Ухвала суду № 31581202, 23.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-17422/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

23 травня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу представника Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» - Чорногорця Євгена Анатолійовича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2010 року Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем безпідставно застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог ст. ст. 1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та порушено строки застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених ст. 250 Господарського Кодексу України.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» - Чорногорець Євген Анатолійович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що суперечить нормам матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Співробітниками Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва було проведено виїзну планову документальну перевірку ДП "НАЕК "Енергоатом" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.06.2009 року.

За результатами перевірки було складено акт перевірки № 2017/23-08/24584661 від 20.11.2009 року, за змістом якого перевіркою встановлено порушення відокремленим підрозділом "Атомкомплект" ДП НАЕК "Енергоатом" вимог статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" по наступним імпортним Контрактам: від 29.10.2007 року № 24421-GOODS-2, укладеного з нерезидентом ВАТ "Атоммаш" (Російська Федерація); від 11.05.2007 року № 1116407129, укладеного з нерезидентом ТОВ "Сигналатомприбор" (Російська Федерація); від 20.06.2007 року № EXP-OA-014/07, укладеного з нерезидентом Компанією "Ganz Energetikai Gepgyarto Kft" (Угорщина); від 07.10.2006 року № 1116106409, укладеного з нерезидентом Компанію "INETEC Insstitute for Nuclear" (Хорватія); від 19.12.2007 року № 16211-GOODS-1, укладеного з нерезидентом Компанією "Alstom Power Service" (Франція); від 19.03.2007 року № 062464-0599, укладеного з нерезидентом ЗАТ "Силовые машины" (Російська Федерація).

Крім того, встановлено порушення відокремленим підрозділом "Южно-Українська АЕС"ДП НАЕК "Енергоатом" вимог ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" по наступним імпортним Контрактам: від 20.12.2000 року № В-283, укладеному з нерезидентом Компанією "Industrieausrustungen, Service Und Vertrieb, Gmbh" (Німеччина); від 11.07.2007 року № 11141071817, укладеному з нерезидентом Компанією "Carat Consulting & Trading Limited" (Великобританія).

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003302202/0 від 03.12.2009 року, яким застосовано до позивача пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за невиконання зобов'язань та порушення вимог чинного валютного законодавства України, у розмірі 3047765,00грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав скаргу, за результатами оскарження прийнятих рішень в адміністративному порядку скарги позивача були залишені без задоволення, а відповідачем було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.02.2010 року № 0003302202/1, від 27.04.2010 року № 0003302202/2, від 05.07.2010 року № 0003302202/3, якими суми штрафних (фінансових) санкцій не змінено.

Не погоджуючись з прийнятими відповідачем рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у спірних правовідносинах діяв у спосіб та в межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Під час перевірки відповідачем було встановлено, що між ДП НАЕК "Енергоатом" (Покупець) та Компанією "Alstom Power Service" (Франція) (Продавець) укладено договір від 19.12.2007 року № 16211-GOODS-1 на купівлю системи контролю концентрації і аварійного видалення кисню з герметичної оболонки в особі директора ВП "Атомтомплект", який діє на підставі Положення про ВП "Атомкомплект" і довіреності ДП НАЕК "Енергоатом".

У відповідності до умов договору, загальна сума контракту складає 2254049,92 Євро., умови поставки - ДДУ склад вантажоотримувача, договір діє з моменту підписання і до повного виконання сторонами умов договору.

На виконання умов договору, ВП "Атомкомплект" з рахунку № 2600532350 відкритому у АБ "Діамантбанк" 21.03.2008 року було перераховано кошти в сумі 354312,98 Євро нерезиденту. Відповідно до платіжних документів перерахування коштів проводилось по рахунках, що відповідають рахункам, наведеним у контракті.

Законодавчо встановлений термін надходження товару - 16.02.2009 року відносно суми 177156,49 Євро.

В бухгалтерському обліку вищезазначена операція відображена наступним чином: Дт 632-Кт 312 на суму 354312,98 Євро.

Згідно вантажних митних декларацій отримано товар на суму 632098,03 Євро.

У перевіряємому періоді по даному контракту отриманий Висновок міністерства економіки України на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортними операціями, а саме: № 2320,490 на суму 177156,49 Євро (з 18.09.2008 року по 21.11.2008 року та з 21.11.2008 року по 16.02.2009 року).

