Ухвала суду № 31574349, 21.05.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 827/75/13-а

21.05.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Дудкіної Т.М.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Добриня-Дар» Іванова A.B. довіреність б/н від 28.01.2013;

відповідача: Севастопольська митниця Агабабян С.С., довіреність №03-08/355 від 08.01.2013, Лесніков І.Ю., довіреність №03-08/385 від 21.01.2013;

розглянувши апеляційну скаргу Севастопольської митниці на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Майсак О.І. ) від 20.02.13 по справі № 827/75/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Добрина-Дар" (пл. Повсталих, 6, кв. 13, м.Севастополь, 99008; Фіолентовске шосе, 2, м. Севастополь, 99006)

до Севастопольської митниці (пр-т Нахімова, 5-А,м.Севастополь, 99011)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Добриня-Дар» звернулось до суду з адміністративним позовом до Севастопольської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень форми «Р» від 22 листопада 2012 року №18 про донарахування податку на додану вартість у загальній сумі 288 093,10 грн. (податок - 245 171,27 грн., штрафні санкції - 42 921,83 грн.) та № 17 про донарахування мита на товари, які ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, у загальній сумі 1 429 345,59 грн. (мито - 1 215 968,29 грн., штрафні санкції - 213 377,30 грн.).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 20.02.2013 позов задоволений, податкові повідомлення форми «Р» визнані протиправними та скасовані. Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки саме митному органу надано право приймати рішення щодо класифікації товарів для митних цілей, але він не має права змінювати шляхом доповнення чи поширювального тлумачення обсяг, тобто зміст розділів, груп, товарних позицій та субпозицій за межами національного рівня, рішення щодо класифікації товару для митних цілей у порядку передбаченому статтею 313 Митного кодексу України, Севастопольською митницею відносно товарів позивача не приймалося, відбір проб (зразків) товару, переогляд товару, експертиза товару відповідачем також не здійснювалися, при проведенні митного оформлення товару - гібіскусу протягом 2009 - 2012 роках митний орган погоджувався з віднесенням товару до відповідного коду УКТЗЕД, у зв'язку з чим мито та податок на додану вартість митним органом не нараховувалися, а тому прийняття податкових повідомлень про донарахування позивачу податку на додану вартість та мита на підставі листу, яким надано методологічні рекомендації щодо класифікації окремих товарів, є протиправним. Суд першої інстанції дійшов висновку, відповідач правомірність винесених податкових повідомлень належним чином не довів, а тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати, постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, не надано належної оцінки доказам у справі, тому постанова не базується на повному та всебічному з'ясуванні доказів у справі. Апелянт зазначає, що на підставі ст.69 Митного кодексу України (2002), ст.345 Митного кодексу України (2012), ст.54 Податкового кодексу України до повноважень митного органу, як контролюючого, входить здійснення митного контролю, однією з форм якого є проведення документальних перевірок, а також притягнення до відповідальності платника податків у разі виявлення контролюючим органом за результатами перевірки порушень законодавства України з питань митної справи. Рішення Севастопольської митниці щодо класифікації товару винесене в акті перевірки на підставі ч.14 ст.354 Митного кодексу України (2012) є обов'язковим для митних цілей для підприємства. Порушення позивачем вимог Закону України «Про Митний тариф України», ст.ст.7,8,17 Закону України «Про Єдиний митний тариф України», порядку заповнення граф ВМД, передбаченого Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації в частині неправильної класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД, виявлене відповідачем за результатами проведеної перевірки, є підставою для притягнення підприємства до встановленої законодавством відповідальності. Зазначеним обставинам суд першої інстанції не дав належній оцінки, в зв'язку з чим прийнята Окружним адміністративним судом м. Севастополя постанова не може вважатися законною та обґрунтованою.

У судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засідання проти задоволення апеляційної скарги заперечує, свої доводи виклав у запереченнях на апеляційну скаргу, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Переглянувши постанову суду відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 313 Митного Кодексу України класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, є виключною компетенцією митних органів.

Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи (стаття 69 Митного Кодексу України).

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, що в період з 27.08.2012 по 24.10.2012 Севастопольською митницею проведена планова виїзна документальна перевірка стану дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Добриня-Дар» законодавства України з питань митної справи за період з 01.09.2009 по 31.07.2012 (акт № 0009/2/123000000/00032088400 від 01.11.2012).

Перевіркою встановлені порушення:

- у порушення вимог ст.ст. 259,267 Митного кодексу України (для митних оформлень до 01.06.2012) та ст. 58 Митного кодексу України (для митних оформлень з 01.06.2012) митна вартість товарів, оформлених за ВМД від 03.06.2010 №№ 123000009/2010/001908, 123000009/2010/001912, від 25.05.2011 № 123000009/2011/001433, від 31.05.2011 №№ 123000009/2011/001524, 123000009/2011/001525, від 30.09.2011 № 123000009/2011/002952, від 06.02.2012 №№ 123030000/2012/000157, 123030000/2012/000158, від 05.03.2012 № 123030000/2012/000569, від 15.03.2012 № 123030000/2012/000669, від 28.03.2012 № 123030000/2012/000825, від 11.05.2012 № 123030000/2012/001272, від 01.06.2012 № 123030000/2012/001545, від 09.06.2012 № 123030000/2012/001644, занижена на загальну суму 9 888,12 грн., в наслідок чого податки, що підлягали сплаті при митному оформленні сплачені не в повному обсязі;

- відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України сума податкового зобов'язання TOB «Добриня-Дар», яке виникло внаслідок зменшення митної вартості імпортованих товарів, становить 1 987,99 грн., у тому числі з мита - 8,66 грн., з ПДВ - 1 979,33 грн.;

- встановлено факт невірної класифікації згідно УКТЗЕД товарів сушений єгипетський гібіскус (пелюстковий і подрібнений) для промислової переробки у харчовій промисловості, виробник «AHMED FATHY Co», країна виробництва - Єгипет, що був імпортований у період з 01.09.2009 по 03.09.2011, та декларувався в межах товарної позиції 1211 УКТЗЕД за кодами 1211909700 (до 15.01.2011) і 1211908500 УКТЗЕД з 15.01.2011 по 03.09.2011) - ставка мита 0%. Даний товар необхідно класифікувати в товарній підкатегорії 1212998000 УКТЗЕД (до 15.01.2011) і 1212997000 УКТЗЕД (з 15.01.2011 по 03.09.2011) - ставка мита 15%. Встановлений факт є порушенням вимог Закону України від 05.04.2001 року № 2371-III «Про Митний тариф України», ст.ст. 7, 8, 17 Закону України від 05.02.1992 року № 2097-ХІІ «Про Єдиний митний тариф України», а також порядку заповнення граф ВМД, передбаченого Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, (чинні на момент здійснення митного оформлення товарів). Відповідно до вимог пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, сума податкового зобов'язання TOB «Добриня-Дар», яке виникло внаслідок невірної класифікації товарів, становить 1 510 955,23 грн.;

- податкове зобов'язання в сумі 1 512 943,22 грн. підлягає сплаті до Державного бюджету України з урахуванням строків, визначених ст. 102 Податкового кодексу України, у встановленому порядку.

На підставі акту перевірки № 0009/2/123000000/00032088400 від 01.11.2012 Севастопольською митницею прийняті податкові повідомлення форми «Р» від 22.11.2012: № 18 про донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Добриня - Дар» податку на додану вартість у загальній сумі 288 093,10 грн. (податок - 245 171,27 грн., штрафні санкції - 42 921,83 грн.) та № 17 про донарахування мита на товари, які ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, у загальній сумі 1 429 345,59 грн. (мито - 1 215 968,29 грн., штрафні санкції - 213 377,30 грн.).

