Ухвала суду № 31591372, 23.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" травня 2013 р. м. Київ К/9991/40553/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Кошіля В. В., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Красноградський млин" до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Красноградський млин" (далі - ТОВ "Красноградський млин") звернулось до суду з позовом до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області (далі - Красноградська МДПІ) в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року позов ТОВ "Красноградський млин" задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року апеляційну скаргу Красноградської МДПІ залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції Красноградська МДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат" у задоволені позову.

ТОВ "Красноградський млин" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу Красноградської МДПІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Красноградською МДПІ проведено виїзну планову перевірку ТОВ "Красноградський млин" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року. За результатами перевірки складено акт №100823/31889680 від 16.08.2010 року.

З акту перевірки вбачається, що ТОВ "Красноградський млин" в порушення пп.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" необґрунтовано включило до складу валових витрат 76810,00 грн., оскільки ці витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

На підставі висновку акту перевірки №100823/31889680 від 16.08.2010 року 27.08.2010 року Красноградською МДПІ у Харківській області прийнято податкове повідомлення рішення №0000212300/0 про визначення сум податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 36331,00 грн., з яких: 24221,00 грн. оснований платіж, 12110,00 грн. штрафні (фінансові) санкції та податкове повідомлення рішення №0000222300/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 23282,00 грн., з яких: 15521,00 грн. оснований платіж, 7761,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "Красноградський млин" (Покупець) та ПП "Вітафон" (Продавець) укладено договори купівлі - продажу №288 від 12.11.2008 року та №308 від 17.11.2008 року. Виконання та реальність зазначених договорів підтверджується матеріалами справи. Крім того, первинні документи відповідають вимогам ч.2 ст.9 України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом міністерства фінансові України №88 від 24.05.1995 року, та підтверджують поставку пічного палива від ПП "Вітафон" до ТОВ "Красноградський млин" у кількості 35 066 літрів на загальну суму 92 172,31 грн.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Відповідно до абз. 4 пп.5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, витрати, пов'язані із придбанням у ПП "Вітафон" пічного палива на суму 76810,26 грн., підтверджені матеріалами справи, а зазначені витрати ТОВ "Красногрдаський млин" мало право включити до складу валових витрат.

Відповідно до пп. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що податкові накладні, виписані ПП "Вітафон" щодо взаємовідносин з позивачем, містять всі необхідні реквізити, визначені пп. 7.2.1 п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

Згідно пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про обґрунтованість віднесення позивачем у листопаді та грудні 2008 року сум ПДВ до складу податкового кредиту у загальному розмірі 15362,05 грн.

Щодо порушення пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у зв'язку з тим, що безпідставно включило до складу валових витрат 3 та 4 кварталів 2008 року витрати, які були здійснені ним у травні та червні 2008 року у розмірі 15277,73 грн., суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Красноградский млин" (Замовник) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 (Виконавець) укладено договір №106 від 25.04.2008 року. Крім того, 25.12.2007 року позивач уклав з Красноградською районною санітарно-епідеміологічною станцією договір №21/387 про виконання робіт. Факт виконання договорів підтверджується матеріалами справи. Витрати по послугам на проведення вказаних вище ремонтних робіт та дослідження питної води у розмірі 15 277,73 грн. не були відображені у 2 кварталі 2008 року, оскільки документальне їх підтвердження було отримано позивачем у липні 2008 року.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 5.2.6 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", суми витрат, не віднесені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, установлених правилами податкового обліку, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що ТОВ "Красноградський млин" правомірно включив до складу валових витрат 3 та 4 кварталів 2008 року витрати на проведення ремонтних робіт та дослідження питної води на загальну суму 15277,73 грн., оскільки на момент здійснення цих господарських операцій (2 квартал 2008 року) ці витрати не були документально підтверджені, а були доведені документально у наступних звітних періодах.

Щодо завищення валових витрат у 4 кварталі 2008 року у розмірі 4000,00 грн. у зв'язку з тим, що витрати на отримання консультаційних послуг від адвоката ОСОБА_2 не пов'язані з веденням господарської діяльності ТОВ "Красноградський млин", суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.01.2008 року між ТОВ "Красноградський млин" (Замовник) та адвокатом ОСОБА_2 (Адвокат) укладено договір про надання консультаційних послуг. Виконання зазначеного договору безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю ТОВ "Красноградський млин" та підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", позивач має право віднести до складу валових витрат будь-які витрати, у тому числі витрати на консультаційні послуги, за умови, що такі витрати пов'язані із господарською діяльністю та підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" не встановлює конкретного переліку документів для підтвердження витрат на отримання консультаційних послуг. Тому, для включення таких витрат до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що витрати на придбання названих послуг та факт їх надання позивачу підтверджено належно оформленими розрахунковими платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема актами приймання - передачі результатів робіт, звітом, платіжними дорученнями.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позовні вимоги є законними, обгрунтаваними та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко В. В. Кошіль