Рішення № 31573476, 30.05.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №0602/780/2012 Головуючий у 1-й інст. Михалюк О.П. (Баранівський р/с)

Категорія 48 Доповідач Борисюк Р. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.

суддів Матюшенка І.В., Галацевич О.М.

з участю секретаря

судового засідання Кузьмінської О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 25 вересня 2012 року, -

встановила:

У квітні 2012 року ОСОБА_2 звернулася з даним позовом, в якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини заробітної плати, щомісячно, починаючи з дня його повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_4 року і до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2015 року.

В обґрунтування позову зазначала, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі до 15 квітня 1997 року, під час спільного проживання у них народився син, який мешкає з нею та знаходиться на її утриманні. На утримання сина за рішенням суду з ОСОБА_3 стягнуто аліменти до повноліття, ІНФОРМАЦІЯ_4 року сину виповнилось 18 років і стягнення аліментів припинилося.

У зв'язку з його навчанням, вона несе витрати пов'язані з придбанням одягу, підручників, канцелярських товарів, оплачує проживання сина у гуртожитку, надає кошти для придбання продуктів харчування та проведення дозвілля.

Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 25 вересня 2012 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову за безпідставністю та необґрунтованістю.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 11.02.2013 року апеляційну скарга відповідача задоволено, рішення суду першої інстанції було скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Позивач подала касаційну скаргу, в якій просила скасувати судове рішення апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Баранівського районного суду від 12 вересня 2012 року, мотивуючи касаційну скаргу тим, що апеляційним судом не було досліджено при ухваленні рішення її матеріальне становище, те, що син хворіє, не отримує стипендії.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2013 року рішення апеляційного суду Житомирської області від 11.02.2013 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Як видно із матеріалів справи, шлюб між позивачкою та відповідачем було розірвано 15 квітня 1997 року (а.с. 5). Останній проживає і працює в Ханти-Мансійському автономному окрузі Російської Федерації, одружений має 2-х неповнолітніх дітей (а.с. 16, 22, 39-41).

Позивач працюючи в Баранівському управлінні праці та соціального захисту населення спеціалістом 1 категорії відділу грошових виплат і компенсацій, отримує заробітну плату в сумі 1291 грн. 15 коп. (а.с. 68).

Повнолітній син сторін ОСОБА_4, навчання, потребує матеріальної допомоги (а.с. 6).

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що у відповідності до вимог ст. 199 СК України, відповідач враховуючи його матеріальне становище має можливість надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину ОСОБА_5 на період навчання, до його закінчення, тобто 30 червня 2015 року.

Проте, ухвалюючи рішення про стягнення із відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, судом першої інстанції не було враховано того, що на утриманні ОСОБА_3 знаходяться двоє неповнолітніх дітей - дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та непрацююча дружина ОСОБА_8, остання, а також дочка мають хронічні захворювання (а.с. 39-42, 45-46, 44, 47). Крім того, середньомісячний доход відповідача менший, ніж розмір прожиткового мінімуму, встановленому у Ханти-Мансійському автономному окрузі Російської Федерації (а.с. 18, 49).

При таких обставинах, які підтверджені відповідними та належними доказами, колегія суддів приходить до переконання, що наявні підстави для ухвалення судового рішення про зменшення розміру стягнутих із відповідача аліментів на користь позивачки.

Керуючись ст.ст. 141, 182, 183, 198-201 СК України, ст.ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 25 вересня 2012 року змінити, зменшивши розмір стягнутих аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в зв'язку з його навчанням з 1/4 частини до 1/6 частини всіх видів заробітку.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий Судді