Ухвала суду № 31589293, 29.05.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Комшелюк Т.О.

Суддя-доповідач:Євпак В.В.

УХВАЛА

іменем України

"29" травня 2013 р. Справа № 817/147/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Капустинського М.М.

Мацького Є.М.,

при секретарі Волянська О.В. ,

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "06" березня 2013 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Торговий центр - Д" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Торговий центр - Д" 06.03.2013 року звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005052342 та №0005042342 від 05 листопада 2012 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року позов задоволено повністю.

Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби №0005052342 та №0005042342 від 05 листопада 2012 року визнано нечинними.

Присуджено на користь позивача - приватного підприємства "Торговий центр-Д" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 2294,00 грн.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі посилається на те, що позивачем занижено валовий дохід, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 1263196,0 грн. та занижено податкові зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 1086624,0 грн. Зазначає, що позивачем надаються послуги по розташуванню торгових кіосків в кількості 1667 шт. на ринку для здійснення власної підприємницької діяльності, а саме організації торгівлі та обслуговування торгових кіосків. Кількість кіосків, контейнерів, магазинів, крім автомобілів, з яких здійснюється торгівля та лотків з власниками, яких офіційно не укладено договори надання послуг становить 444 штук (1667шт. - 1223 шт.). Позивачем не надано документів, в тому числі бухгалтерських щодо підтвердження права власності на кіоски та документів, що засвідчують будівництво торгових кіосків та їх реалізацію суб"єктам господарської діяльності фізичним та юридичним особам, що перебувають на загальній та спрощеній системі оподаткування. Вважають, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню.

Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлено, що в період з 27.09.2012р. по 17.10.2012р. Державною податковою інспекцією у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби проведена позапланова виїзна документальна перевірка Приватного підприємства "Торговий центр - Д" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.06.2012р., за результатами якої складено акт № 543/22-200/24177281 від 24.10.2012р. (а. с. 14-48 т.1).

В результаті проведення перевірки встановлено порушення пп.4.11. п.4.1. ст.4, пп. 11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями), та п. 135.1, п. 135.2 ст.135, п. 137.1. ст..137 ПК України зі змінами та доповненнями, а саме ПП «Торговий центр - Д» занижено податок на прибуток в сумі 1263196,0 грн., в тому числі за 3 квартал 2010р. в сумі 169784,0 грн., за 4 квартал 2010р. в сумі 169784,0 грн., за 1 квартал 2011р. в сумі 169784,0 грн., за 2 квартал 2011р. в сумі 156202,0 грн., за 3 квартал 2011р. в сумі 156202,0 Грн., за 4 квартал 2011р. в сумі 156202,0 грн., за 1 квартал 2012р. в сумі 142619,0 грн., за 2 квартал 2012р. в сумі 142619,0 грн.

п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями та п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України зі змінами та доповненнями, а саме ПП «Торговий центр - Д» занижено податкові зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 1086624,0 грн. в т.ч. за липень 2010р. в сумі 45276,0 грн., за серпень 2010р. в сумі 45276,0 грн., за вересень 2010р. в сумі 45276,0 грн., за жовтень 2010р. в сумі 45276,0 грн.. за листопад 2010р. в сумі 45276,0 грн., за грудень 2010р. в сумі 45276,0 грн., за січень 2011р. в сумі 45276,0 грн., за лютий 2011р. в сумі 45276,0 грн., за березень 2011р. в сумі 45276,0 грн., за квітень 2011р. в сумі 45276,0 грн., за травень 2011р. в сумі 45276,0 грн., за червень 2011р. в сумі 45276,0 грн., за липень 2011р. в сумі 45276,0 грн., за серпень 2011р. в сумі 45276,0 грн., за вересень 2011р. в сумі 45276,0 грн., за жовтень 2011р. в сумі 45276,0 грн., за листопад 2011р. в сумі 45276,0 грн., за грудень 2011р. в сумі 45276,0 грн., за січень 2012р. в сумі 45276,0 грн., за лютий 2012р. в сумі 45276,0 грн., за березень 2012р. в сумі 45276,0 грн., за квітень 2012р. в сумі 45276,0 грн., за травень 2012р. в сумі 45276,0 грн., за червень 2012р. в сумі 45276,0 грн.

