ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/2302/13-а
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Серги С.М.,
при секретарі - Лайко О.В.,
за участю:
представника позивача - Бурмака С.А.,
представника відповідача - Шульги Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Комсомольський хлібзавод" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
В С Т А Н О В И В:
25 квітня 2013 року Публічне акціонерне товариство "Комсомольський хлібзавод" (далі-позивач, ПАТ "Комсомольський хлібзавод") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі- відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000701600/134, № 0000701600/135 від 26.12.2012.
В обґрунтування своїх вимог представник позивача посилався на безпідставність висновків перевіряючих про заниження податку на прибуток у розмірі 195204,00 грн, завищення податкового кредиту у розмірі 156163,00 грн, оскільки господарські операції з придбання у ТОВ "Кіровоград хліб- 2000", ПРАТ "Скадовське хлібоприймальне підприємство" молока та сої підтверджується первинними документами.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на акт документальної позапланової невиїзної перевірки контрагента позивача - ПРАТ "Скадовське хлібоприймальне підприємство" № 46/15/21301823 від 04.05.2012, яким встановлено порушення ПРАТ "Скадовське хлібоприймальне підприємство" приписів Цивільного кодексу України, Закону України "пПо податок на додану вартість", що призвело до завищення податкового кредиту.
Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З 30.11.2012 по 06.12.2012 Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ "Комсомольський хлібзавод" по питанню взаємовідносин з ТОВ "Кіровоград хліб- 2000" за період з 01.12.2009 по 31.12.2009, з 01.08.2010 по 31.08.2010, та з ПРАТ "Скадовське хлібоприймальне підприємство" за період з 01.11.2010 по 30.11.2010.
За результатами перевірки складено акт № 33/15-321/00384093 від 10.12.2012, в якому зафіксовано порушення позивачем при обліку господарських операцій з ПРАТ "Скадовське хлібоприймальне підприємство" пунктів 1, 2 статті 215, статей 203, 216, 228 Цивільного кодексу України, підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту у розмірі 156163,00 грн; підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до завищення валових витрат на загальну суму 780815,00 грн та заниження податку на прибуток на загальну суму 195204,00 грн. Констатовано про неможливість проведення перевірки позивача по взаємовідносинах з ТОВ "Кіровоград хліб- 2000" внаслідок відсутності відомостей від Кіровоградської ОДПІ щодо акту № 93/22-5/3454052 від 23.08.2012.
На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено:
податкове повідомлення-рішення № 0000701600/134 від 26.12.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 244005,00 грн; в тому числі 195204 грн - за основним платежем, 48801,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;
податкове повідомлення-рішення № 0000661600/135 від 26.12.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 195203,0075 грн, в тому числі 156163,00 грн - за основним платежем, 39040,75 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що між позивачем та ПРАТ "Скадовське хлібоприймальне підприємство" укладено договір поставки № 25 від 12.11.2010, відповідно до якого ПРАТ "Скадовське хлібоприймальне підприємство" зобов'язувалося продати сільськогосподарську продукцію українського походження в асортименті, визначеному у додатку, який є невід'ємною частиною договору, а ПАТ "Комсомольський хлібзавод" -прийняти та оплати товар (а.с.54).
Згідно з додатком № 1 ПРАТ "Скадовське хлібоприймальне підприємство" зобов'язувався поставити сою на загальну суму 1 680 000,00 грн.
Про виконання сторонами умов вказаного договору свідчать рахунок на оплату (а.с. 56), податкові накладні (а.с. 57,58), видаткова накладна (а.с. 59), платіжні доручення (а.с. 158, 160) та банківські виписки (а.с.157, 159), акт прийому-передачі (а.с. 60).
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що придбану у ПРАТ "Скадовське хлібоприймальне підприємство" сою реалізовано компании "Westoil LTD" на підставі контракту № 411/114-10 від 10.11.2010 та здійснено її перевезення на судні «Сормовский 41» на підставі договору на здійснення транспортно-експедиційних послуг від 15.11.2010, що також підтверджується матеріалами справи (контракт від 10.11.2010, договір на здійснення транспортно-експедиційних послуг від 15.11.2010 та додаток до нього, інвойс, акт приймання-передачі товару, акт здачі-прийняття робіт, податкова накладна, валютно-митна декларація (а.с.61-76).
Різновид придбаного позивачем у ПРАТ "Скадовське хлібоприймальне підприємство" товару та його використання відповідає видам діяльності за КВЕД: інші види оптової торгівлі.
Таким чином, дослідженням судом письмових доказів, долучених позивачем до матеріалів справи, підтверджено правомірне відображення у бухгалтерському обліку операцій з придбання товарів у ПРАТ "Скадовське хлібоприймальне підприємство".
Пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 (далі -Закон № 334/94-ВР) визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 3 Закону № 334/94-ВР встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
В ході судового розгляду не встановлено порушення позивачем вказаних правових норм при обліку господарських операцій з ПРАТ "Скадовське хлібоприймальне підприємство". Матеріалами справи підтверджено реальність поставки товарів від ПРАТ "Скадовське хлібоприймальне підприємство", проведення оплати та подальшої реалізації, а тому суд вважає доведеним факт правомірного відображення позивачем у бухгалтерському обліку операцій з придбання товару у ПРАТ "Скадовське хлібоприймальне підприємство" та невірного донарахування відповідачем податку на прибуток.
Згідно з підпунктами 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 (далі -Закон № 168/97) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Включення до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за листопад 2010 року суму податку на додану вартість здійснено ПАТ "Комсомольський хлібзавод" на підставі виписаних ПРАТ "Скадовське хлібоприймальне підприємство" податкових накладних, що підтверджується актом перевірки та не заперечується сторонами. Накладні містить адресу місцезнаходження покупця, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено.
Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97 право на нарахування податку та складення податкових накладних надається виключно особам, які зареєстровані як платники податку на додану вартість, до дати анулювання реєстрації.
Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ПРАТ "Скадовське хлібоприймальне підприємство" на момент здійснення господарської операції судом не встановлено.
Отже, в ході судового розгляду доведено, що позивачем правомірно, на підставі належним чином оформлених податкових накладних № 17 від 16.11.2010, № 18 від 18.11.2010 включено до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за листопад 2010 року суму податку на додану вартість у розмірі 266962,50 грн та 13037,50 грн відповідно, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами. При цьому, відповідачем констатується в акті про завищення ПАТ "Комсомольський хлібзавод" податкового кредиту на суму 156163,00 грн.
Крім того, суд вважає, що висновки відповідача щодо нікчемності угоди, укладеної між позивачем та ПРАТ "Скадовське хлібоприймальне підприємство", не відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства з огляду на наступне.
Згідно з статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним
Частиною 2 статі 215 Цивільного кодексу України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У складі цивільного правопорушення, передбаченого статтею 228 ЦК України, міститься обов'язкова ознака -специфічна мета -порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.
Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника -фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком суду.
Відповідачем не надано доказів фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та ПРАТ "Скадовське хлібоприймальне підприємство" правочинів, та не надано доказів наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним.
Крім того, посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, частини 1,2 статті 215 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.
Вказані висновки підтверджуються і статтею 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.
Пунктами 4, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 за № 984, регламентовано, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Вимоги вказаних норм Порядку відповідачем не дотримані. Викладення допущених ПАТ "Комсомольський хлібзавод" порушень приписів Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" проведено ревізором без посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Зауважень щодо оформлення первинних документів, на підставі яких позивачем проведено оприбуткування придбаних у ПРАТ "Скадовське хлібоприймальне підприємство" товарів, акт перевірки не містить.
Зі змісту акту перевірки № 33/15-321/00384093 від 10.12.2012 судом встановлено, що висновки ґрунтуються лише на урахуванні ревізором акту перевірки ПРАТ "Скадовське хлібоприймальне підприємство" № 46/15/21301823 від 04.05.2012, згідно з яким встановлено порушення ПРАТ "Скадовське хлібоприймальне підприємство" приписів Цивільного кодексу України, Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Крім того, безпідставними є доводи відповідача про відсутність у контрагентів позивача об'єктів оподаткування як на доказ завищення позивачем податкового кредиту та заниження податку на прибуток, оскільки виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит, за приписами чинного законодавства, не залежить від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Невідображення контрагентом всіх податкових зобов'язань та ухилення ним від сплати податкових зобов'язань не може впливати на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді визначення податкових зобов'язань.
Статтею 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, визначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").
Винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень здійснено без урахування приписів вказаних правових норм та практики Європейського Суду з прав людини.
Отже доводи, якими податковий орган вмотивував правомірність оскаржуваних податкових рішень, не є переконливими, а відображені в акті перевірки висновки перевіряючих не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам правових норм.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте в ході судового розгляду жодних доказів на підтвердження правомірності прийнятих податкових повідомлень - рішень відповідачем не надано, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.
У зв'язку з цим, з державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору у розмірі 2294,00 гривень, сплачені згідно з платіжним дорученням № 123 від 22.04.2013.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Комсомольський хлібзавод" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.
Податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби № 0000701600/134, № 0000701600/135 від 26 грудня 2012 року визнати протиправними та скасувати.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Комсомольський хлібзавод" витрати у вигляді судового збору у розмірі 2294,00 гривень, сплачені згідно з платіжним дорученням № 123 від 22 квітня 2013 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним направленням копії скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 01 червня 2013 року.
Суддя С.М. Серга
Судове рішення № 31586045, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 27.05.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 816/2302/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: