Рішення № 31575738, 21.05.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 р. Справа № 917/407/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш", 39627, Полтавська область, м. Кременчук, просп. Полтавський, 2-Д

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Горизонт", 39631, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 5

про стягнення 44994,24 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Білан В.В.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 21.05.2013 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 44994,24 грн. заборгованості за договорами купівлі-продажу № 07/02-12 від 07.02.2012 року та № 190 від 04.07.2012 року, в т.ч. 42849,04 грн. основної заборгованості, 1188,10 грн. пені, 688,85 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами та 268,25 грн. інфляційних витрат.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням заяви № 445 від 13.05.2013 року (а.с. 65-73) про їх уточнення, а також з урахуванням заявленого в судовому засіданні 16.05.2013 року усного клопотання про відмову від позовних вимог в частині стягнення 5,54 грн. інфляційних витрат (згідно заяви № 445 від 13.05.2013 року).

В судовому засіданні 21.05.2013 року представником позивача заявлене усне клопотання про відмову від заяви № 271 від 22.03.2013 року про уточнення позовних вимог.

При вирішенні питання стосовно поданих позивачем заяв та усних клопотань суд виходить з остаточної редакції позовних вимог, викладених у заяві № 445 від 13.05.2013 року (з урахуванням усних клопотань представника позивача про відмову від позову в частині стягнення інфляційних витрат за даною заявою в розмірі 5,54 грн., а також усного клопотання про відмову від заяви № 271 від 22.03.2013 року).

У заяві про уточнення позовних вимог № 445 від 13.05.2013 року з урахуванням наведених вище обставин представник позивача просить стягнути з відповідача 44622,85 грн. заборгованості за спірними договорами, в т.ч. 42849,04 грн. основної заборгованості, 963,68 грн. пені, 615,93 грн. 3% річних та 194,20 грн. інфляційних витрат. Відтак вказана заява за своєю правовою природою є заявою про зменшення позовних вимог.

Згідно ст. 22 ГПК України позивач має право, зокрема, на зменшення позовних вимог.

Подана заява про уточнення (зменшення) позовних вимог приймається до розгляду, в зв'язку з чим судом розглядаються вимоги про стягнення з відповідача 44622,85 грн. боргу за договорами купівлі-продажу № 07/02-12 від 07.02.2012 року та № 190 від 04.07.2012 року, в т.ч. 42849,04 грн. основного боргу, 963,68 грн. пені, 615,93 грн. 3% річних та 194,20 грн. інфляційних витрат.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, докази отримання ним копії ухвали від 16.05.2013 року станом на 21.05.2013 року до суду не повертались. Разом із тим, у справі повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 40, 54,64) свідчать про те, що відповідач знаходиться за вказаною у позовній заяві адресою та отримує поштову кореспонденцію. Крім того, як вбачається з наданого суду витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 45-46), станом на 13.03.2013 року місцезнаходженням відповідача є: 39631, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 5, що співпадає із зазначеною у позові адресою. За таких обставин, враховуючи нормативні строки пересилання поштових відправлень, встановлені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України за № 1149 від 12.12.2007 року, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи, достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" (позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Горизонт" (відповідач, продавець) були укладені:

- договір купівлі-продажу № 07/02-12 від 07.02.2012 року (а.с. 17-22) на поставку спецодягу;

- договір купівлі-продажу № 190 від 04.07.2012 року (а.с. 23-28) на поставку будматеріалів.

Відповідно до п. п. 11.1., 11.2. вищевказаних договорів ці договори вважаються укладеними і набирають чинності з моменту їх підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк дії зазначених договорів закінчується 31.12.2012 року.

У відповідності до п. 2.1. спірних договорів їх ціна за погодженням сторін становить:

- за договором № 07/02-12 від 07.02.2012 року - 20000,00 грн.;

- за договором № 190 від 04.07.2012 року - 30000,00 грн.

Як вбачається зі змісту п. п. 3.1. 5.1. вищезгаданих договорів, передання товару продавцем та приймання товару покупцем здійснюється за умови внесення 100% передоплати вартості товару в наступні строки:

- за договором № 07/02-12 від 07.02.2012 року - протягом 30 робочих днів з моменту внесення суми попередньої оплати;

- за договором № 190 від 04.07.2012 року - протягом 90 календарних днів з моменту внесення суми попередньої оплати.

На виконання умов укладених договорів позивачем було внесено на розрахунковий рахунок відповідача в якості попередньої оплати за товар грошові кошти в сумі 50000,00 грн., в т.ч.:

- за договором № 07/02-12 від 07.02.2012 року - відповідно до платіжного доручення № 14301 від 10.02.2012 року (а.с. 57) в сумі 20000,00 грн.;

- за договором № 190 від 04.07.2012 року - у відповідності до платіжного доручення № 2315 від 06.07.2012 року (а.с. 58) в сумі 30000,00 грн.

Відповідач взяті на себе за договором № 07/02-12 від 07.02.2012 року зобов'язання виконав лише частково, передавши позивачеві товар на загальну суму 7150,96 грн., про що свідчать наявні у справі копії прибуткового ордеру № 1914 від 14.06.2012 року, видаткової накладної № РН-00042 від 14.06.2012 року, а також товарно-транспортної накладної серії БЗС № 0042 від 22.06.2012 року (а.с. 29, 33, 37). Зобов'язання за договором № 190 від 04.07.2012 року відповідачем не виконані.