17.12.2012 за вих. № 11.1/1.2-15.1/14076 Державною митною службою України направлено на адресу ТОВ «Добриня-Дар» рішення про результати розгляду скарги, відповідно до якого податкові повідомлення Севастопольської митниці від 22.11.2012 №№ 17, 18 залишені без змін, а скарга ТОВ «Добриня-Дар» - без задоволення.

Позивач оскаржує податкові повідомлення форми «Р» в повному обсязі.

Судова колегія вважає обґрунтованим висновок Окружного адміністративного суду м. Севастополя щодо протиправності податкових повідомлень форми «Р» з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 3 Митного кодексу України (що діяв у період митного оформлення товару) митна справа є складовою зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України. У митній справі Україна додержується визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів.

Згідно статті 40 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Статтею 43 Митного кодексу України встановлено, що у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України і закінчується після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів (стаття 70 цього ж Кодексу).

Згідно ст.72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Відповідно до ст.86 Митного кодексу України митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митним органом митна декларація приймається, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додані всі необхідні документи. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Згідно п.16 розділу 3 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Держмитслужби України № 314 від 20 квітня 2005 року, при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами).

Відповідно до преамбули Закону України «Про митний тариф України» митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. Товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

Згідно зі статтею 311 Митного кодексу України, Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів. В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Відповідно до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, що є Додатком до Закону України «Про митний тариф України», Класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами: назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил: (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного; (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (primafacie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Однак у разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, тоді ці товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, які визначають основні властивості цих товарів за умови, що цей критерій можна застосувати; (c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищенаведеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatismutandis), положень вищенаведених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Частиною 2 статті 312 Митного кодексу України визначено, що ведення УКТЗЕД здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом п.35 ст.1 Митного Кодексу України, пропуск товарів в транспортних засобів через митний кордон України це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Митні процедури - операції, пов'язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом зборів і податків.

Згідно ст. 313 Митного Кодексу класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів, зовнішньоекономічної діяльності, є виключно компетенцією митних органів.

Крім того, колегія суддів враховує, що відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщаються через митний кордон України в редакції чинної за дату спірних відносин, контроль правильності класифікації товарів, заявлених декларантом до митного оформлення, здійснюється посадовими особами митного органу, що мають доступ до необхідних баз даних та інформації, що використовується для виконання покладених завдань.

Також, зазначеним Порядком визначено, що рішення про визначення коду товару приймається посадовими особами митного органу, а саме ВНКТ (ВКМВН) на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для класифікації товару згідно з вимогами УКТЗЕД, у разі, якщо за результатами розгляду запиту з питань класифікації товару буде встановлено, що опис товару, зазначений у графі 31 ВМД не відповідає опису товару в наданих до розгляду документах і коду товару згідно з УКТЗЕД.

Статтею 313 Митного кодексу України передбачено, що митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств та громадян.

Частиною 2 статті 78 Митного кодексу України визначено, що митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про Єдиний митний тариф» мито нараховується митним органом України відповідно до цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинних на день подання митної декларації.

Отже, вищевикладене свідчить, що митним оформленням є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю. Класифікація товарів, а саме віднесення товарів до класифікаційних групувань, визначених УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів. Митний орган зобов'язаний перевірити правильність класифікації товару і визначити суму мита, збору, податку на додану вартість до сплати.

Судом першої інстанції та повторно Севастопольським апеляційним адміністративним судом встановлено, що позивач у період з 01.09.2009 року по 03.09.2011 здійснював ввезення на митну територію України 362 675 кг гібіскусу який було оформлено за 27 ВМД. Вказаний товар декларувався в межах товарної позиції 1211 УКТЗЕД за кодами 1211909700 (до 15.01.2011 року) і 1211908500 УКТЗЕД (з 15.01.2011 року по 03.09.2011 року). Рішення щодо класифікації товару для митних цілей у порядку передбаченому статтею 313 Митного кодексу України, за спірний період перевірки Севастопольською митницею не приймалося. Відбір проб (зразків) товару, переогляд товару, експертиза товару відповідачем не здійснювалися.

