КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-5137/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Колеснікова І.С. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
У Х В А Л А
Іменем України
22 травня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Маслія В.І., Файдюка В.В.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Магірус ЛТД» до Білоцерківської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним дій, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Магірус ЛТД» (надалі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (надалі - відповідач) про визнання неправомірними дій щодо: проведення документальної невиїзної перевірки позивача з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за листопад 2011 року та за січень-лютий 2012 року; складання акту невиїзної документальної перевірки від 06.07.2012 року № 1833/22-3/37122550/111; встановлення в акті перевірки від 06.07.2012 року № 1833/22- 3/37122550/111 висновків щодо: відсутності у позивача найманих працівників, складських приміщень, вантажних транспортних засобів, відсутності позивача за юридичною адресою, неможливості встановлення місцезнаходження та відібрати пояснення у директора позивача, ненадання первинних документів, наявності у позивача ознак «податкової ями», нікчемності правочинів укладених позивачем із контрагентами за листопад 2011 року та січень-лютий 2012 року, відсутності у позивача права на формування податкового зобов'язання по 61 контрагенту за листопад 2011 року, по 20 контрагентам за січень 2012 року та по 18 контрагентам за лютий 2012 року, а також відсутності права у позивача на формування податкового кредиту по 24 контрагентам за листопад 2011 року, по 15 контрагентам за січень 2012 року та по 11 контрагентам за лютий 2012 року; неприйняття податкових повідомлень-рішень на підставі акту перевірки від 06.07.2012 № 1833/22-3/37122550/11.
Київський окружний адміністративний суд своєю постановою від 30.11.2012 року адміністративний позов задовольнив.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, 18.01.2012 року відповідачем направлено позивачеві запит № 1147/10/15-3 про надання пояснень та їх документальне підтвердження щодо здійснення господарських операцій за листопад 2011 року з TOB «PPC Комунікацій», TOB «Еліт Парфум», TOB « 2К Корпорейшн», TOB «Трепел Онлайн», TOB «Скіф 1» та TOB «Автотім Трейд».
27 січня 2012 року TOB «Магірус ЛТД» листом надано до податкового органу витребувані документи згідно запиту від 18.01.2012 року № 1147/10/15-3. Вказаний факт також відображено в акті перевірки.
3 квітня 2012 року відповідачем направлено позивачеві запит № 1238/10/15-2 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо здійснення господарських операцій за січень 2012 року з TOB «PPC Комунікацій».
21 травня 2012 року відповідачем направлено позивачеві запит № 2606/10/15-2 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо здійснення господарських операцій за лютий 2012 року з TOB «Авто Інвест».
5 липня 2012 року начальником Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції у Київській області прийнято наказ № 823 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» позивача на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України (а.с. 97 Том VI) та виписано письмове повідомлення про проведення перевірки № 922 (а.с.98 Том VI).
У період з 05.07.2012 року по 06.07.2012 року посадовими особами Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за період листопад 2011 року та січень-лютий 2012 року.
В ході перевірки перевіряючими встановлено порушення позивачем положень пункту 183.5 статті 185. пунктів 198.1. 198.6, статті 198 Податкового кодексу України, що виявилося у неправомірному формуванні позивачем податкового зобов'язання та податкового кредиту по податку на додану вартість за перевіряємий період.
Також під час перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що правочини, укладені між позивачем та його контрагентами є нікчемними і в силу статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
За результатами перевірки відповідачем складено акт від 06.7.2012 року № 1833/22-3/37122550/11, який направлено позивачеві засобами поштового зв'язку.
Що стосується дій відповідача щодо проведення документальної невиїзної перевірки, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Посадовими особами Білоцерківської об'єднаної державної одаткової інспекції у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача.
У відповідності до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.
Загальні вимоги до підстав і порядку організації та проведення документальних позапланових перевірок передбачені нормами статті 78 Податкового кодексу України.
Так, документальна позапланова невиїзна перевірка може проводитись, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України).
Згідно пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; у разі проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Виходячи з системного аналізу вказаних норм, у разі виявлення інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, органи державної податкової служби мають право надіслати йому з цього приводу запит про надання пояснень та їх документальних підтверджень. В разі ненадання пояснень та їх документальних підтверджень протягом встановленого строку, податковий орган має право провести з цих питань документальну позапланову перевірку.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується позивачем, відповідні запити на отримання інформації було направлено позивачеві, як це передбачено підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
Однак, запити податкового органу, надіслані позивачеві з пропозицією надати підтверджуючі документи по господарським правовідносинам з його контрагентами, охоплюють лише незначну їх частину, а саме: TOB «PPC Комунікацій», TOB «Еліт Парфум», TOB « 2К Корпорейшн», TOB «Трепел Онлайн», TOB «Скіф 1» TOB «АвтотімТрейд» та TOB «Авто Інвест», у той час, як перевірку позивача фактично було проведено щодо близько 110 його контрагентів, інформація щодо яких податковим органом у запитах не запитувалась.
Позивач звертав увагу суду на те, що відповідачем недотримано процедуру проведення перевірки, зокрема, з підстав неналежного повідомлення платника податків про початок такої перевірки, що позбавило його права на надання підтверджуючих документів щодо правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання по податку на додану вартість.
Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розпис копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
За приписами пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виходячи з вищевикладеного, перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови завчасного повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки.