В ході перевірки по даному контракту відносно суми 177156,49 Євро встановлено порушення вимог ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Кількість днів прострочення - 9 днів (17.02.09 року - 25.02.09 року).

Висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики на подовження термінів розрахунків по вищезазначеному контракту у підприємства відсутній.

Документ уповноваженого органу країни, підтверджуючий виникнення форс-мажорних обставин по вищезазначеному контракту, відсутній.

За даними бухгалтерського обліку по рахунку 632 станом на 30.06.2009 року обліковується кредиторська заборгованість в сумі 277785,10 Євро.

В зв'язку з виявленим порушенням відповідачем було нарахована пеня позивачу в розмірі 47014,00 грн.

Судом першої інстанції було всиановлено, що позивач визнав той факт, що в його діях мало місце порушення строків, передбачених ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та в даній частині визнано рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції.

Крім того, між ДП НАЕК "Енергоатом" (Покупець) та ТОВ "Сигначатомприбор" (Продавець), Росія укладено договір від 11.05.2007 року № 1116407129 на купівлю блоків детектування в особі директора ВП "Атомтомтект", який діє на підставі Положення про ВП "Атомкомплект" і довіреності ДГІ НАЕК "Енергоатом".

Згідно умов даного договору, загальна сума контракту складає 104000,00 дол. США, умови поставки - РСА склад постачальника. Договір діє з моменту підписання і до повного виконання сторонами умов договору.

У відповідності до Специфікації до даного Договору передбачено, що умови оплати складає 30% передплати, 70% - по факту поставки; строк поставки складає на протязі 80 днів з моменту оплати авансу.

В матеріалах справи міститься платіжне доручення в іноземній валюті № 87 від 12.07.2007 року на суму 31200,000 сплачено дол. США та платіжне доручення № 140 від 23.10.2007 року на суму 72800,00 дол. США. сплачених нерезиденту. Відповідно до платіжних документів перерахування коштів проводилось по рахунках, що відповідають рахункам, наведеним у контракті.

В акті перевірки зазначено, що згідно довідки попередньої виїзної перевірки від 18.01.2008 року № 147/23-10 по рахунку 632 станом на 30.09.2007 року обліковувалась дебіторська заборгованість в сумі 31200,00 дол.США. (в еквіваленті 157560,00грн.). Термін погашення - 10.10.2007 року.

В бухгалтерському обліку вищезазначена операція відображена наступним чином: - Дт632-Кт312 на суму - 72800,00 дол. США.

Згідно вантажної митної декларації отримано товар на суму 104000,00 дол. США.

В ході перевірки по даному контракту відносно суми 31200,00 дол. США встановлено порушення вимог п. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Кількість днів прострочення - 1 день (11.10.2007 року - 11.10.2007 року).

Висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики на подовження термінів розрахунків по вищезазначеному контракту у підприємства відсутній.

Документ уповноваженого органу країни, підтверджуючий виникнення форс-мажорних обставин по вищезазначеному контракту, відсутній.

Ліцензія НБУ на подовження термінів розрахунків по експортно-імпортних операціях не отримувалась.

За даними бухгалтерського обліку по рахунку 632 станом на 30.06.2009 року кредиторська (дебіторська) заборгованість відсутня. Розрахунки по даному контракту завершені.

За виявлене порушення по даному договору Відповідачем нарахована пеня в розмірі 473,00 грн.

Колегія суддів погоджується з критичним сприйняттям судом першої інстанції тверджень позивача про те, що з розрахунку пені вбачається, що датою надходження товару та територію України відповідач вважає дату оформлення вантажно-митної декларації, відповідно 11.10.2007 року, оскільки товар перебував на території України з 06.10.2007 року, що підтверджується штампом митниці "під митним контролем" на товарно-транспортній накладній № 0020422.

Крім того, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про безпідставність тверджень позивача про те, що враховуючи положення ст. 250 ГК України відповідачем пропущено строк для застосування адміністративно-господарської санкції, оскільки порушення відбулось 06.10.2007 року (11.10.2007 року на думку відповідача), а рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції прийнято 03.02.2010 року; пропуск даного строку є підставою для визнання рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції протиправним та його скасування, оскільки у відповідності до Специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору, передбачено, що товар повинен бути поставлений протягом 80 днів з моменту оплати авансу. Судом першої інстанції було встановлено, що аванс було сплачено 12.07.2007 року, а 80 день сплинув - 29.09.2007 року, з урахуванням посилання позивача на той факт, що товар надійшов на митну територію 06.10.2007 року, а не 11.10.2007 року, як зазначено податковим органом, відповідачем було вірно застосовано до позивача штрафні санкції, оскільки товар перетнув митну територію з порушенням вимог законодавства понад 7 днів.

