Ухвала суду № 31579027, 30.05.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22-ц/790/3063/13

Справа № 635/1972/13 - ц Головуючий 1 -ї

Категорія: "право власності" інстанції: Козирєва Г.М.

Доповідач: Бурлака І. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 27» травня 2013 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,

при секретарі: Гопко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 11 березня 2013 року за заявою ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, Київського районного виконавчого комітету, третя особа - ОСОБА_5 про визнання права власності на автомобіль , -

в с т а н о в и л а:

У червні 2005 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним та в подальшому уточненим позовом до ОСОБА_4, Київського районного виконавчого комітету.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 23 червня 2005 року за заявою ОСОБА_2 накладено арешт на майно ОСОБА_5 - на ? частку домоволодіння АДРЕСА_2 та заборонено ОСОБА_5 розпоряджатися цим майном до набрання рішення чинності.

Справа судами слухалася неодноразово.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 10 листопада 2008 року позов - задоволено, визнано за ОСОБА_2 право власності на автомобіль ВАЗ - 2104, 1990 року випуску д/н НОМЕР_1 кузов НОМЕР_3 двигун № НОМЕР_2 за набувальною давністю.

У грудні 2012 року ОСОБА_3 звернулася з заявою про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на те, що вона являється власником вказаного домоволодіння, тому просила скасувати заходи забезпечення позову.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 11 березня 2013 року заяву - задоволено; скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 25.06.2005 року у вигляді накладення арешту на майно, а саме на ? частку домоволодіння АДРЕСА_2, зареєстрованого за ОСОБА_3 та заборону ОСОБА_5 розпоряджатися цим майном.

Не погоджуючись з ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення. При цьому посилався на порушення норм матеріального та процесуального права. Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, не звернув увагу на те, що частину спірного будинку ОСОБА_3 придбала під час, коли було накладено арешт на цю квартиру.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу - відхилити, рішення суду - залишити без змін з наступних підстав.

Скасовуючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується судова колегія, обґрунтовано виходив з того, що оскільки власником спірного будинку являється інша особа, а не ОСОБА_5, заходи забезпечення позову необхідно скасувати.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Харківського районного суду Харківської області від 10 листопада 2008 року визнано за ОСОБА_2 право власності на автомобіль ВАЗ - 2104, 1990 року випуску д/н НОМЕР_1 кузов НОМЕР_3 двигун № НОМЕР_2 за набувальною давністю. За заявою ОСОБА_2 накладено арешт на майно ОСОБА_5, а саме 07.07.2005 року - на ? частку квартири АДРЕСА_1 та 23.06.2005 року - на ? частку домоволодіння АДРЕСА_2. Із рішення Харківського районного суду Харківської області від 28.07.2010 року вбачається, що ще 29.11.1997 року ОСОБА_3 придбала спірний будинок з надвірними будівлями у ОСОБА_6 на Агропромисловій біржі «Альянс», зареєструвала його у КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» 07.12.2009 року, однак нотаріально договір купівлі-продажу спірного будинку з поважних причин не оформила, тому звернулася до суду з позовом щодо визнання права власності на вказаний будинок з надвірними будівлями і з 28.07.2010 року за вказаним рішенням являється його власником, тобто ОСОБА_5 під час накладання арешту на спірний будинок з надвірними будівлями не являвся його власником.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції, дослідивши обставини справи повно, надавши належну оцінку доказам у справі, виходячи з вимог ст. 154 ЦПК України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» дійшов обґрунтованого висновку щодо скасування заходів забезпечення позову, а саме скасування арешту на ? частку домоволодіння АДРЕСА_2. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 303,304, п.1 ч.2 ст. 307, ст. 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 11 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Судді: