Рішення № 31579595, 28.05.2013, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/992/13-ц

Провадження № 2/456/808/2013

РІШЕННЯ

іменем України

"28" травня 2013 р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Янко Б. Я.

при секретарі Стасів О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовною заявою Комунального підприємства «Стрийтеплоенерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач КП «Стрийтеплоенерго звернулось в суд з позовною заявою в якій просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 в користь КП «Стрийтеплоенерго» заборгованість в сумі 11 255,45 грн.

В обгрунтування позовних вимог покладається на те, що відповідачі, які проживають в АДРЕСА_1 відповідно до вимог ст. ст. 67, 68 ЖК України зобов'язані своєчасно вносити плату за комунальні послуги щомісячно по встановлених тарифах. Однак відповідачі не проводять оплату цих комунальних послуг, чим допустили наявну заборгованість перед КП «Стрийтеплоенерго» і в добровільному порядку цю заборгованість не погашають. 13.04.2012 року за заявою КП «Стрийтлоенерго» Стрийським міськрайонним судом Львівської області було видано судовий наказ про стягнення з боржників заборгованості за послуги теплопостачання. 02.11.2012 року даний судовий наказ було скасовано цим же судом, у зв'язку з цим вони змушені звернутись до суду з даною позовною заявою.

В судовому засіданні представник позивача Пак О.В. уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути солідарно з відповідачі в користь КП «Стрийтеплоенерго» наявну у них станом на 01.03.2013 року заборгованість за теплопостачання у розмірі 13 220,32 грн.

Додатково пояснив, що посилання відповідача ОСОБА_1 на те, що між ним та КП «Стрийтеплоенерго» не заключено договір про надання послуг є безпідставними, оскільки такий договір є укладений між КП «Стрийтеплоенерго» та ЖЕК №4 Згідно даного договору КП «Стрийтеплоенергоє» є виробником послуг і надає тепло виключно до будинку в якому проживають выдповідачі, а ЖЕК № 4 є виконавцем послуг і несе всю відповідальність за ремонт та експлуатацію теплових мереж та внутрішніх систем опалення і гарячого водопостачання. У випадку надання неякісних послуг відповідач вправі був звернутись з заявою в ЖЕК №4 про складання відповідного акту - притензії. На підставі даного акту про неякісне тепло були б здійснені перерахунки по оплаті за теплопостчання. Також зазначив, що між КП «Стрийтеплоенерго» та ЖЕК №4 заключена угода - доручення згідно якої ЖЕК №4 доручив позивачу КП «Стрийтеплоенерго» проводити збір коштів від квартиронаймачів за спожиту теплову енергію.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та заперечив проти їх задоволення. Пояснив, що починаючи з 2004 року в його квартиру поступає тепло, однак йому не відомо якої якості є дане тепло і за що він повинен платити кошти, оскільки договору про надання послуг між ним та КП «Стрийтеплоенерго» чи ЖЕК №4 не укладено На неодноразові звернення укласти такий договір дані організації не реагують та відмовляються заключити угоду.

Тому він вважає, що у зв'язку з відсутністю належним чином оформленого договору з КП «Стрийтеплоенерго» та у зв'язку з неякісними послугами він не зобов'язаний здійснювати оплату. Також в судовому засіданні просив суд застосувати позовну давність та відмовити в частині сум термін позовної давності по яких минув.

Відповідачі ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, надала суду заяву від 07.05.2013 року в якій просила суд проводити розгляд справи без її участі. Також просила суд застосувати позовну давність та у зв'язку з цим відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення виходячи з наступного.

Так судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 дійсно проживають за адресою АДРЕСА_1.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи належним чином завіреної копії договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 31.10.2002 року виробник послуг - КП «Стрийтеплоенерго» бере на себе зобов'язання постачати виконавцю - ЖЕК № 4 теплову енергію в гарячій воді, а ЖЕК № 4 зобов'язаний здійснювати оплату за одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни передбачені цим договором. Крім того, судом встановлено, що у відповідності до договору - доручення № 4 на збір коштів від квартиронаймачів за спожиту теплову енергію від 01.10.2002 року ЖЕК №4 доручив КП «Стрийтеплоенерго» проводити збір коштів від квартиронаймачів теплової енергії (боржників) за поставлену теплову енергію.

