Постанова № 31570211, 30.05.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2013 р.Справа № 5017/1278/2012

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.І. Бандури

суддів Л.В. Поліщук (на підставі розпорядження голови суду від 20.05.2013 р. № 335), В.Б. Туренко

секретар судового засідання: А.М. Ільченко

за участю представників сторін:

від позивача - М.Ю. Ісадченко

від відповідача - К.О. Сорокін

від прокуратури - І.О. Коломійчук

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері

на рішення господарського суду Одеської області від 08.04.2013 р.

у справі № 5017/1278/2012

за позовом Заступника Одеського міжрайонного природоохоронного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря

до Компанії "Еліт Теніс Клаб" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю)

про стягнення шкоди у розмірі 515706,58 грн.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2012 року Заступник Одеського міжрайонного природоохоронного прокурора Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря про стягнення з Компанії "Еліт Теніс Клаб" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) шкоди в розмірі 515706,58 грн., заподіяної внаслідок засмічення земельної ділянки, на підставі ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 43, 44 Закону України "Про відходи", ст. 56 Закону України "Про охорону земель".

В обґрунтування позову позивач послався на те, що проведеною 10-21.10.2011 р. Державною екологічною інспекцією Північно-Західного регіону Чорного моря перевіркою додержання вимог природоохоронного законодавства Компанією "Еліт Теніс Клаб" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю), розташованою за адресою: м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 44, встановлено, що останньою в порушення вимог ст. 96 Земельного кодексу України, ст.ст. 17, 33 Закону України "Про відходи", ст. 46 Закону України "Про охорону земель" допущено засмічення земельної ділянки без твердого покриття, площею 15,19 м. кв., твердими побутовими відходами, внаслідок чого державі заподіяно шкоду у розмірі 515706,58 грн.

Рішенням господарського суду Одеської від 25.06.2012 р. (суддя Оборотова О.Ю.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 р., у задоволенні позову відмовлено з мотивів недоведеності позовних вимог.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.01.2013 р. вищевказані судові акти скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

За результатами нового розгляду господарським судом Одеської області 08.04.2013 р. прийнято рішення (суддя Невінгловська Ю.М.), оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України 15.04.2013 р., яким у задоволенні позову відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що на час проведення перевірки земельна ділянка, на якій виявлено засмічення, не перебувала в оренді відповідача; позивачем помилково розраховано розмір заподіяної шкоди із застосуванням іншої нормативної грошової оцінки земельної ділянки; надані позивачем графічні матеріали не містять безпосереднього визначення місця розташування відходів.

Не погодившись з даним рішенням, Одеський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доводи учасників процесу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши надані докази та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила:

10- 21.10.2011 р. Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря проведено планову перевірку дотримання Компанією "Еліт Теніс Клаб" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища у присутності головного інженера компанії гр. Худякова В.І. складено відповідний акт перевірки.

Відповідно до вказаного акта, компанією, розташованою за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Паркова, 17, у порушення вимог ст.ст. 17, 33 Закону України "Про відходи", ст. 96 Земельного кодексу України та ст. 46 Закону України "Про охорону земель" здійснено засмічення земельної ділянки, площею 15,19 кв.м., без твердого покриття твердими побутовими відходами (довжиною 3,10 м., шириною 4,90 м., висотою у трьох точках 0,67 м, 0,23 м. та 0,49 м). Акт перевірки підписаний головним інженером компанії гр. Худяковим В.І. із зауваженнями про значно меншу площу засміченої ділянки.

Як вбачається із змісту акту, під час перевірки було встановлено, що земельна ділянка, на якій розташована Компанія "Еліт Теніс Клаб", складається з двох частин:

1-ша земельна ділянка, площею 1,32 га, продана Іллічівською міською радою Одеської області компанії за договором купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 27.12.2005 р.;

2-га земельна ділянка, площею 1,1230 га, надана відповідачу на підставі договору оренди землі з Іллічівською міською радою від 05.02.2009 р., на підставі рішення останньої від 19.09.2008 р. № 472/21-5, зареєстрованого 11.02.2009 р. у Одеській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельні ресурсам" за № 040950800004, з терміном дії до 19 вересня 2011 року з подальшим переважним правом на поновлення його на новий строк у разі письмового повідомлення орендодавця не пізніше, ніж за 60 днів до закінчення дії договору (п. 8 вищезазначеного договору). Компанія "Еліт Теніс Клаб" листом № 67 від 24.06.2011 р. звернулася до Іллічівської міської ради щодо поновлення договору оренди на новий строк.

