Постанова № 31591856, 27.05.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2013 р. Справа №805/5730/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 05 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Лазарєва В.В.,

при секретарі Беспалько Г.Г.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Сагір В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку про зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона звернулася до відповідача із заявою про державну реєстрацію права на квартиру АДРЕСА_1. Рішенням відповідача від 05.04.2013 р. № 1407958 їй було відмовлено у державній реєстрації, зазначивши, що державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію. Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним та таким, що порушує її законне право на власність. У зв'язку з чим ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом в якому просить визнати протиправним таке рішення відповідача та зобов'язати останнього зареєструвати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на приписи Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження», п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2011р. № 703 та наполягав на тому, що державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію. У зв'язку з чим, відповідач вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Відповідно до акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 08.11.2012 року, затвердженого начальником відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку, при примусовому виконанні виконавчого напису № 7889 виданого 24.09.2010 року приватним нотаріусом ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості в сумі 251334,89 грн., квартира за адресою: АДРЕСА_1, що перебувала у власності ОСОБА_4 була передана в іпотеку ПАТ «ПУМБ».

Предмет іпотеки (квартира за адресою: АДРЕСА_1) було реалізовано на прилюдних торгах відповідно до Закону України «Про іпотеку». Предмет іпотеки було придбано ОСОБА_1 у розмірі 101 749,82 грн. (а.с.11).

14.03.2013 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5, відповідно до ст. 66 «Про виконавче провадження» та на підставі акта про проведені прилюдні торги, затвердженого начальником відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку, було видано свідоцтво, яким посвідчено право власності ОСОБА_1 на майно, що складається з квартири АДРЕСА_1 вартістю 101 749,82 грн. на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 08.01.2008 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за № 2625443 (а.с.10).

ОСОБА_1 звернулася до Державної реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку із заявою про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1.

Частинами 1, 2 ст. 41 Конституції України унормовано, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається в порядку, визначеному законом.

За змістом ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначаються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 (із змінами та доповненнями).

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав).

Статтею 8 вищезазначеного Закону передбачено, що відповідач є органом, який проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.

Згідно із ч. 1 ст. 15 вказаного Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

У відповідності до ч. 1 ст. 24 Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 6) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 7) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 8) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 9) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 11) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 12) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена (ч. 4 ст. 24 Закону).

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

05 квітня 2013 року за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 до Державної реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку із заявою про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1., відповідач прийняв рішенням № 1407958 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на підставі ч. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 703 від 22.06.2011 року «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію (а.с. 6).

У відповідності до абз. 3 ч. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Згідно п. 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Нотаріус проводить державну реєстрацію прав: реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва (нотаріус, яким вчиняється така дія); у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва (нотаріус, яким вчинено таку дію).

Пунктом 5 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що видача свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) є нотаріальною дією.

Як вже було зазначено вище у відповідності до п. 55 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Приймаючи до уваги те, що в даному випадку саме на нотаріуса, як спеціального суб'єкта, покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно та враховуючи, що позивач взагалі не звертався із відповідною заявою щодо реєстрації речових прав до нотаріуса, суд дійшов висновку, що рішення Державної реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку від 05 квітня 2013 року про відмову ОСОБА_1 у державній реєстрації права власності є правомірним та таким, що прийняте у відповідності до норм чинного законодавства України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на встановлені судом обставин, які свідчать про обґрунтованість та законність рішення Державної реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку від 05 квітня 2013 року про відмову ОСОБА_1 у державній реєстрації права власності, підстави для задоволення позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 112, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 27 травня 2013 року.

Постанова виготовлена у повному обсязі 31 травня 2013 року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Лазарєв В.В.