Рішення № 31576258, 20.05.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.05.2013р. Справа № 905/1417/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Бевз Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою:Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД», м. Київ

до відповідача:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 100 923,03грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача - Конєв С.В. - представник по довіреності №100 від 22.03.13

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Спільне українсько-естонське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД», м. Київ, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м.Горлівка, Донецької області основної заборгованості у розмірі 84 102,53грн. та процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 16 820,50грн. (Усього 100 923,03 грн.)

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №46485 від 28.10.2010р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копію повідомлення №2 від 01.08.2012р., копії видаткових накладних, копію вимоги вих.№133/г-исх-13/г від 17.12.2012р.

18 квітня 2013 року через канцелярію суду у матеріали справи від позивача надійшли письмові пояснення до позовної заяви, в яких просить суд вважати наведений в позовній заяві розрахунок 20% за користування чужими грошовими коштами, належним.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 25.04.2013р. у зв'язку із знаходженням судді Подколзіної Л.Д. у відрядженні, справу №905/1417/13-г передано на розгляд судді Захарченко Г.В.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 29.04.2013р. у зв'язку із поверненням судді Подколзіної Л.Д. з відрядження, справу №905/1417/13-г передано на розгляд судді Подколзіній Л.Д.

У судовому засіданні 20.05.2013р. представник Позивача підтримав позовні вимоги, наполягаючи на вирішенні спору незалежно від відсутності Відповідача та вказуючи про відсутність будь-яких додаткових доказів на їх підтвердження.

Відповідач в судові засідання без пояснення причин жодного разу не з'явився, відзиву та витребуваних документів не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців".

Проте, поштові конверти були повернуті підприємством зв»язку на адресу суду з посиланням на відсутність адресата за вказаною адресою.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п.3.9.1 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. таке повідомлення вважається належним.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а повторна неявка без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача і ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст.4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає вирішенню спору.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

в с т а н о в и в :

28 жовтня 2010р. між Спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД», м. Київ (далі по тексту-Постачальник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 м.Горлівка, Донецької області (далі по тексту-Покупець), був укладений договір поставки №46485, згідно умов якого Постачальник зобов"язався поставити та передати у власність покупцеві, а останній зобов»язався прийняти та оплатити певний товар, асортимент, кількість та ціна якого, зазначені у видаткових накладних, які є його невід»ємною частиною.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір поставки №46485 від 28.10.2010р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу.

Предметом поставки є наступний товар: лікарські засоби та вироби медичного призначення (п. 1.2 Договору).

Пунктами 6.1, 6.2 договору передбачено, що оплата покупцем товару за цим договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При здійснені покупцем оплати товару за цим договором з відстроченням платежу строк, протягом якого покупець зобов»язаний здійснити оплату за товар на користь постачальника, вказується у видатковій накладній на товар, який поставляється. При цьому перебіг такого строку починається від дати поставки товару покупцю, що вказана у видатковій накладній.

Згідно п.12.8 договору він чинний з 01.01.2011р. та діє на протязі 2-х. календарних років, а в частині розрахунків-до повного виконання сторонами взятих на себе зобов»язань згідно з умовами даного договору.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

На виконання умов Договору, за видатковими накладними №12339241 від 27.09.2012р., №12339242 від 27.09.2012р., №12347364 від 04.10.2012р., №12347365 від 04.10.2012р., №12348450 від 04.10.2012р., №12348451 від 04.10.2012р., №12349071 від 04.10.2012р., №12327753 від 19.09.2012р., №12349064 від 05.10.2012р., №12349065 від 05.10.2012р., №12349066 від 05.10.2012р., №12349067 від 05.10.2012р., №12349068 від 05.10.2012р., №12349069 від 05.10.2012р., №12349070 від 05.10.2012р., №12349072 від 05.10.2012р., №12349073 від 05.10.2012р., №12349074 від 05.10.2012р., №12349075 від 05.10.2012р., №12349076 від 05.10.2012р., №12358985 від 12.10.2012р., №12358986 від 12.10.2012р., №12358987 від 12.10.2012р., №12358988 від 12.10.2012р., №12358989 від 12.10.2012р., №12358990 від 12.10.2012р., №12360291 від 12.10.2012р., №12360292 від 12.10.2012р., №12360494 від 12.10.2012р., №12360495 від 12.10.2012р., №12360494 від 12.10.2012р., №12360495 від 12.10.2012р., №12360496 від 12.10.2012р., №12363978 від 16.10.2012р., №12363979 від 16.10.2012р., №12363980 від 16.10.2012р., №12370979 від 22.10.2012р., №12370980 від 22.10.2012р., №12370981 від 22.10.2012р., №12370982 від 22.10.2012р., №12370983 від 22.10.2012р., №12370984 від 22.10.2012р., №12370985 від 22.10.2012р., №12370986 від 22.10.2012р., №12370987 від 22.10.2012р., №12370988 від 22.10.2012р., №12370989 від 22.10.2012р., №12370990 від 22.10.2012р. позивач поставив відповідачеві продукцію на загальну суму 86 061,91грн.

Поставлену згідно означених видаткових накладних продукцію на підставі повідомлення №2 від 01.08.2012р. з боку відповідача прийнято уповноваженою особою, що підтверджується підписом останньої на вказаних накладних.

З представлених видаткових накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, скріплені печатками, містять всі необхідні відомості про товар, а також містить відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками такі видаткові накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Разом з цим, як вбачається з видаткових накладних покупцю було надано відстрочку платежу на 14 днів з моменту поставки товару, кожна накладна містить граничний строк оплати одержаного товару відповідачем. Отже, строк оплати минув, але до теперішнього часу відповідачем не сплачений борг у розмірі 84 102,53 грн.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 692 ЦК зазначено, що отриманий товар повинний бути оплачений у повному обсязі за встановленою ціною.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем, в порушення умов 6.2 договору, отриманий товар не сплатив.

Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 84 102,53грн.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його несплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в повному обсязі.

Порушення відповідачем строків оплати отриманого товару явилось підставою для нарахування позивачем процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 16 820,50 грн., які нараховані за прострочення оплати товару відповідно до п. 10.4 договору.

Так, пунктом 10.4 договору сторони передбачили нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 20% від простроченої суми оплати.

Частиною третьою статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Отже, зазначена норма встановлює право продавця (постачальника) у разі несвоєчасної оплати товару покупцем вимагати від останнього оплати товару та процентів за користування чужими грошовими коштами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (частина друга статті 536 ЦК України).

Таким чином, при несвоєчасній оплаті відповідачем продукції він зобов"язаний сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем здійснений розрахунок відсотків за користування чужими грошовими коштам у сумі 16 820,50грн.

Суд вважає вимоги позивача щодо стягнення процентів за неправомірне користування коштами у розмірі 16 820,50 грн. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню, оскільки дана відповідальність та її розмір узгоджені сторонами у договорі, та не обмежені діючим законодавством.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст.526, 536, 692 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД», м. Київ до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м.Горлівка, Донецької області про стягнення 100 923,03 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м.Горлівка, Донецької області на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД», м. Київ основну заборгованість у розмірі 84 102,53 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 16 820,50 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 2018,46грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 20.05.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27.05.2013р.

Суддя Л.Д. Подколзіна