За наслідками перевірки та на підставі акту ДПІ у м.Рівному винесені податкові повідомлення рішення №0005052342 від 05.11.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ на 1086624грн. і 203743грн. штрафних санкцій та №0005042342 від 05.11.2012р., яким збільшено податку на прибуток підприємства на суму 1263196грн. і штрафні санкції в сумі 156202,5грн. (79-80).

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що вказані податкові повідомлення-рішення є нечинними.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком з огляду на наступне.

Поняття валового доходу, порядок та підстави його визначення, а також підстави та формування податкових зобов"язань з ПДВ встановлені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», Законом України "Про податок на додану вартість" та Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями (чинного на час виникнення спірних правовідносин), валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно з пп. 4.1.1. п.4.1. ст.4 вказаного Закону, валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону

Підпунктом 11.3.1. пункту 11.3 статті 11 цього ж Закону, датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Згідно з нормами п. 135.1., 135.2. ст.. 135 ПК України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються, зокрема, з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 137.1. ст. 137 ПК України встановлено, що дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Згідно пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на час вчинення спірних правовідносин), база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

В силу норми пп.7.3.1. п.7.3. ст..7 вказаного Закону, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Пунктом 187.1. ст. 187 ПК України зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.188.1. ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.

У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами).

У разі постачання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою, у межах обміну, у межах дарування, у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку, пов'язаній з постачальником особі, суб'єкту господарювання, який не зареєстрований платником податку, іншим особам, які не зареєстровані платниками податку, база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна та комунальних послуг і енергоносіїв), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У разі постачання товарів за договорами фінансового лізингу базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість, але не нижче ціни придбання об'єкту лізингу.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Встановлено, що відповідачем не доведений факт порушення позивачем зазначеного законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п. 4 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації від 24.12.2010, № 1003, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно пп.3.2.2. пп.3.2. п. 3 розділу ІІ зазначеного Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання платником податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Факт порушення позивачем зазначеного законодавства, актом перевірки не доведений.

Встановлено, що позивач зареєстрований як юридична особа та є платником податку на прибуток та ПДВ, що не заперечується сторонами.

При донарахуванні позивачу зобов"язань з податку на прибуток та зобов'язань по ПДВ за перевіряємий період, відповідач виходив із того, що згідно наданого позивачем реєстру суб'єктів господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність на ринку та з якими офіційно укладено угоди на предмет оренди торгових місць у 2010 - 2012р. із зазначенням ідентифікаційного номера СГД, ПІБ, номера торгового місця, номера договору оренди, суми орендної плати згідно договору, площі торгового місця, сплати орендної плати щомісячно, кількість торгових місць (кіосків) становить 1223шт., загальна площа даних кіосків становить 8960кв.м.

Відповідачем вирахувана середня площа кіоску, яка становить 7,33кв.м (8960кв.м.:1223шт.).

Податковим органом також встановлено, що значна кількість рядів має однакову нумерацію, наприклад є декілька перших, других, третіх, сорокових рядів, отже є декілька перших місць у перших рядах, перших місць у других рядах і так далі. В ході детального аналізу (табл. 1 заповненої відповідно до наданого реєстру підприємства) встановлено, що зі значною кількістю СГ офіційно не укладені договори про надання послуг. Також було встановлено, що ряди ПП «Торговий центр - Д» на 100% заповнені кіосками (контейнерами), та що майже зі 100% торгових місць (кіосків, контейнерів) проводиться підприємницька діяльність. Отже відповідачем встановлено, що мінімальна кількість торгових місць у ряді становить 3 кіоски (контейнери).

При проведенні перевірки був врахований протокол огляду місця події ВІД 17.10.2012р. №723/07-30 ВПМ ДПІ у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби з якого видно, що на території ринку знаходиться тисяча вісімсот дев'яносто вісім місць для торгівлі, з них тисяча сімсот сімдесят один контейнер, чотириста лотків, дев'ять магазинів та сто чотири автомобілі, з яких здійснюється торгівля.

З урахуванням вказаних даних, ДПІ у м. Рівному встановлено, що ПП «Торговий центр - Д» надаються послуги по розташуванню торгових кіосків (контейнерів, магазинів, крім автомобілів, з яких здійснюється торгівля та лотків ) в кількості 1667 шт. на ринку, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Здолбунівська 17/1 для здійснення замовниками власної підприємницької діяльності, а саме організація торгівлі (організації громадського харчування, надання побутових послуг) та обслуговування торгових кіосків.