Згідно п. 7.3. договору № 07/02-12 від 07.02.2012 року при порушенні строків поставки товару більш ніж на 30 календарних днів продавець зобов'язаний повернути передоплату в повному обсязі та сплатити покупцеві неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості не поставленого в строк товару за кожен день прострочення, але не більше 10% від вартості непоставленого (не встановленого) товару.

Приписами п. 7.3. договору № 190 від 04.07.2012 року також встановлено обов'язок продавця повернути покупцеві суму передоплати в повному обсязі в разі порушенні строків поставки товару більше ніж на 90 календарних днів (без сплати неустойки).

14.01.2013 року позивачем було направлено на адресу відповідача претензією № 1 (а.с. 14-15) про повернення передоплати за товар на загальну суму 42849,04 грн. Дана претензія була отримана відповідачем 17.01.2013 року, про що свідчить наявна у справі копія повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 16), але залишена без задоволення.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в якості попередньої оплати за товар в розмірі 42849,04 грн. (12849,04 грн. за договором № 07/02-12 від 07.02.2012 року з урахуванням вартості поставленого товару на загальну суму 7150,96 грн., а також 30000,00 грн. за договором № 190 від 04.07.2012 року). Крім суми основної заборгованості позивач прохає стягнути з відповідача 963,68 грн. пені, 615,93 грн. 3% річних та 194,20 грн. інфляційних витрат, в т.ч.:

- за договором № 07/02-12 від 07.02.2012 року - пеню, нараховану за період з 23.07.2012 року по 28.01.2013 року, в сумі 963,68 грн.; інфляційні витрати, нараховані за період з березня 2012 року по лютий 2013 року, в сумі 74,20 грн.; 3% річних за період з 23.07.2012 року по 06.03.2013 року в сумі 239,27 грн.;

- за договором № 190 від 04.07.2012 року - інфляційні витрати, нараховані за період з жовтня 2012 року по лютий 2013 року, в розмірі 120,00 грн.; 3% річних за період з 05.10.2012 року по 06.03.2013 року в сумі 376,66 грн.

Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з приписів ст. ст. 655, 656 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець вправі вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Обов'язок відповідача повернути суму передоплати у випадку прострочення поставки товару встановлено також п. 7.3. спірних договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як було вказано вище, в силу положень п. 7.3. договорів обов'язок відповідача повернути суму попередньої оплати виникає в разі прострочення поставки товару на 30 календарних днів (договір № 07/02-12 від 07.02.2012 року) та 90 календарних днів (договір № 190 від 04.07.2012 року).

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що позивач звертався до відповідача з претензією № 1 від 14.01.2013 року про повернення суми передоплати в розмірі 42849,04 грн.

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У випадку порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами договірних правовідносин з приводу купівлі-продажу товару, факт внесення позивачем суми передоплати в розмірі 50000,00 грн., факт часткового виконання відповідачем зобов'язань шляхом поставки товару лише на суму 7150,96 грн. і факт прострочення виконання відповідачем зобов'язань щодо поставки товару в іншій частині, тобто на суму 42849,04 грн.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 42849,04 грн. боргу (в т.ч. 12849,04 грн. за договором № 07/02-12 від 07.02.2012 року, 30000,00 грн. за договором № 190 від 04.07.2012 року) правомірні та обгрунтовані, внаслідок чого підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування позивачем 3% річних, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині в повному обсязі.

Щодо нарахованих позивачем інфляційних витрат суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до рекомендацій Верховного Суду України, викладених у листі № 62-97р від 03.04.1997 року, розрахунок боргу з урахуванням індексу інфляції здійснюється із застосуванням сукупного індексу інфляції за період прострочення.

Позивач просить суд стягнути інфляційні витрати за договором № 07/02-12 від 07.02.2012 року за період з березня 2012 року по лютий 2013 року, однак у наведений період часу сукупний індекс інфляції склав 0,995, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

За договором № 190 від 04.07.2012 року позивачем нараховано інфляційні витрати за період з жовтня 2012 року по лютий 2013 року. Сукупний індекс інфляції в наведений період склав 1,002, у зв'язку з чим судом за допомогою ІАЦ "Ліга" здійснено власний перерахунок інфляційних витрат за даний період, розмір яких склав 60,00 грн.

Відповідно до положень ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Згідно приписів ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Можливість нарахування пені у випадку порушення строків поставки товару більш ніж на 30 календарних днів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не поставленого в строк товару за кожен день прострочення передбачено п. 7.3. договору № 07/02-12 від 07.02.2012 року.

Відтак за змістом п. 7.3. договору № 07/02-12 від 07.02.2012 року з урахуванням внесення суми попередньої оплати за даним договором 10.02.2012 року порушення строків поставки товару настає після спливу 30-денного строку з дня внесення попередньої оплати, тобто з 12.03.2012 року, і саме у цей день у відповідача настає обов'язок повернути позивачеві суму попередньої оплати.

Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Приймаючи до уваги наведене, суд за допомогою ІАЦ "Ліга" здійснив власний перерахунок пені за договором № 07/02-12 від 07.02.2012 року за період з 23.07.2012 року по 13.09.2012 року, яка склала 279,10 грн.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Горизонт" (39631, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 5, код ЄДРПОУ 13944916) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" (39627, Полтавська область, м. Кременчук, просп. Полтавський, 2-Д, код ЄДРПОУ 32686844) - 42849,04 грн. основного боргу, 279,10 грн. пені, 615,93 грн. 3% річних, 60,00 грн. інфляційних витрат та 1688,93 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 27.05.2013 року.

Суддя Гетя Н.Г.