Ухвала суду № 31591334, 28.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2013 року м. Київ К/9991/7031/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Бившевої Л.І.

Голубєвої Г.К.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Катеринопільському районі Черкаської області

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2011 року

у справі № 2а-3603/10/2370

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський Агропродукт»

до Державної податкової інспекції у Катеринопільському районі Черкаської області

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський Агропродукт» (позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Катеринопільському районі Черкаської області (відповідач) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000112301/0 від 10 березня 2010 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року в задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано неправомірністю включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних на його адресу Товариством з обмеженою відповідальністю «Промсвітгруп» в жовтні 2009 року за підписом ОСОБА_3, з огляду на те, що останній ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області 27 травня 2009 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2011 року апеляційну скаргу ТОВ «Катеринопільський Агропродукт» задоволено. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000112301/0 від 10 березня 2010 року.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, відповідач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права ставиться питання про скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2011 року та залишення без змін постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Катеринопільський Агропродукт» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у жовтні 2009 року, за результатами якої складено акт № 19/23-4/35821448 від 26 лютого 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000112301/0 від 10 березня 2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1 099 394,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР) у зв'язку із завищенням податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2009 року на суму в розмірі 1 099 394,00 грн.

Вказаний висновок контролюючим органом зроблено з підстав неправомірного, на його думку, включення ТОВ «Катеринопільський Агропродукт» до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних на його адресу ТОВ «Промсвітгруп», з огляду на відсутність реального виконання господарських операцій за контрактами № CSFO/UKR/2009/P0030 від 17 вересня 2009 року та № CSFO/UKR/2009/P0032 від 06 жовтня 2009 року на поставку олії соняшникової нерафінованої, укладеними між позивачем та зазначеним постачальником.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно із статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, необхідною умовою для віднесення сплачених в ціні товарно-матеріальних цінностей сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт реального здійснення відповідної господарської операції та підтвердження вказаної обставини належним чином оформленими первинними документами, які, в свою чергу, є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Поряд з цим, як встановлено судом апеляційної інстанції та не заперечується відповідачем, фактичне виконання спірних контрактів підтверджується видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними, а придбаний позивачем у ТОВ «Промсвітгруп» товар реалізовано ТОВ «Катеринопільський Агропродукт» на експорт, що засвідчується належним чином оформленими вантажними митними деклараціями.

Отже, з огляду на встановлений Київським апеляційним адміністративним судом факт реального здійснення господарських операцій з придбання позивачем олії соняшникової нерафінованої у ТОВ «Промсвітгруп», висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позову є правильним.

При цьому колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції обґрунтовано відхилено доводи податкового органу про нікчемність спірних контрактів з підстав неможливості підписання податкових накладних, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, директором ТОВ «Промсвітгруп» ОСОБА_3, адже за приписами частини 1 статті 18 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Так, Київським апеляційним адміністративним судом на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців встановлено, що керівником юридичної особи ТОВ «Промсвітгруп» станом на день укладання контрактів № CSFO/UKR/2009/P0030 від 17 вересня 2009 року та № CSFO/UKR/2009/P0032 від 06 жовтня 2009 року був ОСОБА_3

В свою чергу, чинним на час виникнення спірних правовідносин податковим законодавством не презумується обов'язок платника податків здійснювати перевірку повноважень особи на підписання податкових накладних та верифікацію її підпису.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2011 року такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Катеринопільському районі Черкаської області відхилити, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Бившева Л.І.

Голубєва Г.К.