Рішення № 31569660, 29.05.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.05.2013р. Справа № 905/2349/13

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», м. Маріуполь

до відповідачів: 1) Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит», м. Свердловськ

про стягнення 13 207,48грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: Команов В.В. - юр.

відповідача 1: Ляшко Д.В. - пров. юр.

відповідача 2: не з'яв.

Публічним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» до Державного підприємства «Донецька залізниця», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» пред'явлено позов про стягнення збитків, які виникли у зв'язку з несхоронним перевезенням вантажу (антрацит), відправленого позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» 03.11.12р. за залізничною накладною № 48446348 у напіввагоні №53527750, у сумі 6 270,26грн.

Заявою від 26.04.2013р. № 09/21 позивач збільшив розмір позовних вимог і наполягав на стягненні з відповідачів 7 321,36грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вагон з вантажем на станцію призначення прибув з недостачею, яка підтверджена комерційним актом від 06.11.2012р. БН 699985/502, складеним цією ж станцією.

Заявою від 13.05.2013р. № 09/21 позивач вдруге збільшив розмір позовних вимог і наполягає на стягненні з відповідачів 13 207,48грн., у тому числі:

· 5 886,12грн. - з Державного підприємства «Донецька залізниця»;

· 7 321,36грн. - з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит».

Також з урахуванням стану вантажу, у якому він прибув на станцію призначення, позивач винним у нестачі вважає відправника, який має відповідати перед вантажоодержувачем згідно ст.ст.24, 30 Статуту залізниць України, ст.ст.23, 54, 55 Господарського процесуального кодексу України, а також відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, які виникли з перевезення вантажів залізницею» № 04-5/601 і позиції, викладеної у листі Вищого господарського суду України від 29.11.2007р. № 01-8/917.

Залізниця, не заперечуючи факту нестачі, позов не визнала з посиланням, зокрема, на те, що нею вагон з вантажем був доставлений у тому стані і у тій кількості, що було прийнято на станції відправлення від відправника. На думку залізниці нестача виникла під час завантаження вантажу у вагон відправником і перевізник не має нести відповідальність за понесені комбінатом збитки.

Відповідач 2 (ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит») ухвали суду від 03.04.2013р., 15.04.2013р., 29.04.2013р. і 14.05.2013р. у повному обсязі не виконав, свого представника у судове засідання, явка якого судом була визнана обов'язковою для дачі пояснень щодо суті спору, жодного разу не направив.

Відзивом на позов ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» вимоги комбінату не визнав з посиланням, зокрема, на те, що залізниця вантаж прийняла до перевезення без зауважень.

За ухилення від вчинення дій, покладених судом на відповідача, з останнього на підставі п.5 ст.83 Господарського процесуального кодексу України стягується штраф у розмірі 1700,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

03.11.12р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» (вантажовідправник) на адресу Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» (вантажоодержувач) у напіввагоні №53527750 за залізничною накладною № 48446348 зі станції Довжанська Донецької залізниці на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці відвантажило антрацит у вологому стані. В накладній також зазначено, що вантаж ущільнений і маркований вапном. За накладною вага нетто у вагоні - 69 000 кг (брутто - не зазначено, тара -23 100 кг).

Позивач є покупцем вугільної продукції за договором № ДУК-01/10-42р/4521, укладеним 07.09.10р. з Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест холдинг". Згідно специфікації від 01.10.2012р. ціна 1т вугілля АМ 13-25 - 1 201,20грн. з ПДВ.

Згідно рахунку-фактури СФ-161117 від 06.11.2012р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест холдинг», 1 т вугілля донецького марки А (АМ13-25) - 1 001,00грн. без ПДВ.

Згідно рахунку-фактури № 1992 від 03.11.12р. вантажовідправника ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», виставленого ТОВ «ДТЕК Трейдінг», і акту приймання-передачі вугільної продукції від 03.11.12р. ціна 1т вугілля марки АМ 13-25 (з приплатами і знижками) - 1 127,61грн. (з ПДВ).

На станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці (станція призначення) вагон прибув 05.11.2012р., де за заявкою вантажоодержувача на підставі ст. 52 Статуту залізниць України (прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача) було здійснено перевірку маси вантажу. За результатами перевірки залізницею був складений комерційний акт БН 699985/502 від 06.11.2012р., згідно з яким:

- вагон в прибув в комерційному і технічному відношеннях справний;

- люка і двері в вагоні справні і зачинені;

- навантаження в вагоні нижче рівня бортів на 400-500мм;

- поверхня вантажу розрівняна і ущільнена;

- проглядається слабе маркування вапном;

- маркування не порушене;

- виємок та заглиблень немає;

- зважування вагону проводилося на 150 т електронних терезах станції Сартана-2 комбінату ім. Ілліча" з повною зупинкою вагону;

- вага нетто зважування вантажу 62 400кг (брутто 85 500кг, тари з брусу 23 100 кг), нестача вантажу складає 6 600кг проти даних залізничної накладної;

Комерційний акт підписаний належними особами, зокрема з боку залізниці - начальником станції, двома комерційними агентами, з боку одержувача - особою, яка брала участь у зважуванні.