На підставі рішення Іллічівської міської ради від 28.10.2011 р. № 117/33-VI "Про поновлення Компанії "Еліт Теніс Клаб" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) договору оренди землі" між радою та відповідачем 13.12.2011 р. укладено договір оренди землі, за умовами якого в оренду компанії передано вищевказану земельну ділянку строком на 49 років. Договір зареєстрований у Відділі Держкомзему у м. Іллічівську 20.08.2012 р. за № 511080004000357.

За фактом засмічення земельної ділянки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища на підставі ст. 96 Земельного кодексу України складено протокол про адміністративне правопорушення від 20.10.2011 р. № 104298 та винесено постанову від 25.10.2011 р. № 104298 про накладення на головного інженера Компанії "Еліт Теніс Клаб" гр. Худякова В.І. адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене ст. 52 КУпАП.

30.11.2011 р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря складено розрахунок розмірів шкоди від засмічення земель, виконаний відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 р. № 171, за яким розмір шкоди від засмічення земель склав 515706,58 грн.

Для здійснення відповідного розрахунку Інспекцією до Відділу Держкомзему у м. Іллічівську Одеської області направлено запит від 31.10.2011 р. № 4991/09 стосовно надання інформації щодо категорії земельної ділянки Компанії "Еліт Теніс Клаб" за адресою її розташування та нормативної грошової оцінки станом на 21.10.2011 р.

Згідно відповіді Відділу від 17.11.2011 р. № 30-30-7/2020 нормативна грошова оцінка 1 кв.м земельної ділянки з врахуванням коефіцієнту комерційного використання (згідно наданого графічного матеріалу) станом на вказану дату складає 1131,68 грн. та відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України зазначена земельна ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення.

На повторне звернення Інспекції від 16.11.2012 р. № 4578/04 Відділом Держземагенства у м. Іллічівську Одеської області надано відповідь від 05.12.2012 р. № 30-30-9/732 про те, що нормативна грошова оцінка 1 кв. м земельної ділянки компанії станом на 02.11.2012 р. становить 301,19 грн., ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення.

Згідно листа Відділу від 27.03.2013 р. № 30-30-9/748, у власності компанії перебуває земельна ділянка площею 1,320 га з цільовим призначенням для розміщення спортивно-оздоровчого (тенісного) клубу. В оренду компанії також передана земельна ділянка площею 1,1230 га з цільовим призначенням для розташування другої черги спортивно-оздоровчого тенісного клубу. Враховуючи наведене, нормативно-грошова оцінка 1 кв. м земельної ділянки згідно наданого графічного матеріалу який додавався до листа Інспекції при застосуванні локальних коефіцієнтів Кф = 2,5 (землі комерційного використання) та індексації з дати проведення грошової оцінки станом на 21.10.2011 р. становить 1131,68 грн./кв.м. Нормативна грошова оцінка 1 кв.м ділянки (землі під поточним будівництвом та відведені під майбутнє будівництво) при застосуванні локальних коефіцієнтів та Кф = 0,5 становить 301,19 грн./кв.м.

Інспекція звернулась до компанії з претензією № 100010 від 13.01.2012 р. про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земельної ділянки, в розмірі 515706,58 грн. Відповідачем зазначену претензію залишено без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим прокурор звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Розглядаючи спір по суті, місцевий господарський суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог, зокрема, з огляду на те, що позивачем помилково розраховано розмір заподіяної шкоди із застосуванням іншої нормативної грошової оцінки земельної ділянки та надані позивачем графічні матеріали не містять безпосереднього визначення місця розташування відходів, тому відмовив у задоволенні позову.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Пунктом "б" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов'язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Згідно зі статтею 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, у тому числі орендарі земельних ділянок, зобов'язані дотримуватись вимог земельного та природоохоронного законодавства, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не спричиняють шкідливого впливу на стан земель, вживати заходів щодо запобігання негативному екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків останнього.

Статтею 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено обов'язок суб'єктів права власності на відходи вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Відповідно до п. "з" ч. 1 ст. 17 Закону України "Про відходи" суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах.

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у тому числі побутових у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини (ч. 7 ст. 33 Закону України "Про відходи").

Частиною 2 статті 46 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, зобов'язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Згідно п. "в" ч. 1 ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

За приписами статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у, зокрема, у шкідливому впливі на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених Законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Статтею 56 Закону України "Про охорону земель" встановлено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом.

