Ухвала суду № 31587781, 22.05.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 р. Справа № 46390/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Носа С.П., Рибачука А.І.,

з участю секретаря судового засідання: Дембіцької Х.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Рівне на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року у справі № 2а-1162/11/1370 за позовом Державного територіально-галузевого обєднання "Львівська залізниця" до Державної податкової інспекції у м. Рівне третя особа Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Львові про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

02.02.2011 року представник Державного територіально-галузевого обєднання "Львівська залізниця"звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне третя особа Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Львові про скасування податкового повідомлення-рішення № 0005032342/0 від 28.12.2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідно до п.п. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи. У постанові КМУ від 16.02.1998р. № 173 йде мова про затвердження переліку робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту, а не переліку робіт (послуг), що належать до господарської діяльності залізничного транспорту. У спірних правовідносинах позивач керувався наданими ДПА України податковими роз'ясненнями від 13.09.2004 № 7979/6/15-1116, від 13.09.2004 № 7979/6/15-1116 від 10.07.2002 № 10777/7/15-1117, згідно з якими платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які мають статус юридичних осіб, позивач не має таких підрозділів, податок на прибуток був сплачений юридичною особою ДТГО «Львівська залізниця».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.12.2010 року № 0005032342/0.

Представники Державної податкової інспекції в м. Рівне постанову суду першої інстанції оскаржили, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірним, оскільки підприємство самостійно не визначило суму податкового зобов'язання, не зареєструвалося платником податку на прибуток в ДПІ у м. Рівне і не подало до ДПІ у м. Рівне податкові декларації з податку на прибуток за 4 кв. 2008 року, 1 кв. 2009 року, 1-ше півріччя 2009 року, 9 місяців 2009 року, 2009 рік та 1 квартал 2010 року, 1-ше півріччя 2010 року. Внаслідок чого ВП «Рівненська дирекція залізничних перевезень» ДТГО «Львівська залізниця» занижений податок на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту на загальну суму 60932 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 25451,6 грн.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення та заперечив проти доводів апеляційної скарги.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали цієї справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що Державне територіально-галузеве обєднання «Львівська залізниця» зареєстровано Виконавчим комітетом Львівської міської ради за №14151050051000929 від 16.03.1992р.

Представниками ДПІ у м. Рівне було проведено планову виїзну перевірку відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень» Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця». За наслідками проведеної перевірки представниками ДПІ у м. Рівне складено акт від 20.12.2010 № 2077/23-100/25894955 «Про результати планової виїзної перевірки відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень» Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.06.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.06.2010 р.»

В акті перевірки зафіксовано порушення п.п. 2.2.2. п. 2.2. ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого відокремленим підрозділом позивача не визначено суму податкового зобов'язання та не подано до ДПІ у м. Рівне податкових декларацій з податку на прибуток та занижено податок на прибуток, який одержано не від господарської діяльності залізничного транспорту.

На підставі зазначеного акту, за податковим повідомленням-рішенням від 28.12.2010 № 0005032342/0 Рівненській дирекції залізничних перевезень ДТГО «Львівська залізниця» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 60932,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 25451,60 грн., разом 86383,60 грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, б'є безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Так у ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, б'є безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п.2.2 ст.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці. Перелік робіт та послуг, що належать до господарської діяльності залізничного транспорту, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 2.2.2. тієї ж статті передбачено, що платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.

Відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України «Про залізничний транспорт» від 04.07.1996р. № 273/96-ВР (із змінами та доповненнями) залізничний транспорт - це виробничо-технологічний комплекс організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо.

Частиною п'ятою ст. 4 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що крім залізниць складовою ланкою залізничного транспорту є також підприємства залізничного транспорту, що разом із залізницями належать до загальнодержавної власності і управління яких здійснюється органом управління залізничним транспортом - Державною адміністрацією залізничного транспорту України (Укрзалізницею), підпорядкованим Міністерству транспорту та зв'язку України.

Отже поняття «підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи»і «структурні підрозділи залізниці» не можна ототожнювати, оскільки вони є різними.

У статті 5 цього ж Закону визначено, що майно, закріплене за залізницями, підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального користування, є загальнодержавною власністю і управління ним здійснюється Укрзалізницею в межах повноважень, визначених чинним законодавством України. Рішення про закріплення транспортних засобів та їх безоплатну передачу однією залізницею або підприємством залізничного транспорту загального користування іншим залізницям та підприємствам без зміни форми власності приймаються Укрзалізницею. Крім того, передача в оренду, обмін та надання в тимчасове користування, а також виведення з експлуатації рухомого складу і контейнерів, що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюються залізницями та підприємствами залізничного транспорту загального користування за погодженням з Укрзалізницею.

Пунктом 1 Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, затвердженого постановою КМУ від 29.02.1996р. № 262, визначено, що до сфери управління Укрзалізниці входять Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-Західна та Придніпровська залізниці, а також інші об'єднання, підприємства, установи і організації залізничного транспорту (далі - підприємства) за переліком, визначеним Мінтрансом.

Згідно з п. 1 ст.62 Господарського кодексу України, підприємство - це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Відповідно до пп..3, 4 цієї ж статті підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту та є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

З матеріалів справи вбачається, що відокремлений підрозділ «Рівненська дирекція залізничних перевезень» не відповідає ознакам встановленим законодавством для підприємства, оскільки не являється юридичною особою, діє на підставі Положення, а не Статуту.

ДТ-ГО «Львівська залізниця» у відповідності до вищевказаних вимог ГК України діє на підставі Статуту, затвердженому наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.01.2006р. №80 та зареєстрованому державним реєстратором 06.02.2006 за №14151050051000929.

Отже, згідно наведеного, відокремлений підрозділ залізниці Рівненська дирекція залізничних перевезень не може відноситись до категорії підприємств залізничного транспорту або їх структурних підрозділів, відповідно не може бути самостійним платником податку на прибуток. У зв'язку з чим, суд погоджується з доводами позивача, що Рівненська дирекція залізничних перевезень не зобов'язана була подавати декларації з податку на прибуток в ДПІ у м. Рівне.

Згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці.

Згідно пункту 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Крім того, позивач у спірних правовідносинах керувався наданими ДПА України податковим роз'ясненням від 13.09.2004 № 7979/6/15-1116, від 13.09.2004 № 7979/6/15-1116 від 10.07.2002 № 10777/7/15-1117, згідно з якими платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які мають статус юридичних осіб.

В роз'ясненні ДПА України від 13.09.2004р. № 7979/6/15-1116 вказано, що платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, є: підприємства залізничного транспорту та їх Структурні Підрозділи, які мають статус юридичних осіб.

З вказаного вбачається, що в роз'ясненні визначено два суб'єкти господарювання, які є платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, а саме:

1) підприємство залізничного транспорту, яке є юридичною особою.

2)структурний підрозділ підприємства залізничного транспорту, який є юридичною особою.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що оскільки Рівненська дирекція залізничних перевезень не відноситься ні до першої, ні до другої категорії, податок на прибуток, одержаний від діяльності цього відокремленого підрозділу, правомірно задекларований і сплачений юридичною особою - ДТГО «Львівська залізниця».

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст.160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Рівне - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року у справі № 2а-1162/11/1370 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді С.П. Нос

А.І. Рибачук