Рішення № 31576210, 20.05.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.05.2013р. Справа № 905/1746/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Бевз Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Крю», м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства „ПАРАДІ-М”, м. Донецьк

про стягнення 166 949,75грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача – не з’явився

від відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гран Крю», м. Київ, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства „ПАРАДІ-М”, м.Донецьк суми боргу у розмірі 166 949,75 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі – продажу №517 від 03.03.2010р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копію акту звірки, копії видаткових накладних, копію листа вих.№17/12-2012 від 17.12.2012р.

04 квітня 2013 року через канцелярію суду у матеріали справи від позивача надійшов лист вих. №22/03-13 від 22.03.2013р. разом з копіями накладних на повернення товару покупцем на загальну суму 870 655,05грн.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 25.04.2013р. у зв’язку із знаходженням судді Подколзіної Л.Д. у відрядженні, справу №905/1746/13-г передано на розгляд судді Захарченко Г.В.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 29.04.2013р. у зв’язку із поверненням судді Подколзіної Л.Д. з відрядження, справу №905/1746/13-г передано на розгляд судді Подколзіній Л.Д.

Позивач у засідання суду не з»явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач у судове засідання без пояснення причин не з’явився, своєї позиції по суті заявлених вимог до відома суду не довів, відзиву та доказів сплати стягуваних сум або припинення відповідних грошових зобов’язань у інший спосіб не надав, хоча повідомлявся про судовий розгляд належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представника належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних доказів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.

Дійсно, судом було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду позиції по суті розглядуваного спору з підтверджуючими доказами (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання сторони здійснювати свої процесуальні права.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

в с т а н о в и в :

03 березня 2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гран Крю», м. Київ (далі по тексту-Продавець) та Приватного підприємства „ПАРАДІ-М”, м.Донецьк (далі по тексту-Покупець) був укладений договір купівлі – продажу №517, згідно умов якого продавець зобов”язався передати у власність покупцеві товари народного споживання, а покупець зобов»язується прийняти зазначений вище товар і оплатити його вартість відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п.3.1 договору покупець зобов»язаний перерахувати кошти на розрахунковий рахунок продавця не пізніше 14 банківських днів з моменту реалізації товару.

Пунктом 13.1 договору встановлений строк його дії –з моменту підписання сторонами до 03.03.2011р. Якщо за 20 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не повідомить про свій намір його розірвати, договір вважається пролонгованим до кінця наступного календарного року на тих же умовах.

Листом вих.№17/12-2012 від 17.12.2012р. позивач повідомив відповідача про розірвання договору купівлі – продажу №517 від 03.03.2010р.

Отже, термін дії договору закінчився 31.12.2012 року.

Згідно ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За приписами ч.7 ст.180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, на виконання умов Договору у період з 05.03.2010р.- 18.07.2012р. по видатковим накладним № РН-0000476 від 05.03.10р., РН-0000550 від 15.03.10р, РН-0000651 від 25.03.10р., РН-0000709 від 31.03.10р., РН-0000994 від 28.04.10р., РН-0001080 від 11.05. 10р., РН-0002763 від 15.10.10р., РН-0002935 від 03.11.10р., РН-0003040 від 18.11.10р., РН-0003304 від 23.12.10р., РН-0003348 від 28.12.10р., РН-0003381 від 30.12.10р., РН-0000142 від 25.01.11р., РН-0000252 від 08.02.11р., РН-0000350 від 17.02.11р., РН-000451 від 28.02.11р., РН-0000480 від 03.03.11р., РН-0000481 від 03.03.11р., РН-0003213 від 21.04.11р., РН-0003214 від 21.04.11р., РН-0003421 від 23.05.11р., РН-0003564 від 31.05.11р., РН-00003818 від 01.07.11р., РН-0003820 від 01.07.11р., РН-0003940 від 15.07.11р., РН-0003967 від 20.07.11р., РН-0003992 від 21.07.11р., РН-0004150 від 08.08.11р., РН-0004177 від 11.08.11р., РН-0004225 від 17.08.11р., РН-0004407 від 08.09.11р., РН-0004408 від 08.09.11р., РН-0004576 від 28.09.11р., РН-0004865 від 25.10.11р., РН-0005142 від 17.11.11р., РН-0005143 від 17.11.11р., ГК-0005144 від 17.11.11р., ГК-0005611 від 29.12.11р., ГК-0005612 від 29.12.11р., ГК-00000091 від 18.01.12р., ГК-00000092 від 18.01.12р., ГК-00000231 від 03.02.12р., ГК-00000475 від 28.02.12р., ГК-00000523 від 05.03.12р., ГК-00001015 від 26.04.12р., ГК-00001102 від 04.05.12р., ГК-00001594 від 25.06.12р., ГК-00001595 від 25.06.12р., ГК-00001819 від 18.07.12р., ГК-00001820 від 18.07.12р. позивач передав, а повноважна особа відповідача отримала продукцію на загальну суму 1 239 162,82грн.

