Ухвала суду № 31581092, 29.05.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"30" травня 2013 р. Справа № 5023/4628/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В., суддя Гребенюк Н. В.

розглянувши апеляційну скаргу позивача (вх.№1687Х/3-11) на ухвалу господарського суду Харківської області від "15" листопада 2012 р. за заявою ПАТ "Укрсоцбанк" про скасування рішення у справі № 3/02-1 Харківського обласного постійно діючого третейського суду від 27 жовтня 2011 року, по справі № 5023/4628/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м. Київ

до 1. Приватного акціонерного товариства "Український страховий Капітал", м. Київ

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський інститут підготовки кадрів", м. Харків

про скасування рішення третейського суду

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.11.2012р. у справі №5023/4628/12 у задоволенні заяви ПАТ "Укрсоцбанк" про скасування рішення Харківського обласного постійно діючого третейського суду від 27 жовтня 2011 року у справі № 3/02-11 відмовлено.

Позивач подав на вищевказану ухвалу апеляційну скаргу, а також звернувся з клопотанням про відновлення пропущеного строку апеляційного оскарження, який закінчився 26.11.2012р., тоді як апеляційну скаргу позивачем було надіслано до суду першої інстанції (як свідчить штамп на поштовому конверті) лише 22.05.2013р.

Заслухавши думку судді-доповідача стосовно вищевказаного клопотання у відповідності до вимог частини 2 статті 93 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що у його задоволенні має бути відмовлено з наступних підстав.

Частина 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарський суд вирішує господарські спори, зокрема, на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України.

Статтею 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено, зокрема, законність та забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", якою встановлено, що учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим законом ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Згідно зі ст. 122-6 Господарського процесуального кодексу України щодо ухвал господарського суду у справі про оскарження рішення третейського суду законодавцем передбачено, що за наслідками розгляду справи про оскарження рішення третейського суду господарський суд виносить (постановляє) ухвалу за правилами, встановленими цим Кодексом для прийняття (ухвалення) рішення.

Відповідно до частини 1 статті 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Отже, відновлення пропущеного строку є правом суду виходячи з встановлення поважності причин пропуску строку. При цьому поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Таким чином, для відновлення процесуального строку заявник має довести суду наявність відповідних обставин, їх поважність та непереборність, у зв'язку з тим, що норма про можливість відновлення процесуальних строків є по суті пільгою, що може використовуватися лише як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного із процесуальних строків.

Вищевказані висновки відповідають правовій позиції, викладеній Вищим господарським судом України, зокрема, в постанові від 03.02.11 у справі №12/61 та в ухвалі від 14.07.11 у справі №08/151-10.

Проте єдиною обставиною, на яку заявник посилається як на поважну, на його думку, причину пропуску вищевказаного процесуального строку, є неотримання позивачем копії оскаржуваної ухвали навіть до подання апеляційної скарги.

Вищевказані посилання колегія суддів не вважає переконливими аргументами - враховуючи, що відповідно до ч.1 ст. 93 ГПК України, десятиденний строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення ухвали місцевим господарським судом. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, висловленою у постанові ВГСУ від 17.01.12 у справі №5021/425/2011.

Крім того (як зазначає і сам позивач в апеляційній скарзі), відповідно до статті 87 Господарського процесуального кодексу України, повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали суду та протоколу судового засідання від 15.11.2012р., у вказаному засіданні брав участь представник позивача, тому направлення йому повного тексту ухвали не є обов'язком суду. Проте, ані у той же день, ані у строки в межах встановленого статтею 93 ГПК України десятиденного строку, представником позивача не було подано заяву до канцелярії суду про видачу копії оскаржуваної ухвали.

У клопотанні про відновлення пропущеного процесуального строку позивачем не зазначено, з яких причин копію оскаржуваної ухвали представником не було отримано на протязі десяти процесуальних днів; які об'єктивні та непереборні обставини перешкодили отримати копію ухвали та подати апеляційну скаргу в межах встановленого статтею 93 ГПК України десятиденного строку. Більше того, такі дії позивача свідчать, що він належним чином не опікувався вирішенням долі своєї заяви, будучи обізнаним про прийняття у судовому засіданні 15.11.2012р. відповідної ухвали суду.

Крім того, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не обмежує позивача у виборі кола осіб, які можуть представляти його інтереси в суді.

За таких обставин колегія суддів не знаходить підстав для визнання причин пропуску процесуального строку поважними та для відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

Також, перевіркою матеріалів апеляційної скарги встановлено, що апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Харківської області від 15.11.2012р. у справі №5023/4628/12 подано з порушенням вимог ч. 3 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, а саме: до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі відповідно до Закону України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011 р., про що свідчить і відповідний акт від 23.05.2013р., складений канцелярією господарського суду Харківської області.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі та порядку, а також, якщо пропущено строк на подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. 53, 86, 93, п.п. 3, 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір",

УХВАЛИЛА:

Відмовити ПАТ "Укрсоцбанк" у відновленні пропущеного строку подання апеляційної скарги.

Повернути апеляційну скаргу заявнику.

Додаток: заявнику - матеріали скарги на 36 арк., у тому числі - конверт.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.