Постанова № 31586123, 30.05.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 травня 2013 р. № 820/3636/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі:

представника позивача - Кот Т.В.,

представника відповідача - Лисенка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металург Трейд" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Металург Трейд» (далі - ТОВ «Металург Трейд») звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.02.2013 року № 0000072212, відповідно до якого визначено податкове зобов'язання ТОВ «Металург Трейд» з податку на додану вартість у розмірі 5367,00 грн. за основним платежем та 1342,00 грн. за штрафними санкціями (загальна сума нарахованого податкового зобов'язання - 6709,00 грн.).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням, прийнятим на підставі висновків акту перевірки №178/22-104/35070396 від 23.01.2013 року, вважає його таким, що прийнято із порушеннями чинного законодавства, є неправомірним та підлягає скасуванню. Позивач не погоджується з висновками податкового органу про те, що операції між ТОВ «Металург Трейд» та ПП «Інтенція» мають ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності, а первинні документи, отримані від ПП «Інтенція» мають ознаки відсутності юридичної сили та не створюють реальних наслідків. Позивач зазначив, що фактичне виконання робіт ПП «Інтенція» підтверджується належним чином оформленими первинними документами, сторонами виконано всі умови договору про надання консультативних послуг. Отже, позивач вважає, що господарські операції з ПП «Інтенція» були належним чином оформлені відповідно до діючого законодавства, а нести відповідальність за ПП «Інтенція» підприємство не зобов'язано.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, вважає його таким, що не підлягає задоволенню. При цьому посилався на те, що перевіркою ТОВ «Металург Трейд» встановлено, що до складу податкового кредиту у липні 2011 року позивачем зайво включено суму ПДВ до складу податкового кредиту у розмірі 5366,68 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ПП «Інтенція» з придбання інформаційно - консультаційних послуг. Представник відповідача зазначив, що з наданих позивачем на перевірку документів не вбачається економічного ефекту на користь позивача від здійснення господарських операцій. Отже, відповідач вважає, що спірне податкове повідомлення - рішення є законним та обґрунтованим.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі направлення від 16.01.2013 року №66 та наказу від 15.01.2013 року №71 фахівцем Західної міжрайонної державної податкової інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було проведено позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Металург Трейд» в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість, доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) у ПП «Інтенція» за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року та подальшої їх реалізації, за результатами якої було складено акт №178/22-104/35070396 від 23.01.2013 року (а.с. 8-21).

Висновками акту перевірки №178/22-104/35070396 від 23.01.2013 року встановлені порушення позивачем п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6. ст.198 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим донараховано по податку на додану вартість 5367,00 грн., в тому числі за липень 2011 року в сумі 5367,00 грн.

Не погодившись з вищезазначеними висновками акту перевірки №178/22-104/35070396 від 23.01.2013 року, позивач надав свої заперечення від 30.01.2013 року до Західної міжрайонної державної податкової інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, за результатами розгляду яких висновки акту перевірки визнано правомірними (лист від 01.02.2013 №1013/10/22.5-06 (а.с. 22-28).

На підставі зазначених висновків акту перевірки 07.02.2013 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000072212, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Металург Трейд» з податку на додану вартість у розмірі 5367,00 грн. за основним платежем та 1342,00 грн. за штрафними санкціями (загальна сума нарахованого податкового зобов'язання - 6709,00 грн.) (а.с. 7).

Податкове повідомлення-рішення № 0000072212 від 07.02.2013 року позивачем було оскаржено до Державної податкової служби у Харківській області, за результатами розгляду скарги (вх. 18.02.2013 року №806/10) спірне податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення (а.с. 29-31).

Як вбачається з акту перевірки №178/22-104/35070396 від 23.01.2013 року, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали встановлені в ході перевірки обставини включення позивачем до складу податкового кредиту у липні 2011 року суми податку на додану вартість у розмірі 5366,68 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ПП «Інтенція» з придбання інформаційно - консультаційних послуг за відсутності факту реального здійснення господарської операції.

Вищевикладене, на думку відповідача, призвело до заниження суми податку на додану вартість до сплати на суму 5367,00 грн. за липень 2011 року.

З цього приводу, суд зазначає, що відносини з приводу формування податкового кредиту врегульовані Податковим кодексом України.

Так, відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"(далі - Закон № 996) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону № 996, відповідно до якого фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують, факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами і доповненнями) (далі - Положення) первинні документі - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Положеннями Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу ( п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних і сплата вартості отриманих послуг (робіт) з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції та з метою подальшого використання послуг (робіт) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Металург Трейд» (замовник) та ПП «Інтенція» (виконавець) було укладено договір на надання консультаційних послуг від 01.07.2011 року (а.с. 32-33).

Згідно п. 2.2. вказаного договору виконавець зобов'язується за вимогами замовника надавати консультативну допомогу з питань бухгалтерського та податкового обліку, перелік питань яких обумовлені п. 2.2 договору.

На виконання умов зазначеного договору ПП «Інтенція» за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року надало ТОВ «Металург Трейд» наступні акти здачі-прийняття робіт (надання консультаційних послуг): № ин-0000001 від 08.07.2011 року на суму 8050,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1341,67 грн., № ин-0000021 від 15.07.2011 року на суму 8050,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1341,67 грн., № ин-000000134 від 22.07.2011 року, № ин-0000041 від 29.07.2011 року на суму 8050,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1341,67 грн. (а.с. 35, 37, 39, 41).

ПП «Інтенція» виписано та надало ТОВ «Металург Трейд» наступні податкові накладні: № 1258 від 08.07.2011 року на суму 8050,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1341,67 грн., № 1263 від 15.07.2011 року на суму 8050,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1341,67 грн., № 1268 від 22.07.2011 року на суму 8050,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1341,67 грн., № 1272 від 29.07.2011 року на суму 8050,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1341,67 грн. (а.с. 36, 38, 40, 42).

В податковому обліку ТОВ «Металург Трейд» вищезазначені податкові накладні та суми податку на додану вартість в розмірі 5366,68 грн. відображені у реєстрі отриманих податкових накладних за липень 2011 року та включені підприємством до складу податкового кредиту за липень 2011 року, що не заперечується сторонами по справі.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі через розрахунковий рахунок. ТОВ «Металург Трейд» перерахувало на адресу ПП «Інтенція» грошові кошти у сумі 32200,00 грн. платіжним дорученням №1268 від 03.08.2011 року (а.с. 34).

В бухгалтерському обліку дані операції відображені проводками: Д-т 6415 К-т 631, Д-т 92 К-т 631, Д-т 631 К-т 311 (карка рахунку: 631 (а.с. 43).

Позивачем ані до перевірки, ані до суду не надані звіти ПП «Інтенція» - виконавця консультативних послуг, які б підтверджували суть їх надання та зв'язок з фінансово-господарською діяльністю підприємства.

З вищезазначених актів здачі-прийняття робіт (надання консультаційних послуг) не вбачається, яким чином розраховувалась вартість виконаних послуг, а саме не зазначено витрачені години та обсяг наданих послуг. Розрахунків вартості виконаних послуг, на вимогу суду, позивачем не надано.

Крім того, акт здачі-прийняття робіт (надання консультаційних послуг) № ин-000000134 від 22.07.2011 року взагалі не містить вартості виконаних послуг. Будь-яких доказів допущення технічної помилки з боку ПП «Інтенція», на що посилався представник позивача в судовому засіданні, суду не надано.

Наданий у судовому засіданні представником позивача акт здачі-прийняття робіт № ин-000000134 від 22.07.2011 року з зазначеною вартістю виконаних послуг, судом не приймається в якості належного доказу, оскільки вказаний акт не містить підписів сторін та не надавався податковому органу в ході проведення перевірки.

В судовому засіданні представником позивача підтверджено наявність у ТОВ «Металург Трейд» штатного бухгалтера підприємства.

Проте, на вимогу суду позивачем не надано доказів наявності обґрунтованої потреби в отримані консультативних послуг з питань бухгалтерського та податкового обліку за вищезазначеним договором та доказів використання наданих консультативних послуг у власній господарській діяльності.

Також, на вимогу суду не надано доказів проведення позивачем відбору контрагентів, які можуть надавати консультативні послуги з вищезазначених питань, порівняння цін на аналогічні послуги в інших підприємствах, тобто позивачем не доведено обґрунтованості отримання консультативних послуг саме у ПП «Інтенція».

Крім того, з наданих у судовому засіданні представником відповідача реєстраційних даних ПП «Інтенція», копія яких приєднана до матеріалів справи, вбачається, що до зареєстрованих видів діяльності ПП «Інтенція» не входить надання консультативних або будь-яких інших послуг.

Отже, суд вважає, що матеріалами справи не підтверджена реальність господарських операцій, здійснених між ТОВ «Металург Трейд» та ПП «Інтенція» у липні 2011 року.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки №178/22-104/35070396 від 23.01.2013 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Металург Трейд» з податку на додану вартість у розмірі 5367,00 грн. за основним платежем та 1342,00 грн. за штрафними санкціями, за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням є обґрунтованим та правомірним.

Відповідно до ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем не було надано належних та достатніх доказів щодо неправомірності та необґрунтованості прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 07.02.2013 року № 0000072212.

Проте, відповідачем було доведено правомірність, законність та обґрунтованість прийнятого податкового повідомлення-рішення від 07.02.2013 року № 0000072212.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, а отже не підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Металург Трейд" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 03.06.2013 року.

Суддя Піскун В.О.