У відповідності до ст. 43, ч. 1 ст. 44 Закону України "Про відходи" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України. Спори, що виникають у сфері поводження з відходами, вирішуються судом у встановленому законодавством порядку.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Правовою підставою відшкодування шкоди є склад цивільного правопорушення, необхідними елементами якого є: протиправна поведінка - дії чи бездіяльність, настання шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, та наявність вини особи, яка завдала шкоду.

Наявність всіх зазначених умов є обов'язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди. Відсутність хоча б однієї складової правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Як вище згадувалось, для визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27 жовтня 1997 р. N 171 затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика).

Згідно п. 3.3. вказаної Методики, факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Відповідно до п. 5.1. Методики, розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена. Довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала засмічення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. (п.п. 5.2., 5.6. Методики).

Як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку розмірів шкоди від засмічення земель, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, визначена на підставі листа Відділу Держкомзему у м. Іллічівську від 17.11.2011 р. № 30-30-7/2020 та складає 1131,68 грн./кв.м.

Проте, судова колегія зазначає, що з вищезгаданого акта перевірки не вбачається, на якій земельній ділянці виявлено засмічення: на орендованій чи тій, що перебуває у власності відповідача. В акті є лише посилання на порушення компанією ст. 96 ЗК України, яка передбачає обов'язок землекористувачів додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

З інших матеріалів справи, в тому числі графічних, також не вбачається, яка саме земельна ділянка була засмічена.

В судовому засіданні 30.05.2013 р. представник позивача не зміг пояснити, на якій з вищевказаних ділянок було здійснено засмічення твердими побутовими відходами.

Разом з тим, згідно вищезгаданої відповіді Відділу держземагентства у м. Іллічівську Одеської області від 27.03.2013 р. № 30-30-9/748, нормативна грошова оцінка 1 кв.м земельної ділянки, яка відноситься до земель під поточним будівництвом та відведена під майбутнє будівництво, тобто орендованої земельної ділянки, становить 301,19 грн., а нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка перебуває у власності відповідача (землі комерційного використання) станом на 21.10.2011 р. складала 1131,68 грн./кв.м.

Враховуючи викладене, позивачем не доведено правильність розрахунку ним розміру шкоди, оскільки застосування тієї чи іншої нормативної грошової оцінки залежить від категорії землі, а Інспекцією не обґрунтовано засмічення саме тієї земельної ділянки, щодо якої встановлено нормативну грошову оцінку - 1131,68 грн./кв.м.

Також судова колегія зазначає, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 29 лютого 2012 року у адміністративній справі № 151/925/2012 позовні вимоги Худякова В.І. до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Нікуліної Л.П. задоволено: визнано протиправними дії інспектора щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про накладання адміністративного стягнення за ст. 52 КУпАП відносно Худякова В.І.; постанову Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Нікуліної Л.П. про притягнення Худякова В.І. до адміністративної відповідальності за ст. 52 КУпАП і накладення адміністративного штрафу в сумі 1700,00 грн. - скасовано, справу закрито. Рішення набрало законної сили.

Як вище зазначалось, згідно вищеназваної Методики факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Розміри шкоди також обчислюються уповноваженими особами на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель.

Крім того, згідно довідки за № 14-892 від 13.08.2008 р. КП "Бюро технічної інвентаризації" м. Іллічівська, на орендованій компанією земельній ділянці були розташовані будівлі (як зареєстровані, так і не зареєстровані в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно). Ці будівлі також зазначені й в акті встановлення меж земельної ділянки, що є складовою частиною технічної документації, розробленої ПП "Одесагеопроект" для складання договору короткострокової оренди на земельну ділянку для розташування компанією другої черги спортивно-оздоровчого тенісного клубу. Факт проживання сторонніх людей на території орендованої компанією земельної ділянки під час проведення перевірки Інспекцією підтверджується змістом нотаріально посвідчених заяв Слєсаренко А.І., Туз (до шлюбу Слєсаренко) А.В., Слєсаренко В.В. від 27.02.2012 р., Грязнової С.В., Грязнова О.М., Грязнова М.О. від 02.03.2012 р., Кульчевич Л.В. від 04.04.2012 р.

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та не підтверджені відповідними доказами, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, підстави для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 08.04.2013 р. у справі № 5017/1278/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови складено 03.06.2013 р.

Головуючий суддя Л.І. Бандура

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя В.Б. Туренко