Рішення № 31593404, 25.03.2013, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/275/13-ц

Провадження № 2/188/187/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2013 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді Полубан М.П.

при секретарі Філіповій В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача, в якому зазначає, що 21.04.2006 р. між сторонами було укладено кредитний договір № DNH4KS93070015 (далі - договір).

У відповідності до умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 2726 грн.76 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25.08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 21.04.2008 року.

Відповідач підтвердив свою згоду на те , що підписана заява разом з Умовами надання кредитку фізичним особам ( Розстрочка) ( Стандарт) складає між ним і Банком Договір , про що свідчить підпис Відповідача у заяві .

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку : щомісяця в період сплати. Позичальник повинен надати Банку грошові кошти ( щомісячний платіж ) для погашення заборгованості за Кредитом , яка складається із заборгованості за Кредитом , за відсотками , комісією , а також інші витрати згідно Умов.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором, відповідач станом на 21.01.2013 р. має заборгованість - 36800 грн.52 коп., яка складається з наступного:

- 2726 грн. 76 коп. - заборгованість за кредитом;

- 11954 грн. 65 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 19890 грн. 51 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором;

А також штрафи, відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг :

- 500.00 грн. - штраф (фіксована частина)

- 1728 грн. 60 коп. - штраф (процентна складова).

Розрахунок суми заборгованості додається.

Просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 36800 грн. 52 коп. за кредитним договором № DNH4KS93070015 від 21.04.2006 року та стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 368 грн. 01 коп..

У судове засідання представник позивача не з'явився . У своїй позовній заяві просить суд справу розглянути у його відсутність Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

У судове засідання відповідач також не з'явився. . У своїй заяві просить суд розглянути справу за його відсутності. Позов не визнає . Просить застосувати позовну давність.

Вивчивши матеріали справи , суд вважає , що позов не підлягає задоволенню .

Судом встановлено, що 21.04.2006 р. позичальник ( відповідач) звернувся до позивача із заявою № DNH4KS93070015 про надання строкового кредиту у сумі 2726 грн. , строком на 24 місяці , тобто до 21.04.2008 р. , відсоткова ставка 2,09% в місяць. Ціль кредиту купівля товару ( мобільного телефону , марки « Нокія - 3250» , ціною 2199 грн. Дана заява підписана сторонами.

Сума заборгованості відповідача станом на 21.01.2013 р. становить 36800 грн.52 коп. , яка складається з вищезазначеного розрахунку відповідача .

Позивач , звертаючись до суду з даним позовом , виходив з того , що позивач , як позичальник зобов'язаний повернути Кредитору надані грошові кошти ( кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах , встановлених договором , тобто посилається на норми ст. 526,527,530 ЦК України. Суд погоджується з даними обґрунтуваннями.

В той же час , представник позивача посилається на ту обставину , що відповідач підтвердив свою згоду на те , що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам ( Розстрочка) ( Стандарт) складає між ним і Банком Договір , про що свідчить підпис Відповідача у заяві.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку :

- щомісяця в період сплати Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти ( щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом , яка складається із заборгованості за Кредитом , за відсотками , комісією , а також інші витрати згідно Умов.

Відповідно до норм чинного законодавства ( ст. 259 ЦК України ) Договором встановлена позовна давність за вимогами стягнення кредиту , відсотків за користування кредитом , винагорода, неустойка - пені , штрафів за Договором в тривалість 5 років ( п.5.5 Умов надання кредиту ) .

Тобто позивач фактично посилається на норми ч. 4 ст. 631 ЦК України , де зазначено , що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення , яке мало місце під час дії договору .

Однак , з таким висновком суд не погоджується.

Відповідно до частини 1 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно ч. 1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Однак цим Кодексом встановлено строк, протягом якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу - позовна давність.

До вимоги заявленої позивачем застосовується загальна позовна давність, встановлена ст.257 ЦК України, тривалістю у три роки. Договором кредиту укладеним між сторонами передбачено збільшення позовної давності відповідно до положень ст.259 ЦК України. В зв"язку з викладеним та керуючись нормами ст.260 ЦК України про неможливість зміни порядку обчислення позовної давності суд не приймає до уваги твердження представника позивача про те, що строк позовної давності не пройшов, оскільки кредитним договором передбачено, його дію до моменту виконання сторонами своїх обов"язків.

Виходячи з приписів ч. 1 ст.261 ЦК України суд вважає, що перебіг позовної давності почався від дня, коли позивач міг довідатися про порушення свого права або особу, яка його порушила.

Суд бере до увагу ту суттєво важливу обставину , що відповідач почав порушувати умови договору ще 21.05.2006 р. взагалі невносячи платежі по кредиту ( згідно записів розрахунку заборгованості за вищевказаним договором ) . Отже , початком перебігу строку позовної давності слід вважати з 21.05.2006 р. . Адже , позивач повинен був контролювати та стежити за виконанням позичальником ( відповідачем) своїх договірних зобов'язань . Жодних доказів того , що позивач звертався до відповідача з претензією про порушення умов договору у справі немає.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилання на дату закінчення строку договору , тобто на 21.04.2008 р. на думку суду , є безпідставним .

Разом з тим, позивач звернувся до суду з позовом лише 28.01.2013 р. , про що свідчить дата у платіжному дорученні про сплату судового збору позивача та штемпель на поштовому відправленні, яким позовну заяву було відправлено до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області , тобто з пропуском встановленого законом трирічного строку позовної давності .

Статтею 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається, зокрема, вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку; після переривання перебіг позовної давності починається заново; час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до вимог ст.72 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав переривання строків позовної давності, встановлених ст.264 ЦК України, оскільки відповідачем в період перебігу строків позовної давності не було вчинено будь-якої дії, яка б свідчила про визнання ним свого боргу або іншого обов'язку.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Крім того ,відповідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Питання про поновлення даного строку позивач перед судом не ставить.

Отже , право позивача на позов у розумінні одержання судового захисту погашено у процесуальному аспекті.

На підставі ст. 88 ЦПК України в зв'язку з відмовою у позові не підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат.

На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 3 , 57 , 72, 89 , 212-214 ЦПК України , ст. ст. 251,252,264 , 267 , 1049 ЦК України суд , -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Копію даного рішення направити сторонам.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М. П. Полубан