Ухвала суду № 31591882, 28.05.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чернявська Т.І.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 року справа №812/1431/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів: Яманко В.Г., Васильєвої І.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 р. у справі № 812/1431/13-а (головуючий І інстанції Чернявська Т.І.) за позовом Державного підприємства "Донбасантрацит" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.01.2013 року №0000011600,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Донбасантрацит" звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платникам податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.01.2013 року №0000011600.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року позовні вимоги задоволені частково. Суд першої інстанції визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платникам податків у м. Луганську Державної податкової служби від 29 січня 2013 року № 0000011600 в частині збільшення державному підприємству «Донбасантрацит» суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємства» за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 35420,20 грн. В решті позовних вимог відмовив.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити задоволені позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Державне підприємство «Донбасантрацит» зареєстровано в якості юридичної особи, перебуває на податковому обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платникам податків у м. Луганську Державної податкової служби (том 1, арк. Справи 38, 39, 44).

На підставі наказу від 08 січня 2013 року № 3 посадовою особою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платникам податків у м. Луганську Державної податкової служби на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку державного підприємства «Донбасантрацит» з питань своєчасності сплати до бюджету сум податкових зобов'язань за період з 01 лютого 2010 року по 30 листопада 2012 року.

За результатами зазначеної перевірки податковим органом складено акт від 14 січня 2013 року № 5/16-0/32446546 (том 1, арк. справи 16-49, 79).

За висновками невиїзної перевірки ДП «Донбасантрацит» встановлено порушення:

1.п.57.1 ст. 57 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-ІV, із змінами та доповненнями, в частині несвоєчасної сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток протягом граничних строків у загальній сумі 6706473,79 грн.

2. п.57.1 ст. 57 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-ІV, із змінами та доповненнями, в частині несвоєчасної сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість протягом граничних строків у загальній сумі 11793887,28 грн.

3. п.57.1 ст. 57 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-ІV, із змінами та доповненнями, в частині несвоєчасної сплати податкового зобов'язання з збору за спеціальне використання води протягом граничних строків у загальній сумі 195243,17 грн.

4. п.57.1 ст. 57 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-ІV, із змінами та доповненнями, в частині несвоєчасної сплати податкового зобов'язання з податків і зборів (обов'язкових платежів), які справлялись до 01 січня 2011 року, але не визначенні ПКУ протягом граничних строків у загальній сумі 131565,59 грн.

5. п.57.1 ст. 57 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-ІV, із змінами та доповненнями, в частині несвоєчасної сплати податкового зобов'язання з орендної плати за користування іншим державним майном протягом граничних строків у загальній сумі 2806,48 грн.

Відповідно до акту перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем п.57.1 ст.57 ПК України, щодо несвоєчасної сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток протягом граничних строків у загальній сумі 6706473,79 грн., з огляду на те, що узгоджені податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємства за податковим повідомленням-рішенням від 21 травня 2010 року № 0000512342 з граничним терміном сплати 31 травня 2010 року сплачено 19 лютого 2012 року в сумі 177101,00 грн., за декларацією від 19 листопада 2010 року № 24858 з граничним терміном сплати 19 листопада 2010 року сплачено 19 лютого 2012 року в сумі 2298,52 грн., за декларацією від 19 лютого 2011 року № 33920 з граничним терміном сплати 19 лютого 2011 року сплачено 19 лютого 2012 року в сумі 4473,00 грн., за рішенням суду про розстрочення податкового боргу № 2а-1318/11/1270 з граничним терміном сплати 19 лютого 2011 року сплачено 19 лютого 2012 року в сумі 273415,80 грн., за декларацією від 09 лютого 2010 року № 37581 з граничним терміном сплати 19 лютого 2010 року сплачено 08 липня 2010 року в сумі 48385,64 грн., за декларацією від 09 листопада 2009 року № 28795 з граничним терміном сплати 19 листопада 2009 року сплачено 19 лютого 2012 року в сумі 6200799,83 грн. (том 1, арк. справи 23).

На підставі акта перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платникам податків у м. Луганську Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення від 29 січня 2013 року № 0000011600, яким на підставі статті 126 Податкового кодексу України державному підприємству «Донбасантрацит» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємства» за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 1341294,76 грн. (том 1, арк. справи 9).

Зазначені обставини сторонами не спростовуються.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається з апеляційної скарг, відповідач не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платникам податків у м. Луганську Державної податкової служби від 29 січня 2013 року № 0000011600 в частині збільшення державному підприємству «Донбасантрацит» суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємства» за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 35420,20 грн.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги в цій частині виходив з того, що оскільки відповідачем не доведено визначення повідомленням-рішенням від 21 травня 2010 року № 0000512342 державному підприємству «Донбасантрацит» податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства, застосування штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати податкових зобов'язань за вказаним податковим повідомленням-рішенням є безпідставним та необґрунтованим.

Колегія суддів з зазначеним висновком суду першої інстанції погоджується, з наступних підстав.

У відповідності до п.3 підрозділу 10 Розділу XX Податкового Кодексу України, в разі якщо законодавчими актами передбачені інші правила справляння податків, зборів, що регулюються цим Кодексом, застосовуються правила цього Кодексу.

Відповідно до пункту 11, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

За змістом наведеного пункту до податкових правопорушень незалежно від дати їх вчинення застосовуються штрафні санкції в розмірах, визначених Податковим кодексом України, а заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Згідно п.п. 4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 (який був чинний на день прийняття податкового повідомлення-рішення від 29 січня 2013 року № 0000011600), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 Закону №2181 визначено перелік випадків коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181, зазначене податкове зобов'язання є узгодженим з дня подання податкової декларації.

Згідно п. 5.2 ст. 5 Закону№2181, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту

Відповідно до п.п. 5.2.4 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

У відповідності до п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону №2181, за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Підпунктом 15.1.2 визначено підстави коли податкове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у підпункті 15.1.1.

За приписами п.п. 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону №2181, у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Починаючи з 01.01.2011р., повноваження, підстави та спосіб дій органів державної податкової служби та їх посадових осіб, права, обов'язки та відповідальність платників податків визначені ПК України.

Зазначені норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 кореспондуються з нормами Податкового кодексу України.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України визначено, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно п. 54.5 зазначеної статті, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами п. 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п. 111.2 ст. 111, п. 113.3 ст. 113, п. 116.1 ст. 116 вказаного Кодексу за порушення законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, встановлюється фінансова відповідальність, яка застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Статтею 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Колегія суддів зазначає, що умовою застосування штрафної санкції у відповідності до приведених норм Закону є факт несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов'язання.

При цьому Податковий кодекс України та Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлює різний відлік строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання, в залежності від того, самостійно визначив платник податків собі грошове зобов'язання, чи таке було визначене йому податковим органом.

Як зазначалось вище п.п. 57.1 статті 57 ПК України, визначено обов'язок платника самостійно сплатити суму податкового зобов'язання зазначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, у разі порушення якого до платника податків застосовується фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, тобто, зазначене стосується самостійно визначеного платником податкового зобов'язання.

Відповідно до матеріалів справи штрафні санкції відповідачем було нараховані за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на прибуток за податковим повідомленням-рішенням від 21 травня 2010 року № 0000512342, які визначені в спірному податковому повідомленні-рішенні від 29 січня 2013 року № 0000011600 прийнятого за результатами проведеної перевірки в частині збільшення ДП "Донбасантрацит" суми грошового зобов'язання за платежем «податком на прибуток підприємства» за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 35420,20 грн. (том 1, арк. справи 63).

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, податкове повідомлення - рішення від 21 травня 2010 року № 0000512342 та докази його вручення позивачу, або копії рішень, винесених за наслідками оскарження вказаного податкового повідомлення рішення відповідачем до суду не було надано, таким чином, встановити дату його узгодження не можливо.

Крім того, як було встановлено судом першої інстанції, позивач заперечував, щодо отримання та наявності у бухгалтерському обліку позивача податкового повідомлення-рішення від 21 травня 2010 року № 0000512342, що не спростовано відповідачем належними доказами.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що застосування штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати податкових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням від 21 травня 2010 року № 0000512342 є безпідставним та необґрунтованим, в наслідок не доведення податковим органом визначення ДП "Донбасантрацит" цим податковим повідомленням - рішенням податкових зобов'язань з податку на прибуток.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що постанова прийнята судом першої інстанції з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 р. у справі № 812/1431/13-а залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 р. у справі № 812/1431/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Е.Г.Казначеєв

Судді В.Г.Яманко

І.А.Васильєва