Між ДП НАЕК "Енергоатом" (Покупець) та Компанією "Ganz Energetikai Gepgyarto Kft", Угорщина (Продавець) укладено договір від 20.06.2007 року № ЕХР-ОА-О14/07 на купівлю системи сіпіпг-контролю в особі директора ВП "Атомтомтект", який діє на підставі Положення про ВП "Атомкомплект" і довіреності ДП НАЕК "Енергоатом".

У відповідності до умов Контракту, загальна сума контракту складає 262000,00 Євро, умови поставки - ДДУ склад вантажоотримувача, договір діє з моменту підписання і до повного виконання сторонами умов договору.

Судом першої інстанції встановлено. що відповідачем було виявлено, що згідно довідки попередньої виїзної перевірки від 18.01.2008 року № 147/23-10 по рахунку 632 станом на 30.09.2007 року обліковувалась дебіторська заборгованість в сумі 31467,00 Євро (в еквіваленті 245442,60 грн.). Термін погашення - 13.11.2007 року.

ВП "Атомкомплект" з рахунку № 22600532350 відкритому у АБ "Діамантбанк" перерахував кошти в сумі 104890,00 Євро нерезиденту. Відповідно до платіжних документів перерахування коштів проводилось по рахунках, що відповідають рахункам, наведеним у контракті.

В бухгалтерському обліку вищезазначена операція відображена наступним чином: - Дт632-Кт312 на суму - 104890,00 Євро.

Детальна інформація щодо первинних документів наведена в таблиці № 4 до довідки перевірки.

Згідно вантажних митних декларацій отримано Товар на суму 104890,00 Євро та отримано коштів в сумі 31467,00 Євро. Отримано товару та повернуто валютних коштів в сумі 136357,00 Євро.

Також судом першої інстанції було встановлено, що між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 від 08.01.2008 року, в п. 1.2 передбачено, що оплата за поставлений товар по п. 1.1, 1.3, 1.4 Розшифровки до Специфікації (Додаток до Контракту № ЕХР-ОА-О14/07. (2287-51-07-1129) від 20.06.2007 року) здійснюється в розмірі 100% вартості поставленого товару в періоді 30 днів (тридцяти) банківських днів від дати поставки Товару.

В матеріалах справи міститься платіжне доручення в іноземній валюті № 29 від 16.05.2008 року на сплату суми 104890,00 грн.

Під час перевірки, по даному контракту, відносно суми 31467,00 Євро, встановлено порушення вимог ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Кількість днів прострочення - 6 днів (14.11.2007 року - 19.11.2007 року).

Висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики на подовження термінів розрахунків по вищезазначеному контракту у підприємства відсутній.

Документ уповноваженого органу країни, підтверджуючий виникнення форс-мажорних обставин по вищезазначеному контракту, відсутній.

Ліцензія НБУ на подовження термінів розрахунків по експортно-імпортних операціях не отримувалась.

Відповідачем було нарахована пеня в розмірі 4178,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про помилковість позиції позивача про те, що з розрахунку пені вбачається, що датою надходження товару та територію України відповідач вважає дату оформлення вантажно-митної декларації, відповідно 21.03.2008 року, оскільки товар перебував на території України з 26.02.2008 року, що підтверджується штампом митниці "під митним контролем" на товарно-транспортній накладній № 246578.

Також колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про порушення позивачем вимог законодавства в зв'язку з проведенням розрахунків за поставлений товар, оскільки з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 08.01.2008 року позивач повинен був розрахуватися за товар 27.03.2008 року, проте, в супереч вимогам законодавства, позивачем було здійснено оплату16.05.2008 року.

Між ДП НАЕК "Енергоатом" (Покупець) та Компанію "INETEC Insstitute for Nuclear", Хорватія (Продавець), укладено договір від 07.10.2006 року № 1116106409 на купівлю систем для контролю корпуса реактора в особі директора ВП "Атомтомплект", який діє на підставі Положення про ВП "Атомкомплект" і довіреності ДП НАЕК "Енергоатом".

У відповідності до умов Контракту, загальна сума, контракту - 2880000,00 Євро, умови поставки - ДДУ склад вантажоотримувача, договір діє з моменту підписання і до повного виконання сторонами умов договору.