У ході судового розгляду справи судом встановлено, що 05.07.2012 року начальником Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції у Київській області прийнято наказ № 823 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» позивача на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78. статті 79 Податкового кодексу України (а.с.97 Том VI) та виписано письмове повідомлення про проведення перевірки № 922 (а.с.98 Том VI) в якому, зокрема, зазначено дату початку перевірки - з 05.07.2012 та, у відповідності до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, попереджено платника податку про необхідність, починаючи із зазначеного терміну, забезпечити надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського, обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням та сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Зі змісту наказу на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та повідомлення про проведення перевірки вбачається, що такі документи направлено на юридичну адресу позивача: Білоцерківський район, с. Фурси, вул. Садова, 16 засобами поштового зв'язку - 05.07.2012 року о 14 годині 52 хвилині, що підтверджується копією фіскального чеку, наявному у матеріалах справи (а.с.99 Том VI).
Представник відповідача зазначав, що наказ та повідомлення про проведення позапланової документальної перевірки отримані представником позивача - 12.07.2012 року, що підтверджується копією поштового повідомлення про його вручення (а.с.99 Том VI), але колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що докази, надані відповідачем на підтвердження факту направлення позивачеві наказу та повідомлення про проведення перевірки не дають змогу встановити, яка саме поштова кореспонденція направлялася на адресу позивача.
Таким чином, колегія суддів вважає, що податковим органом було порушено вимоги пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, а саме: не вручено до початку проведення зазначеної перевірки копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки, у зв'язку з чим було порушено право позивача на надання первинних документів на запит відповідача та усунення порушень, якщо такі мали місце.
Судом першої інстанції було встановлено, що в повідомленні від 05.07.2012 року, яким позивача мало бути повідомлено про те, що буде проведена невиїзна перевірка зазначено про необхідність надання платником податків документів, що підтверджують дані податкових декларацій по податку на додану вартість за перевіряємий період.
Відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Оскільки позивач не був належним чином повідомлений про проведення перевірки, тому обов'язку щодо надання документів що належать або пов'язані з предметом зазначеної перевірки в нього не виникло.
Таким чином, доводи відповідача про те, що позивачем не було надано станом на час перевірки необхідні документи, які підтверджують показники, відображені позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість за перевіряємий період - є необґрунтованими.
Також, колегія суддів зазначає, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби (пункт 83.1 статті 83 Податкового кодексу України).
Порядок оформлення перевірок та їх документальне вираження регламентується статтею 86 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Відповідно до пункту 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства № 984, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
З описової частини акта перевірки позивача вбачається, що висновки перевірки були зроблені лише на підставі даних податкових декларацій, наданих позивачем за період, що перевірявся, інформації з наявних у податковій інспекції баз (АРМ «ТАХ», АРМ «Звіт», АІС «ОР», АІС «РПП», системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України) та документів, наданих позивачем листом від 27.01.2012 року щодо взаємовідносин із сьома контрагентами, без врахування інших документів, пов'язаних із нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), документів, наданих платником податків або отриманих від інших контролюючих органів державної влади, а також інших відомостей, отриманих у встановленому законодавством порядку, які б мали значення для прийняття рішення за наслідками проведення перевірки. Але запит щодо надання документів на підтвердження усіх господарських операцій за перевіряємий період податковим органом позивачеві не надсилався, документи не витребовувалися, що в свою чергу, зумовило неможливість надання позивачем необхідних документів.
Крім того, за правилами, встановленими пунктом 5.2. Поряду № 984, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів.
Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Виходячи зі змісту пункту 2 статті 3 зазначеного Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Таким чином, оскільки висновки перевірки про порушення позивачем положень пункту 183.5 статті 185, пунктів 198.1, 198.6, статті 198 Податкового кодексу України були зроблені перевіряючими лише на підставі наявних у відповідача даних інформаційних баз, податкових декларацій без врахування інших документів, обов'язкових для проведення такої перевірки, а акт перевірки не містить посилань на первинні документи, то колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що такі дії податкового органу призвели до передчасних й безпідставних висновків щодо відсутності у позивача трудових та матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, та, як наслідок встановлених порушень податкового законодавства. Такі дії відповідача є порушенням норм чинного законодавства при складанні акту перевірки, оскільки викладені в ньому факти не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського обліку, що є суб'єктивним припущенням перевіряючих та порушенням відповідачем не тільки встановленого законодавством порядку проведення перевірки, але є й доказом його невиконання, а викладені відповідачем висновки в акті позивача зроблені без дослідження належних документів, які необхідно складати залежно від певного виду господарської операції.
Крім того, з огляду на положення статті 86 Податкового кодексу України, випливає висновок, що у разі вручення платнику податків акта перевірки приймається податкове повідомлення-рішення.
Як то встановлено судом, податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки та на підставі акту не приймалось.
Отже відповідач, використовуючи висновки акту за результатами перевірки не вчинив жодних з передбачених законом дій, а саме не прийняв а ні рішення, а ні довідку.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що така поведінка суб'єкта владних повноважень у такий спосіб ставить суб'єкта господарювання (позивача) у правову невизначеність, оскільки, з одного боку, є висновки акту перевірки про встановлені порушення закону, а з іншого боку, такі дії відповідача зачіпають не лише законні інтереси позивача, а й позбавляють його можливості для оскарження такого акту або визнання його незаконним, зокрема, в апеляційному порядку за процедурою для оскарження податкових повідомлень-рішень, передбаченою статтею 56 Податкового кодексу України.
З огляду на вказане та враховуючи, що наказ та направлення на перевірку не були належним чином вручені позивачеві, як то передбачено пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що дії відповідача, пов'язані з проведенням документальної невиїзної перевірки та на підставі якої складено акт від 06.07.2012 року № 1833/22-3/37122550/11, є протиправними.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлений 22.05.2013 року.
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Маслій В.І.
Файдюк В.В.
Судове рішення № 31574252, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 22.05.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-5137/12/1070. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: