Ухвала суду № 31592414, 27.05.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/136/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Жданкіна Н.В.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Совгири Д. І.

при секретарі: Ковальчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Вдовиченко М.І., Антонюка Є.С.

відповідача: Радзіковської І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Науково-виробничого підприємства-товариства з обмеженою відповідальністю "Медівін" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

НВП ТОВ "Медівін" звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Позовні вимоги мотивовано тим, що Вінницькою ОДПІ була проведена виїзна планова документальна перевірка ТОВ "Медівін" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.09.2012 року, за наслідками якої складено акт №3439/2202/25494262 від 24.12.2012 року. На підставі акту перевірки Вінницька ОДПІ винесла податкове повідомлення-рішення №0000022310 від 09.01.2013 року. Вважаючи висновки податкового органу безпідставними, а рішення - неправомірним, просили визнати податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 07.02.2013 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07.02.2013 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримала у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просила постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07.02.2013 року скасувати, дала пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнали у повному обсязі, проти її задоволення заперечили, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, дали пояснення по суті апеляційної скарги, аналогічні викладеним в письмових запереченнях, що приєднані до матеріалів справи. Просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у період з 16.11.2012 року по 24.12.2012 року відповідачем була проведена виїзна планова документальна перевірка НВП ТОВ "Медівін" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.09.2012 року. В ході перевірки було виявлено порушення позивачем податкового законодавства, про що було складено акт №3439/2202/25494262 від 24.12.2012 року.

Суть виявлених порушень зводиться до того, що на думку податкового органу, медичні послуги (консультаційний прийом спеціалістів, послуги з проведення магнітно-резонансної томографії (МРТ), променева діагностика), що надавалися НВП ТОВ "Медівін" - підпадають під визначення "проведення профілактичних медичних оглядів із підготовкою висновку про стан здоров'я на прохання громадян" та відповідно до п."в" п.п.197.1.5 п. 197.1ст. 197ПК України не звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що відповідно до п. в) п.п.197.1.5 п.197.1 ст. 197 ПК України звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з охорони здоров'я закладами охорони здоров'я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, крім послуг з проведення профілактичних медичних оглядів із підготовкою висновку про стан здоров'я на прохання громадян.

Судом першої інстанції встановлено, що в період, за який проводилася перевірка, позивач здійснював медичну практику на підставі ліцензії Міністерства охорони здоров'я України серія АВ №394954, яка діяла з 20.03.2008 р. по 09.07.2012 року та ліцензія Міністерства охорони здоров'я України серія АГ №600851, строк дії якої з 12.07.2012 року і є необмеженим.

Згідно із нормами ст. 33 Закону України "Основ законодавства України про охорону здоров'я" медична допомога надається професійно підготовленими медичними працівниками відповідно до медичних показань у закладах охорони здоров'я, що забезпечують надання медичної допомоги згідно з одержаною відповідно до закону ліцензією, та фізичними особами - підприємцями, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку і можуть перебувати з цими закладами у цивільно-правових відносинах.

Медична допомога поділяється за видами на екстрену, первинну, вторинну (спеціалізовану), третинну (високо спеціалізовану), паліативну, медичну реабілітацію.

Разом з тим, порядок надання медичної допомоги лікарями та іншими медичними працівниками і порядок направлення пацієнтів до закладу охорони здоров'я, що надає медичну допомогу відповідного виду, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, яким є міністерство охорони здоров'я України.

Відповідно до наказу МОЗ України №728 від 27.08.2010 р. "Про диспансеризацію населення" медичний огляд населення здійснюється в порядку диспансеризації. Згідно із нормами даного наказу МОЗ медичний огляд населення проводиться з здійсненням визначеного обсягу обстежень, додаткового обстеження осіб які цього потребують, виявлення осіб з факторами ризику, що спричиняють виникнення та розвиток захворювань, своєчасного виявлення захворювань, розробку та проведення комплексу необхідних медичних та соціальних заходів, динамічного спостереження за станом здоров'я.

Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій розроблений на виконання статті 17 Закону України "Про охорону праці", затверджений наказом МОЗ України від 21.05.2007р. №246 "Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій" і визначає процедуру проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичний (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці та таких, де є потреба у професійному доборі, щорічному обов'язковому медичному огляді.

Крім того, згідно листа МОЗ України від 12.12.2012 року №3.15-58/5167/570 профілактичний медичний огляд проводиться виключно у відповідності до обов'язкового обсягу досліджень та по закінченню готується висновок про стан здоров'я, що включає заключення усіх спеціалістів затвердженою комісією.

В ході судового розгляду встановлено, що у НВП ТОВ "Медівін" були відсутні спеціалісти, необхідні для проведення медичних оглядів в обсягах і порядку, встановлених чинним законодавством. Товариство здійснює надання консультативних послуг за окремими спеціалістами, лабораторні та діагностичні послуги із висновками про стан окремих органів людини, проте вони не є профілактичним медичним оглядом у розумінні приписів основ законодавства про охорону здоров'я, оскільки для проведення останнього необхідне створення комісії, на підставі заключення яких складається висновок про стан здоров'я.

Крім того, судом апеляційної інстанції було встановлено, що у виданих НВП ТОВ "Медівін" ліцензіях (АВ №394954, АГ №600851), на підставі яких товариство провадило свою діяльність, відсутні спеціальності отоларингології, стоматології, офтальмології, невропатології. Разом із тим, медичні заключення зазначених спеціалістів є обов'язковими при проведенні профілактичних медичних оглядів, що, в свою чергу, свідчить про неможливість позивача проводити профілактичних медичних оглядів із підготовкою висновку про стан здоров'я на прохання громадян. НВП ТОВ "Медівін" протягом своєї діяльності не видавало накази про створення комісій для проведення профілактичних медичних оглядів. Зазначені обставини відповідачем не спростовані, доказів на підтвердження доводів податкового органу суду не надано. Тому апеляційний суд вважає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірність прийнятих на їх підставі рішень.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 31 травня 2013 року .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Совгира Д. І.