Кількість кіосків, контейнерів, магазинів, крім автомобілів, з яких здійснюється торгівля та лотків з власниками, яких офіційно не укладені договори про надання послуг становить 444 шт. (1667 шт. - 1223шт.) (а. с. 19).

Судом першої інстанції встановлено, що зазначений вище протокол огляду місця події до уваги ними не брався, а грошові зобов'язання визначались на підставі наданого позивачем реєстру суб'єктів господарювання. Разом з тим, акт перевірки містить у собі посилання на вказаний протокол та після врахування викладеного, визначено кількість торгових кіосків, що знаходяться на ринку та кількість кіосків, контейнерів, магазинів, крім автомобілів з власниками яких офіційно не укладені договори про надання послуг.

Встановлено, що акт перевірки містить у собі припущення щодо відсотка торгових місць, з яких проводиться підприємницька діяльність (а. с. 19).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неприйняття доводів відповідача, що вказана вище кількість кіосків вирахувана на підставі реєстру (таблиця №1 а. с. 49-52), оскільки із вказаного реєстру не вбачається, яким чином було встановлено кількість кіосків. Крім того, вказаний реєстр складений на підставі реєстру суб'єктів господарювання, наданого позивачем, в якому кількість кіосків становить 1223шт.

Встановлено, що фактична кількість кіосків на кожному торговому місті не встановлювалася, під час нарахування грошових зобов'язань не бралася до уваги так звана «броня», яку кожний СПД має право брати один раз на рік на час відпустки (1 місяць сумарно), та в цей час сплачує за надані йому площі лише за послуги охорони та прибирання з розрахунку 20грн. за 1кв.м.

Первинні документи, що свідчать про формування податкових зобов"язань та податкового кредиту в ході проведення перевірки не досліджувались, оскільки були вилучені у позивача в рамках кримінального провадження.

Крім того, в акті попередньої перевірки, жодних порушень щодо кількості торгових місць та правильності нарахування та сплати податків з прибутку не встановлено. Так само не зафіксовано порушень щодо нарахування та сплати ПДВ, пов'язаних з наданням послуг СПД.

В акті від 24.10.2012р. з липня місяця 2010 року (тобто з місяця, наступного за періодом попередньої перевірки) щомісячно зазначено 444 кіоски, з власниками яких не укладені договори про надання послуг. Вказана відповідачем кількість кіосків не відповідає фактичним обставинам справи. До того ж нарахування фінансових санкцій за 2010 - 2012 роки проведено із розрахунку виявлених в результаті огляду 444 зайвих кіосків станом на дату проведення огляду. Однак, фактично їх кількість за вказані роки помісячно належними документами не підтверджується. Належними документами не підтверджено, яка кількість торгових місць була у 2010 році помісячно, яка кількість торгових місць була в 2011-2012 роках, з яких фактично сплачувалися податкові платежі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки ДПІ у м. Рівному щодо заниження валового доходу за період з 01.07.2010р. по 30.06.2012р., яке потягло за собою заниження податку на прибуток та заниження зобов'язань по ПДВ є недоведеними та ґрунтуються на припущеннях, що є недопустимим при визначенні грошових зобов'язань платників податків.

Відповідач, на якого відповідно до ст. 71 КАС України покладено обов"язок довести правомірність прийнятого ним рішення, правомірності прийнятого ним рішення не довів та не надав суду належних доказів.

Надані податковим органом в ході перегляду судового рішення протокол огляду місця події від 09.10.2012 року з фототаблицями та пояснення осіб від 02.10.2012 року, не досліджувались при проведенні перевірки та судом першої інстанції; вказані документи здобуті в рамках кримінального процесу та не впливають на визначення податкових зобов"язань, а відповідно, не можуть бути прийняті до уваги.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення про скасування податкових повідомлень-рішень №0005052342 та №0005042342 від 05 листопада 2012 року, з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "06" березня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: М.М. Капустинський Є.М. Мацький

Повний текст cудового рішення виготовлено "03" червня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Приватне підприємство "Торговий центр - Д" вул.Здолбунівська,17/1,м.Рівне,33028

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул. Відінська, 8,м.Рівне,33000