; прилюдні торги були організовані з порушенням вимог закону. Істотні порушення норм чинного законодавства при проведенні торгів з реалізації нерухомого майна значно вплинули на результати проведення прилюдних торгів, оскільки зменшили можливість участі в торгах потенційних покупців та спричинили реалізацію заставного майна по значно заниженій ціні, в результаті чого було отримано кошти в сумі недостатній для повного задоволення вимог.

Державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.

Щодо порушень, на думку представника позивача-відповідачів ОСОБА_4, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", до призначення аукціону, у тому числі щодо визначення вартості чи оцінки майна тощо, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

Акт про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу підписується державним виконавцем, затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, скріплюється печаткою цього органу.

Акт від 23.10.2012 року про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу відповідає вказаним вище вимогам, а тому підстав визнавати його недійсним немає.

Тимчасовим положенням визначено, що прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (п. 2.2 Тимчасового положення), та передбачені певні правила проведення цих торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів - опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна (розд.3); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розд. 4) і, по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розд. 6).

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, і в данному випадку складання за результатами їх проведення - акта про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу, можна вважати правочином.

Такий висновок узгоджується й з нормами ст.ст. 650, 655 та ч. 4 ст.656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розд. 6 Тимчасового положення, пп. 244, 245, 248 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року №20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року № 283/882, ст. 34 Закону України "Про нотаріат").

Така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені чч. 1-3 та 6 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 цього Кодексу).

Оскільки за наявними в матеріалах справи доказами вбачається, що при проведені прилюдних торгів спеціалізованою організацією була дотримана процедура підготовки та порядок проведення прилюдних торгів, порушень торгівельною організацією вимог Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна та інших норм при проведенні прилюдних торгів не встановлено, боржника своєчасно було повідомлено про час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна, права і законні інтереси позивачів по зустрічному позову не були порушені, правові підстави для визнання недійсним свідоцтва про право власності на частину квартири відсутні, а тому вимоги позивачів є необґрунтованими.

Що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень у виконавчому провадженні до призначення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця мають самостійний спосіб оскарження в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

Порядок реалізації арештованого майна передбачено ЗУ "Про виконавче провадження" та Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року №68/5.

Так, згідно п.1.2 вказаного Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладено відповідний договір. Законодавством встановлений перелік вимог, недодержання яких є підставою визнання торгів недійсними, серед яких є порушення вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України, зокрема, суперечливість змісту правочину ЦК України та іншим актам законодавства.

Щодо вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке видане на ім'я позивача-відповідача ОСОБА_1, то підстав для визнання його недійсним також немає, оскільки ОСОБА_1 сплатив різницю між початковою вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь у сумі 26 700,19 грн. та на підставі Акта про передачу майна стягувачеві, ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право власності на майно, що складається з 2/5 частини 2-х кімнатної квартири, загальною площею 65, 2 кв.м., житловою площею 37,4 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 реєстраційний номер 36649612. Крім того, 15.11.2012 року ОСОБА_5 подав заяву, в якій просив по зведеному виконавчому провадженні перерахувати кошти на його рахунок відкритий в Ощадбанку. Посилання ОСОБА_5 про те, що він не подавав зазначену заяву і про неї не знав жодними доказами не підтверджуються. За вказаних обставин ОСОБА_5 визнав передачу майна стягувачеві ОСОБА_1

Як вбачається зі змісту ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 60 ЦПК України на сторін покладено обов'язок доказування і подання доказів. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, тобто твердженнях, які самі по собі потребують доведення.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус ОСОБА_8, відділ ДВС Острозького РУЮ, ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на частину квартири - є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

На підставі вищенаведеного, відповідно до Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, ст. 203 ЦК України, ст. 10,11, ч.1, ч.4 ст. 60 ЦПК України, керуючись ст..213-215 ЦПК України, суд,-

вирішив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні майном та встановлення порядку користування квартирою задовольнити частково.

Виділити в користування ОСОБА_1 в квартирі за адресою АДРЕСА_1 житлову кімнату площею - 18,6 кв.м,

Виділити в квартирі за адресою АДРЕСА_1 в користування ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 Васильовича-житлову кімнату площею 18, 8 кв.м. і лоджію 6, 2 кв.м.

У спільному користуванні залищити коридор - 8,0 кв.м., кухня - 9,1 кв.м., вбиральню - 1,3 м.кв., ванну кімнату -2,6 кв.м.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_1 229 грн. 40 коп судового збору.

В задоволенні позову ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус ОСОБА_8, відділ ДВС Острозького РУЮ, ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на частину квартири відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Сторони, які не були присутніми під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу в цей же строк з дня отримання копії рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.