У залізничній накладній станція зробила відмітку про складення комерційного акта і зазначила фактично виявлену нестачу маси вантажу.

Сума недостачi з урахуванням норми недостачi (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 5 886,12грн. із розрахунку: 5 220кг (нестача вантажу, з урахуванням норми недостачі 2,0%) х 1 127,61грн. (вартість 1 т вугілля марки АМ13-25, зданого до перевезення з ПДВ).

Зважаючи на те, що:

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ч.2 ст.23 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Відповідно до п."а" ст.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

На станції призначення спірний вагон видавався одержувачу з перевіркою маси вантажу не у зв'язку з прибуттям відкритого рухомого складу з ознаками недостачі під час перевезення, а на вимогу одержувача на підставі абз.6 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України - прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційним актом. В той же час згідно цього ж комерційного акту, підписаного вантажоодержувачем, вантаж на станцію призначення прибув рівномірним, поверхня вантажу розрівняна та ущільнена, маркована вапном, двері і люка справні та зачинені, виємок та заглиблень немає тобто у тому ж стані, у якому він був прийнятий залізницею до перевезення (без слідів розкрадання чи втрати під час перевезення).

Господарський суд вважає, що:

1) Залізниця довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин і, як наслідок:

· відсутні підстави покладення відповідальності за виявлену нестачу на перевізника - Донецьку залізницю, як таку, що не забезпечила збереження вантажу пiд час перевезення;

· вимоги до Донецької залізниці є безпідставними через відсутність вини перевізника у нестачі.

2) За відсутності ознак втрати (розкрадання) вантажу під час перевезення, коли завантаження вантажу у вагон здійснено вантажовідправником, що сам визначив масу вантажу, причиною прибуття за призначенням вагону з недостачею є недовантаження вантажу вантажовідправником під час його завантаження у вагон і, як наслідок, нестача виникла не з договору перевезення, а мало місце неналежне виконання договору постачання (недопоставка).

Постачання вантажу на останньому етапі у ряді перепродаж здійснено на підставі договору поставки № ДУК-01/10-42р/4521, який укладено 07.09.10р. між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест холдинг" (постачальник) і стороною якого не є відправник вантажу - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит».

Частиною 2 ст.528 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

Позивач не довів, що законодавством передбачено, що у спірному правовідношенні відповідальність повинна нести 3-я особа, якою є відправник вантажу - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит».

З огляду на те, що:

· товариство як відправник, який не є стороною за договором поставки (купівлі-продажу), за загальним правилом не є зобов'язаною стороною;

· у відносинах, які випливають з договору перевезення, права і законні інтереси позивача не порушені;

· вимоги вантажоодержувача до вантажовідправника - ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" є безпідставними

За таких обставин позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» є такими, що задоволенню не підлягають.

Доводи позивача, що правові наслідки невиконання зобов'язань передбачені ст.623 Цивільного кодексу України; вантажовідправник згідно ст.24 Статуту залізниць України несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній судом до уваги не взяті, оскільки:

- збитки у позивача виникли не з договору перевезення, а з договору постачання;

- боржником перед позивачем за договором поставки є його постачальник (продавець), а не вантажовідправник, який не знаходиться у договірних стосунках з позивачем (не є стороною договору поставки);

- право заявляти позови, які випливають з договорів перевезення, одержувачу вантажу надане чинним законодавством, зокрема ст.ст.130, 134, 136 Статуту залізниць України і не як особі, якій завдано реальних збитків, а яка є вантажоодержувачем, тобто за статусом;

- Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом; ним регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів; його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів (ст.2, 3), але Статут залізниць України не поширює свою дію на відносини сторін, які випливають з інших, не пов'язаних з перевезенням, цивільно-правових договорів.

При прийнятті рішення судом врахована також та обставина, що позивач не позбавлений права відповідно до ч.2 ст.528 Цивільного кодексу України звернутися з відповідним позовом до свого контрагента за договором поставки і вимагати допоставки нестачі чи повернення коштів за продукцію, поставка якої фактично не відбулась.

Судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити Публічному акціонерному товариству «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» у задоволенні позову до Державного підприємства «Донецька залізниця» про стягнення 5 886,12грн. збитків.

Відмовити Публічному акціонерному товариству «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» про стягнення 7 321,36грн. збитків.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» (94801, Луганська область, м. Свердловськ, кв. 50років Жовтня, б.21, п/р 26006712799312 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 37596090) у доход Державного бюджету України (одержувач: УДК у Київському районі м. Донецька, банк одержувача: УДК в Донецькій області; п/р 31118106700006, МФО 834016, код ЄДРПОУ 34687001, код бюджетної класифікації 21081100, символ звітності банку 106) 1 700,00 грн. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених судом на сторону по справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя В.І. Матюхін

Повний текст рішення складено 29.05.2013р.

Надруковано примірників:

1 - до справи;

1 - позивачу;

2 - відповідачам.

Вик

Тел.381-91-18