В Акті перевірки зазначено, що згідно довідки попередньої виїзної перевірки від 18.01.2008 року № 147/23-10 по рахунку 632 станом на 30.09.2007 року обліковувалась дебіторська заборгованість в сумі 1560000,00 Євро (в еквіваленті 13260000,00 грн.). Термін погашення - 31.10.2007 року ВП "Атомкомплект" з рахунку № 2600532350 відкритому у АБ "Діамантбанк" перерахував кошти в сумі 1320000,00 Євро нерезиденту. Відповідно до платіжних документів перерахування коштів проводилось по рахунках, що відповідають рахункам, наведеним у контракті.

В бухгалтерському обліку вищезазначена операція відображена наступним чином: - Дтб32-КтЗІ2 на суму - 1320000,00 Євро. Детальна інформація щодо первинних документів наведена в таблиці № 5 до довідки перевірки.

Згідно вантажних митних декларацій отримано товар на суму 2880000,00 Євро.

У перевіряємому періоді по даному контракту отримані індивідуальні ліцензії НБУ на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортними операціями , а саме: індивідуальна ліцензія № 142 на суму 576000,00 Євро (з 31.10.2007 року по 01.11.2007 року); індивідуальна ліцензія № 221 на суму 110000,00 Євро (з 31.10.2007 року по 01.11.2007 року); індивідуальна ліцензія № 491 на суму 437000,00 Євро (з 31.10.2007 року по 01.11.2007 року); індивідуальна ліцензія № 557 на суму 437000,00 Євро (з 31.10.2007 року по 01.11.2007 року );

В ході перевірки, по даному контракту, відносно суми 1560000,00 Євро встановлено порушення вимог ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Кількість днів прострочення - 28 днів (02.11.2007 року - 29.11.2007 року).

Висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики на подовження термінів розрахунків по вищезазначеному контракту у підприємства відсутній.

Документ уповноваженого органу країни, підтверджуючий виникнення форс-мажорних обставин по вищезазначеному контракту, відсутній.

За даними бухгалтерського обліку по рахунку 632 станом на 30.06.2009 року кредиторська (дебіторська) заборгованість відсутня. По даному контракту розрахунки завершені.

За дане порушення Відповідачем нарахована пеня в розмірі 954443,00 грн.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про помилковість твердження позивача про те, що з розрахунку пені вбачається, що датою надходження товару та територію України відповідач вважає дату оформлення вантажно-митної декларації, відповідно 29.11.2007 року, оскільки товар перебував на території України з 15.11.2007 року, що підтверджується штампом митниці "під митним контролем" на товарно-транспортній накладній № 879065.

Судом першої інстанції було встановлено, що дійсно в товарно-транспортній накладній № 879065 міститься штемпель митного органу про те, що товар знаходиться на митній території 15.11.2007 року, проте, позивачем не надано переконливих доказів того, що ним було з поважних причин порушено вимоги законодавства в частині щодо прострочення платежу - 14 днів (02.11.2007 року - 15.11.2007 року).

Між ДП НАЕК "Енергоатом" (Покупець) та ЗАТ "Силовые машины", Росія (Продавець), укладено договір від 19.03.2007 року № 062464-0599 на купівлю матеріально-технічних ресурсів в особі директора ВП "Атомтомплект", який діє на підставі Положення про ВП "Атомкомплект" і довіреності ДП НАЕК "Енергоатом". Загальна сума контракту - згідно специфікацій Оплата здійснюється в Євро. Умови поставки - ДДУ склад вантажоотримувача.

Договір діє з моменту підписання і до повного виконання сторонами умов договору. Згідно довідки попередньої виїзної перевірки від 18.01.2008 року № 147/23-10 по рахунку 632 станом на 30.09.2007 року обліковувалась дебіторська заборгованість в сумі 421804,65 дол.США (в еквіваленті 2130113,48 грн.). Термін погашення - 25.12.2007 року.

ВП "Атомкомплект" з рахунку № 2600532350 відкритому у АБ "Діамантбанк" перерахував кошти в сумі 396264,65 дол. США нерезиденту. Відповідно до платіжних документів перерахування коштів проводилось по рахунках, що відповідають рахункам, наведеним у контракті.

В бухгалтерському обліку вищезазначена операція відображена наступним чином: Дт632-Кт312 на суму - 296264,33 дол. США. Згідно вантажних митних декларацій отримано Товар на суму 818069,30 дол. США.