З представлених видаткових накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами та скріплені печатками без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками такі накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Частково відповідач повернув товар на загальну суму 870 655,05грн., про що свідчать зворотні накладні від покупця надані позивачем у матеріали справи (112-155арк.), а також сплатив товар на загальну суму 201 558,02грн.

Отже, за розрахунком позивача за відповідачем рахується заборгованість у сумі 166 949,75 грн.

Станом на 08.02.2013р. відповідач підтвердив наявність боргу у сумі 166 949,75 грн. перед позивачем, про що свідчить підписаний та скріплений печатками підприємств акт звірки розрахунків.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов’язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Як зазначалось вище, у відповідності до п. 3.1 договору покупець зобов»язаний перерахувати кошти на розрахунковий рахунок продавця не пізніше 14 банківських днів з моменту реалізації товару.

Отже, виходячи з вказаного порядку розрахунків, ненадання покупцем товариству інформації щодо обсягів реалізації ним товару унеможливлює визначення сторонами договору строків та обсягів реалізованого товару, а відповідно унеможливлює для позивача пред»явлення відповідачу вимог щодо оплати за реалізовану останнім продукцію.

18.12.2012р. позивач надіслав на адресу відповідача вимогу вих.№ 17/12-2012 від 17.12.2012р., в якій повідомив про свій намір не продовжувати термін дії договору купівлі – продажу №517 від 03.03.2010р., а тому просив в строк до 31.12.2012р. підписати акти звірення взаєморозрахунків, здійснити повернення неоплаченого товару, якщо такий є у наявності та погасити заборгованість по договору, яка на дату направлення цього листа становила 166 949,75 грн.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що іншим чином позивач та відповідач в договорі купівлі – продажу №517 від 03.03.2010р. не врегулювали умови щодо строків та порядку розрахунків за поставлену продукцію (у тому числі у випадку ненадання Відповідачем доказів про обсяги реалізованого товару), суд вважає, що є правомірним застосування у такому випадку судом ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до норм ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалось вище, позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про повернення нереалізованого товару, товар не повернутий покупцем продавцю. На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у позивача настало право вимагати від Відповідача оплати за поставлений за цим договором товар.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 692 ЦК зазначено, що отриманий товар повинний бути оплачений у повному обсязі за встановленою ціною.

Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 166 949,75 грн.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його несплати, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості у розмірі 166 949,75 грн.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.526, ч. 2 ст. 530, ст.ст.629, 631, 692 ЦК України, ч.7 ст.180, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Крю», м. Київ до Приватного підприємства „ПАРАДІ-М”, м.Донецьк про стягнення 166 949,75грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства „ПАРАДІ-М”, м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Крю», м. Київ суму боргу у розмірі 166 949,75 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 3 339грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 20.05.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27.05.2013р.

Суддя Л.Д. Подколзіна