Ухвала суду № 31587535, 29.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-17269/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В.,Гром Л.М. Бодюку В. А.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний автомобільний сервіс, ЛТД» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний автомобільний сервіс, ЛТД» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним і скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

13 грудня 2012 року Спільне українсько-німецьке підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний автомобільний сервіс, ЛТД» (далі Товариство або позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби (далі ДПІ або відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №0001012204 від 07.08.2012 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 19 березня 2013 року у задоволенні позову відмовив.

В апеляційній скарзі про скасування постанови Товариство посилається на те, що у позивача відсутні порушення статей 15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», оскільки на території магазину (автосалону) та станції технічного обслуговування розміщено таблички «Паління заборонено», при цьому позивач стверджує «куріння» та «паління» є однаковими за змістом у даному контексті.

Перевіривши за матеріалами справи доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ 01.08.2012 з 12:00 год. по 15:00 год. проведено фактичну перевірку магазину та станції технічного обслуговування (далі СТО), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Північна, 1-А, суб'єкта господарювання позивача, за результатами якої складено акт №0136/26/54/22/20050460 від 01.08.2012 року (далі Акт перевірки).

В ході перевірки встановлено, що в приміщенні магазину та СТО куріння заборонено, при цьому не забезпечено наявність наочної інформації про заборону куріння, яка складається із відповідного знаку та тексту «Куріння заборонено!». У відповідному місці, відведеному для куріння, відсутня наочна інформація, яка складається з відповідного знаку та тексту: «Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!».

За висновками перевірки встановлено порушення позивачем статі 15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-BP від 19.12.1995 року.

Особа, в присутності якої проведена перевірка, - головний бухгалтер Пономаренко О.С. зазначила в акті, що немає зауважень до акта перевірки.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що виконання однієї із вимог статті 15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (наприклад, відведення спеціального місця для куріння) не може свідчити про додержання і належне виконання суб'єктом господарювання інших вимог зазначеної норми, а отже не може звільняти такого суб'єкта господарювання від відповідальності.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Пунктом 5 частини 3 статті 15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-BP від 19.12.1995 року (в редакції, чинній на час проведення перевірки та винесення оскаржуваного рішення) (далі Закон № 481/95-BP) заборонено, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів у приміщеннях підприємств, установ та організацій всіх форм власності.

Відповідно до статті 15-2 Закону № 481/95-BP, забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів:

1) у закладах громадського харчування;

2) у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ;

3) у приміщеннях закладів культури;

4) у приміщеннях закритих спортивних споруд;

5) у приміщеннях підприємств, установ та організацій всіх форм власності.

У місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: «Куріння заборонено!».

У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: «Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!».

Згідно із частиною 7 статті 15-2 Закону №481/95, власник або уповноважені ним особи чи орендарі відповідних споруд, окремих приміщень зобов'язані відвести спеціальні місця для куріння, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити наочну інформацію про розташування таких місць та про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що в ході розгляду справи позивач, який стверджує про відсутність з його боку порушень вимог статті 15-2 Закону №481/95, не довів належними засобами доказування зазначених ним обставин, а саме не надав доказів розміщення, на час проведення перевірки, у спеціально відведеному для куріння місці наочної інформації, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: «Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!», відсутність якої встановлено перевіркою. Також позивач не надав доказів розміщення, на час перевірки, графічного знаку про заборону куріння та тексту такого змісту: «Куріння заборонено!» в приміщеннях магазину та СТО.

Посилання позивача на те, що магазин (автосалон) перебуває в користуванні ТОВ «Автопалац-Інвест» згідно договору №150312 від 19.03.2012, не беруться судом до уваги, оскільки не спростовують використання позивачем магазину та СТО, а також факт проведення перевірки саме у приміщеннях, належних позивачу. Так, згідно умов вказаного договору в оренду надавалася певна частина автосалону, площею 263,45 кв.м., а інша його частина, залишалася в користуванні позивача. Окрім цього, жодних зауважень до акта перевірки присутня при її проведенні головний бухгалтер Пономаренко О.С. не зазначила, а також не зазначив директор Савченко В.В. у письмових запереченнях.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість посилання позивача на однаковість змісту «паління» і «куріння», оскільки вищенаведеними нормами статті 15-2 Закону №481/95 закріплено єдине текстове формулювання графічних знаків, яке повинно використовуватись підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності у приміщеннях, де заборонено куріння, та у спеціально відведених для куріння місцях.

Згідно з абзацом 9 частини 2 статті 17 Закону №481/95 у разі необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 15-2 цього Закону, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу - 3 400 грн.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 160, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний автомобільний сервіс, ЛТД» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Повний текст судового рішення виготовлено 3 червня 2013 року

.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Гром Л.М.

Бєлова Л.В.