Постанова № 31578237, 27.05.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1315/13-а

27 травня 2013 року

10год. 45хв.

м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Управління праці та соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації

до

Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі

про скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Управління праці та соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації звернулося до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області про скасування рішень про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України № 02-13/32 від 04.02.2013 року, № 02-13/34 від 04.02.2013 року та № 02-13/35 від 01.04.2013 року (а.с.22-24).

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішення № 02-13/32 від 04.02.2013 про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності за 2006 та 2007 роки до відділу персоніфікованого обліку інформаційних систем та мереж; рішення № 02-13/33 від 04.02.2013 про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності за 2005, 206, 2007, 2008 та 2009 роки до відділу персоніфікованого обліку інформаційних систем та мереж; рішення № 02-13/34 від 04.02.2013 про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності за 2007 рік до відділу персоніфікованого обліку інформаційних систем та мереж.

З даними Рішеннями відповідача управління не погодилося та оскаржило їх у встановлений законом термін до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Головне управління розглянувши скаргу від 20.02.2013 р. №03/02-475 вирішило задоволити її частково. Рішення № 02-13/33 від 04.02.2013 р. було скасовано в частині подання звіту за 2009 рік та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Дубровицкому районі винести нове рішення, інші рішення були залишені без змін.

01.04.2013 р. відповідач прийняв нове Рішення № 02-13/35 акт № 44 про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності за 2005, 206, 2007 та 2008 роки до відділу персоніфікованого обліку інформаційних систем та мереж.

Всі вказані вище Рішення були прийняті Пенсійним фондом лише на основі однієї норми права п.5 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Позивач зазначає, що відповідачем не враховано, що дане положення Закону було скасовано (виключено) на підставі Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (№ 2464-УІ від 08.07.2010), який набрав чинності 01.01.2011 р,

Позивач вважає, що Рішення відповідача є незаконними, необгрунтованими, та такими що підлягають скасуванню.

Просить позов задовольнити повністю, справу просить розглянути без участі представника позивача.

Відповідач подав письмові заперечення на позову, позовні вимоги заперечує. В обґрунтування заперечень зазначає, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Так, у відповідності до частини 7 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень вищевказаного Закону № 2464-УІ передбачено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати, яких на січень 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати, яких не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасної сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Тобто, зазначеною нормою надано зворотну дію в часі, зокрема, підпункту 4 частини 2 статті 17, пункту 5 частини 9 статті 106 Закону № 1058-ІУ, шляхом прямої вказівки про це в частині 7 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-УІ.

В задоволенні позову просить відмовити повністю, справу просить розглянути без участі представника відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи, оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши наявні докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на підставі актів перевірки від 04.02.2013 року №32, 33, 34 відповідачем - Управлінням Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області прийнято:

- рішення № 02-13/32 від 04.02.2013 про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності за 2006 та 2007 роки до відділу персоніфікованого обліку інформаційних систем та мереж;

- рішення № 02-13/33 від 04.02.2013 про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності за 2005, 206, 2007, 2008 та 2009 роки до відділу персоніфікованого обліку інформаційних систем та мереж;

- рішення № 02-13/34 від 04.02.2013 про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності за 2007 рік до відділу персоніфікованого обліку інформаційних систем та мереж.

З даними Рішеннями відповідача позивач не погодився та оскаржив їх у встановленому порядку до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 13.03.2013 року №1453/10 скаргу задоволено частково, рішення № 02-13/33 від 04.02.2013 р. скасовано в частині подання звіту за 2009 рік та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Дубровицкому районі винести нове рішення, інші рішення були залишені без змін.

01.04.2013 р. відповідач прийняв нове Рішення № 02-13/35 акт № 44 про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності за 2005, 206, 2007 та 2008 роки до відділу персоніфікованого обліку інформаційних систем та мереж.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Як вбачається з оскаржуваних рішень, останні прийняті на підставі п. 5 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон N 1058-IV).

За період до 1 січня 2011 року відносини, що виникали між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулювалися Законом N 1058-IV. Зазначеним Законом визначалися платники страхових внесків, порядок їх нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно з пунктом 5 частини дев'ятої статті 106 Закону N 1058-IV за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів ПФУ накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до абзацу п'ятого пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону N 2464-VI, що набрав чинності з 1 січня 2011 року, стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що управління ПФУ протиправно винесло оскаржувані рішення про застосування до позивача фінансових санкцій за несвоєчасне подання звітності до органів ПФУ на підставі пункту 5 частини дев'ятої статті 106 Закону N 1058-IV, оскільки зазначена норма Закону втратила чинність з 1 січня 2011 року згідно із Законом N 2464-VI і не діяла на дату прийняття відповідачем оскаржуваних рішень.

Наведена правова позиція відображена також у постанові Верховного Суду України від 20.11.2012 року № 21-367а12.

З огляду на викладене позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Позивач від сплати судового збору звільнений.

Керуючись статтями 122, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі №02-13/32 від 04.02.2013 року, № 02-13/34 від 04.02.2013 року, № 02-13/35 від 01.04.2013 року.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Гломб Ю.О.