Ухвала суду № 31591407, 28.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2013 року м. Київ К/9991/50870/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Лосєв А. М. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову та ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2012 року Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2012 рокуу справі№ 2а-15612/10/2070за позовомДержавного Науково-виробничого підприємства «Об'єднання Комунар»доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харковіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2012 року у справі № 2а-15612/10/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2012 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові № 0000180841/0 від 22.07.2010 року, № 0000180841/1 від 21.08.2010 року, № 0000180841/2 від 21.09.2010 року, № 0000180841/3 від 03.12.2010 року, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 903 324,00 грн.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. п. 1.7, 1.8 ст. 1, п. 4.7 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі оскаржені судові рішення.

З наданих відповідачем документів вбачається, що в силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, підлягає заміні її правонаступником Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові невиїзної документальної (камеральної) перевірки податкової декларації ДПВП «Об'єднання Комунар» з податку на додану вартість за травень 2010 року складено акт № 2524/41-018/14308730 від 12.07.2010 року, яким зафіксовано порушення позивачем п. 5.12.5 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 09.07.1997 року № 250/2054 - невідображення по р. 23.4 суми ПДВ до зменшення в розмірі 1 272 686,00 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду (р. 24 податкової декларації з ПДВ за травень 2010 року) на 1 272 686,00 грн. та, відповідно, бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2010 року в розмірі 903 324,0 грн., а також залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 369 362,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000180841/0 від 22.07.2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в розмірі 903 324,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, а податкове-повідомлення рішення без змін, та прийняті податкове повідомлення-рішення № 0000180841/1 від 21.08.2010 року, № 0000180841/2 від 14.09.2010 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, не відповідають матеріалам справи.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів, враховуючи наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що актом № 779/41-018/14308730 від 08.04.2008 року про результати документальної невиїзної перевірки зафіксовано завищення позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2006 року, січень-вересень 2007 року в розмірі 3 634 737,00 грн., в результаті чого зменшено заявлене відшкодування з бюджету податку на додану вартість на 713 599,00 грн. В додатку № 1 до вказаного акта перевірки визначено, що значення рядків декларації з податку на додану вартість при наявності зменшення податкового кредиту неправомірно сформованого підприємством. Наслідком зменшення суми податкового кредиту за грудень 2006 року, січень-вересень 2007 року в розмірі 3 634 737,00 грн. є зменшення залишку від'ємного значення на суму 1 509 743,00 грн.

На підставі зазначених обставин прийняті податкові повідомлення рішення № 0000020841/0 від 17.04.2008 року (форма «В1») та податкового повідомлення-рішення № 0000010841/0 від 17.04.2008 року (форма «Р2») про нарахування ПДВ в сумі 950 656,00 грн., які скасовані в судовому порядку.

При заповненні податкової декларації з ПДВ за травень 2010 року по р.23.4 позивачем не відображено до зменшення ПДВ в розмірі 1 272 686,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог податковий орган зазначає, що підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування по ПДВ є наявність завищеної суми податкового кредиту за попередні періоди.

Зазначені доводи підлягають відхиленню, зважаючи на викладене.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2008 року у справі № 2а-7087/08/2070 задоволено адміністративний позов ДПВП «Об'єднання Комунар», скасовано податкові повідомлення-рішення від 17.04.2008 року №0000020841/0 (форма «В1»), № 0000010841/0 (форма «Р2»).

Постановою від 15.09.2009 року Харківського апеляційного адміністративного суду постанову суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 08.11.2011 року касаційну скаргу ДПВП «Об'єднання Комунар» задоволено, скасовано постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2009 року, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2008 року залишено в силі.

Після прийняття постанови апеляційного суду позивач в декларації за вересень 2009 року в рядку 23.4 відобразив «-950 656,00» і зменшив показник рядка 26 декларації з ПДВ.

В декларації за листопад 2009 року непідтверджене заявлене відшкодування ПДВ з бюджету в сумі 713 599,00 грн. відображено в рядку 23.4 «+713599,00» і збільшено показник рядка 26 декларації з ПДВ.

В наступних деклараціях підприємством не відображено зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту у розмірі 1 272 686,00 грн.

У позивача при заповненні податкової декларації з ПДВ за травень 2010 року були відсутні підстави для зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту у розмірі 1 272 686,00 грн., оскільки ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.11.2011 року підтверджена неправомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень від 17.04.2008 року № 0000010841/0, № 0000020841/0, які складені на підставі акта перевірки від 08.04.2008 року, що спростовує обставини, покладені в основу спірних рішень відповідача, зокрема, щодо непідтвердження бюджетного відшкодування на користь позивача у розмірі 903 324,00 грн. у зв'язку з невідображенням суми ПДВ до зменшення у розмірі 1 272 686,00 грн.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а тому підстави для її задоволення відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Замінити Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Харкові правонаступником Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби.

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2012 року у справі № 2а-15612/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

А. М. Лосєв