В Акті перевірки зазначено, що у перевіряємому періоді по даному контракту отримані індивідуальні ліцензії НБУ на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортними операціями , а саме: індивідуальна ліцензія № 266 на суму 175165,65 дол. США (з 27.06.2007 року по 11.11.2007 року); індивідуальна ліцензія № 265 на суму 222224,50 дол. США (з 27.06.2007 року по 12.12.2007 року): індивідуальна ліцензія № 725 на суму 69793,00 дол. США (з 11.11.2007 року по 15.02.2008 року); індивідуальна ліцензія № 727 на суму 208724,50 дол. США (з 12.12.2007 року по 15.02.2008 року); індивідуальна ліцензія № 726 на суму 52250,00 дол. США (з 11.11.2007 року по 14.03.2008 року).

В ході перевірки, по даному контракту, встановлено порушення вимог ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" по окремим сумам: відносно суми 192120,33 дол. США - 31 день (з 16.02.2008 року по 17.03.2008 року); відносно суми 52250,00 дол. США - 3 дні (з 15.03.2008 року по 17.03.2008 року).

Висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики на подовження термінів розрахунків по вищезазначеному контракту у підприємства відсутній.

Документ уповноваженого органу країни, підтверджуючий виникнення форс-мажорних обставин по вищезазначеному контракту, відсутній.

За даними бухгалтерського обліку по рахунку 632 станом на 30.06.2009 року кредиторська (дебіторська) заборгованість відсутня. По даному контракту розрахунки завершені.

Судом першої інстанції було встановлено, що по даному контракту позивачем було порушено вимоги ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" по окремим сумам: відносно суми 192120,33 дол. США - 31 день (з 16.02.2008 року по 17.03.2008 року); відносно суми 52250,00 дол. США - 3 дні (з 15.03.2008 року по 17.03.2008 року).

Також, між ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ", Замовник, в особі генерального директора ВП "ЮЖНО-УКРАЇНСЬКА АЕС." Білика Б.І. з одного боку, та "Industrieausrustungen, Service Und Vertrieb, Gmbh" (Німеччина), Підрядник, в особі директора Г. Крюгера з іншого боку, 20.12.2000 року уклали договір за № В-283. Предмет договору - "Підрядник" зобов'язується виконати, а "Замовник" оплатити роботи по реконструкції системи управління полярного крана кругової дії енергоблоку № 3 Южно-Української атомної електростанції, включаючи розробку проекту і поставку необхідного обладнання у відповідності до специфікації № 1, яка являється невід'ємною частиною договору. Загальна вартість договору - 1683860,00 DM, яка включає: вартість обладнання, технічної документації, програмного забезпечення, сертифікатів, погодження проекту в органах ядерного регулювання України, навчання персоналу та інших видів оплат, пов'язаних з виконанням договору. Поставка обладнання здійснюється на умовах СІР м. Южноукраїнськ відповідно до Міжнародних правил Incoterms 1990. Контракт вступає в дію з моменту його підпису та діє до повного виконання обов'язків сторін.

Замовник: ДП "НАЕК"ЕНЕРГОАТОМ"; Підрядник: "Industrieausrustungen, Service Und Vertrieb, Gmbh"; Отримувач: ВП "ЮЖНО-УКРАЇНСЬКА АЕС".

На виконання умов контракту ВП "ЮЖНО-УКРАЇПСЬКА АЕС" ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" за період з 01.01.2005 року по 30.09.2007 року на користь "Industrieausrustungen, Service Und Vertrieb, Gmbh" (Німеччина) було здійснено перерахування коштів на загальну суму 721788,58 євро (4649350,60 грн.).

Часткове погашення дебіторської заборгованості відбулося за рахунок надходження від "Підрядника" товару на загальну суму 462457,00 євро (3134801,70 грн.) та виконання робіт по реконструкції системи управління полярного крана енергоблоку № 3 Южно-Української атомної електростанції на загальну суму 183897,58 євро (1147918,10 грн.).

Погашення простроченої дебіторської заборгованості відбулося за рахунок поставки товару по імпорту згідно наступних ВМД типу 1М-40, а саме: від 19.10.2007 року № 504040000/7/101073 (товар - запасні частини системи управління полярним краном, коди - 8538909100, 8536105090), фактурна вартість товару 389175,53 грн., що за курсом НБУ, рівним 7,220995, становить 53895,00 євро; від 05.12.2007 року № 504040000/7/101205 (товар - запасні частини системи управління полярним краном, коди - 8538909100, 8536105090), фактурна вартість товару 160340,73грн., що за курсом НБУ, рівним 7,444205, становить 21539,00 євро.

Судом першої інстанції встановлено, що по даному контракту позивачем було порушено вимоги ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а податковим органом було правомірно застосовано штрафні санкції.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" імпорт це купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

При цьому, відповідно до вказаної статті "Моментом здійснення імпорту" є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Пунктом 2 статті 1 Митного кодексу України встановлено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Згідно з статтею 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та супровідних документах.

Таким чином, перебування товару "Під митним контролем" неможливе без його фактичного ввезення в Україну, тому первинним є фактичне перетинання товаром митного кордону України в пункті пропуску, підтвердженням якого в режимі імпорту є проставлення на товаросупровідному документі відтиску "Під митним контролем" з відповідною датою перетину митного кордону.

Відповідно до пункту 1 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 574 від 09.06.1997 року, вантажна митна декларація - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів. При цьому, даний нормативно-правовий акт не містить положень про те, що вантажно-митна декларація є єдиним документом, яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення через митний кордон України товарів.

За змістом наведеного вище оформлена вантажна митна декларації не є єдиним документом, яким підтверджується факт і дата фактичного переміщення товару через митний кордон України, оскільки перебування товару під контролем неможливо без його фактичного ввозу на територію України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність вантажно-товаросупровідного документа, з відтиском штампу "під митним контролем" з відповідною датою, що підтверджує факт перетину митного кордону України.

Дата оформлення ВМД - це дата випуску товару у заявлений митний режим, а не дата фактичного перетину митного кордону і, як наслідок, не дата імпорту товару.

Згідно із пунктом 14 статті 1 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних товарів.

Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2007 року № 574 передбачено, що ВМД - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

ВМД, заповнена у звичайному порядку, року ВМД з установленим обсягом даних, на підставі якої завершується митне оформлення товарів і транспортних засобів у заявлений митний режим, вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів і транспортних засобів.

Відповідно до пункту 3.3. Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 року № 136, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 року за № 338/3631 банк знімає з контролю операцію резидента у разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу ІМ-40 "Імпорт", ІМ-41 "Реімпорт", ІМ-72 "Магазин безмитної торгівлі", ІМ-75 "Відмова на користь держави", ІМ-76 "Знищення або руйнування") та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.

Датою імпорту, у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, слід вважати дату завершення оформлення ВМД типу ІМ-40 "Імпорт".

При відсутності ВМД типу ІМ-40 товари знаходяться під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень, та в розумінні статті 189 Митного Кодексу не вважаються ввезеними на митну територію України в режимі імпорту.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що податковим органом було правомірно винесені податкові повідомлення-рішення, а тому підстав для їх скасування у суду не вбачається.

В частині щодо посилання позивача на порушення строків застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених статтею 250 Господарського кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із статтею 250 статтею 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 238 статтею 250 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Виходячи зі змісту статті 1 статтею 250 Господарського кодексу України цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Відповідно до статті 2 статтею 250 Господарського кодексу України учасниками відносин у сфері господарювання поряд з суб'єктами господарювання є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ДПІ в районах, містах без районного поділу, районах у містах, МДПІ та ОДПІ здійснюють, зокрема, контроль за додержанням законодавства про податки, інші платежі.

Таким чином, в даних правовідносинах ДПІ не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, а також безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.

Крім того, згідно із статтею 4 статтею 250 Господарського кодексу України не є предметом регулювання цього Кодексу: адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.

Преамбулою Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно із підпунктом 15.1.1 статті 15 Закону за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом (або іншими Законами України), не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Відповідно до вимог п. 17.3 вказаного Закону сплата (стягнення) штрафних санкцій прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Таким чином застосовані до позивача штрафні санкції не є адміністративно-господарською санкцією у розумінні норм статтею 250 Господарського кодексу України, а тому відсутні підстави щодо застосування до спірних правовідносин строків застосування санкцій, передбачених статтею 250 вказаного Кодексу.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, судом першої інстанції було правильно встановлено, що докази, які б свідчили про обґрунтованість вимог позивача, відсутні, тоді як відповідачем спростовано доводи позовної заяви відповідно до вимог ст. 71 КАС України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення даного позову.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» - Чорногорця Євгена Анатолійовича - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

І.О. Лічевецький

.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Лічевецький І.О.