Постанова № 31586085, 23.05.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2013 року № 810/1235/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Лапія С.М.,

при секретарі - Пилипчук В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Київський картонно-паперовий комбінат» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Обухівському районі Київської області ДПС, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.11.2012 №0001942300/2984 про визначення суми завищення бюджетного відшкодування у розмірі 604 031,00 грн. та штрафної (фінансової) санкції у розмірі 302 015,50 грн..

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та такими, що підлягає скасуванню, оскільки воно винесено необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Представники сторін до судового засідання не з'явились.

Представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням, яким підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд справи за відсутності його представника, проти позову заперечував.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Оскільки представники сторін звернулись до суду з письмовими клопотаннями про розгляд справи за їх відсутності, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» зареєстроване як юридична особа 30.06.1994, ідентифікаційний код 05509659, юридична адреса: Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 130, як платник податків перебуває на обліку в ДПІ в Обухівському районі Київської області ДПС.

На підставі наказу від 01.11.2012 № 548 посадовими особами ДПІ в Обухівському районі Київської області ДПС у період з 01 листопада по 07 листопада 2012 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) за період з 01.09.2011р. по 30.06.2012р.

За результатами перевірки складено Акт від 09.11.2012 №3383/220/05509659 (далі - Акт перевірки), згідно висновків якого підприємством порушено п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п.п. 198.2, 198. 3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п.п. 201.6, 201.7, 201.8 ст. 201 ПК України.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.11.2012 № 0001942300/2984, яким підприємству визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 302 015,50 грн.

За наслідками адміністративного оскарження підприємством вказаного податкового повідомлення-рішення рішенням ДПС у Київській області від 15.02.2013 № 379/10/10-206/870 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його оскарження.

Як встановлено судом, між ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» (покупець) та ФОП ОСОБА_1 (постачальник) укладено договір постачання від 29.09.2011 № 1753/44/0911, згідно якого постачальник зобов'язувався у 2011-2012 роках постачати та передати у власність покупця товар, а покупець отримати і оплатити товар.

На виконання вказаного договору позивачу поставлено товар (макулатуру) в кількості 2 669,38 т. на загальну суму 3 624 182,44 грн., які ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» сплачено ФОП ОСОБА_1, що не заперечувалось податковим органом.

За наслідками виконання вказаного правочину ФОП ОСОБА_1 виписано ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит.

Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства при здійсненні господарських взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1 ґрунтуються на обставинах вказаних в Актах Рокитнянської МДПІ Київської області ДПС від 08.11.2012 № 27/1701/НОМЕР_1 та від 02.08.2012 №14/1701/НОМЕР_1.

Відповідно до п.73.5. ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Таким чином, Відповідачем могли бути використані під час перевірки лише результати проведення зустрічної звірки щодо ФОП ОСОБА_1

Відповідно до п.п. 14.1.191. п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів робіт/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК України).

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріпленою печаткою (за наявності) податкову накладну.

З викладеного слідує, що законодавством визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця, фіктивність операцій/відсутність поставки (нездійснення оподатковуваної операції) та, крім того, відсутність у платника податків на момент перевірки первинних документів, податкових накладних або видача їх юридичною особою, яка не є платником ПДВ. В свою чергу пунктом 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037 визначено один випадок недійсності податкової накладної, а отже і неможливості формування на її підставі податкового кредиту - якщо вона заповнена юридичною особою, яка не зареєстрована як платник ПДВ.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Частиною 1 ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Водночас статтею 1 цього ж Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч. 2 цієї статті та пунктів 2.4., 2.5., 2.13 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, зокрема, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Отже, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, одним з обов'язкових реквізитів яких є особистий підпис уповноваженої особи, яка підписала цей документ на підтвердження фактичного здійснення господарської операції.

Відтак, підписання первинних документів уповноваженою особою на підтвердження фактичного здійснення операції надає документу юридичну силу, робить його дійсним та, відповідно, є підставою для виникнення відповідних податкових наслідків за фактично здійсненою операцією.

При дослідженні факту здійснення господарських операцій оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тих операцій, на підставі яких сформовані дані податкового обліку.

Відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження висновків визначених в Акті перевірки про безтоварність вказаної господарської операції, які покладено в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а фізичні, технічні та технологічні можливості ПАТ «Київський КПК» на вчинення дій, що становлять зміст господарських операцій, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, наявність відповідних ліцензій, відповідачем не перевірялись.

У той же час, як встановлено судом, на розгляді Київського окружного адміністративного суду перебувала справа №2-а-6253/12/1070 за адміністративним позовом ФОП ОСОБА_1 до Рокитнянської МДПІ Київської області ДПС про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.12.2012 у справі №2-а-6253/12/1070, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013, визнано протиправними дії Рокитнянської МДПІ в Київській області ДПС щодо визнання в Актах від 08.11.2012 № 27/1701/НОМЕР_1 та від 02.08.2012 №14/1701/НОМЕР_1 нікчемними правочинів, укладених ФОП ОСОБА_1, зобов'язано податковий орган вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію про результати перевірок ФОП ОСОБА_1, оформлених вказаними Актами.

Також, при прийнятті рішення в даній адміністративній справі судом враховується, що предмет вказаних господарських операцій між ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» та ФОП ОСОБА_1 відповідає видам їх господарської діяльності, на що вказує аналіз операцій з придбання товару і його подальшого використання позивачем у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Контрагент позивача на момент вчинення господарських операцій був належним чином зареєстрований як фізична особа-підприємець та мав статус платника ПДВ, що не заперечувалось податковим органом, отже. мав право видавати податкові накладні.

Податкові накладні містять належну деталізацію товарів, видані контрагентом позивача за оподатковуваними операціями за ставкою 20%, що відповідає вимогам закону стосовно порядку їх оформлення та підстав видачі, наведені в них дані відповідають та кореспондуються з даними первинних документів. При цьому, первинні документи відповідають наведеним вище вимогам щодо форми і змісту.

Невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування валових витрат та податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник, яким у даному випадку позивач не є. Отже, доводи, якими податковий орган мотивував правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, є необґрунтованими.

Будь-яких доказів на підтвердження неможливості здійснення контрагентом позивача вказаних господарських операцій податковим органом суду не надано.

Суд також зазначає, що відповідачем не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність цін за вказаними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки продукції, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Під час розгляду справи відповідачем не наведено обставин, які б перешкоджали наданню цих доказів.

Судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом.

В ході перевірки відповідачем не встановлено здійснення позивачем збиткових операцій, взаємопов'язаності позивача та ФОП ОСОБА_1, обізнаності щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої необґрунтованої податкової вигоди.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено обставин та підстав, які б унеможливлювали формування позивачем сум валових витрат та податкового кредиту за вказаними операціями.

Верховним Судом України 31.01.2011 винесено ухвалу у справі № 21-47а10, прийняту за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

На думку суду, чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Відповідно до вимог частини 1 статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, відповідно, позовні вимоги підлягають задоволенню, а висновки податкового органу про нікчемність вказаного правочину є безпідставними та непідтвердженими жодними доказами.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 2 294, 00 грн. (квитанція від 11.03.2013 № 503), які підлягають стягненню з Державного бюджету України на його користь.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 122, 158-163, 167, 257 КАС України, суд, -

п ос т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області ДПС від 30.11.2012 №0001942300/2984.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Київський картонно-паперовий комбінат» (ідентифікаційний код 05509659) судові витрати у сумі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.