В ході судового розгляду судом з'ясовано, що починаючи з 2004 року відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 жодного разу не здійснили оплату за отриману теплову енергію. Даний факт підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою про оплату, згідно якої вбачається, що за споживачем ОСОБА_1, особовий рахунок НОМЕР_1 станом на 01.03.2013 року рахується заборгованість за надані послуги з теплопостачання у розмірі 13 220,32 грн. Крім того сам відповідач у судовому засіданні не заперечував того, що не проводив оплату за тепло.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що однією з причин у зв'язку з чим він відмовлявся проводити оплату за теплопостачання є відсутність договору з КП «Стрийтеплоенерго», оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що КП «Стрийтеплоенерго» надавало відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 комунальні послуги з теплопостачання, які останні використовували для власних потреб, що свідчить про існування між ними договірних відносин. Крім того факт подачі тепла в квартиру відповідачем ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечувався та не спростовувався.

На підставі вище наведеного суд приходить до висновку, що сама по собі відсутність письмового договору між сторонами не може бути підставою для відмови в позові про стягнення заборгованості за фактично надані послуги теплопостачання, оскільки обов'язок власників квартир (квартиронаймачів), вносити плату за спожиту теплову енергію передбачений чинним законодавством України зокрема, Законом України "Про житлово-комунальні послуги" та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630.

Згідно зі ст. 68 ЖК України, п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 13 вказаного Закону до числа житлово-комунальних послуг відносяться й послуги з централізованого опалення.

Згідно з п. 18 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Суд також не приймає до уваги та вважає голослівними твердження відповідача ОСОБА_5 про те, що послуги теплопостачання надавались у його житло неналежної якості.

Так порядок перевірки кількісних та якісних показників надання послуг передбачений пунктами 33-39 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», відповідно до яких споживач повинен повідомити виконавця про неякісне надання послуг, а представник виконавця повинен з'явитися для перевірки; за результатами перевірки складається акт - претензія про неналежне надання або ненадання послуг, який підписується споживачем та представником виконавця; у разі неприбуття представника виконавця або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії такий акт вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі.

Суд проаналізувавши матеріали справи з'ясував, що у них відсутні відомості щодо дотримання відповідачем встановленого порядку перевірки кількісних та якісних показників надання послуг з централізованого опалення у спірний період, також відсутні акти-претензії, складені та підписані у встановленому законом порядку.

Таким чином відповідач ОСОБА_1 в порушення положень ст.ст. 10, 60 ЦПК України на підтвердження своїх пояснень не надав суду належних та допустимих доказів, які б засвідчували факт ненадання позивачем КП «Стрийтеплоенерго» послуг з теплопостачання або надання їх не в повному обсязі.

Крім того, судом встановлено, що посилання відповідача на той факт, що КП «Стрийтеплоенерго» йому надавалися послуги неналежної якості не повинні стосуватись позивача, оскільки у відповідності до договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 31.10.2002 року КП «Стрийтеплоенерго» є тільки виробником послуг, а відповідальність за ремонт і експлуатацію теплових мереж, внутрішніх систем опалення і гарячого водопостачання, а відповідно за якість тепла, несе виконавець послуг, в даному випаду ЖЕК № 4, до якого відповідачу і слід було пред'являти претензії.

В ході судового розгляду відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було подано заяви про застосування до вимоги про стягнення з них суми заборгованості строку позовної давності, який минув.

Так у відповідності до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України, позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Частиною 3 статті 118 ЦПК України визначено, що позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

В ході судового розгляду судом з'ясовано, що позивач КП «Стрийтеплоенерго» 13.04.2012 року звертався до суду із заявою про видачу судового наказу, що є підставою для переривання строку позовної давності, тобто саме з цієї дати починається перебіг позовної давності тривалістю у три роки, час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

На підставі вище наведеного, оцінюючи зібрані по справі докази, та приймаючи до уваги, що строк позовної давності перервано зверненням представників позивача до суду із заявою про видачу судового наказу в у квітні 2012 року, а також те, що підприємством позивача даний позов подано до суду 27.02.2013 року, тобто до спливу строку позовної давності, суд прийшов до обґрунтованого та переконливого висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог. Зокрема необхідно солідарно стягнути з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за послуги теплопостачання в користь КП «Стрийтеплоенерго» в межах строку позовної давності за період з 13.04.2009 року по 01.03.2013 року в сумі 7 187,17 грн. виходячи з наступного розрахунку: 13220,32 грн. (заборгованість за період з 2004 року по 01.03.2013 року) - 6033,15 грн. (заборгованість з 2004 року по 15.04.2009 року).

Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. 509 ЦК України, ст. ст.67,68 ЖК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з солідарно з ОСОБА_1 1962 року народження, ОСОБА_2, 1962 року народження в користь Комунального підприємства «Стрийтеплоенерго» заборгованість в розмірі 7 187 (сім тисяч сто вісімдесят сім) гривень 17 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення або десяти днів з дня отримання копії цього рішення особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення.

Головуючий-суддя Б. Я. Янко