При здійсненні митного оформлення товару - гібіскусу протягом 2009 - 2012 Севастопольська митниця погоджувалась з віднесенням товару до відповідного коду УКТЗЕД, а тому мито та податок на додану вартість митним органом не нараховувалися.

Протягом періоду з 01.09.2009 року по 03.09.2011 до Закону України «Про Митний тариф України» щодо класифікації товарної позиції 1211, в тому числі за кодами 1211929700 (1211908500), будь-яких змін не вносилось. Лист Державної митної служби України від 16.12.2011 № 11.1/2-16.2/16787-ЕП «Про внесення змін до листа Держмитслужби від 16.05.2011 № 11.1/2-16/7598-ЕП», яким надано методологічні рекомендації щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД, а саме: каркаде (висушені квітки гібіскуса) повинно класифікувати в товарній позиції 1212 УКТЗЕД, код товару 1212 99 70 00, не може вважатися документом, який вносить відповідні зміни до Закону України «Про Митний тариф України», оскільки вказаний лист не є нормативно-правовим актом.

Судова колегія апеляційної інстанції також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неможливості застосування вказаного листу Державної митної служби України від 16.12.2011 ще й з тих підстав, що його було прийнято після проведення митного оформлення товару. Отже, зазначення позивачем у ВМД при здійсненні митного оформлення товару (пелюстки єгипетського гібіскуса, нефасовані, для роздрібної торгівлі) коду товарної позиції 1211 (1211929700 (1211908500)), як інші у групі з УКТЗЕД, не суперечить вимогам Закону України «Про Митний тариф України», у редакції діючий в спірний період перевірки, що також підтверджується не тільки оформленими митними деклараціями, які є підтвердженням засвідчення Севастопольською митницею фактів, що мають юридичне значення, тобто правильність визначення класифікації товару, але попереднім актом Севастопольської митниці про планову виїзну документальну перевірку стану дотримання ТОВ «Добриня-Дар» законодавства України з питань митної справи за період з 01.07.2008 по 30.06.2009.

Таким чином, враховуючи той факт, що під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб митниці зауваження до ВМД, поданих позивачем, були відсутні, приймаючи ВМД, відповідач відніс товар до певного коду товарної номенклатури та пропустив товар на митну територію України, тобто підтвердив правильність та достовірність заповнених ВМД, що стверджується завершальною стадією митного оформлення - проставленням відбитку печатки у відповідній графі, провів митне оформлення товарів та випустив їх у вільний обіг, тому судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що підстав для прийняття відповідачем відносно позивача податкових повідомлень про донарахування мита та податку на додану вартість у зв'язку з виявленням помилки щодо класифікації товару не виникло.

Згідно п.4 ч.1 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.163 Кодексу адміністративного судочинства України постанова складається з резолютивної частини із зазначенням: висновку суду про задоволення адміністративного позову або про відмову в його задоволенні повністю чи частково; висновку суду по суті вимог.

Проаналізувавши зміст адміністративного позову та обставини, встановлені судом першої інстанції, в тому числі резолютивну частину (висновки) постанови Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 20.02.2013, судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду не знайшла підтвердження висновків Севастопольської митниці про вихід суду першої інстанції за межі позовних вимог.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладених обставин, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновків відповідача, зроблених в акті № 0009/2/123000000/00032088400 від 01.11.2012 про порушення позивачем норм митного законодавства України, в результаті чого занижено мито та податок на додану вартість в періоді, що перевірявся. Відповідачем, як суб'єктом вданих повноважень, який виконує в силу вимог Митного кодексу України функції митного контролю, відповідно до ст. 71 КАС України не надано доказів обґрунтованості висновків, викладених у вказаному акті перевірки.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 20.02.2013 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Севастопольської митниці - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтями 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Севастопольської митниці на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 20.02.13р. по справі №827/75/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 20.02.13р. по справі №827/75/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 27 травня 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян