Постанова № 31591747, 30.05.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2013 р. Справа №2а/0570/738/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Маслоід О.С.

при секретарі судового засідання Вітязь Х.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування

від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в

Центрально-міському районі м. Макіївки

до Державного підприємства «Макіїввугілля»

про стягнення пені

за участю

представників сторін: від позивача - Ціоненко С.В.

від відповідача - Антонова Н.О.

В С Т А Н О В И В :

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Центрально-міському районі м. Макіївки (надалі позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державного підприємства «Макіїввугілля» (надалі відповідач) про стягнення пені у сумі 104775,90 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. Відповідач в порушення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не виконує своїх обов'язків перед ним, несвоєчасно та неповністю сплачує страхові внески. В зв'язку із чим актом камеральної перевірки від 13.12.2011 року за № 176 відповідачеві нарахована пеня в розмірі 104775,90 грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував та посилався на наступне. Вважає, що правовою підставою для стягнення пені повинен бути саме закон, а позивачем стягується пеня згідно Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, яка є підзаконним нормативно-правовим актом.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.04.2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 року постанова Донецького окружного адміністративного суду від 26.04.2012 року залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.01.2013 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.04.2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У зазначеній ухвалі Вищого адміністративного суду України зазначено, що суди першої та апеляційної інстанції не дослідили обставини проведення перевірки, не встановили, за який період мала місце недоїмка по сплаті страхових внесків та за який період позивачем була нарахована пеня за несвоєчасну сплату внесків, у зв'язку із зміною законодавства, судами не визначено, який закон необхідно застосовувати до даних спірних правовідносин.

Згідно ч. 5 ст. 227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

З урахуванням вказаних висновків Вищого адміністративного суду України, судом з'ясовано наступне.

Відповідач зареєстрований в якості юридичної особи рішенням Виконавчого комітету Макіївської міської ради Донецької області, перебуває на обліку в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ 32442295) та на обліку у позивача, номер страхового свідоцтва 0544000124.

Позивачем здійснена перевірка відповідача з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, за результатами якої складений акт від 13.12.2011 року № 176 (а.с. 4).

Під час перевірки встановлене порушення відповідачем вимог п. 4.12 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, яка затверджена постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 р. N 36 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 р. за N 867/14134 (надалі Інструкція).

Судом встановлено, що за даними попередньої перевірки (акт перевірки № 288 від 16.11.2010 року (а.с. 129)) за відповідачем з квітня 2009 року рахується заборгованість у загальній сумі 1201051,01 грн., у т.ч. недоїмка у сумі 1051717,51 грн. та пеня 12474,28 грн.

Як вже зазначалося, наступна перевірка була проведена у грудні 2011 року за період з 01.11.2010 року по 13.12.2011 року. За цей період було виявлено зменшення недоїмки відповідача зі сплати страхових внесків на суму 1051398,33 грн.

Таким чином, недоїмка у сумі 1051398,33 грн. рахується за відповідачем з квітня 2009 року та залишається непогашеною станом на 13.12.2011 року.

Згідно таблиці співставлення фактично сплачених страхових внесків з розрахунковими сумами по відповідачу, додаток до акту перевірки № 2 (а.с. 5), відповідачеві нарахована пеня в розмірі 104775,90 грн. за період з 17.11.2010 року по 13.12.2011 року.

На час звернення позивача до суду сума пені у добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, акт перевірки від 13.12.2011 року № 176 оскаржений відповідачем у судовому порядку. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.03.2012 року (а.с. 49), яка набрала законної сили, в задоволенні позовної заяви відмовлено. Постанова суду мотивована тим, що акт перевірки, який оскаржувався, не носить для відповідача обов'язкового характеру і за своєю правовою природою не є рішенням суб'єкта владних повноважень, складення такого акту не призводить до порушення прав позивача і не є підставою для судового захисту порушеного права.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 104775,90 грн.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (надалі Закон) та Інструкцією, у редакціях, які діяли в момент виникнення спірних правовідносин, тобто з квітня 2009 року.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 45 Закону роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Ст. 52 Закону визначено, що страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до закону.

Згідно з п. 4.12 Інструкції страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

Відповідно до п. 5.1 Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

П. 8.1 Інструкції передбачено, що робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів. Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік.

Згідно з п. 8.6 Інструкції суми донарахованих страхових внесків, пені та штрафів сплачуються до Фонду страхувальниками в десятиденний термін з дня складання акта перевірки окремим платіжним дорученням, у рядку призначення платежу вказуються дата перевірки, номер акта і період.

Відповідно до п. 8.7 Інструкції сума додатково нарахованих страхових внесків за матеріалами перевірки у разі їх несплати в установлений строк стягується у судовому порядку, якщо інше не передбачено законодавством.

З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

П. 10 Прикінцевих та перехідних положень цього закону виключено п. 2 ч. 2 ст. 45 Закону та внесені зміни в інші норми Закону, які регулювали порядок сплати страхових внесків.

Відповідно до абз. 5 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Отже, зазначена норма передбачає, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент її виникнення.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України № К/9991/25490/11 від 22.01.2013 року, № К/9991/63685/11 від 27.09.2012 року та постанові Вищого адміністративного суду України від 22.11.2012 року.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) у справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суду дійшов висновку щодо обґрунтованості позову та його задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись Конституції України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне, соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, яка затверджена постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 р. N 36 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 р. за N 867/14134, ст.94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-міському районі м. Макіївки суму пені за порушення строків сплати страхових внесків у сумі 104775 грн. 90 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 30.05.2013 року у присутності представників сторін.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 04 червня 2013 року.

Суддя Маслоід О.С.